Минулоріч на Закарпатті почав працювати всеукраїнський ІТ-кластер. Через війну в область евакуювалися безліч представників сфери інформаційних технологій з різних регіонів країни. Тож виник запит на створення подібного об’єднання.
Навесні представники Закарпатського ІТ-кластера взяли участь у Global Tech Conference ICT Spring 2023 у Люксембурзі. Детальніше про цей захід вони розповіли під час брифінгу.
– Компанії, які були релоковані на Закарпаття були представлені на цій виставці. Ми змогли гідно представити Україну на цьому заході. Зараз вже бачимо співпрацю з Арно Люме, членом правління Люксембурзько-Української Торгової Палати, який погодився приїхати до нас і продовжити співпрацю із Закарпатським ІТ-кластером, – зазначив Олександр Пацкан, заступник голови Закарпатської ОВА.
У свою чергу Арно Люме підтвердив, що Закарпатський ІТ-кластер дуже достойно представив себе на цьому заході.
– Мені приємно бути в самому серці ІТ-кластера і побачити цю робочу атмосферу. Я побачив багато сильних українських ІТ-компаній. Тож думаю, як результат, у майбутньому, буде співпраця та різні міжнародні проекти. Я буду наголошувати на розширеній співпраці між Люксембургом та Україною. На виставці були представлені 7 українських ІТ-компаній із різними стартапами, – зазначив Арно Люме, член правління Люксембурзько-Української Торгової Палати.
Варто зазначити, що на цьому заході у Люксембурзі українські ІТ-компанії представляло Закарпаття. Це були три компанії Simcord, PettersonApps, LPTec. Такі заходи як Global Tech Conference ICT Spring 2023 у Люксембурзі дають можливість знайти нові зв’язки в Європі та напрацювати нове бачення, яке буде корисне для ІТ-компаній.
За останніми даними, до Закарпатського IT-кластера входять 11 компаній-засновників та близько 50 різних компаній, а також біля 200 ФОПів.
На Закарпатті запрацював всеукраїнський ІТ-кластер. Через війну в область евакуювалися майже 35 тисяч представників айті-сфери з різних регіонів країни. ІТ-кластер допомагає айтівцям не лише відновити на новому місці свою діяльність, а й розвивати її. До нього можуть увійти не тільки компанії, але й ФОПи.
Про це та багато іншого йшлося під час візиту голови Закарпатської ОВА Віктора Микити в офіс однієї з релокованих ІТ-компаній.
За його словами, З 2010 року було кілька спроб створити кластер на Закарпатті, проте, вони залишилися нереалізованими. Зараз, через війну, з’явилася така можливість, адже тільки в Ужгороді відкрили вже понад 11 офісів різних передових ІТ-компаній. З’явилися вони не тільки в обласному центрі, але й по всьому Закарпатті, від чого область безперечно виграє.
– В першу чергу – це надходження до бюджету, – наголошує голова ОВА Віктор Микита. – Сьогодні обласний бюджет отримує відповідні перевиконання, в деяких місцевих громадах. Також є такі тг, які більше фінансувалися за рахунок акцизу на паливо, яке на сьогодні не сплачується. І ось тут на допомогу нам прийшли айтівці. Адже реєструвалися вони майже у всіх територіальних громадах громадах краю. Тому завдячуючи ІТ-кластеру ми сьогодні перекриваємо ті ненадходження до бюджету. Адже наше завдання на Закарпатті – забезпечувати надійний і потужний тил.
Засновниками кластеру є представники PattersonApps, Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, 4TEAM, Telesens, EPAM, SQUAD тощо.
За кілька днів заявки на вступ до IТ-кластера подало майже 100 компаній та приблизно 300 ФОПів. Половину з них вже прийняли. Кандидати проходять певну перевірку. Частині відмовили бо досі співпрацюють з росією.
– Для вступу в кластер IT-фахівець повинен заповнити заявку, яку опрацюють в порядку черги. Після її опрацювання, кандидата кличуть на зустріч. Далі йде голосування, де ми вирішуємо чи брати кандидата чи ні, – розповіла Жанна Капіца, СЕО та співзасновниця ІТ-кластера Закарпаття.
Загалом айтівцям з інших міст на Закарпатті пропонують комфортні умови для роботи і життя. ІТ-кластер, як місцева ком’юніті, може допомогти в цьому. Також допомагають із фізичною та кібербезпекою, займаються логістичними питаннями, щодо релокації компаній.
Загалом представники кластеру та влади області намагаються створити такі умови, аби айтівці не виїжджали за кордон, а жили та працювали на Закарпатті.
