У межах першого етапу планують пробурити щонайменше 50 свердловин глибиною від 30 до 120 метрів. На підставі отриманих даних визначать точне місце розташування АЕС.
Біля села Улькен у Казахстані стартувала підготовка проєктної документації та визначення оптимального місця будівництва першої в країні атомної електростанції. Про це інформує Orda.kz.
До запуску робіт долучилися голова російської держкорпорації Росатом Олексій Ліхачов та голова Агентства з атомної енергії Казахстану Алмасадам Саткалєєв.
Наразі вже стартувало буріння першої розвідувальної свердловини та відбір ґрунтових зразків. За словами представників Росатома, ці дослідження дозволять оцінити сейсмостійкість, гідрогеологічні особливості та інші характеристики території, необхідні для забезпечення безпечного проєктування.
У межах першого етапу планують пробурити щонайменше 50 свердловин глибиною від 30 до 120 метрів. На підставі отриманих даних визначать точне місце розташування АЕС.
Інженерна підготовка триватиме близько 18 місяців. Також досліджують щонайменше три альтернативні ділянки в межах Жамбильського району Алматинської області.
Підготовчі роботи виконує дочірня компанія Росатома – АТ Атоменергопроєкт – у співпраці з казахстанськими організаціями. Дослідження включають детальне вивчення геологічних, сейсмічних, гідрологічних та техногенних особливостей території.
За оцінкою Алмасадама Саткалєєва, будівництво АЕС може обійтися у $14-15 млрд. Ще $1 млрд планують спрямувати на інфраструктуру та соціальні об’єкти поблизу станції. Орієнтовне техніко-економічне обґрунтування мають підготувати до грудня 2025 року.
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу та боротьбою з „сірими” схемами імпорту.
Російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За даними логістів, у червні-липні затримки доставки, зокрема паралельного імпорту, збільшилися на 14–40 днів.
Ппосилені перевірки впровадили не лише на автотрасах, а й на залізниці. Спершу серед причин зазначали збої та корупційну складову, проте логісти вказують, що справжньою причиною стало різке посилення митного контролю, що суттєво ускладнило пропуск будь-якого вантажу.
Хоча Казахстан і Росія входять до ЄАЕС, на практиці „контроль проблемних вантажів” поширюється майже на всі фури та вагони. Деякі логісти відзначають, що зараз під перевірку потрапляє 100 % залізничних і 50 % автомобільних вантажів.
Комітет доходів Мінфіну Казахстану пояснив це новими процедурами відповідно до закону про контроль специфічних товарів. Уряд підтримує таку жорсткість до введення єдиних стандартів експорту в ЄАЕС. Водночас товари, що не потребують спеціального контролю, проходять перевірку за 3-5 хвилин.
Російські експерти логістичної галузі зауважують, що загострення перевірок часто слідує після санкцій США або дій Росії.
Втім, проблеми російських перевізників на цьому не завершуються: проїзд через казахстанський кордон може ще й подорожчати. Мінфін країни запропонував ввести гарантійний внесок за бронювання електронної черги – приблизно $7,5, оплату за прискорений проїзд – $755, а також аналогічний внесок за повторне бронювання. Ще одна пропозиція – обмежити видачу слотів до одного місця „в руки” на добу. Ініціатива зараз проходить громадське обговорення.
Міністр енергетики Казахстану підтвердив майбутнє зниження прогнозу видобутку нафти з планових 90,3 млн тонн. Скорочення пов’язують з ремонтом на родовищі Кашаган, що триватиме місяць.
Міністр енергетики Казахстану Алмасадам Саткалієв підтвердив журналістам, що прогноз видобутку нафти на 2024 рік буде скориговано на зниження.
Про це пише Reuters.
„Найближчим часом ми готові будемо цифри озвучити. Найімовірніше в бік зниження…”, – сказав Алмасадам Саткалієв журналістам у середу.
Таким чином підтверджується, що можна очікувати зниження із запланованого раніше обсягу в 90,3 мільйона тонн. Ймовірно, це пов’язано з періодом планового ремонту на родовищі Кашаган, – ремонт розпочався 7 жовтня і триватиме місяць.
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
Казахстан запровадив заборону експорту до росії 106 видів високотехнологічних товарів, які можуть використовуватися у війні проти України.
Про це заявив віце-міністр торгівлі та інтеграції Кайрат Торебаєв, передає Kaztag.
„Ми експортуємо всі товари, крім тих, що відносяться до війни – на них накладено обмеження. Це 106 найменувань товарів – їхній експорт ми повністю заборонили”, – пояснив він.
За словами Торебаєва, це, зокрема, дрони, електрочіпи, а також електроніка, яка може використовуватися під час війни.
„Зазначені 106 найменувань товарів не виробляються в Казахстані, а раніше (до повномасштабного вторгнення рф в Україну. – Ред.) реекспортувалися через Казахстан”, – сказав він та додав, що імпорт з росії до Казахстану здійснюється, але експорт з Казахстану – обмежений.
Казахстанська державна компанія з видобутку урану збільшує запаси для виробництва в міру збільшення попиту, зокрема з боку східноєвропейських виробників електроенергії, які прагнуть скоротити свою залежність від росії.
Про це пише Bloomberg.
Генеральний директор АТ “НАК “Казатомпром” Єржан Муканов зазначає, що деякі АЕС у Східній Європі, які раніше отримували збагачений уран з росії, шукають контракти з 2025 року. За його словами, геополітична невизначеність змінює потоки ядерного палива, що спонукає деяких виробників електроенергії створювати запаси.
США, як зазначено, входять до переліку країн, які прагнуть скоротити свою залежність від збагаченого урану з росії, як найбільшого у світі постачальника ядерного палива. Як пише Bloomberg, поки цього недостатньо, щоб запобігти різкому зростанню російського ядерного експорту після вторгнення в Україну, що збільшило доходи кремля і зміцнило його вплив на нових покупців у всьому світі.
Всесвітня ядерна асоціація минулого року заявила, що попит на уран зросте приблизно на третину до 2030 року, зіславшись на прогнозоване збільшення потужності реакторів на 16%. Казахстан, який виробляє понад 40% урану у світі, планує цього року зберегти виробництво на рівні близько 22 000 тонн.
За словами гендиректора, “Казатомпром” планує цього року відкрити третій експортний маршрут, відправляючи уран через один з портів Китаю. Наразі гірничодобувна компанія поставляє атомне паливо через росію і через Каспійське море в Чорне море.
Як зазначає Муканов, попит з боку Китаю, який шукає уран для завантаження нових атомних електростанцій і збільшення власних запасів – зростає. За його словами, мета Пекіна — мати «безперервні довгострокові поставки».
Казахстан може відправити першу партію нафти російським нафтопроводом „Дружба” до Німеччини найближчими днями, можливо, в середу, 22 лютого.
Про це заявив міністра енергетики Казахстану Болат Акчулаков, повідомляє The Guardian.
„Дуже сподіваюся, що сьогодні піде”, – сказав Акчулаков.
Казахстанські поставки мають замінити російську нафту, яку Європейський Союз зобов’язався припинити купувати в рамках ширших санкцій, спричинених вторгненням Москви до України.
Побудований у Радянському Союзі нафтопровід „Дружба”, як і раніше, не підпадає під дію санкцій, але німецькі нафтопереробні заводи в Лойні та Шведті, які підключені до трубопроводу, цього року не замовляли російську нафту.
У вересні 2022 року уряд Німеччини передало дочірні структури „Роснефти” в країні під управління Федерального мережевого агентства.
До управління передано дочірні компанії „Роснефти” Rosneft Deutschland GmbH (RDG) та RN Refining & Marketing GmbH (RNRM), які щомісячно імпортували з росії до Німеччини сиру нафту на кілька сотень мільйонів євро.
Крім того, передані частки у трьох нафтопереробних заводах PCK (Шведт), MiRo (Карлсруе) та Bayernoil (Фобург).
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
McDonaldʼs іде з Казахстану, оскільки через війну в Україні в країні виникли проблеми з постачанням. Штаб-квартира компанії в США заборонила купувати м’ясні вироби в російських постачальників, а в європейських продукти дорожчі.
Через війну в Україні місцева франшиза Food Solutions KZ McDonaldʼs у Казахстані має проблеми з постачанням, тому мережа закладів швидкого харчування виходить з країни. Штаб-квартира McDonaldʼs у США заборонила своїм ресторанам у Казахстані купувати м’ясні продукти в російських постачальників.
Після запровадження санкцій проти Москви казахський McDonald’s мав би купувати м’ясо тільки в місцевих і європейських виробників за вищою ціною, що призвело б до збиткової роботи мережі. Ситуації не пішло на користь і те, що Кайрат Боранбаєв, власник франшизи ресторану швидкого харчування в Казахстані, у березні минулого року був затриманий за розтрату.
Як ми повідомляли раніше, нещодавно закрився останній McDonaldʼs у Боснії та Герцеговині, оскільки ресторани перебували в скрутному фінансовому становищі. За даними місцевої преси, в одному із закладів, наприклад, накопичився борг у пів мільйона євро, через що вже є рішення суду про звільнення приміщення та повернення його власнику.
[type] => post [excerpt] => McDonaldʼs іде з Казахстану, оскільки через війну в Україні в країні виникли проблеми з постачанням. Штаб-квартира компанії в США заборонила купувати м'ясні вироби в російських постачальників, а в європейських продукти дорожчі. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1673175000 [modified] => 1673094744 ) [title] => Через проблеми з постачанням McDonaldʼs виходить ще з однієї країни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=33909&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 33833 [uk] => 33909 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 33834 [image] => Array ( [id] => 33834 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds.jpg [original_lng] => 370446 [original_w] => 1108 [original_h] => 726 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds-300x197.jpg [width] => 300 [height] => 197 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds-768x503.jpg [width] => 768 [height] => 503 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds-1024x671.jpg [width] => 1024 [height] => 671 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds.jpg [width] => 1108 [height] => 726 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds.jpg [width] => 1108 [height] => 726 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mcdonalds.jpg [width] => 1108 [height] => 726 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 3041 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 33834 [_edit_lock] => 1673087544:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_46e0d6b5068903fffca484a483f64f9c] => [_oembed_time_46e0d6b5068903fffca484a483f64f9c] => 1673167805 [_algolia_sync] => 1202661504001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 84406 [1] => 9 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Спецтема [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 32110 [1] => 3550 ) [tags_name] => Array ( [0] => Казахстан [1] => ринок ) ) [7] => Array ( [id] => 28884 [content] =>
Із 10 вересня Казахстан скасовує діючі обмеження на експорт пшениці та борошна, повідомила пресслужба уряду за підсумками засідання міжвідомчої комісії. Казахстан входить до десятки найбільших експортерів пшениці у світі.
Казахстан запровадив обмеження на експорт борошна та пшениці в квітні, спочатку до 15 червня, пізніше – до 30 вересня. Метою такого кроку було зберегти запаси країни на безпечному рівні та гарантувати більш помірну інфляцію, пов’язану зі зростанням світових цін на продукти харчування.
Нині діюча квота на експорт зерна становить 550 тисяч тонн, борошна – 370 тисяч тонн.
Згідно з повідомленням уряду, скасування обмеження з 10 вересня стало можливим завдяки сприятливим перспективам урожаю: цього року в Казахстані планують зібрати понад 13 млн тонн пшениці, що на 12% більше, ніж торік. Внутрішнє споживання Казахстану становить близько 6,5 млн тонн.
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Pociя вжe втpeтє з пoчaтку пoвнoмacштaбнoї вiйни з Укpaїнoю зaблoкувaлa poбoту нaфтoпpoвoду, яким кaзaxcтaнcькa нaфтa йдe у нaпpямку Євpoпи. Тoж, цeнтpaльнa влaд Кaзaxcтaну в чepгoвий paз зaявляє, щo poзвивaтимe пocтaчaння в oбxiд Pociї i зaкликaє Євpoпeйcький Coюз дo cпiвпpaцi з ним у цiй cпpaвi.
Тaк, щe нa пoчaтку цьoгo тижня пpeзидeнт Кaзaxcтaну Кacим-Жoмapт Тoкaєв у бeciдi з гoлoвoю Євpoпeйcькoї paди Шapлeм Мiшeлeм виcлoвив гoтoвнicть дoпoмoгти Євpoпi пoдoлaти кpизу з eнepгoнociями. A вжe буквaльнo нacтупнoгo дня paйoнний cуд pociйcькoгo Нoвopociйcькa (Кpacнoдapcькa oблacть) нa мicяць зaблoкувaв poбoту «Кacпiйcькoгo тpубoпpoвiднoгo кoнcopцiуму» (КТК), яким кaзaxcтaнcькa нaфтa i pуxaєтьcя у євpoпeйcькoму нaпpямку.
Rusya Federasyonu Denizcilik İdaresinden aldığımız resmi bildirime göre Rusya Federasyonu toprakları dışından yüklü olarak gelen gemilerin Azak Denizi’ne geçişini sağlayan Kerç Boğazından kuzeye geçişleri yasaklanmıştır. Denizcilik sektörümüze duyurulur. pic.twitter.com/FyPmibIR7o
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Про це повідомляє пресслужба президента Казахстану.
Токаєв зазначив, що Казахстан став першою країною в Центральній Азії, яка підписала з Європейським Союзом Угоду про розширене партнерство та співробітництво, яка вивела відносини на новий рівень.
„Наша країна віддана розвитку стійких зв’язків із ЄС, найбільшим торговим партнером Казахстану”, – додав Токаєв.
Співбесідники також обговорили питання регіонального та глобального порядку денного. Співрозмовники висловили стурбованість щодо загострення продовольчої кризи. Токаєв підкреслив важливість спільних зусиль щодо оздоровлення міжнародної ситуації, встановлення довірчого діалогу з найактуальніших проблем.
„Казахстан міг би зробити свій внесок, граючи роль свого роду «буферного ринку» між Сходом та Заходом, Півднем та Північчю”, – заявив Токаєв.
Він також закликав ЄС до співпраці в розвитку альтернативних трансконтинентальних коридорів, включно з Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом.
Токаєв висловив стурбованість і через загрози енергетичній безпеці у світі. Казахстан, за його словами, готовий використати свій вуглеводневий потенціал для стабілізації ситуації на світових та європейських ринках.
Глава держави підтвердив відданість Казахстану зусиллям міжнародного співтовариства зі стабілізації в Афганістані та надання допомоги цій країні. На завершення бесіди Токаєв запросив Шарля Мішеля відвідати Казахстан.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
