Україна отримала від Литви пакет допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури, що була пошкоджена внаслідок регулярних російських атак.
Про це повідомила пресслужба Міненерго.
Зазначається, що обладнання зібрали у різних регіонах Литви та передали українським енергетикам для проведення невідкладних ремонтних робіт.
До пакету увійшли критично важливі компоненти відновлення підстанцій і ліній електропередачі. Йдеться про техніку та матеріали, що дозволяють оперативно відновлювати мережі після російських атак та забезпечувати стабільність енергосистеми в умовах підвищеного навантаження.
В Міненерго також повідомили, що раніше литовська сторона передала Україні автотрансформатори, вимикачі, роз’єднувачі, елементи релейного захисту, обмежувачі перенапруги, ізолятори та інше обладнання, необхідне для посилення та стабілізації української системи передачі.
Зараз Україна потребує енергетичної підтримки. Тому Литва запропонувала допомогу з газом.
Про це повідомляє у Telegram президент України Володимир Зеленський.
Як розповів Зеленський, сьогодні він провів хорошу розмову з президентом Литви Гітанасом Науседою.
Глава держави нагадав, що Литва дуже допомагає Україні від самого початку цієї війни, і Київ дуже цінує всю надану підтримку.
“Зараз, перед початком зими, коли ми потребуємо енергетичної підтримки, Литва знову готова нам допомогти. Гітанас запропонував підтримку щодо газу. Дякую за це. Домовилися, що наші команди працюватимуть”, – повідомив Зеленський.
Президенти також обговорили можливі загрози для Литви з Білорусі через гібридні атаки міграційними хвилями та повітряними об’єктами.
“Я запропонував нашу допомогу. Будемо працювати, щоб було більше безпеки в нашому регіоні й у дружній Литві”, – зазначив Зеленський.
За його словами, також узгодили позиції країн в дипломатії та скоординували заходи на найближчий час.
“Поінформував про ситуацію на полі бою. Наші воїни лінію оборони тримають усупереч російським наративам у медіа. Дякую за підтримку!”, – додав український президент.
Заводом управлятиме спільне підприємство Rheinmetall та литовської компанії. Очікується, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall та міністерство економіки та інновацій Литви підписали меморандум про створення в Литві центру компетенцій із виробництва зарядів для 155-мм артилерійських снарядів. Про це повідомляють литовські ЗМІ.
За словами голови концерну Арміна Паппергера, це будуть більші інвестиції, ніж вкладення в будівництво в литовському Байсогалі заводу з виробництва артилерійських боєприпасів, інвестиції в який плануються в розмірі 260-300 млн євро. Новий проект із випуску зарядів оцінюється у суму понад 400 млн євро.
Заводом управлятиме спільне підприємство Rheinmetall та литовської компанії – це буде та сама модель, що й для заводу в Байсогалі: 51% акцій належатиме німецькому концерну.
Паппергер додав, що цим заводом могла б керувати і спільна литовсько-німецька компанія Rheinmetall Defence Lietuva, якій належить завод у Байсогалі. 51% акцій компанії володіє Rheinmetall, 48% – литовська держкомпанія Epso-G Invest, 1% – збройовий завод у Гірайте.
Очікується, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху.
Як зазначив міністр економіки та інновацій Литви Едвінас Грикшас, найближчим часом розпочне роботу переговорна група щодо проекту, яка на основі меморандуму визначить технічні деталі заводу, місцезнаходження та потужності.
Міністерство економіки та інновацій оголосило про виділення коштів на програму, учасники якої повинні знайти рішення для боротьби з контрабандою, що надходить до Литви з Блорусі за допомогою повітряних куль.
Заступник міністра економіки та інновацій Пауліус Петраускас оголосив про виділення 1 млн євро на розробку системи протиповітряної оборони для боротьби із метеозондами.
„Ми запустимо програму протягом 24 годин після цієї пресконференції. Ми запросимо підприємства та наукові установи подавати заявки. В Агентстві інновацій буде відкрито єдине вікно, де буде доступна вся інформація”, – сказав він.
За його словами, програма складатиметься з трьох частин. Перший етап полягатиме у відборі ідей.
„Ми відберемо найкращі ідеї для вирішення проблем протиповітряної оборони. Ідеї відбиратиме комісія з представників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства національної оборони та Міністерства економіки та інновацій”, – зазначив заступник міністра.
Також він висловив сподівання на те, що протягом трьох місяців Литва отримає швидкі рішення, які може застосувати для вирішення проблем протиповітряної оборони.
Уряд Литви має намір виділити понад 461 млн євро на авансовий платіж за танки Leopard, які планується закупити для армії країни.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Delfi.
Така сума, запозичена від імені держави, передбачена у проєкті постанови уряду, зареєстрованому в понеділок Міністерством фінансів.
Зазначається, що під час підготовки проєкту закону про затвердження бюджету на 2025–2027 роки кошти на це не були передбачені.
У січні міністерка оборони Довіле Шакалієне заявила, що Литва має намір внести аванс за 44 танки Leopard.
За її словами, аванс дозволить армії швидше сформувати танковий батальйон – до 2030 року.
Міністерка підписала контракт на поставку німецьких танків Leopard 2 наприкінці минулого року. Тоді вона зазначила, що у зв’язку зі збільшенням фінансування оборони ведуться переговори про раніші терміни поставки техніки.
У 2025 році Литва планує оновити системи спостереження на чотирьох прикордонних пунктах із Росією у відповідь на нові геополітичні виклики. Вартість проєкту становить 16 млн євро.
Про це повідомляє LRT із посиланням на міністра внутрішніх справ Литви Владислава Кондратовича.
Крім модернізації спостережних систем, Литва також планує розчистити прикордонну смугу, впровадити сучасні технології, а також знайти фінансування на безпілотники й антидронові системи. Окремо розглядається питання додаткового фінансування для військової підготовки прикордонників.
„У чинній геополітичній ситуації не можна зволікати жодного дня”, – наголосив Кондратович.
Як повідомляється, державний кордон Литви з Калінінградською областю Росії протяжністю 255 км охороняють Пагегяйський прикордонний підрозділ і підрозділ берегової охорони, відновлений у 2024 році.
Список зброї, придбаної в України для Збройних сил, у Литві не розголошують з міркувань безпеки.
Литва інвестує в оборонну промисловість України і закупить у Києва зброю на 20 мільйонів євро. Закуплену зброю планують передати Збройним силам України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Литви.
„Литва й надалі інвестуватиме кошти в оборонну промисловість України, закуповуючи озброєння для українських військових в Україні. На ці цілі виділено суму 20 мільйонів євро, яка продовжуватиме зростати”, – йдеться у повідомленні.
У Міноборони зазначили, що прагнуть до ще тіснішої співпраці з Україною у військовій сфері.
За словами міністерки оборони Довіле Шакалене, українська оборонна промисловість має потенціал стати гравцем світового класу.
У Литві під час третьої акції солідарності Radarom зібрали понад 5,5 млн євро на закупівлю безпілотників і засобів боротьби з дронами для України.
Про це йдеться на сайті ініціативи.
Це ще не остаточна сума, яку вдалося залучити організаторам. Дані оновлять після отримання всіх корпоративних пожертв, попередньо, до 28 лютого. Збір тривав із 3 до 24 лютого.
Литовський мовник LRT, який є ініціатором акції, зазначив, що озвучену суму вдалося одержати від литовців і бізнесу. Дві третини зібраних коштів спрямують на дрони й антидрони литовського виробництва, третину – на українські. Їх вибиратиме досвідчена в цьому аспекті волонтерська організація Blue/Yellow, ідеться у статті.
«Коли ми починали кампанію, було багато розмов про ймовірні мирні переговори, але події розвинулися зовсім по-іншому. Ми бачимо, що підвалини західного світу зараз хитаються, тому як ніколи важливо підтримати українців і продемонструвати їм, що вони не самотні», – наголосила генеральна директорка LRT Моніка Гарбачяускайте-Будрієне.
За дві попередні акції підприємства і жителі країни пожертвували загалом 22,8 млн євро. На ці гроші було закуплено 17 радарів, 69 антидронів, 4 спецмашини для мобільних радарів, 1141 комплект забезпечення безпеки для військовослужбовців.
Міністерство оборони Литви оголосило про підписання договору про закупівлю шведських гранатометів Carl Gustaf.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу литовського оборонного відомства.
Агентство оборонних ресурсів при литовському Міноборони підписало договір про закупівлю протитанкових гранатометів Carl Gustaf М4 калібру 84 мм і запасних частин до них зі шведською компанією SAAB Bofors Dynamics AB.
За даними відомства, вартість контракту становить 14 млн євро, озброєння буде поставлено у 2025-2026 роках.
Carl Gustaf призначений для ураження броньованих цілей і живої сили противника.
„Остання модель M4 коротша і легша за попередні версії Carl Gustaf, що робить її простішою у використанні”, – йдеться в повідомленні.
Протитанкові гранатомети Carl Gustaf можуть використовуватися як для підтримки маневрів підрозділів, так і для ефективного ураження бронетехніки і добре зарекомендували себе на полі бою, де забезпечують високу ефективність.
Уряд Литви виділив 5 мільйонів євро на встановлення сонячних електростанцій в Україні. Це відбулося після того, як Вільнюс затвердив програму підтримки енергетичного сектора Литви.
Як зазначила керівниця департаменту співробітництва з питань розвитку МЗС Литви Раса Кайрієне, обладнання для сонячних електростанцій має бути надійним і захищеним від кібератак – тому має бути європейського виробництва.
„При виборі сонячних електростанцій ми повинні забезпечити надійність обладнання, яке буде встановлено, і аспекти кібербезпеки, щоб не створювати додаткових залежностей для України. Тому в процесі закупівель ми будемо намагатися включити цю вимогу, що обладнання має бути походженням з ЄС або європейської економіки”,- заявила представниця литовського МЗС.
