Українські міста Київ, Львів і Одеса увійшли до списку найдорожчих європейських міст.
Про це повідомляє глобальна база даних Numbeo, пише Корреспондент.net.
Експерти аналітичного сервісу назвали найдорожчі для життя міста Європи. Фахівців оцінили вартість проживання, якість життя та ціни на нерухомість у різних країнах світу.
Лідерами за вартістю життя виступають швейцарські міста – Женева (індекс вартості життя – 101,7) та Цюріх (100,4).
Також до ТОП-10 увійшли:
Рейк’явік, Ісландія (83,9);
Лондон, Велика Британія (78,7);
Осло, Норвегія (78,4);
Копенгаген, Данія (75,7);
Париж, Франція (73,6);
Еспоо, Фінляндія (73,1);
Едінбург, Велика Британія (69,9);
Амстердам, Нідерланди (69,7).
Столиця України Київ посідає 91 позицію у рейтингу найдорожчих міст. Одеса і Львів на 93 і 94 місцях відповідно. Їх трохи випередив білоруський Мінськ, він на 92 місці.
Уряд Румунії у співпраці з владою Молдови побудує понтонний міст через прикордонну річку Прут, щоб поліпшити транспортування вантажів з України, переважно зерна.
Про це повідомив державний секретар румунського міністерства транспорту Ірінел Скріостян, передає Gospodarka Morska.
Зазначається, що нову понтонну переправу побудують на тому місці, де до 1944 року стояв зруйнований потім військами радянської Червоної Армії міст між селом Бумбата (Румунія) та м. Леова (Молдова).
Скріостяну уточнив, що понтонний міст використовуватимуть для руху як легкового, так і вантажного транспорту.
«Останніми місяцями уряди Румунії та Молдови оголосили про низку логістичних проєктів для поліпшення транспортування товарів з України, особливо зерна. Через російське вторгнення в Україну румунський порт Констанца має важливе значення для відвантаження зерна з цієї країни через Чорне море», – підсумувало видання.
Зазначимо, що 2022 року Румунія через російську агресію стала найбільшим імпортером українських зернових культур, хоча 2021 року не входила навіть до топ-20 його імпортерів. Її частка становить 13,6% від загальної вартості поставок Україною цієї товарної групи за кордон. За рік ця країна наростила обсяги імпорту з України у 690 разів порівняно з 2021 роком – до $1,24 млрд із $1,8 млн.
Міст через річку Тису на автомобільній дорозі міжнародного значення М-26 Вилок – Неветленфолу – КПП «Дяково» у смт Вилок на Виноградівщині потребує ремонту. Поганий стан конструкції підтверджують і останні обстеження. Експерти виявили руйнування монолітної бетонної плити проїзної частини мосту, повідомив перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
«Якщо не реагувати тепер, ці процеси лише посилюватимуться. Аби уникнути подальшого руйнування мостової конструкції, Служба автомобільних доріг у Закарпатській області найближчі кілька днів готова розпочати ремонтні роботи. У зв’язку з погодними умовами на це може знадобитися близько півтора місяця», – прокоментував Мирослав Білецький.
За його словами, щоб грамотно скерувати потік автомобілів, розробляють тимчасові схеми руху на час ремонтних робіт. Перш ніж затвердити, їх погодять з Управлінням патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, Управлінням превентивної діяльності ГУ НП в області та головами відповідних територіальних громад.
Про новий тимчасовий маршрут громадськість та водіїв повідомлять додатково.
Україна та Румунія підписали угоду про будівництво мосту через річку Тиса, який з’єднає село Біла Церква Закарпатської області та румунське місто Сігету-Мармацієй. Нова конструкція повинна замінити дерев’яний міст.
Про це повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на Центр транспортних стратегій (ЦТС).
Згідно з домовленістю між двома країнами, новий міст повинен відкрити регіон для транскордонної торгівлі та міжнародних логістичних маршрутів.
Раніше рух між Україною й Румунією здійснювався по дерев’яному мосту, побудованому 2000 року. Новий складатиметься із двох паралельних 260-метрових споруд із двома смугами руху в кожному напрямку. Вартість проєкту становитиме близько 30 млн євро, ввести об’єкт в експлуатацію повинні через два роки.
Як ми повідомляли раніше, 9 травня 2020 року в рамках візиту на Закарпаття президент Володимир Зеленський відвідав автомобільний пункт пропуску «Чоп» на українсько-угорському кордоні, де заявив, що буде продовжено програму «Велике будівництво», у рамках якої збудують 370 км доріг до кінця того року, а також повідомив про роботу над планом зведення двох сучасних пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
У Чопі місцеві посадовці доповіли главі держави про надто щільний трафік мостом через низьку пропускну здатність і неможливість модернізувати його, збільшивши кількість смуг. У відповідь Зеленський зазначив: «Ми працюємо над добудовою двох нормальних, сучасних переходів, щоб розвантажити об’єкт».
У суботу в Бангладеші відкрили найдовший, 6,5-кілометровий міст на р. Падмі, найважливішій притоці Гангу.
An aerial photograph taken on June 8, 2022, shows a general view of the Padma Multipurpose Bridge and railway project, which is scheduled to open for road crossings on June 26, in Louhajang, some 40 kms from Dhaka. (Photo by Munir uz zaman / AFP) (Photo by MUNIR UZ ZAMAN/AFP via Getty Images)
Міст, побудований впродовж восьми років за 3,6 мільярда доларів повністю за внутрішні кошти, скоротить на 100 кілометрів шлях між столицею Даккою і другим за величиною морським портом країни, містом Монґла. Світовий банк та інші міжнародні кредитні установи відмовилися від фінансування об’єкта через корупційні скандали.
Переправу через річку, побудовану китайською компанією, урочисто відкрив прем’єр-міністр Хасіна Вазед у Маві, за 30 кілометрів на південний захід від Дакки. Міст, яким місцеві можуть користуватися з неділі, з’єднує 21 адміністративну одиницю між півднем і південним заходом Бангладешу.
Хоча міст не є безпосередньо частиною Нового Шовкового шляху, посол Китаю в Дакці назвав його будівництво віхою у співпраці з Бангладешом, а Китайська державна залізниця заявила, що новий міст через Падму пізніше забезпечить залізничне сполучення між різними проєктами «Один пояс, один шлях» та стане основною сполучною ланкою між Китаєм і паназіатською мережею залізниць.
Економісти кажуть, що гігантський міст додасть додаткові 1,3 відсотка на рік до валового внутрішнього продукту Бангладешу, який і без того зростає на сім відсотків щороку.
41-стовповий міст створив ряд технічних проблем для понад 4000 інженерів, які працювали над проєктом. Світовим рекордом, наприклад, стало те, що підводні палі довелося вбити на глибину 122 метри. У деяких точках річки через неї протікає майже стільки ж води, скільки в найширшій у світі річці Амазонці.
Угорське товариство з обмеженою відповідальністю Strabag Általános Építő Kft. отримало можливість побудувати угорський відрізок нового мосту через річку Дунай між населеними пунктами Доброгошть та Дунакіліті, повідомляє видання Napi.hu, спираючись на оголошення про публічні закупівлі ЄС.
85% інвестицій забезпечить програма Interreg Європейського Союзу, решту – Угорщина. З угорського боку мають побудувати під’їзну дорогу завдовжки 495 метрів та 128-метровий заплавний міст завширшки 4,9 метра. Міст над руслом річки зводитиме словацька сторона.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
