Мита стосуються близько 4 млн тонн імпортованої продукції приблизною вартістю від 2 до 2,2 млрд доларів. Їх ввели на тлі зростання торгової напруженості між Китаєм та Європейським Союзом через тарифи на електромобілі, бренді тощо.
«Мита коливаються від 6,10% до 43,31% від вартості, страхування та фрахту, що є кроком, покликаним запобігти недобросовісній конкуренції після звернень вітчизняних виробників», – йдеться у повідомленні.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
У п’ятницю, 4 жовтня, Європейський Союз проголосував за введення тарифів на електромобілі з Китаю на рівні 45%, що загрожує ширшим торговим конфліктом з Пекіном.
Про це повідомляє Bloomberg.
Згідно з повідомленням, 10 країн проголосували “за”, 5 – “проти”, а 12 утрималися. Рішення набирає чинності через п’ять років.
ЄС стверджує, що мито є відповіддю на несправедливі субсидії з боку Китаю на свою промисловість. Пекін відкидає ці звинувачення і погрожує ввести власні тарифи на європейські товари, зокрема, молочну продукцію, коньяк, свинину та автомобілі.
Хоча деякі європейські автовиробники вже відзначили зростання акцій після оголошення про мито (наприклад, індекс Stoxx 600 на ринку автомобілів та автозапчастин зріс на 1%), французькі виробники коньяку висловили своє обурення, побоюючись репресалій з боку Китаю. Акції Pernod Ricard SA та Remy Cointreau SA вже впали.
Попри рішення ЄС переговори між блоком та Китаєм тривають. Сторони шукають альтернативу тарифам, зокрема, механізм контролю за цінами та обсягами експорту. Проте міністерство торгівлі Китаю попереджає, що мито може підірвати довіру китайських інвесторів до Європи.
Уряд Канади оголосив, що запровадить 100-відсотковеімпортне мито на електромобілі китайського виробництва. Це такий самий тариф, як і в США. Західні уряди заявляють, що ці заходи необхідні, оскільки Китай надає своїм виробникам несправедливу перевагу через державні субсидії.
Така заява була зроблена після того, як у неділю радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван провів переговори з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та членами його кабінету. У вівторок Салліван вирушить до Пекіна.
Крім того, Джастін Трюдо оголосив, що Канада запровадить 25-відсоткове мито на китайські сталь та алюміній, оскільки «такі гравці, як Китай, вирішили надати собі несправедливу перевагу на світовому ринку».
Канада імпортує також автомобілі Tesla, вироблені в КНР, тому вони теж будуть обкладатися 100-відсотковим тарифом. Водночас американська компанія може легко уникнути сплати мита, постачаючи продукцію до Канади зі своїх заводів у США чи Німеччині.
Посольство Китаю в Канаді наголошує, що цей крок Оттави завдає шкоди торговельно-економічному співробітництву. Згідно із заявою дипломатичного представництва, канадський захід є нічим іншим, як торговельним протекціонізмом і політично вмотивованим рішенням, яке порушує правила Світової організації торгівлі (СОТ). У документі зазначається, що «Китай вживатиме всіх необхідних заходів для захисту законних прав та інтересів китайських підприємств».
Україна, проти експорту якої до ЄС цукру, яєць та вівса вже були вжиті захисні заходи, вибирає ліміти безтарифної торгівлі з ЄС й іншими видами сільськогосподарської продукції, що означає, що невдовзі Україна досягне граничного ліміту у безтарифній торгівлі з ЄС медом, кукурудзою і курятиною.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС з сільського господарства й рибальства заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
«Я задоволений, що сьогодні під час дискусії по Україні країни-члени, в цілому, висловили позитивні думки про нові АЗТ, та про запобіжні захисні заходи, що були введені. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства, – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – для цукру, яєць та вівса. Ми спостерігаємо за ситуацією щодо інших чутливих продуктів. Найближчим є мед, експорт якого сягнув вже 89 відсотків від лімітів, кукурудза – 67 відсотків, та курятина – 59 відсотків», – сказав єврокомісар з питань сільського господарства Войцеховський.
При цьому він зауважив, що дорікання частини європейських політиків та європейської громади на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва та на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, є безпідставними. За словами єврокомісара, ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером сільськогосподарських товарів у світі.
Минулого року, зазначив Войцеховський, позитивне сальдо ЄС у торгівлі аграрною продукцією сягнуло рекордних 70 мільярдів євро. Цього року цей рекорд може бути подоланий, оскільки лише за перший квартал такий позитивний баланс ЄС у торгівлі із третіми країнами вже склав 18 мільярдів євро.
У четвер, через дев’ять місяців після початку антидемпінгового розслідування, Єврокомісія запровадила тимчасові компенсаційні мита на імпорт електромобілів з Китаю.
Про це повідомила 4 липня пресслужба комісії, пише “Європейська правда”.
На основі розслідування комісія дійшла висновку, що ланцюг вартості електромобілів у Китаї користується несправедливим субсидуванням, що створює загрозу економічних збитків для виробників електромобілів в ЄС.
Розслідування також розглянуло ймовірні наслідки та вплив цих заходів на імпортерів, користувачів і споживачів електромобілів в ЄС.
Відтепер індивідуальні мита для трьох обраних китайських виробників становлять: для BYD – 17,4%; для Geely – 19,9%; для SAIC – 37,6%. Інші виробники електромобілів у Китаї, які співпрацювали в межах розслідування ЄК, підлягають середньому митному збору в розмірі 20,8%. Мито для інших компаній, які не співпрацювали, становить 37,6%.
Ці тимчасові мита застосовуватимуться з 5 липня 2024 року протягом максимум чотирьох місяців.
У цей термін має бути прийняте фінальне рішення щодо остаточних мит шляхом голосування держав-членів ЄС. Якщо це рішення буде ухвалене, воно буде дійсним на період п’яти років.
В останні тижні тривають контакти ЄС на технічному рівні з Китаєм з метою досягнення рішення, яке відповідає нормам СОТ і адекватно вирішує проблеми, підняті Європейським Союзом.
Європейський Союз запровадив мита на цукор та яйця з України, активувавши “автоматичний захист”, оскільки обсяг імпорту вже перевищив обумовлений.
Про це повідомляє Офіційний журнал ЄС.
Мита у розмірі 89 євро за тонну діятимуть до кінця 2024 року. На першу половину 2025 року встановлюються квоти на цукор та яйця. Обсяги, які перевищать ці квоти, також обкладатимуться митом.
Як зазначається у повідомленні, Регламент ЄС від 14 травня 2024 року передбачає автоматичний захисний захід щодо яєць, птиці, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду, який має бути активований, якщо сукупні обсяги імпорту будь-якого з цих продуктів з 1 січня 2024 року досягнуто середнього обсягу імпорту в період з 1 липня по 31 грудня 2021 року, у 2022 році та у 2023 році.
З 28 червня 2024 року Євросоюз планує знову ввести мита на імпорт українських яєць і цукру, оскільки Україна перевищила експортні обсяги. Минулого тижня вже ввели тарифи на український овес до червня 2025 року.
Що відомо про повторні мита для експорту української агропродукції до ЄС
З 28 червня 2024 ЄС планує відновити тарифи на імпорт українського цукру та яєць у рамках механізму «екстреного гальмування». Цей механізм дозволяє ЄС запроваджувати повторні мита, якщо імпорт до союзу «чутливих» українських товарів перевищує середнє значення обсягів у період між 1 липня 2021 року та 31 грудня 2023-го.
Минулого тижня союз вже ввів мита для українського вівса – €89 за тонну. Тарифи діятимуть до червня 2025 року, оскільки його експорт досяг встановленого ліміту – імпортовано понад 6440 тонн з 1 січня 2024-го, повідомили джерела FT.
Тарифи на яйця і цукор, які планують ввести з 28 червня 2024 року, мають становити:
€419 – за тонну білого цукру;
€339 – за тонну цукру-сирцю;
мита на яйця – 30 центів за кг.
Як працює «митний безвіз»
З 6 червня 2024-го до 5 червня 2025 року продовжує діяти «митний безвіз» на експорт української сільськогосподарської продукції до Євросоюзу. Це дозволяє Україні експортувати агропродукцію без мит і тарифів. Водночас ЄС ввів механізм «екстреного гальмування», щоб задовольнити інтереси європейських фермерів.
Проте протягом декількох місяців фермери з Польщі, Угорщини, Словаччини та інших сусідніх країн поскаржилися, що надлишок українського імпорту витісняє їх з ринку. Ці країни запровадили ембарго на багато продуктів і дозволили ввозити їх лише транзитом.
Торговий представник України Тарас Качка сказав що тарифи відповідають чинній угоді, але Мінекономіки веде переговори з ЄС, щоб покращити умови.
«Наша мета – усунути всі двосторонні перешкоди, які не відповідають угоді», – сказав Качка.
ЄС з 19 червня повернув тарифні квоти на імпорт українського вівса через перевищення імпортованого ліміту для цієї культури.
Про це повідомив Генеральний директорат Єврокомісії з питань сільського господарства та розвитку сільських територій, пише „Європейська правда”.
До 5 червня 2025 року імпорт українського вівса до ЄС відбуватиметься в межах тарифної квоти з Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Таким чином ЄС застосував аварійне гальмо, яке автоматично спрацьовує, якщо обсяги імпорту досягають середньорічного обсягу імпорту, зафіксованого в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року.
Для вівса цей середній показник становить 2 440 тонн.
Оскільки імпорт з початку 2024 року перевищив цей обсяг, до кінця 2024 року діятимуть мита в режимі найбільшого сприяння. Квота буде знову доступна з 1 січня 2025 року.
Квота на український овес встановлена на рівні 4 000 тонн.
Україна експортувала трохи більше 7 000 тонн вівса до всіх третіх країн у 2022 році та 11 173 тонн з липня 2023 року по травень 2024 року.
Окрім ЄС, Україна експортує овес до низки країн світу: в Індію, Ірак, Лівію, Марокко, ПАР, Швейцарію, Туреччину, В’єтнам та інші.
Автоматичне відновлення цієї тарифної квоти є результатом перегляду Автономних торговельних заходів, що діють з 6 червня 2024 року.
Імпорт ЄС з України склав 22,8 млрд євро у 2023 році порівняно з довоєнним рівнем у 24 млрд євро у 2021 році.
Україна повинна зайняти проактивну позицію в переговорах з Європою стосовно запровадження екологічного мита (СВАМ), аби це рішення відповідало поточним економічним умовам країни. Також необхідно активно шукати додаткові джерела фінансування для екологічної модернізації.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на слова Андрія Забловського, керівника Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України.
Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України, підкреслив важливість поступової адаптації бізнесу до запровадження екологічного мита СВАМ. Він зазначив, що влада усвідомлює необхідність підтримки бізнесу в цьому процесі та розглядає можливості пом’якшення або адаптації до нової системи. Також відбувається пошук додаткових міжнародних фінансових ресурсів, щоб пом’якшити можливий негативний вплив.
Забловський також наголосив, що Україна повинна зайняти проактивну позицію в переговорах з Європою, щоб екологічні зобов’язання відповідали поточним викликам. „Україна багато досягла у виконанні своїх екологічних зобов’язань. Тож зараз ми маємо повне право зайняти проактивну позицію, тому що немає догм. Те, чим СВАМ був до війни — одна справа. І те, що зараз — зовсім інша. Особливо це стосується України”, — зазначив він.
Варто зазначити, що видання Politico раніше повідомляло про те, що Європа, з одного боку, допомагає Україні з фінансуванням, але, з іншого боку, запроваджує вуглецеве мито СВАМ, через що Україна може щороку втрачати 1,4 млрд євро.
Чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС враховувати виключні та непередбачувані події, які призвели до руйнівних наслідків для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені екологічним митом СВАМ. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Європейської бізнес асоціації (EBA).
Одним із можливих підходів до імпорту товарів з України до ЄС, які підпадають під дію СВАМ, є застосування декларативного підходу. Це означатиме, що українські товари будуть проходити через ті самі процедури, як і продукти всіх інших країн, але без стягнення плати за викиди.
Представники Європейської бізнес асоціації (EBA) вказують, що такий підхід допоможе знизити фінансове навантаження на бізнес та надасть підприємствам можливість акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, яке постраждало через військові дії. У цьому контексті EBA закликає до створення нового організаційного механізму для перемовин з Європейською Комісією, оскільки чинна Робоча група, створена урядом у 2021 році, не виробила консолідованої позиції щодо застосування СВАМ.
Крім того, у EBA рекомендують Мінекономіці розпочати розробку власного українського механізму СВАМ для імпорту продукції з третіх країн. Це сприятиме захисту національних виробників, забезпеченню однакових умов для всіх учасників ринку та прискорить інтеграцію українського ринку в ринок ЄС після набуття Україною статусу країни-члена ЄС. Оскільки в Україні вже діє екоподаток на викиди СО2, механізм прикордонного вуглецевого коригування має бути запроваджений якомога швидше.
Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА та директор GMK Center Станіслав Зінченко наголошує, що введення СВАМ призведе до переформатування торговельних потоків і збільшить фінансове навантаження на вуглецеємний імпорт. Для України це мито означає значні втрати, тому бізнес закликає уряд сприяти поступовому запровадженню СВАМ.
Варто згадати, що, за даними Politico, Європа підтримує Україну фінансово, однак введення вуглецевого мита СВАМ може призвести до втрат у 1,4 млрд євро на рік для України. Цих збитків можна уникнути, якщо розпочати активні переговори з ЄС щодо надання відстрочки через форс-мажорні обставини, а саме повномасштабну війну.
Адміністрація президента США Джо Байдена анонсувала підвищення мит на ввезення в країну широкого кола китайських товарів, включно з електромобілями, напівпровідниковими компонентами, акумуляторами, сонячними панелями і мінеральною сировиною, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Загалом збільшення мит у 2024-2026 рр. стосуватиметься товарів китайського експорту на суму близько $18 млрд на рік, ідеться в повідомленні Білого дому.
Найсуттєвіше – учетверо – зростуть мита на ввезення до Штатів китайських електромобілів. Вони збільшаться до 100% з нинішніх 25% у 2024 році.
Мита для китайських напівпровідникових компонентів із 2025 року буде піднято до 50% із 25%.
Вашингтон збільшить мита на ввезення з Китаю літій-іонних акумуляторів для електромобілів у 2024 році до 25% з 7,5%, водночас для літій-іонних батарей, призначених для інших цілей, тарифи буде піднято аналогічним чином у 2026 році.
Мита для природного графіту буде підвищено з нуля до 25% 2026 року, для низки інших видів мінеральної сировини – вже цього року, для сонячних елементів (модульних чи ні) – з 25% до 50% цього року.
Крім того, передбачається збільшення мит для причальних контейнерних кранів і деяких видів медичних виробів, включно із засобами індивідуального захисту.
Мита на поставки до Штатів сталевої та алюмінієвої продукції з Китаю буде підвищено з нинішніх 0-7,5% до 25% у поточному році.
Усі ці заходи „нададуть змогу гарантувати, що історичні інвестиції у створення робочих місць, зроблені адміністрацією Байдена, не будуть підірвані напливом несправедливо дешевих китайських товарів з Китаю”, заявила глава Національної економічної ради (NEC) Лейл Брейнард.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
«Наша мета – усунути всі двосторонні перешкоди, які не відповідають угоді», – сказав Качка.
