Згідно з заявою голови Федерації роботодавців України Дмитра Олійника, закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355, прийнятий Верховною Радою, може значно послабити українську промисловість протягом наступних 10 років, якщо не будуть внесені зміни. Як повідомляє РБК-Україна, Олійник підкреслив, що закон зобов’язує підприємства або модернізувати свої промислові установки до європейських стандартів за 10 років, або припинити їх діяльність.
Це викликає стурбованість, оскільки невідомо, скільки триватиме війна та коли з’являться інвестиції для модернізації. Олійник зазначив, що закон передбачає менш сприятливий період для екологічної модернізації, ніж у ЄС. За його словами, цілі галузі економіки, які не зможуть за 10 років створити нове виробництво відповідно до норм ЄС, будуть змушені закритися.
Перебудувати з нуля або закритися
У сучасних умовах війни, невизначеності та браку фінансування, бізнес змушений брати на себе обов’язок повністю перебудувати агрегати або закрити їх. Законопроєкт містить лише загальні положення без конкретних вказівок щодо того, як українські підприємства можуть отримати фінансування чи вести будівельні роботи в умовах воєнних дій і відключень електроенергії.
Також Олійник зазначив, що директива ЄС діє більше 14 років, і досі є установки, які працюють за застарілими нормативами викидів, отримуючи підтримку від держави та пільгове фінансування для модернізації.
Окрім того, Олійник підкреслив, що такі галузі промисловості, як коксо-хімічні заводи, машинобудування, енергетика, цементна та хімічна промисловість знаходяться під загрозою закриття. Великі бізнес-асоціації неодноразово зверталися до екологічного комітету з проханням продовжити термін дії спеціальних дозволів принаймні до 15 років, але безуспішно.
Олійник вважає, що замість підтримки української промисловості та збереження робочих місць, екологічний комітет фактично створив ситуацію невизначеності для багатьох місцевих громад, де велика промисловість є основним містоутворюючим фактором.
Нереальні строки й дозволи
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на “ЕкоПолітику”, закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення, прийнятий Верховною Радою у середині липня, викликав хвилю критики серед експертів та активістів. Основні застереження стосуються нереалістичних термінів модернізації промисловості, економічного тиску на підприємства, та ігнорування реалій воєнного часу в Україні.
Закон передбачає 7 років для впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) на існуючих підприємствах і 10 років для виведення застарілих установок з експлуатації. Європейська Бізнес Асоціація звернулася до влади з проханням скасувати часові обмеження для впровадження НДТМ і збільшити термін для виведення установок до 15 років.
Генеральний директор “Центру Екології та Розвитку Нових технологій” Владислав Антипов зазначив, що навіть у стабільній Європі перехід на НДТМ здійснювався понад 20 років. Тому строк у 7 років для України виглядає нереалістичним.
Зазначається, що вітчизняні підприємства будуть зобов’язані провести значну кількість підготовчих дій та інвестицій для отримання інтегрованого дозволу до жовтня 2028 року. Це може стати серйозним тягарем для бізнесу, особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси обмежені, а економічна стабільність перебуває під загрозою.
В “ЕкоПолітиці” зазначають, що багато українських галузей працюють на межі рентабельності або “в мінус”. Підприємства не мають власних коштів для масштабних інвестицій, а залучити іноземне фінансування для заводів у зоні воєнних дій практично неможливо.
Експерти також підкреслюють, що закон не враховує реалії воєнного стану. Вони пропонують відтермінувати набрання чинності закону до завершення воєнного стану. Президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок висловила занепокоєння через чіткі дедлайни, включені в законопроєкт №11355, без урахування можливого завершення війни.
Таким чином, експерти наполягають на необхідності внесення змін до закону, щоб уникнути значних економічних проблем для української промисловості у непростих умовах, що склалися.
Європейський інвестиційний банк та міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури уклали угоду, яка передбачає виділення додаткових 5 мільйонів євро для модернізації українських лікарень.
Про це у п’ятницю повідомила пресслужба Мінвідновлення.
Як повідомляється, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України уклали нову угоду, спрямовану на підтримку втілення необхідних заходів щодо енергоефективності та ліквідації наслідків воєнних дій, зокрема у секторі охорони здоров’я.
Угода передбачає надання 5 мільйонів євро інвестиційного гранту від Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Фонд E5P). Зазначається, що ці 5 млн євро збільшують загальний грантовий внесок від E5P до 9 млн євро, доповнюючи поточний кредит ЄІБ у розмірі 300 млн євро.
Передбачається, що грантові кошти будуть спрямовані на усунення пошкоджень, будівництво бомбосховищ, встановлення станцій постачання питної води, модернізацію освітлення, ліній зв’язку та вентиляції.
З метою модернізації пунктів пропуску, на пасажирському напрямку митного посту «Ужгород-автомобільний», що на кордоні України зі Словаччиною, з 4 по 27 березня п.р. встановлюватимуть сучасні модульні конструкції для здійснення митно-прикордонного контролю та санітарні модульні споруди.
У зв’язку з проведенням реконструкції тимчасово буде перенаправлено рух легкових транспортних засобів на вантажний напрямок, де здійснюватиметься їх пропуск та митно-прикордонний контроль.
Зі свого боку представники Нацполіції спрямовуватимуть легкові авто на вантажний напрямок на виїзд з України. Також громадянам допоможуть зорієнтуватися встановлені додаткові знаки на під’їзді до КПП «Ужгород – Вишнє-Нємецьке». Щодо в’їзду в Україну з боку Словаччини, то на відповідну смугу руху направлятимуть транспортні засоби співробітники прикордонної служби.
З огляду на проведення ремонтно-монтажних робіт та зміну пропуску пасажирського напрямку на вантажний, Закарпатська митниця звертає увагу громадян на можливі незручності та збільшення часу при проходженні митно-прикордонних формальностей.
Після монтажних робіт пасажирський напрямок працюватиме у штатному режимі.
Довідково: Держмитслужба активно залучає партнерів до модернізації митно-прикордонної інфраструктури та успішно реалізовує Проєкт USAID «Економічна підтримка України» зі встановлення модульних будівель у пунктах пропуску. Зокрема, на двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей», що у зоні діяльності Закарпатської митниці, здійснюється монтаж старих будиночків на сучасні модульні конструкції для здійснення митно-прикордонного контролю та санітарні модульні споруди.
Загалом, завдяки домовленостям, досягнутих Державною митною службою з представниками проєкту USAID та посольства Сполучених Штатів в Україні, у 2024 році на ключових митних постах Закарпатської митниці заплановано проведення робіт з оновлення інфраструктури та покращення умов для здійснення митно-прикордонного контролю: встановлення нових мобільних вагових комплексів, оновлення дорожнього покриття, встановлення сучасних освітлювальних приладів, встановлення сучасних модульних конструкцій для здійснення митно-прикордонного контролю та санітарних модульних споруд.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть “Укрзалізниці” кредит у розмірі 200 млн євро модернізацію залізничного сполучення країни з Європейським союзом на заході.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу ЄБРР.
Як зазначається в повідомленні, суверенна позика – 100 млн євро на екстрене фінансування та 100 млн євро на підтримку оборотного капіталу – пом’якшить наслідки війни, сприяючи розширенню транскордонної пропускної спроможності та покращенню залізничного сполучення з ЄС. Він дозволить УЗ продовжувати надавати життєво важливі послуги населенню та підприємствам, а також відновлювати ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС та закуповувати рухомий склад.
ЄБРР розділить ризики своїх інвестицій в Україні з донорами та акціонерами. Цей кредит має бути підкріплений гарантіями до 50%, при цьому 60 млн євро мають бути надані Сполученими Штатами Америки і 40 млн євро – Нідерландами.
“Незважаючи на наслідки війни, “Укрзалізниця” зберегла вантажні та пасажирські перевезення, хоч і зі зменшеною пропускною спроможністю. ЄБРР працював з УЗ ще до війни і твердо підтримував залізничну компанію після вторгнення Росії”, – наголошується в повідомленні.
Зокрема, у 2022 році ЄБРР надав “Укрзалізниці” 150 млн євро екстреного фінансування, щоб допомогти Україні зберегти свої поїзди.
Уряд долучив до президентського проекту Велике будівництво прикордонну інфраструктуру.
В Україні планують модернізувати десятки пунктів пропуску, щоб вирішити проблему з чергами на кордоні. Як повідомляє Мінінфраструктури, цей проект включили у програму президента Володимира Зеленського Велике будівництво.
Наголошується, що Кабмін надав міністерству повноваження на будівельні роботи у пунктах пропуску на кордоні.
“Це рішення долучає до президентського проекту Велике будівництво прикордонну інфраструктуру, а саме міжнародні автомобільні пункти пропуску. Зокрема, Ягодин – Дорогуськ, Ужгород – Вишне-Німецьке та Чоп – Захонь”, – розповів міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Він наголосив на модернізації пункту пропуску Ягодин – Дорогуськ, через який здійснюється 40% усіх автомобільних вантажних перевезень в Україні.
Також Кубраков нагадав, що підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску є частиною зобов’язань України в рамках міжнародних домовленостей, зокрема, з Польщею.
Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів модернізувати старі електромережі. Вони повинні бути готові до негоди.
Про це повідомляє Офіс президента України за підсумками наради Володимира Зеленського щодо боротьби з наслідками негоди. У ній брав участь і прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За 2,5 доби в Україні були знеструмлені 900 населених пунктів і досі без електрики залишаються 350.
„Прошу прем’єр-міністра провести окрему роботу з модернізації старих електромереж та отримання відповідної техніки, необхідної для їх обслуговування. Погода завжди може дарувати сюрпризи, але ми повинні бути готові”, – сказав Зеленський.
Сьогодні президенту також доповіли про продовження розчищення від снігу доріг в Одеській і Миколаївській областях, де приріст снігового покриву склав 20-60 сантиметрів.
