Станом на 1 квітня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 42 380,0 млн доларів.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
У березні вони зросли на 5,6%.
Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку.
Загалом динаміку резервів визначала низка чинників.
По-перше, надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5 980,2 млн доларів. З цієї суми:
– 5172,0 млн доларів – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
– 409,6 млн доларів – від розміщення валютних ОВДП;
– 398,6 млн доларів – від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF).
Крім того, Україна отримала кредит 970,0 млн доларів відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA.
Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 786,7 млн доларів, з яких:
– 688,7 млн доларів – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
– 55,9 млн доларів – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
– 42,1 млн доларів – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,2 млн доларів.
По-друге, операції Національного банку на валютному ринку України.
У березні порівняно з лютим 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,5%.
Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку 2 653,7 млн доларів та викупив до резервів 10,0 млн доларів.
По-третє, переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют).
У березні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 409,7 млн доларів.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.
У Національному банку сподіваються, що наступний плановий тираж українських монет буде вже не в копійках, а в шагах. Старі монети також залишаться в обігу.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням його інтерв’ю виданню NV.
Як зазначив голова НБУ, жодних додаткових витрат ні з боку Національного банку, ні з державного бюджету для заміни копійки на шаг не потрібно.
За його даними, в обігу перебуває майже 15 млрд монет різного номіналу, з них майже 5,5 млрд – це 10 і 50 копійок. Національний банк щороку з метою заміни монет, які зношуються і виводяться з обігу, повинен докарбовувати нові.
„У цьому році вже заплановано докарбування щонайменше 20 млн монет. Ми хочемо, щоб це наступне докарбовування стосувалося монет, номінованих не в копійках, а в шагах”, – сказав він.
За ого словами, у певний момент в обігу будуть одночасно і копійки, які були виготовлені раніше, і шаги, маючи абсолютну рівнозначність з погляду їхнього статусу як платіжного засобу.
„Не буде примусово вилучатися копійка. Просто на заміну тієї монети, яка виводитиметься з обігу, буде в достатньому обсязі карбуватися монета відповідного номіналу, але вже з назвою, яка є питомо українською – шаг”, – додав Пишний.
Це, зокрема, дасть змогу уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. Це буде тривалий органічний процес заміни, потреби здавати чи бігти обмінювати не буде, сказав голова НБУ.
„Символізм цього рішення набагато потужніший. Ми вичищаємо остаточно з українського законодавства все, що нас хоч якось споріднює з Москвою”, – наголосив Пишний.
Національний банк України планує карбування наступного тиражу монет у 50 копійок з назвою „шаг”. Але така монета може з’явиться лише після того, як Верховна Рада внесе зміни до законодавства.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, пише „Експрес” із посиланням на його інтерв’ю „Українському радіо”
Андрій Пишний розповів, що дотепер в обігу є 14 млрд розмінної дрібної монети номіналом 10 і 50 копійок. Національний банк, щоб підтримувати відповідний обіг монети, повинен щороку докарбовувати щонайменше 20 млн., вилучаючи ту, яка втратила відповідні ознаки, і запускаючи в обіг монети відповідного номіналу.
„Ми не карбуємо монету 10 копійок, але 50 копійок ми повинні будемо ще певний час докарбовувати. Їх в обігу приблизно на рівні 1,5 мільярда. І ми хочемо, щоб наступний тираж, який ми повинні будемо докарбувати, вже був викарбуваний не копійками, а шагами”, – сказав він.
Аби змінити назву українських розмінних грошей, потрібно внести кілька змін в законодавство. „Ми відповідні пропозиції парламенту вже надали. Виходячи з мого діалогу з керівниками парламенту, я відчуваю, що підтримка є”, – зазначив Андрій Пишний.
Глава НБУ додав, що Нацбанк вже готує дизайн монет „шагів”. „Ми думаємо над цим. Я не хочу забігати наперед. Тільки-но парламент ухвалить рішення, ми одразу розпочнемо процес підготовки відповідного дизайну. Вже сьогодні творча спільнота так відгукнулася на нашу ініціативу, ми вже маємо кілька ескізів. Ми підійдемо до цього дуже відповідально і зробимо просто фантастичні 50 шагів”, – додав він.
Там розповіли, що рішення було ухвалене з урахуванням низки факторів:
ухвалення закону про збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства;
створення меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, до якого приєдналася абсолютна більшість банків;Play Video
покращення роботи систем моніторингу платіжних операцій відповідно до вимог та рекомендацій НБУ;
з боку правоохоронних органів ведеться активна робота з виявлення та припинення злочинних схем;
Національний банк напрацював концепцію реєстру осіб, які потребують посиленого контролю платіжних операцій.
«Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження Меморандуму. Короткострокова тенденція до стрімкого зростання кількості відкритих платіжних карток, яка фіксувалася у вересні-жовтні минулого року, також припинилася», – зазначено у заяві.
Портал – вже десятий банк, який припинив здійснення банківської діяльності за власною ініціативою без припинення юридичної особи.
Кількість банків в Україні скоротилася до 60. Про це повідомила пресслужба Національного банку України в середу, 26 березня.
Нацбанк відкликав банківську ліцензію та виключив відомості про банк Портал із Державного реєстру банків.
Портал – вже десятий банк, який припинив здійснення банківської діяльності за власною ініціативою без припинення юридичної особи.
За даними НБУ, 16 вересня 2024 року єдиний акціонер банк Портал ухвалив рішення про припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи, а 20 лютого 2025 року банк завершив діяльність.
Станом на 1 лютого банк займав останнє місце за розміром активів – 268 млн гривень. У банку не було коштів фізичних та юридичних осіб.
Процедура припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи здійснюється відповідно до закону України Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків. Для припинення банківської діяльності банк погоджує з НБУ план та повністю виконує зобов’язання.
Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% річних та скоригувати параметри операційного дизайну процентної політики. Ці рішення спрямовуються на підтримання привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%.
Про це йдеться на сайті регулятора.
Згідно з повідомленням, попередні заходи НБУ з посилення процентної політики зупинили тенденцію до зниження ставок за гривневими депозитами, а ставки за ОВДП у гривні досить активно відреагували на підвищення облікової ставки. Це підтримало попит на гривневі інструменти. Водночас для розвороту інфляційного тренду додаткове посилення монетарних умов є необхідним.
«З огляду на це НБУ з 07 березня 2025 року підвищує облікову ставку та ставки за своїми операціями з банками на 1 в. п., що відповідає січневому прогнозу. В умовах збереження стійкості валютного ринку такий крок дасть змогу й надалі підтримувати попит на гривневі інструменти для заощаджень, зберегти контрольованість інфляційних очікувань та відповідно обмежити тиск на ціни», – йдеться в повідомленні.
Крім того, для посилення привабливості заощаджень у гривні НБУ вніс зміни до параметрів операційного дизайну процентної політики. Так, з 04 квітня 2025 року:
спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами зросте на 1 в. п.;
спред між обліковою ставкою та ставкою за кредитами овернайт теж зросте на 1 в. п.;
розширяться можливості банків розміщувати кошти в тримісячних депозитних сертифікатах залежно від успішності нарощування протягом останніх 12 місяців портфеля гривневих депозитів населення зі строком більше трьох місяців (мультиплікатор підвищується з 3 до 3,5).
За даними регулятора, стійкіший, ніж очікувалося, тиск з боку фундаментальних чинників та вищі проінфляційні ризики посилюють загрозу погіршення інфляційних очікувань і тривалішого закріплення інфляції на високих рівнях.
«Це відповідно підвищує імовірність переходу до циклу зниження облікової ставки пізніше, ніж передбачалося в січневому макропрогнозі», – заявили в НБУ.
Крім того, у разі подальшого зростання проінфляційних ризиків НБУ «не зволікатиме з додатковим посиленням процентної політики».
Фінансово-технологічна компанія Revolut заявила, що раніше сповіщала українського регулятора про свої наміри вести діяльність в Україні. Запевняють, що в перспективі прагнуть отримати українську банківську ліцензію.
Про це пише LIGA.net із посиланням на заяву Revolut, яку вони отримали.
У компанії зазначили, що Revolut надає послуги українським клієнтам через Revolut Bank UAB, який базується у Литві та перебуває під наглядом Європейського Центрального Банку й Банку Литви.
Водночас у Revolut наголосили, що пропонують лише рахунки в ЄС і не планують відкривати українські рахунки без додаткового дозволу.
«Revolut приділяє пріоритетну увагу дотриманню локальних нормативних вимог і провів ретельну оцінку перед наданням послуг резидентам України на транскордонній основі», — йдеться у заяві необанку, яку цитують журналісти.
За наявності документально підтверджених доходів можна буде переказувати кошти у більшому розмірі.
З 1 лютого українські банки запровадять нові обмеження на карткові перекази, в тому числі за реквізитами IBAN. Місячний ліміт складе 150 тисяч гривень. Відповідні положення містить меморандум, підписаний українськими банками.
Нововведення стосуватиметься лише клієнтів, чиї доходи не підтверджені документально. При цьому клієнти будуть розподілені на три категорії залежно від ступеня ризику, який визначатимуть банки.
Для клієнтів з високим рівнем ризику діятимуть обмеження у 50 тисяч гривень на місяць. Клієнти з середнім та низьким рівнями ризику зможуть переказувати 150 тисяч гривень на місяць, а з 1 червня ліміт знизиться до 100 000 грн на місяць.
За даними НБУ, ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. За наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують установлений на дату ліміт, банки здійснюватимуть перекази в межах підтвердженого доходу.
Крім того, клієнт під час обслуговування має право звернутися до банку-учасника Меморандуму із запитом для підвищення встановленого ліміту з обов’язковим наданням документального підтвердження коштів.
У Національному банку заявили, що українцям не блокуватимуть картки за часте зняття готівки. Раніше така інформація з’явилася у ЗМІ.
Українцям не блокуватимуть банківські рахунки за часте (більше трьох разів на місяць) зняття готівки.
Про це заявили у Національному банку, спростовуючи інформацію, яку напередодні поширили деякі ЗМІ та Telegram-канали.
«Медіа посилаються на «рекомендації Національного банку України щодо посилення фінансового моніторингу в Україні», не зазначаючи конкретні документи. Проте в жодних рекомендаціях, листах, нормативно-правових актах чи інших офіційних документах НБУ вимог щодо блокування рахунків за проведення таких операцій немає», – зазначили у Нацбанку.
Регулятор додав, що банки, платіжні та фінансові установи перевіряють своїх клієнтів виключно у рамках законодавства з питань фінансового моніторингу, застосовуючи ризик-орієнтований підхід.
Зазначимо, вчора ЗМІ з посиланням на «рекомендації НБУ» повідомили, що українцям можуть заблокувати картки через: часто зняття готівки (більше трьох разів на місяць, особливо у великих сумах); доходи, які не відповідають реальному фінансовому стану або значно перевищують середній по регіону; надходження коштів з-за кордону, які клієнт одразу отримує готівкою; передачі доступу до рахунку третім особам; операції, що свідчать про легалізацію незаконних доходів.
Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 в.п. до 13,5%.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
У листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі.
З одного боку, вагомим рушієм зростання цін залишалися наслідки обмеженої пропозиції продовольства внаслідок гірших цьогорічних врожаїв.
Очікується, що вплив цього чинника на інфляцію має нівелюватися в наступному році з надходженням нового врожаю.
З іншого боку, інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції (до 9,3% р/р у листопаді).
Останнє пов’язане, зокрема, зі збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, а також курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди. Інфляційні очікування наразі демонструють відносну стійкість, однак посилюється ризик їхнього розбалансування на тлі підвищення уваги населення до інфляційних процесів.
Як повідомляли Українські Новини, у березні 2021 НБУ підвищив облікову ставку до 6,5%, у квітні – до 7%, у липні – до 8%, у вересні – до 8,5%, у грудні – до 9%, у січні 2022 – до 10%, у червні 2022 – до 25%.
У липні 2023 НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, у вересні – до 20%, у жовтні – до 16%, у грудні – до 15%, у березні 2024 – до 14,5%, у квітні – до 13,5%, у червні – до 13%.
У той час Рада директорів Банку росії 25 жовтня ухвалила рішення підвищити ключову ставку на 200 б. п. до рекордних 21,00% річних.
Наступне засідання Ради директорів Банку росії заплановане на 20 грудня. Очікується, що ключова ставка може зрости до 23%.
