Причиною зниження врожаю є надзвичайно суха земля в період посіву і низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.
В Україні цьогоріч врожай пшениці очікується на рівні 17,9 млн метричних тонн. Це 13-річний мінімум і на 23% менше, ніж попереднього року. Про це повідомляє аналітик Reuters Карен Браун із посиланням на прогноз Міністерства сільського господарства США (USDA), передає Reuters.
Причиною зниження врожаю є надзвичайно суха земля в період посіву і низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.
За даними Укргідрометцентру, подекуди в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській та Харківській областях запаси продуктивної вологи були історично низькими для ранньовесняного періоду.
Згідно з прогнозами, експорт пшениці з України у 2025-26 роках буде менше половини від рекордного обсягу.
Україна залишається гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн, адже українські аграрії змогли зібрати ледь не вчетверо більше пшениці, ніж споживання всередині країни
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише „Інтерфакс-Україна”.
„Українські аграрії вже зібрали близько 40 млн тонн нового врожаю. Урожай пшениці цього року становив близько 22 млн тонн. Внутрішнє споживання — близько 6 млн тонн. Тобто Україна зібрала пшениці ледь не вчетверо більше, ніж споживання всередині країни. Це дозволяє нам залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн”, — зазначив Шмигаль.
Крім того, набирає обертів ринок розмінування сільгоспземель.
„Уже є заявки на розмінування майже 5 тисяч ділянок загальною площею понад 21 тис. гектарів. Проходять перші аукціони в системі Prozorro”, — додає Прем’єр.
Черговий сезон розпродажу завершився збором пшениці й приніс Україні дивовижні показники. Судячи з цифр, попередні запаси в країні вичерпані.
Усе продається
У 2023/24 фінансовому році, який завершився 30 червня, Україна експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних культур. Це майже неймовірний результат з огляду на те, що в передвоєнні роки країна експортувала в середньому 60 млн тонн. Хоча були й пікові періоди, зокрема 2018/19, коли Україна продала за кордон 74 млн тонн зернових та інших культур.
Проте посівні площі та посіви найважливіших культур (кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю) у 2023 році були на 20–40% меншими, ніж до війни. Істотний приріст продемонстрували лише певні олійні культури. Гарні показники експорту означають, що вдалося збути майже все. Урожай, загальна вага якого становила 83 млн тонн, був майже повністю використаний/проданий.
Хороший результат цього року пояснюється тим, що судна могли майже безперешкодно виходити з глибоководних портів Одеси, а розроблена з міжнародними партнерами система страхування виявилася достатньою гарантією для покупців. Завдяки цьому держава отримала від торгівлі сільськогосподарською продукцією майже 11 млрд доларів.
Найбільший клієнт – Іспанія
Урожай кукурудзи сягнув 29,6 млн тонн, тоді як її експорт – 29,3 млн тонн. Це принесло дохід у 4,7 млрд доларів. Лише Іспанія придбала понад 6 млн тонн, Китай – 4,8 млн тонн, Єгипет – 3,9 млн тонн. До топ-10 увійшли й такі країни ЄС, як Італія (2,75 млн тонн), Нідерланди (2,5 млн тонн), Португалія та Німеччина.
У 2023 році в Україні зібрали 22 млн тонн пшениці та експортували 18,4 млн тонн на суму 3 млрд доларів. Третина експорту була спрямована в Іспанію – майже 6 млн тонн. Єгипет придбав 1,7 млн тонн, Індонезія – 1,5 млн. На ринок Італії потрапило 677 тис. тонн пшениці.
Експорт насіння соняшнику становив лише 300 тис. тонн при врожаї в 14,2 млн тонн. Тому обсяги переробки зросли до 13,5 млн тонн.
Торік було зібрано 5,8 млн тонн ячменю, з яких 2,5 млн тонн відправлено на експорт. Основним покупцем став Китай (702 тис. тонн), другою – Іспанія (460 тис. тонн).
Минулого року було зібрано 4,5 млн тонн ріпаку, експортовано – 3,7 млн тонн на 1,4 млрд доларів. Найбільший покупець – Німеччина (1,2 млн тонн). Чимало ріпаку придбала Румунія (600 тис. тонн). Дещо менші обсяги потрапили до Нідерландів (420 тис. тонн), Бельгії (380 тис. тонн) та Франції (260 тис. тонн).
Із 4,9 мільйона тонн урожаю сої на зовнішні ринки потрапили майже 3 млн тонн на суму 1,1 млрд доларів. Тільки Єгипет купив майже мільйон тонн. Важливими партнерами були також Туреччина (674 тис. тонн), Німеччина (235 тис. тонн), Нідерланди та Румунія (близько 200 тис. тонн кожна). Угорщина, яка придбала 70 тис. тонн бобових, стала 8-м найбільшим покупцем сої в України.
Щоб зміцнити продовольчу безпеку Ізраїлю, міністр сільського господарства Аві Діхтер у Бухаресті уклав угоду про надзвичайну поставку пшениці зі своїм румунським колегою Флоріном Барбу, повідомляє інформагентство Agerpres.
В обмін на пшеницю Ізраїль надасть Румунії сільськогосподарські технології та досвід.
«У час поточної глобальної невизначеності та серйозних геополітичних конфліктів у нашому регіоні ця угода, заснована на спільних інтересах, забезпечить Ізраїлю ще один канал імпорту, зокрема в надзвичайних ситуаціях», – повідомив Аві Діхтер.
Аналогічні угоди Ізраїль уклав і з Узбекистаном, Азербайджаном і Марокко.
Під час візиту до Бухареста міністр сільського господарства Ізраїлю також зустрівся з депутатом парламенту Румунії Сільвіу Векслером, очільником Асоціації єврейських громад Румунії та керівництвом Румунсько-ізраїльської торгово-промислової палати.
Вартість вересневого ф’ючерсу на пшеницю на товарній біржі Чикаго 19 липня зросла на 8,2%.
Вартість вересневого ф’ючерсу пшениці на товарній біржі Чикаго зростає в середу, 19 липня, вже більш ніж на 8%. Про це свідчать дані торгового майданчика.
За даними біржі, на 18:25 за київським часом ціни на пшеницю зростали на 8,2%, до 7,25 долара за бушель (35,2 л), причому ціна підіймалася до 7,30 доларів за бушель. З ранку ціна на пшеницю росла приблизно на 3%, проте після 18:00 відбувся різкий стрибок угору.
Вартість ф’ючерсу на кукурудзу з постачанням у грудні 2023 року зростає на 4,21% до 5,57 доларів за бушель.
Росія та Україна є двома провідними виробниками сільськогосподарської продукції у світі та основними гравцями на ринках пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, ріпакової олії, насіння соняшнику та соняшникової олії. Росія також домінує на ринку добрив.
As a result of corporate due diligence, as well as the latest news reports regarding mishandled customer funds and alleged US agency investigations, we have decided that we will not pursue the potential acquisition of https://t.co/FQ3MIG381f.
Чорноморська зернова ініціатива діяла майже рік і сприяла постачанню мільйонів тонн агропродукції на світові ринки.
Світові ціни на пшеницю суттєвозросли, після того як Росія заявила про припинення дії зернової угоди. Про це повідомляє The Telegraph у понеділок, 17 липня.
Ціни на пшеницю на Чиказькій сировинній біржі сьогодні зросли одразу на 6,7% – до 6,89 долара за бушель (понад 35 л – ред.).
Зазначається, що Росія та Україна є двома провідними виробниками сільськогосподарської продукції у світі та основними гравцями на ринках пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, ріпакової олії, насіння соняшнику та соняшникової олії. Росія також домінує на ринку добрив.
Як відомо, сьогодні у Росії заявили про припинення дії зернової угоди через невиконання умов. Зокрема, Москва хоче відновлення доступу до SWIFT для одного з банків, домагається поновлення постачань сільськогосподарської техніки та запчастин на світові ринки, а також зняття обмежень на страхування та перестрахування.
Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує зниження виробництва пшениці в Україні на 2023/2024 маркетинговий рік на 21%. Про це йдеться у звіті USDA, передає «Економічна правда».
«Передбачається, що Україна зможе експортувати 10 млн тонн пшениці порівняно з 15 млн тонн у поточному 2022/23 маркетинговому році кукурудзи натомість становитиме 16,5 млн тонн порівняно з 25,5 млн тонн», – йдеться у повідомленні.
За даними звіту, очікується падіння виробництва на 4,4 млн тонн до 16,5 млн тонн у порівнянні з минулим роком. Збір інших зернових знизиться до 28,67 млн тонн із 34,06 млн тонн торік і 53,51 у 2021/2022 маркетинговому році.
Втім кукурудзи зберуть 22 млн тонн порівняно з 27 млн тонн минулого, ячменю – 5,9 млн тонн проти 6,18 млн тонн, вівса – 350 тис. тонн проти 390 тис. тонн і 478 тис. тонн.
Нагадаємо, що у міноборони росії заявили, що рф призупинила участь у «зерновій угоді». Причиною став «теракт» щодо кораблів чорноморського флоту та цивільних суден, який нібито здійснила Україна із участю спеціалістів із Великої Британії.
Україна за підсумками 2022 року стала дев’ятим найбільшим виробником пшениці з показником 20,5 млн тонн, що на третину нижче від минулорічних показників через розв’язану РФ повномасштабну військову агресію.
Як повідомляється на сайті Finance.yahoo, Україну цього сезону випередили за виробництвом пшениці Китай (138 млн тонн), ЄС (134,7 млн тонн), Індія (103 млн тонн), Росія (91 млн тонн), США (44, 9 млн тонн), Канада (35 млн тонн), Австралія (33 млн тонн) та Пакистан (26,4 млн тонн).
У свою чергу Україна виробила більше пшениці, ніж Аргентина (17,5 млн. тонн), Туреччина (17,25 млн тонн), Велика Британія (14,6 млн тонн), Іран (13,2 млн тонн), Казахстан (13 млн тонн), Єгипет (9,8 млн тонн), Бразилія (9,2 млн тонн) та Узбекистан (6,6 млн тонн).
За даними видання, загальна посівна площа пшениці у 2022 році перевищила 220 млн га в усьому світі. Пшеницю виробляють і розвинені, і країни, що розвиваються. Водночас на розвинені регіони припадає 50% усього світового виробництва пшениці, а загальна посівна площа становить 53%. Близько 70% виробленої у світі пшениці використовують у їжу, 20% – для тваринництва, а 2-3% – у промисловості.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом минулого року було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику становив 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Перше судно в межах української гуманітарної програми «Зерно з України» третього грудня прибуло до Ефіопії, доправивши до порту Дорале 25 тис. тонн української пшениці.
Президент Володимир Зеленський оголосив про гуманітарну програму «Зерно з України» 15 листопада, під час саміту «Групи двадцяти».
26 листопада ініціатива Глави держави, спрямована на допомогу продовольством країнам Африки та Азії, що потерпають від голоду, була офіційно започаткована на установчому International Summit оn Food Security, у межах якого до програми долучилися понад 30 країн і міжнародних організацій.
Минув тиждень, і програма вже реалізується на практиці.
Загалом у межах гуманітарної ініціативи «Зерно з України» наша держава планує відправити понад 60 суден.
На її реалізацію залучено понад 180 млн доларів США.
Друге судно, завантаження якого завершується в українському порту Чорноморськ, наступного тижня попрямує до Ефіопії з 30 тис. тонн пшениці на борту.
Третє судно в межах ініціативи Президента Володимира Зеленського «Зерно з України» доправить 25 тис. тонн гуманітарної пшениці у Сомалі (завантаження в Одеському порту).
Росія викрала на окупованих територіях України пшениці на щонайменше $1 млрд. Про це свідчать дослідження NASA Harvest із використанням супутникових зображень, пише Bloomberg.
Аналіз дає уявлення про те, що відбувається на окупованих територіях, де інформація жорстко контролюється. Він використовує модель машинного навчання, що виявляє зміни текстури та кольору на основі часових рядів супутникових зображень, щоб нанести на карту місця зібраного чи незібраного врожаю.
З окупованих територій України було зібрано майже 6 млн тонн пшениці, близько 88% озимих культур, посіяних на окупованих територіях, а незібрані площі переважно розташовувались вздовж лінії фронту.
Оцінки NASA Harvest стосуються пшениці й поки що виключають інші культури чи продукти харчування, які зберігалися на складах.
Дослідження піднімає питання про те, що відбувається з цими культурами. Російські кораблі експортували зерно, ймовірно вивезене з окупованих територій, до країн, включаючи Лівію та Іран, але важко оцінити обсяги, оскільки вантажовідправники приховують походження вантажів. Росія заперечує крадіжку зерна, але офіційні особи публічно заявляють про відновлення поставок зерна з окупованих портів.
