Рішення, оголошене в четвер японським прем’єр-міністром Кісіда Фуміо про те, що Японія не відмовляється від проєкту «Сахалін-2», було прийняте кілька тижнів тому. Тоді прем’єр у розмові з високопоставленими чиновниками зазначив, що ніколи не ризикуватиме енергетичною безпекою своєї країни.
На зустрічі на початку березня Кісіда Фуміо запевнив свого міністра торгівлі й економіки та інших посадовців, що вони залишаться в проєкті «Сахалін-2», оскільки вихід із нього поставить під загрозу економіку.
Деталі зустрічей, а також публічні виступи Кісіди та інших урядовців дають зрозуміти важкий баланс, який Японія намагається підтримувати щодо російського вторгнення. Погоджуючись із санкціями проти російських банків і олігархів, Японія має менше можливостей для маневру, ніж її союзники, щоб відмовитися від російського газу. Адже країна значною мірою покладається на імпорт після зупинки ядерних реакторів унаслідок катастрофи на АЕС «Фукусіма» у 2011 році.
Перед виборами, які відбудуться в липні, Кісіда хоче уникнути різкого зростання цін на пальне та ризику відключення електроенергії. Після вторгнення Росії в Україну Японія наголосила на необхідності рухатися паралельно із G7, зберігаючи при цьому стабільне енергопостачання.
Поки що країни Великої сімки погодилися лише зменшити свою залежність від російської енергоносіїв, а не відразу припинити їх закупівлю. Однак у міру зростання обурення щодо подій в Україні країни G7 можуть змусити Японію відмовитися від російського газу.
«Якщо країни G7 вирішать заборонити імпорт російських енергоносіїв, Японія повинна буде зробити те саме. Якщо G7 вирішить цього не робити, Японія зможе уникнути цього», – каже Такаюкі Хомма, економіст Sumitomo Global Research.
Японія вже понад десять років використовує російський газ, щоб зменшити свою залежність від нафти на Близькому Сході та компенсувати втрачені ядерні потужності. Якщо країна буде змушена замінити російський СПГ іншим газом, купленим на ринку, це спричинить додаткові витрати до 25 мільярдів доларів через високі спотові ціни.
«Навіть якщо нам вдасться забезпечити постачання, ціна на газ зросте надзвичайно», – каже Кен Кояма, директор Інституту економіки енергетики.
