Після знищення Каховського водосховища риба, яка була винесена з потоком води у пониззя Дніпра в межах Херсонської та Миколаївської областей, опинилась на заплавних ділянках суходолу. Через це було знищено понад 1 388,3 тонн риби.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, передає відомство.
“Коли вода витекла, то площа суходолу склала 150 тис га. І поки вона сходила, то забрала з собою рибу і знищила всі 85 рибних господарств, які традиційно здійснювали вилов водних біоресурсів і які були розташовані нижче по течії: 49 у Каховському водосховищі і 36 у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі. Загальна сума збитків від прямої втрати та від втрати потомства внаслідок погіршення умов існування через скид води з Каховського водосховища складає 9,8 млрд грн”, – зазначив Микола Сольський.
Також від додав, що повне відновлення дамби займе як мінімум 7 років. Для відбудови ГЕС потрібно кілька років, після чого дамбу можна наповнити водою. Також потрібен час на ремонт та відновлення каналів та систем зрошення, які були побудовані у 1970-1990-х роках.
Цього року бюджет військових витрат російської федерації становив щонайменше 6,6 трлн рублів (близько 85,8 млрд доларів).
Про це повідомляє у Twitter Міноборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.
„У звіті за червень 2023 року Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оцінив, що бюджет військових витрат Росії на 2023 рік становить близько 6,6 трлн рублів (85,8 млрд доларів США)” – йдеться у дописі.
Ця сума дорівнює приблизно 4,4% російського ВВП порівняно з 3,6% у 2021 році, до вторгнення в Україну.
Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine – 30 June 2023.
Аналітики зазначають, що справжні військові витрати росії залишаються невизначеними через недостатню прозорість, зокрема через використання засекречених статей бюджету, які становлять приблизно 22% від загального бюджету російського уряду.
Хоча лише частина оборонного бюджету витрачається на війну в Україні, збільшення витрат підкреслює вартість бойових дій для рф.
„Крім того, росія майже напевно зіткнеться з додатковими прямими бюджетними витратами на оборону через війну, включаючи витрати на безпеку в окупованих регіонах і оборонні заходи в регіонах, які межують з Україною”, – зазначається у звіті.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Втрати української економіки через замінування полів щорічно сягатимуть до 800 мільйонів доларів.
Про це свідчить частина дослідження контент-маркетингової агенції Top Lead.
Наразі 8 мільйонів гектарів полів заміновано, з них 6 мільйонів розміщені на тимчасово окупованих територіях, а ще 2 мільйони — на звільнених.
«Українські аграрії вже понад рік потерпають від російських обстрілів. Вони зазнають матеріальних утрат, бо вибухонебезпечні предмети заважають проводити сільськогосподарські роботи», — йдеться в дослідженні.
Ракети і снаряди, що падають на поля, унеможливлюють їхню обробку, забруднюють землю, пожежі знищують посіви, зазначають у Top Lead. Наразі збитки для сільського господарства оцінюють у 8,7 мільярда доларів. Для здійснення підрахунків фахівці розглядали втрати сільгосптехніки, багаторічних культур, тварин та аквакультури, а також загублену або вивезену продукцію і ресурси.
Дослідження про вплив війни на довкілля України та Європи агенція Top Lead готує, зокрема, спільно з Міністерством захисту довкілля України. Повна версія матеріалу вийде в липні.
Згідно із даними Української зернової асоціації (УЗА), Україна зазнала понад 1 млрд дол. США збитків через простій суден у чергах „зернового коридору”.
Про це розповів президент УЗА Микола Горбачьов в ефірі телеканалу Freedom,повідомляє пресслужба асоціації.
“Це ті гроші, які не отримали українські сільгоспвиробники. Це ті гроші, які трейдери заплатили власникам суден за те, що кораблі стояли дуже довго в черзі”, – наголосив він.
Горбачьов зазначив, що російська сторона не приймає планів та умов України щодо формування черговості перевірок суден, які стоять у черзі, а це не дає змоги портовим терміналам працювати ритмічно.
Президент УЗА додав, що Україна постачає половину експорту агропродукції через морські порти, які працюють у межах „зернової ініціативи”. За словами Горбачьова, зупинка роботи порту „Південний” та виключення його із угоди стали “черговою перемогою рф у торгах”, що відбуваються під час перемовин у Стамбулі.
На його думку, росіяни маніпулюють даними та намагаються внести будь-яку „турбулентність” у переговори. „Порт “Південний” – один із найефективніших із відвантаження зерна. Відповідно, він найбільше був завантажений”, – додав Горбачьов.
Він зауважив, що наразі питання з експортом української сільгосппродукції з порту остаточно не вирішено.
Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна під час Польсько-Українського економічного форуму заявила, що як мінімум 5 мільйонів людей в Україні втратили роботу.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
„Війна руйнує ринок праці України. Бойові дії тривають там, де було зайнято 10 мільйонів працівників. Щонайменше 5 мільйонів людей втратили роботу”, – зазначила Бережна.
За її словами через бойові дії країну покинули вже близько 7 мільйонів людей, що суттєво вплинуло на зростання рівня безробіття. Наразі одним з ключових пріоритетів роботи уряду є стабілізація та відновлення економіки, розвиток ринку праці й повернення додому наших громадян.
Заступниця міністра додала, що у сусідній Польщі зараз близько 1,5 млн українців нині перебувають за програмою тимчасово захисту.
Україна у 2022 році втратила до 10 млн тонн потенційного врожаю через окупацію територій.
Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час пресконференції.
„Ми оцінювали, що з тих площ, які на окупованих територіях, можна було б зібрати близько 10 млн тонн. У цього врожаю різна доля: десь вкрадено, десь спалено”, – заявив він.
За словами Висоцького, завдяки інформації, зібраній через супутники, точно відомо про втрату 500 тис. тонн зерна.
Заступник міністра зазначив, що остаточні втрати можна буде підрахувати після деокупації територій.
З початку повномасштабного вторгнення Росії роботу в Україні втратили близько 4,8 млн людей. Саме на стільки скоротилася кількість робочих місць у країні.
Якщо бойові дії загостряться, кількість втрачених робочих місць збільшиться до 7 млн. Якщо війна припиниться найближчим часом, швидко відновити вдасться 3,4 млн робочих місць. Такі дані оприлюднила Міжнародна організація праці (МОП), що входить до структури ООН.
„Українська економіка серйозно постраждала від російської агресії. З 24 лютого понад 5,23 млн українців бігли до сусідніх країн… Серед біженців приблизно 2,75 млн – працездатного віку. З них 43,5%, або 1,2 млн людей, раніше працювали, а тепер звільнилися або втратили робоче місце, – підрахували аналітики.
Кількість українських біженців, які втратили роботу
При цьому трудова в Україні може призвести до перебоїв на ринку праці в сусідніх країнах. Насамперед це стосується Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії та Словаччини.
„Якщо бойові дії продовжаться, українські біженці будуть змушені довше залишатися за кордоном. Це чинитиме додатковий тиск на ринок праці та системи соціального захисту в сусідніх державах і збільшить безробіття у багатьох із них”, – вважають у МОП.
В організації пропонують низку заходів, які допоможуть пом’якшити кризу. Насамперед, це підтримка бізнесу та створення робочих місць в Україні. Зокрема йдеться про державну програму з переміщення підприємств в області, де не ведуться бойові дії.
Також у МОП вважають, що міжнародній спільноті та самій Україні слід підготувати план дій на повоєнний період. Така стратегія має заохочувати створення „гідних та продуктивних” робочих місць за рахунок капіталовкладень, вважають у структурі ООН.
Соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортних пригод оцінюються в 70 мільярдів гривень на рік, що становить приблизно 2% внутрішнього валового продукту, зазначив міністр інфраструктури Владислав Криклій у вівторок, передає інформаційний портал rbc.ua.
Згідно з повідомленням пресслужби Міністерства інфраструктури, міністр нагадав, що рівень смертності та травматизму внаслідок ДТП в Україні неприпустимо високий.
За підрахунками Світового банку, соціально-економічні втрати від дорожньо-транспортного травматизму оцінюються майже в 70 млрд гривень на рік, додав він, зазначивши, що це приблизно 2% ВВП країни.
За словами Криклія, програма безпеки руху цього року, яка передбачає витрати в 3,2 млрд гривень, потребує «якісно нового бачення і вдосконалення». На сьогодні в МІУ провели закупівлі в рамках програми на 87%. Також у міністерстві відзвітували про розробку стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року. Наразі вона перебуває на етапі обговорення.
У липні в Міністерстві внутрішніх справ повідомляли, що за час незалежності України в ДТП загинули понад 174 тисячі осіб.
