Світовий Банк очікує, що у 2026 році ВВП України зросте на 2%, а не на 5,2% як очікували раніше.
Темпи зростання переоцінили через триваючу російську агресію, низьку інвестиційну та ділову активність, руйнування інфраструктури, рекордно високий імпорт газу, а також зменшення обсягів агроекспорту внаслідок несприятливих погодних умов і відновлення торговельних обмежень з боку ЄС.
„Протягом першої половини 2025 року вартість експорту знизилася майже на 5 відсотків на тлі скорочення експорту до Європейського Союзу, куди направляється майже 60 відсотків українських поставок за кордон. „, – йдеться у повідомленні.
У квітні 2025 року Світовий банк погіршив свій прогноз зростання ВВП України з 7% до 5,2%.
Тоді фактори, які вплинули на погіршення прогнозу були майже ідентичними, але головною умовою більшого зростання зазначали припинення повномасштабного вторгнення РФ.
У прогнозі зазначають, що прогноз зростання ВВП на 2027 рік становить 5%.
Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк сказав, що його відомство, ймовірно, матиме проблеми з дотриманням зобов’язання щодо витрат у розмірі 2% ВВП.
Як повідомляє „Європейська правда” з посиланням на SITA, про це він сказав в ефірі телеканалу JOJ 24.
За словами Каліняка, для словацького уряду і його відомства зокрема пріоритетом є консолідація – оптимізація державних витрат, спричинена проблемами в економіці.
„Міністерство оборони цього року внесло сотні мільйонів у економію, наступного року це будуть десятки мільйонів. Ми також звільняли працівників і, безумовно, будемо підвищувати ефективність нашої роботи”, – сказав він.
Глава Міноборони Словаччини нагадав, що його відомство допомагає з будівництвом лікарень „завдяки тим заощадженням, які ми зробили”.
Кабмін затвердив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки, які передбачають два сценарії.
Згідно з першим сценарієм, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) становитиме наступного року 4,5%, інфляція очікується на рівні 8,6%, а за другим – ріст ВВП становитиме 2,4%, а інфляція – 9,9%.
Оптимістичніший сценарій передбачає прискорення зростання ВВП до 5% у 2027 році та до 5,7% – у 2028-му, а зниження інфляції очікується до 7,1% та 5,6% відповідно.
Згідно з менш оптимістичним сценарієм, ВВП збільшиться 2027 року на 4,7%, а 2028 року – на 4,5%, тоді як інфляція зменшиться до 9,7% та 7,5%.
Перший сценарій передбачає наявність наступного року 13 млн зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років зі зростанням цього показника до 13,2 млн через два роки, тоді як у другому сценарії ці показники на 0,2 млн менші.
За першим сценарієм рівень безробіття зросте з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027-му та знизиться до 12,8% у 2028 році, тоді як другий сценарій передбачає поступове зростання рівня безробіття з 12,6% наступного року до 13,1% через два роки.
Номінальна, скоригована на інфляцію середньомісячна зарплата працівників у першому сценарії зростатиме на 6,5-8,9% щорічно та на 4,6-5,1% – у другому сценарії.
Щодо торгівельного балансу, то оптимістичніший сценарій передбачає зростання експорту наступного року на 14,3% за збільшення імпорту всього на 2,7%, тоді як другий – відповідно на 5,9% та 7,9% відповідно. Тож у підсумку дефіцит торговельного балансу у першому сценарії становитиме $34,71 млрд, тоді як у другому – $44,46 млрд.
У постанові відсутня інформація, який із сценаріїв є базовим для підготовки проєкту державного бюджету на 2026 рік.
Відновлення економіки України буде повільнішим, ніж торік, а подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни, констатував регулятор.
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
„Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
„Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
„Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.
У першому кварталі 2025 року економіка України зросла на 0,5% у річному вимірі. Про це свідчать дані Інфляційного звіту НБУ за квітень.
Зауважується, що вагомим чинником зростання економіки стало переважно стабільне постачання електроенергії. Так, у І кварталі дефіцит е/е був меншим, ніж очікувалося, завдяки теплій погоді та швидким ремонтам потужностей і інфраструктури.
Окрім того, вагомий внесок мала й подальша адаптація підприємств до перебоїв з енергопостачанням, зокрема розбудова розподіленої генерації та встановлення обладнання для енергоавтономності, а також імпорт е/е, про що свідчать результати опитувань підприємств.
Втім, у звіті додали, що зростання ВВП у 2025 році залишатиметься стриманим. Його гальмуватимуть наслідки війни, зокрема дефіцит на ринку праці, зокрема через збереження від’ємного сальдо міграції, посилення обстрілів і руйнування газової інфраструктури, що збільшуватиме залежність від імпорту, а також негативні ефекти торговельних протистоянь у світі. Два останніх чинники зумовили погіршення прогнозу зростання реального ВВП у 2025 році до 3,1% (порівняно з 3,6% в Інфляційному звіті за січень 2025 року).
Разом з тим, певну підтримку економіці забезпечить очікуване зростання врожаю, стабілізація в енергетиці та оборонні замовлення.
У 2026-2027 роках Нацбанк очікує пришвидшення темпів зростання до 3,7-3,9%, однак вказує, що період швидкого відновлення завершився.
Без масштабних інвестицій чи повернення мігрантів економічний прорив найближчим часом називають „малоймовірним”.
У лютому 2025 року ВВП України зріс на 0,7%, а за підсумками перших двох місяців року — на 1,1%.
Про це йдеться у повідомленні Мінекономіки.
Дещо нижчий початок року є віддзеркаленням нерівномірності тенденцій росту минулого року.
„Разом з тим наразі ми поки йдемо навіть трохи вище нашого прогнозу на 1 квартал. Основними факторами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість та внутрішня торгівля”, – цитує прес-служба слова першого заступника міністра економіки Олексія Соболева.
Уповільнення темпів зростання економіки у лютому відбулося через ракетні обстріли об’єктів газовидобування та тимчасове зменшення активності експортерів.
Водночас високе бюджетне фінансування відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла за програмами єВідновлення та єОселя, а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК компенсували ці негативні чинники.
Зростання ВВП у лютому 2025 року також відбулось завдяки пожвавленню у внутрішній (роздрібній) торгівлі.
У лютому продовжували покращуватись споживчі настрої — ця тенденція спостерігається четвертий місяць поспіль.
Програми відновлення та підтримки бізнесу сприяють розвитку переробної промисловості, зокрема завдяки міжнародній фінансовій допомозі.
Виробництво будівельних матеріалів, продукції машинобудування та харчової промисловості демонструє позитивну динаміку.
У секторі ОПК збільшуються виробничі потужності на фоні розширення оборонних замовлень.
Металургія також активізується – зростає виготовлення чавуну, сталі та прокату.
Водночас в сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва.
Також зафіксовано падіння у добувній промисловості через ракетні обстріли видобувної газової інфраструктури та падіння у транспорті через тимчасове зменшення активності експортерів.
Президент Польщі Анджей Дуда закрикав країни НАТО збільшити цільовий показник витрат на оборону для країн НАТО до мінімум 3% ВВП та нагадав, що пропонує обговорити це на літньому саміті у Гаазі.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Euronews.
Дуда у середу відзначив 26-ту річницю членства Польщі у НАТО звернувся листом до лідерів країн Північноатлантичного альянсу, у якому закликав їх збільшити обов’язковий поріг витрат на оборону з 2% до щонайменш 3% ВВП.
„Під час мого останнього візиту до штаб-квартири НАТО я подав офіційне прохання генсеку НАТО Марку Рютте щодо того, щоб на наступному саміті у Гаазі ми підняли питання про збільшення оборонних витрат країн-членів до щонайменш 3% ВВП. У нас більше немає часу на розмови. Потрібні рішення. Потрібно діяти вже зараз”, – наголосив він.
„Немає сильної Європи без США і НАТО, так само як немає сильного НАТО без Європи, яка бере на себе зобов’язання”, – зазначив президент Польщі.
Зростання валового внутрішнього продукту в України в січні 2025 року оцінюється в 1,5%. Це менше, ніж в грудні (1,7%).
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Як зазначили в міністерстві, уповільнення темпів зростання економіки у січні відбулося через зменшення активності експортерів.
Переробна галузь, внутрішня торгівля та будівництво продовжували демонструвати позитивну динаміку. Водночас в сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва.
„Також зафіксовано падіння у видобувній галузі та на транспорті. Причини — зупинка роботи шахт у Донецькій області, які розміщені на лінії зіткнення. Також спостерігались збої у постачанні електроенергії через масовані ракетні атаки”, – йдеться в повідомленні.
Економіка України попри війну продовжує відновлювальне зростання. За показником ВВП на душу населення перевищений довоєнний рівень.
Про це сказав заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.
За його словами, Мінекономіки оцінило зростання реального ВВП України у 2024 році становило 3,6%.
„Незважаючи на всі складні умови, на всі проблеми з енергією, з людським капіталом, ми зростаємо. Це, звісно, більш відновлювальне зростання після падіння 2022 року. Якщо дивитися на рівень ВВП за рівнем наявного населення, то ми зараз вийшли на рекордний ВВП на душу населення”, – сказав Телюпа.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення – це економічний показник, що вимірює середній рівень виробництва товарів та послуг на одну людину в країні за певний період, зазвичай рік. Він розраховується як відношення загального ВВП країни до кількості її населення.
Цей показник дозволяє оцінити середній рівень добробуту населення країни і порівняти економічний розвиток між різними країнами або регіонами. Вищий ВВП на душу населення зазвичай свідчить про більш високий рівень життя.
Станом на кінець 2024 року державний борг України сягнув близько 7 трлн грн. Таким чином, відношення державного боргу до ВВП сягнуло 92%.
Про це повідомляють аналітики Forbes Ukraine.
Це сукупний державний борг, що окрім прямої заборгованості України також включає борги, гарантовані державою.
Зазначається, що в структурі державного боргу левова частина (96%) припадає на прямий борг держави, решта 4% – на борги, гарантовані державою. Для порівняння, у 2023 році державний борг становив 5,5 трлн грн, або 84% ВВП.
Збільшення державного боргу впродовж 2023 року відбувалося через значні зовнішні та внутрішні запозичення, потрібні для фінансування бюджету воєнного часу.
Ще одним суттєвим чинником зростання держборгу є послаблення курсу гривні до провідних валют світу, яке збільшує гривневий масштаб боргів у іноземній валюті.
Перед повномасштабним вторгненням у 2021 році розмір державного боргу становив 2,67 трлн грн, або 49% ВВП.