За останні 10 років стихійні лиха, спричинені зміною клімату, завдали збитків світовій економіці у розмірі 2 трлн доларів США.
Про це повідомляє Axios з посиланням на доповідь, підготовлену організацією Oxera.
Вчені вважають, що 2024 рік також може стати рекордно теплим 2024 рік може стати найспекотнішим за всю історію спостережень, вважають вчені. З червня минулого року до червня 2024 року кожен місяць встановлював новий температурний рекорд для цієї пори року.
Зазначається, що дослідники вивчили майже 4000 подій, що відбулися за 10-річний період і торкнулися 1,6 мільярда людей.
У період із 2014 по 2023 роки найбільш відчутних економічних втрат зазнали США – 934,7 млрд доларів. На другому місці розташувався Китай ($267,9 млрд), а на третьому – Індія ($112 млрд).
При цьому, згідно з дослідженням, обсяги економічних втрат протягом двох минулих років досягли 451 мільярда доларів – це на 19% більше, ніж середньорічний показник попередніх восьми років десятиліття.
«Дані за останнє десятиліття безперечно показують, що зміна клімату не є проблемою майбутнього: основні втрати продуктивності через екстремальні погодні явища впливають тут і зараз на реальну економіку», – сказав генсек Міжнародної торгової палати Джон Дентон.
За перші 9 місяців цього року російський газовий гігант «Газпром» зазнав збитків на 309 мільярдів рублів, тобто приблизно на 3,2 мільярда доларів. Підрахунки було зроблено згідно з бухгалтерським обліком та без урахування доходів дочірніх компаній. Така тенденція є серйозною негативною зміною в становищі компанії порівняно з прибутком у 446 мільярдів рублів, який вона отримала протягом перших 9 місяців минулого року.
Значні збитки виникли, незважаючи на те, що виручка енергетичного гіганта зросла на 8%, до 4,3 мільярда рублів, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У 2023-му сума втрат за весь рік становила близько 7 мільярдів доларів. Це були перші збитки, яких компанія зазнала з 1999 року. Така ситуація чітко показала, наскільки серйозною для «Газпрому» є втрата ключових європейських газових ринків.
Водночас в енергетичній компанії оптимістично дивляться на перспективи цього року. «Газпром» підвищив оцінку виручки від продажів на 6%, до 7,9 трильйона рублів, порівняно з попереднім прогнозом.
Компанія також заявила про збільшення інвестиційного бюджету на 2024 рік приблизно на 4%: з 1,57 мільярда рублів, затверджених у грудні минулого року, до 1,64 мільярда.
Інвестиції спрямовані на розвиток центрів видобутку газу на півострові Ямал та на сході росії. Серед визначних проєктів – газопровід «Сила Сибіру» (до Китаю), річна потужність якого до кінця року, за прогнозами, має збільшитися до 38 мільярдів кубометрів.
У 2024-му видобуток російського газу значно зріс, а ціна блакитного палива на голландському хабі TTF, який домінує в Європі, підскочила майже до річного максимуму.
Ураган „Мілтон”, який накрив американський штат Флорида цього тижня, став вже третім за три місяці. Наразі розмір збитків обчислюється десятками мільярдів доларів.
Про це заявив президент США Джо Байден, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Білого дому.
Як сказав Байден, за попередніми оцінками, збитки від урагану „Мілтон” вже сягають близько 50 мільярдів доларів. Він додав, що ураган залишив понад 3 мільйони людей без світла, але десятки тисяч енергетиків вже працюють над відновлення електропостачання.
„І я хочу, щоб усі в постраждалих районах знали, що ми зробимо все можливе, щоб допомогти вам зібрати речі і повернутися туди, де ви були”, – наголосив президент США.
За словами Байдена, на місці лиха працюють армійський корпус і Національна гвардія, які допомагають розчищати сміття та відновлювати рух на дорогах.
У ніч на 10 жовтня американський штат Флорида накрив потужний ураган „Мілтон”. Спочатку урагану присвоїли 5-ту категорію, але до американського узбережжя він дійшов вже з силою 3-ї категорії.
Ураган приніс сильні зливи та руйнівні вітри. Так, у місті Сент-Пітерсберг за час негоди випало понад 400 мм опадів.
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
За попередніми оцінками, внаслідок бойових дій Російської Федерації, в Україні зруйновано або пошкоджено понад 50% житлового фонду, а деякі з населених пунктів майже не мають вцілілих будівель. Тому рішення про їх відновлення будуть прийматися з огляду на величезну кількість факторів. Серед можливих прикладів – готовність згодом повернутися хоча б 50% населення.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона розповіла, що згідно з оцінками Київської школи економіки, з початку повномасштабного російського військового вторгнення загальна сума прямих збитків перевищила 157 млрд дол. Серед всіх українських регіонів, у ТОП-5 за рівнем збитків входять Донеччина, де загальна сума збитків становить 37,3 млрд доларів, Харківщина – 30,2 млрд доларів, Луганщина – 17,1 млрд доларів, Запорізька область – 14,7 млрд доларів, Херсонщина – 12,2 млрд доларів.
Найбільша частка у загальному обсязі прямих збитків у цих та інших регіонах України завдана житловим будівлям – майже 59 млрд доларів, та інфраструктурі – майже 40 млрд доларів.
„Тільки на початок 2024 року, через бойові дії пошкоджено чи зруйновано 50% житлового фонду у значній кількості населених пунктів. Найбільші руйнування житла у таких містах як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм та Волноваха. Деякі з них зруйновано вщент. Наприклад, у Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, такі міста як Бахмут і Мар’їнка майже не мають непошкоджених будівель”, – розповіла Шуляк, посилаючись на дані КШЕ.
При цьому, вона зауважила, що вартість відновлення України буде щонайменше втричі дорожчою за суму збитків. Зокрема, за останніми підрахунками Світового Банку, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 млрд доларів впродовж наступного десятиліття.
З огляду на ці цифри, підкреслила Шуляк, потрібні вкрай виважені рішення щодо того, які населені пункти відновлювати, за якими критеріями це робити і як розподіляти відповідальність під час цих процесів.
Парламентарка розповіла, що нині завершується доопрацювання спеціального законодавства, яке регулюватиме всі аспекти відновлення. Йдеться про законопроєкт “Про основні засади відновлення”. Перші напрацювання вже готові і нещодавно завершитися публічні консультації, під час яких зібрали більше ніж 1 тис експертів і усіх стейкхолдерів, щоб проаналізувати його норми.
„Зараз ми збираємо всі отримані пропозиції, оформлюємо їх і направимо до Мінвідновлення. Вони також їх доопрацюють і на розгляд парламенту ми вже представимо спільний продукт. Потреба у ньому беззаперечна – потрібно на рівні законодавства прописати дуже багато речей. Зокрема, яким чином проводити відбудову зруйнованих населених пунктів, за якими критеріями. Є питання і по розподілу повноважень – що робить Кабмін, що робить Агентство відновлення, що роблять органи місцевого самоврядування. Це важливо зафіксувати на рівні закону”, – зауважила Шуляк.
Вона додала, що згідно з попередніми напрацюваннями законопроєкту, рішення щодо відновлення знищених населених пунктів може прийматися в залежності від того, скільки житла там залишилося, чи повернеться туди хоча б 50% населення, яке проживало там до війни, та чи буде там водопостачання, опалення і електроенергія. І це, за її словами, лише приклад можливих критеріїв для відбору.
„Наразі триває їх доопрацювання і фінальних список критеріїв для можливості відновлення визначить Кабмін за підсумками цих доопрацювань. Доопрацюванню підлягають в тому числі фактори, які впливатимуть на рішення про те, які населені пункти Україна відновлюватиме першочергово і які, на жаль, можливо відновлювати не буде”, – пояснила Шуляк.
Вона наголосила, що насамперед слід розробити критерії, за якими буде визначатися статус населених пунктів, які або значно пошкоджені, або вщент зруйновані. Без цього етапу неможливо підійти до обговорення принципів їх відбудови. Або не відбудови.
При підготовці напрацювань законопроєкту, зазначила Шуляк, пропонувалися кілька варіантів таких критеріїв. Перший – певний відсоток знищеної або значно пошкодженої житлової нерухомості того чи іншого населеного пункту. Інший з запропонованих критеріїв – певний відсоток наявної критичної інфраструктури у ньому, оскільки від цього залежатиме можливість або неможливість отримання його мешканцями таких базових послуг як електроенергія, газ, водопостачання, водовідведення, гаряча вода, опалення тощо.
[type] => post
[excerpt] => За попередніми оцінками, внаслідок бойових дій Російської Федерації, в Україні зруйновано або пошкоджено понад 50% житлового фонду, а деякі з населених пунктів майже не мають вцілілих будівель. Тому рішення про їх відновлення будуть прийматися з о...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1728069900
[modified] => 1728068373
)
[title] => Вартість відновлення України буде втричі більшою за попередню суму збитків, - Шуляк
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53492&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 53488
[uk] => 53492
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 53489
[image] => Array
(
[id] => 53489
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg
[original_lng] => 25855
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1357
[_thumbnail_id] => 53489
[_edit_lock] => 1728058427:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 1591
[1] => 33850
[2] => 51
[3] => 13
[4] => 43
[5] => 19
[6] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Новини дня
[4] => Статті
[5] => Терміново
[6] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 35601
[1] => 1588
)
[tags_name] => Array
(
[0] => відновлення України
[1] => збитки
)
)
[4] => Array
(
[id] => 53304
[content] =>
З річок Сейм та Десна на Чернігівщині з 26 серпня по 24 вересня зібрали 28 тисяч 137 кілограмів мертвої риби. Йдеться про перше забруднення водойм в області, пов’язане зі скидами цукрової патоки з Тьоткінського цукрового заводу, що розташований в Курській області рф.
Про це у коментарі Суспільному повідомив начальник Державної екологічної інспекції в області Сергій Жук.
За підрахунками екологів, сума збитків, завдана довкіллю, наразі становить 338 мільйонів 16 тисяч 551 гривня.
Щодо повторного забруднення, то як розповів Сергій Жук, наразі воно з Сейму вже дійшло до річки Десна в районі села Велике Устя Сосницької громади.
„Наразі показник хімічного споживання кисню (далі ХСК, — ред.) в Десні становить 39 мг/м3 при нормі 30 мг/м3. Цифри невеликі, але видно, що відбувається процес „хвороби річки”. Тобто, якщо збільшується ХСК, це означає, що річка поглинає більше кисню, його стає менше, ніж потрібно”.
Він також додав, що нині (25 вересня, — ред.) в Десні замору риби не спостерігається, але робити висновки поки зарано, треба далі моніторити ситуацію.
Фінансовий і операційний директор Volkswagen Group Арно Антлітц заявив, що у компанії є всього «один, можливо, два роки», щоб виправити складну ситуацію, пов’язану з низькою рентабельністю основного бренду Volkswagen.
Про це пише Motor 1.
Під час зустрічі з робітниками у штаб-квартирі VW у Вольфсбурзі він зазначив, що компанія вже деякий час витрачає більше грошей, ніж заробляє.
Це пов’язано з тим, що ринок Європи, який постраждав від пандемії COVID-19 і браку напівпровідників, не відновлюється до колишнього рівня продажів.
До пандемії в Європі щорічно продавали близько 16 мільйонів автомобілів, але ця цифра знизилася до 12 мільйонів унаслідок кризи. Хоча зараз ринок злегка відновився, очікування залишаються скромними: прогнозується, що щорічні продажі становитимуть близько 14 мільйонів автомобілів, що на 2 мільйони менше від колишніх показників. Для VW це означає дефіцит у 500 000 автомобілів, що еквівалентно продукції двох заводів.
Антлітц наголосив, що для подолання кризи Volkswagen необхідно підвищити продуктивність, скоротити витрати і використовувати синергії всередині групи. Тим часом, компанія стикається з викликами на ринку електромобілів: у Європі продажі знизилися на 15,2%, що вказує на труднощі в майбутньому.
Україна планує взяти гроші на компенсацію збитків від повномасштабної війни з заморожених активів російської федерації. Втім, до рішення щодо конфіскації усієї суми ще далеко.
Про це повідомила заступниця голова Офісу президента (ОП) Ірина Мудра в інтерв’ю „Суспільному”.
Як розповіла Мудра, механізм компенсації збитків, що були завдані російською агресією, складається з трьох компонентів:
реєстр збитків;
комісія, яка визначатиме конкретну суму до виплати;
фонд, який має наповнюватися російськими активами.
Також вона нагадала й про ухвалене в червні на рівні лідерів „Групи семи” (G7) рішення щодо виділення Україні 50-мільярдної позики, яка має забезпечуватися надприбутками від активів рф.
За словами Мудрої, попри те, що в питанні російських активів є просування, втім, до фіналу (конфіскації усіх активів обсягом в близько 300 млрд доларів) ще далеко.
„Юридичні підстави для цього (конфіскації усіх заморожених активів, – ред.) в міжнародному праві є. Йдеться про такий інструмент, як контрзахід. Власне, його застосування було основою для ухвалення США спеціального законодавства – REPO-акту, який дозволяв конфіскувати активи рф на користь України”, – додала заступниця голови Офісу президента.
З початку повномасштабного вторгнення український енергетичний сектор зазнав понад 56 млрд доларів збитків.
Про це йдеться у звіті Міжнародного валютного фонду.
„У результаті повномасштабного вторгнення росії енергетичному сектору України було завдано збитків на 56,5 мільярдів доларів США”, – йдеться у звіті.
Зазначається, що протягом повномасштабного вторгнення було окуповано близько 18 ГВт потужностей, в тому числі найбільша в Східній Європі атомна електростанція – Запорізька АЕС.
Крім того, було зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, а також Зміївську та Трипільску ТЕС.
Раніше повідомлялося, що росія зруйнувала 90% теплової генерації України.
Прямі збитки українського агросектору за два роки від початку широкомасштабного вторгнення росії сягнули понад $10 млрд, тож треба прискорити темпи його відновлення для гарантування внутрішньої та світової продовольчої безпеки, заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на форумі сільського господарства майбутнього (Forum for the Future of Agriculture), пише Інтерфакс-Україна.
Він нагадав, що Україна є одним зі світових лідерів експорту зернових та олійних культур і відновлення сільськогосподарської галузі забезпечить стабільність світових продовольчих ринків.
„Через російську агресію українські аграрії зазнали значних втрат. Від знищення сільськогосподарської техніки на загальну суму 5,8 млрд доларів до втрати та руйнування тваринницьких ферм на понад 250 млн доларів. А міжнародні ціни на продовольство в 2022 році зросли приблизно на 35%. Тільки після налагодження нових шляхів експорту вдалося стабілізувати ситуацію. Тому для відновлення українського агросектору необхідна підтримка”, – навела його слова пресслужба Міністерства аграрної політики.
В.о. міністра наголосив на необхідності довгострокових проєктів із підтримки українського агросектору. Одним із них є програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Висоцький зазначив, що збільшення виробництва продукції з доданою вартістю – це внесок в енергетичну безпеку України та Європейського Союзу. За його словами, Україна – потенційно може виробляти з різних видів відходів сільськогосподарської діяльності достатньо біоетанолу та біометану.
Він також наголосив на необхідності запровадження пільгового страхування для агровиробників.
Російський газовий гігант „Газпром” зафіксував чистий збиток у розмірі 629 мільярдів рублів (6,9 мільярда доларів) у 2023 році, що стало першим збитковим роком за понад два останні десятиліття. CNN повідомляє, що це в основному пов’язано з падінням продажів в Європі через конфлікт в Україні.
Аналітики раніше очікували, що до 2023 року компанія отримає чистий прибуток у розмірі 447 мільярдів рублів (4,9 мільярда доларів), повідомляє агентство „Інтерфакс”. На противагу цьому, компанія все ще планувала отримати чистий прибуток у розмірі 1200 мільярдів рублів (13,1 мільярда доларів США) у 2022 році, який припав на період до російсько-українського конфлікту.
Згідно з аналізом Reuters, цей збиток став першим таким фактом серед загальнорічних збитків „Газпрому” з кінця 1990-х або початку 2000-х років. Цей період почався приблизно в 2001 році, коли соратник президента Володимира Путіна Олексій Міллер очолив компанію. Газова компанія вважається однією з найважливіших в Росії, нагадує CNN.
Експорт російського газу з Європи значно скоротився через політичні наслідки конфлікту в Україні. Газпром має монополію на постачання газу за кордон, а також володіє нафтовим підрозділом. Через це компанія стала головною мішенню для західних санкцій.
За підрахунками Reuters, поставки газу в Європу минулого року впали на 55,6% до 28,3 мільярда кубометрів. З початку 2023 року „Газпром” не публікує власну експортну статистику.
Показник EBITDA значно знизився – до 618,38 мільярда рублів (6,7 мільярда доларів) минулого року порівняно з 2,79 мільярда рублів (30,4 мільярда доларів) позаминулого року. Це найгірший показник EBITDA за останні 22 роки.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
