Дві угоди відкривають перспективи для розширення українських оборонних розробок, залучення грантових коштів та підтримки стартапів.
Українські оборонні компанії отримають доступ до програм Європейського Союзу та грантового фінансування на 300 мільйонів євро. Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров у своєму Telegram-каналі в середу, 15 липня.
Як зазначив Федоров, цього тижня на Форумі оборонної промисловості Україна – ЄС, разом з Єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом, були підписані дві важливі угоди. Ці угоди надають українським оборонним компаніям можливість отримувати гранти для досліджень і розробок в рамках European Defence Fund (EDF), а також гранти для розширення виробничих можливостей в межах European Defence Industry Programme (EDIP).
“Ці угоди відкривають можливості для масштабування українських оборонних розробок, залучення грантів і підтримки стартапів. Спільні R&D – це можливість для України і ЄС разом створювати нові оборонні технології та інтегрувати наші оборонні індустрії”, – пояснив він.
Він зазначив, що сьогодні Україна не лише переймає досвід від партнерів, але й сама розробляє нові підходи до ведення сучасної війни. Таким чином, українці створюють справжнє партнерство з вигодою для всіх.
Він також підкреслив, що в рамках EDIP існує спеціальний інструмент під назвою Ukraine Support Instrument, який передбачає надання 300 мільйонів євро для підтримки оборонно-промислових можливостей України. З цієї суми 260 мільйонів євро будуть спрямовані на збільшення виробничих можливостей, а ще 35,3 мільйона – на розвиток інновацій в межах грантової програми BraveTech EU USI. Brave1 надасть гранти до 200 тисяч євро для проєктів на рівні TRL4+. Грантове фінансування може покривати до 100% витрат учасників.
“Програма BraveTech EU в межах EDF, яка стала першою спільною програмою з розвитку оборонних інновацій, набирає обертів – і вже включає європейську ініціативу DefTech Forges та спеціальну грантову програму Brave1 для українських оборонних компаній. Наступний етап – гранти для українських та компаній країн ЄС у межах Ukraine Support Instrument”, – зауважив Федоров, додавши, що сподівається на ратифікацію угод парламентом.
Велика Британія розробляє недорогу далекобійну зброю, яка може бути розгорнута в Україні і не залежатиме від американських компонентів і даних.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на представників британського Міністерства оборони, передає Укрінформ.
Як зазначається, проєкт Brakestop, запущений наприкінці 2024 року, реалізований у прискореному режимі з метою надання підтримки Києву.
За словами співрозмовників видання, компанії MBDA, MGI Engineering та Rotron Aerospace розробляють три системи зброї, які планують випробувати у найближчі місяці у Британії та Україні. Очікується, що на фронт нове озброєння може надійти протягом року.
Нові боєприпаси будуть менш точними і смертоносними, ніж ракети Storm Shadow виробництва MBDA, проте коштуватимуть приблизно половину від вартості англо-французької ракети, зауважують чиновники.
Крім того, як зазначається, нові ракети не матимуть жодних американських компонентів і не використовуватимуть американські дані, що забезпечить їх оперативну незалежність. Це було ключовою вимогою британського уряду, який висловлював занепокоєння щодо надмірної залежності від оборонної промисловості США.
Нові британські системи нестимуть боєголовку вагою щонайменше 225 кілограмів та зможуть уражати цілі на відстані понад 500 кілометрів.
Вартість кожної одиниці озброєння, без урахування боєголовки, має становити близько 400 000 фунтів стерлінгів (529 320 доларів США).
За даними джерел видання, усі три компанії – учасниці конкурсу заявили про готовність виробляти щонайменше 40 одиниць озброєння на місяць вже через 3-4 місяці після отримання замовлення. Вони планують продавати свою продукцію безпосередньо Україні або іншим європейським країнам, якщо не отримають контракт.
Військова допомога Україні залишається стабільно високою, а основний акцент зміщується на безпілотники. Водночас обсяги фінансової та гуманітарної допомоги помітно скоротилися у перші чотири місяці 2026 року.
Про це свідчать дані звіту дослідження Кільського інституту світової економіки.
У дослідженні зазначається, що у березні та квітні 2026 року Німеччина виділила військову допомогу в розмірі 4,2 мільярда євро, в основному на протиповітряну оборону та безпілотники. Велика Британія виділила 1,3 мільярда євро, а Норвегія – ще 600 мільйонів євро.
Найбільший пакет фінансової допомоги надійшов не з Європи, а від Японії, яка виділила 1,1 мільярда євро в рамках другого траншу кредитного механізму ERA, забезпеченого коштами від заморожених російських активів.
Більше грошей для зброї, але менше на “гуманітарку”
Нові дані свідчать про зростаючу розбіжність між військовою та невійськовою підтримкою. У період з січня по квітень 2026 року європейські військові асигнування в середньому становили 2 мільярди євро на місяць у реальному вираженні, що все ще нижче рівня 2025 року (2,4 мільярда євро на місяць), але значно вище рівнів 2022 – 2024 років.
Натомість фінансова та гуманітарна допомога різко скоротилася. За той самий період Європа виділяла в середньому 500 мільйонів євро на місяць у реальному вираженні, що становить менше однієї п’ятої від середнього показника 2025 року.
“Європа зберегла динаміку своєї посиленої військової підтримки України у 2026 році, – каже Крістоф Требеш, керівник організації Ukraine Support Tracker. – Водночас обсяги фінансової та гуманітарної допомоги різко скоротилися – головним чином тому, що кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро був заблокований на кілька місяців, перш ніж був офіційно схвалений у квітні. Ключове питання зараз полягає в тому, як швидко європейські зобов’язання фактично перетворяться на нові обсяги допомоги”.
Вся ставка на дрони
Дослідники зауважують, що у березні та квітні 2026 року відмічене різке зростання обсягів фінансування, пов’язаного з безпілотниками. Велика Британія виділила щонайменше 120 000 дронів – це найбільша допомога, коли-небудь виділена в рамках одноразового розподілу коштів. Німеччина та Норвегія виділили приблизно по 500 мільйонів євро кожна на закупівлю дронів, а Нідерланди – близько 250 мільйонів євро.
Значення безпілотників у європейській військовій допомозі суттєво зросло всього за кілька років. У реальному вираженні підтверджена двостороння військова допомога, виділена на безпілотники, зросла з 400 мільйонів євро у 2022 році до 1 мільярда євро у 2024 році та 1,2 мільярда євро у 2025 році, а потім різко збільшилася приблизно до 1,6 мільярда євро лише за перші чотири місяці 2026 року.
Ці цифри включають лише ті кошти, які можна однозначно віднести до донорів з Європи. Тому фактичний обсяг, ймовірно, ще вищий, кажуть дослідники.
“Європейські донори зараз активно беруть участь у фінансуванні та виробництві безпілотників у великих масштабах, – каже Требеш. – У результаті підтримка України дедалі більше перетворюється на двосторонній обмін: фінансова допомога надходить в Україну, а технологічні досягнення повертаються до Європи”.
Головне завдання – максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
Україна прискорює виробництво та постачання озброєння для бойових літаків. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони у вівторок, 19 травня.
“Для цього зібрали на Industry Day представників оборонних компаній і делегації держав-учасниць Коаліції спроможностей повітряних сил. Українські розробники представили власні напрацювання у сфері авіаційних боєприпасів і засобів ураження”, – йдеться в повідомленні.
У Міноборони зазначили, що головне завдання – разом із міжнародними партнерами максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
“Коаліція спроможностей повітряних сил працює для посилення захисту нашого неба: підготовки українських пілотів і техніків, передання сучасних літаків, розвитку аеродромної інфраструктури та сервісу”, – додали у відомстві.
Україна вже спрямовує близько 30 млрд доларів у власний оборонно-промисловий комплекс, водночас українська «оборонка» здатна наростити виробництво щонайменше удвічі.
Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю телемарафону «Єдині новини».
За словами глави держави, Україна відкрита до розвитку експорту озброєнь, однак пріоритет має залишатися за підтримкою власних оборонних потреб та країн-партнерів, які активно допомагають Києву під час війни.
«Експортуйте все на наш фронт, а після цього – у будь-яку з партнерських країн. Але пріоритет – це найбільші донори, країни, які допомагають нам грошима, ракетами та політичною підтримкою», – зазначив Зеленський.
Він підкреслив, що розвиток окремих напрямків українського озброєння, зокрема морських дронів, став можливим завдяки співпраці з міжнародними партнерами. Серед ключових держав він назвав Велику Британію, Норвегію та Нідерланди, які мають значний досвід у морських технологіях.
Президент також наголосив, що під час формування експортної політики важливо враховувати внесок партнерів у розвиток українського оборонного сектору.
«Коли ми говоримо про партнерські відносини і про наш експорт, треба також бути вдячними й не забувати, хто дав такий поштовх. Ми сьогодні вкладаємо 30 мільярдів доларів в українську оборону, а наша «оборонка» каже: ми вже готові виробляти об’єми на шістдесят. І ці 30 мільярдів доларів ми сьогодні привозимо від партнерів», – зазначив Зеленський.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що понад 50% зброї на фронті – українського виробництва. Також вона повідомила про впровадження швидких закупівель інновацій для війська та затвердження політики управління правами інтелектуальної власності в ОПК.
«Українські зброярі — це спільнота сміливих підприємців, які у партнерстві із Силами оборони створюють унікальні технології. Це понад 900 державних і приватних компаній і більше як 300 тисяч людей», — йдеться у її повідомленні.
Вона додала, що понад 50% зброї на фронті – українського виробництва. Це безпілотні системи, артилерія, системи звʼязку.
Свириденко повідомила, що до Дня зброяра уряд ухвалив рішення, яких давно очікував ринок.
Створення можливості для швидких закупівель інновацій для ЗСУ.
Постанова надає можливість Міноборони закуповувати інноваційні зразки для тестування у реальних бойових умовах. Таким чином скорочується шлях від розробки до постачання. Також запроваджують системний збір зворотного зв’язку від військових щодо ефективності.
Також уряд затвердив політику управління правами інтелектуальної власності в оборонно-промисловому комплексі. Встановлюють чіткі правила для держави і виробників щодо захисту розробок і їх використання.
Метою політики є захист прав на оборонні технології, що створюються підприємствами державного сектору оборонно-промислового комплексу або набуваються в межах оборонних закупівель державними замовниками, і їх використання у виробництві товарів оборонного призначення.
За даними міністерства економіки Німеччини, Берлін тимчасово значно спростив умови експорту певних видів військово-морського та протиповітряного обладнання до країн Перської затоки та України, повідомляє Reuters.
«Через безрозбірливі атаки Ірану проти країн Перської затоки в регіоні різко зріс попит на військове обладнання, особливо засоби протиповітряної оборони», – заявила міністерка Катерина Райхе. Оскільки існують побоювання, що Іран повністю замінує Ормузьку протоку, через яку проходить 20% світового експорту нафти, Берлін спростив процедуру постачання обладнання, необхідного для знешкодження морських мін.
Міністерка додала, що за допомогою нової тимчасової ліцензії переглядаються вимоги щодо експорту зброї з Німеччини. Експортна ліцензія, яка діятиме протягом шести місяців, поширюється, крім України, на Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман.
Суть змін полягає в тому, що експортерам у таких випадках не потрібно попередньо отримувати індивідуальну ліцензію від німецького відомства з контролю за експортом (BAFA). Звичайно, певні вимоги залишаються: компанії повинні реєструватися та щомісяця складати звіти про обсяги експорту.
Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів.
Сполучені Штати разом із союзниками працюють над створенням виробничих потужностей для ракет і безпілотників поблизу гарячих точок в Азії. Про це повідомляє Reuters.
Ця ініціатива реалізується в рамках партнерства з оборонного виробництва, координатором якого виступає Пентагон. Союзники домовилися спільно розвивати виробничі можливості та зменшувати залежність від постачання безпосередньо зі США.
Серед іншого, Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів, що є ключовим компонентом сучасної зброї.
Також передбачається активний розвиток виробництва безпілотників. Зокрема, планується впровадження уніфікованих стандартів та створення спільних ланцюгів постачання для дронів, їхніх двигунів і акумуляторних батарей.
Окрім цього, обговорюється можливість облаштування нового виробництва боєприпасів на Філіппінах. Йдеться, зокрема, про складання та пакування 30-міліметрових снарядів. У Пентагоні зазначають, що такий підхід має на меті оперативніше постачання військових необхідною технікою у випадку погіршення ситуації в регіоні.
Україна була найбільшим у світі отримувачем основних видів озброєнь у 2021–2025 роках, отримавши 9,7 відсотка від загального обсягу світового імпорту озброєнь, порівняно з 0,1 відсотка у 2016–2020 роках. Про це йдеться в новій доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Всього з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року поставки основних видів озброєнь Києву здійснювали щонайменше 36 держав.
Трьома найбільшими постачальниками були США (41% українського імпорту зброї), Німеччина (14%) і Польща (9,4%).
При цьому в 2025 році обсяг поставок озброєнь в Україну був істотно нижчим, ніж у 2023 або 2024 роках. Це багато в чому пояснюється скороченням США військової допомоги Україні в 2025 році. Водночас помітне зростання секретності щодо експорту зброї з США в Україну ускладнює надання надійних оцінок
У 2025 році щонайменше 25 держав погодилися закупити у США основні види озброєнь для передачі в Україну. Поставки цієї зброї, включаючи ракети протиповітряної оборони та керовані бомби, враховуються SIPRI як експорт озброєнь із США.
Загалом п’ятьма найбільшими отримувачами основних видів озброєнь у 2021–2025 роках були: Україна, Індія, Саудівська Аравія, Катар і Пакистан.
Україна вийшла на перше місце у світі за імпортом зброї у 2021–2025 роках. Тим часом експорт РФ впав майже втричі за цей період.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Згідно зі звітом, протягом останніх п’яти років Україна стала найбільшим отримувачем озброєнь у світі, на яку припадає 9,7% від загального обсягу глобального імпорту.
У рейтингу найбільших імпортерів зброї після України йдуть Індія, Саудівська Аравія, Катар та Пакистан. SIPRI зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Україна отримала озброєння щонайменше від 36 країн.
Хто найбільших постачальник:
США – безумовний лідер, що забезпечив 41% усіх поставок.
Німеччина – посіла друге місце з часткою 14%.
Польща – замикає трійку ключових партнерів із показником 9,4%.
Аналітики зауважують, що у 2025 році обсяги поставок дещо знизилися порівняно з піковими 2023–2024 роками. Це пов’язано зі зменшенням американської допомоги та зростанням секретності навколо передачі певних видів озброєнь.
Водночас 25 країн світу уклали угоди зі США про закупівлю ракет ППО та авіабомб спеціально для потреб ЗСУ.
У світовому експорті зброї за цей період лідерами залишаються США, Франція, Росія, Німеччина та Китай, які разом забезпечили близько 70% усіх поставок.
При цьому роль Німеччини на ринку зброї зросла, вона обійшла Китай і стала четвертим найбільшим експортером. Значна частина німецьких поставок (приблизно 24%) була спрямована саме в Україну.
За даними звіту, РФ стрімко втрачає позиції головного продавця зброї. Її частка на світовому ринку експорту скоротилася з 21% (у 2016–2020 роках) до критичних 6,8% (у 2021–2025 роках).
Аналітики SIPRI зазначають, що це сталося через те, що більшість озброєнь Росія тепер змушена використовувати для забезпечення власної армії на війні проти України, а також через масштабні міжнародні санкції.
Тепер експорт РФ складається переважно з поставок до Індії, Китаю та Білорусі, проте загальний тренд вказує на безпрецедентний обвал російського впливу на світовому ринку зброї.
