Берегівський будинок культури реконструюють за спільним українсько-угорським проєктом

18 лютого відбулася урочиста презентація масштабного проєкту, який відновить історичну будівлю, що заховалася за бетонними стінами Берегівського будинку культури. Мова йде про синагогу, що колись займала одне з центральних місць у серці Берегова, але за часів радянської влади її фактично зруйнували.

Будівництво великої синагоги Берегова тривало три роки – з 1880 по 1883-й. Ця синагога пережила дві світові війни, неодноразову зміну державних кордонів. Проте, згідно партійного рішення у 1960-х роках її закрили бетонним саркофагом, перетворивши на міський будинок культури. З того часу берегівчани користувалися концертним залом та бібліотекою розташованими тут. Утім, громада мала надію на те, що бетонний саркофаг колись буде знято і нарешті такий час настав. Це стало можливим за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття (ГО «ТУКЗ – КМКС») та Берегівської міської ради, фінансової підтримки уряду Угорщини та за сприяння Закарпатської ОДА.

Мета проєкту – відновлення історичної цінності колишньої синагоги, створення театральної зали, оснащеної сучасною технікою та придатною для проведення найрізноманітніших культурних заходів. Крім цього, будівля буде доповнена новим крилом, де розташуються місця публічного простору та службові театральні приміщення. Дві частини будуть поєднані скляним атріумом – поруч співіснуватимуть традиційність та модерн, що оновлять культурний центр Берегова.

На презентацію нового проєкту до Берегова прибув заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр, який своєму виступі звернув увагу на історію будівлі. Високопосадовець розповів, що у 60-х роках XX століття, коли було вирішено «закрити» будівлю між робітниками нібито виникла домовленість – зробити це так, аби початковий вигляд синагоги постраждав якнайменше. Тому будівлю помістили у бетонний саркофаг, який зніматимуть саме в рамках реалізації проєкту.

«Це винятковий момент у тому сенсі, що ми, народи, які проживають у Центральній та Східній Європі намагаємося відновити щось із того, що втратили у минулому столітті. Про те, що для нас значило ХХ століття багато можуть сказати і українці, і євреї, і ми, угорці. Проте найбільшою жертвою стали євреї, адже їх фізично знищували. Саме тому наше завдання зберегти хоча б частину їхньої історії та культурної спадщини», – додав заступник міністра.

Голова Закарпатської ОДА Віктор Микита зазначив, що у такий непростий для країни час підтримка іноземних партнерів є вкрай важливою, адже країна проходить непростий шлях свого становлення: «В Україні започаткована програма президента «Велика реставрація» і ми звернулися з проханням включити будівлю синагоги в перелік проєктів, що підлягають фінансуванню».

Почесний Генеральний консул України у місті Сегед (Угорщина), віце-президент міжнародного благодійного фонду «Пам’ять і коріння», який безпосередньої працює над реалізацією проєкту, Алекс Ровт теж звернувся до присутніх. Пан Алекс зазначив, що сьогоднішній захід є знаковим, адже він закладає основи до великих звершень: «Це хороший приклад того як дві країни, два дружніх народи разом можуть повернути історичну цінність, що була знищена в часи Радянського Союзу».

Золтан Бабяк, міський голова Берегова наголосив на тому, що саме цього дня стартує ще один масштабний та промовистий проєкт, який є яскравим прикладом продуктивної праці між Україною та Угорщиною.

«Наше місто часто відчуває дружню підтримку з боку угорського уряду у важливих для нашої громади соціально-економічних, освітніх та культурних проєктах. Наша громада яскравий зразок конструктивної співпраці. Проте, коли 83 % бюджету спрямовуються на погашення заробітних плат бюджетникам, власними силами нам не вдалося б ні почистити канал Верке, ні відреставрувати будинок культури чи лікарню. Тому щиро вдячний за таку підтримку!», – додав Золтан Бабяк.

Крім того, присутнім показали як саме виглядатиме будівля після реставрації – чудова презентація детально змалювала велий проєкт, що чекає на берегівчан попереду. Ремонтні роботи планують завершити до кінця 2024 року.

Вікторія КОПИНЕЦЬ, “Карпатський Об’єктив“