На Закарпатті обговорили проблемні питання ведення бізнесу під час війни

Близько 400 підприємств через війну були перевезені на Закарпаття. Область стала своєрідним лідером процесу релокації бізнесу, адже створила максимально сприятливі умови для швидкого переміщення компаній і кадрового потенціалу в регіон.

Аби налагодити комунікацію між працівниками та роботодавцями, керівництво Закарпатської ОВА провело відкриту зустріч в залі ректорату УжНУ.

– Основна мета заходу – це комунікація із бізнесом, – зазначив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. – Для цього влада повинна дуже часто проводити такі зустрічі, щоб чути, які є проблеми у бізнесу. Розуміти які саме вживати дії, для того, щоб їм допомогти. Сьогодні на Закарпаття релокована дуже велика кількість підприємств. З ними релоковано близько 8 тисяч робочих місць. Сьогодні, коли я питаю пересічних громадян Закарпаття або тих, хто до нас приїхав, вони кажуть, що у нас немає роботи. Питаємо у бізнесу: чим вам допомогти?! Вони відповідають, що немає робочої сили. Тому влада повинна зайняти місце комунікатора між нашими мешканцями і бізнесом. Найчастіше представники бізнесу звертаються до нас із питанням щодо роботи воєнкоматів. Адже у нас велика кількість чоловіків, які вже мобілізовані й призвані на службу в ЗСУ, а решта задіяні у робочому процесі. Наразі велика частина економіки країни сконцентрована на території Закарпаття.

У свою чергу начальник Закарпатського ОТЦК Олександр Музиченко розповів, що поки заходи з мобілізації в області здійснюється таким чином, щоб не зупинити виробництво в регіоні. Наразі на Закарпатті заброньовано приблизно 7 тисяч працівників.

– Ми повинні знайти такий баланс, щоб і підприємці могли працювати, і щоб план мобілізації не зірвати, – зауважує Олександр Музиченко. – Взагалі, не варто боятися територіальних центрів комплектування, оскільки повістка ще не означає призов. Після появи людини в ТЦК ми вивчаємо її військову підготовку, стан здоров’я, тобто чи вона підлягає мобілізації, чи ні. Адже людина може бути інвалідом або мати інші причини згідно зі ст. 23, через які вона не підлягає мобілізації. Тому запрошення у ТЦК здійснюється для вияснення статусу призовника.

Щоправда, на думку підприємців краю, ситуація з мобілізацією надзвичайно болюча. По-перше, досить важко знайти працівників, а по-друге, вони не хочуть бути офіційно оформленими, аби не мати прив’язки до місця праці.

– Чоловіків ловлять у магазинах, на вулиці, вони навіть не можуть нормально добратися на роботу. Виходить так, що релоковані підприємства мають індульгенцію, а місцевий бізнес від цього страждає і виживає як може, – наголошує підприємець Юрій Мешко. – Тому проблема з військкоматом – це нині нагальна проблема. Враження таке, що бізнес цілеспрямовано знищують. Тому встановіть, будь ласка, однакові правила гри, бо місцеві підприємці не знають як працювати в таких умовах.

Під час відкритого діалогу спікери заходу неодноразово наголошували, що бізнес – це основа, на якій зараз тримається держава, адже тут йдеться про створення робочих місць, сплату податків, що, попри все, дозволяє країні функціонувати. Зараз критично важливо, аби влада і бізнес підтримували постійний тісний зв’язок.

Христина БІКЛЯН, “Карпатський об’єктив”