Після початку війни в Україні Росія стала першим постачальником сирої нафти в Китай. За даними митної статистики Китаю, у період із травня до липня на Москву припадало 19 відсотків китайського імпорту порівняно з 15 відсотками роком раніше.
За прогнозами аналітиків нідерландського ING Bank, до кінця року імпорт російської нафти Китаєм може зрости до 20%. Китай, найбільший у світі імпортер сирої нафти, збільшив імпорт російської сирої нафти на 17 відсотків у річному обчисленні з квітня до липня. Азіатська країна платила в середньому 708 доларів за тонну сирої нафти, приблизно на 106 доларів менше, ніж середня вартість імпорту.
Пекін заощадив близько 3 мільярдів доларів, збільшивши імпорт російської сирої нафти.
Із початком війни різниця в ціні між сирою нафтою Brent і Ural збільшилася.
Через санкції Заходу Росія перенаправила з Європи в Азію частину своїх поставок сирої нафти, яку може продавати лише за нижчою ціною. На думку аналітиків, Китай не тільки має з цього зиск, але й перепродає частину імпортованої сирої нафти та зрідженого газу (СПГ) до Європи за вищою ціною.
За перші сім місяців року Китай збільшив імпорт не лише сирої нафти, а й вугілля та СПГ із Росії.
Імпорт СПГ із січня до липня зріс на 26 відсотків порівняно з тим самим періодом попереднього року, паралельно з цим у липні обсяг експорту збільшився до дворічного максимуму в 66 798 тонн у зв’язку з реекспортом.
Російський експорт вугілля, на який припадає один відсоток споживання Китаю, у липні підскочив до п’ятирічного максимуму. За даними Reuters, цього року Китай купив у Росії викопне паливо та електроенергію на 43,68 мільярда доларів.
Російський експорт електроенергії до Китаю зріс на 39 відсотків у річному вимірі з квітня до липня. Президент Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін можуть обговорити питання зміцнення енергетичного співробітництва між двома країнами на саміті Шанхайської організації співробітництва в Узбекистані, який розпочнеться в середу і триватиме до п’ятниці.
MTI