Чому українських дронів стане більше?

24 березня Кабінет міністрів прийняв постанову, яка прискорить виробництво українських дронів та покращить умови розвитку сектору українських воєнних технологій.

Постановою пришвидшено допуск БПЛА до експлуатації, їхню закупку та постачання на фронт. Відтак, скорочено місяці паперової та бюрократичної роботи.

Координаційний штаб з виготовлення дронів комплексно співпрацював з українськими виробниками безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Разом із Міноборони, Мінекономіки, Мінстратегпром, ДССЗЗІ зібрали їхні болі, проблеми та те, що заважає розвиватися. Про це розповів Михайло Федоров, віце-прем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України.

Державні обмеження

Дотепер українські виробники дронів не могли заробляти, так як закупівельна ціна була обмежена державою та не могла перевищувати витрат на виробництво і фіксований процент прибутку. Проблема у тому, що прибуток не міг бути більшим ніж 1-3 % від собівартості компонентів і 30% — від його збирання. В таких умовах виробники не мають коштів на розробку нових моделей, модернізацію потужностей та масштабування виробництва відповідно до потреб війни. Про це пише Богдан Мірошниченко у матеріалі Економічна правда. Такий підхід стимулював виробників до переїзду закордон чи маніпуляцій з документами.

Андрій Горшков, директор компанії DeViRo, зазначає, що експортна вартість безпілотного літального апарату “Лелека-100” до війни становила близько 300 тис дол. Однак, після початку війни багато українських виробників безпілотників суттєво скоротили експорт продукції, тому чи не єдиним джерелом доходів для них залишаються замовники з України.

Компанія DeViRo займається виробництвом найпопулярнішого українського БПЛА “Лелека-100”. Таких моделей вже закуплено понад 300 для ЗСУ.

Українські дрони випробувані в бою

В Україні з 2014р. з’явилося багато приватних компаній, які виробляють безпілотники. При цьому, дрони української збірки пройшли випробування у реальному бою, а не на полігонах, тому більш адаптовані для цих умов.

Після початку війни у лютому минулого року безпілотники купують великими партіями волонтерські фонди та держава. Є перспектива після війни продавати українські БПЛА за кордон, а не лише забезпечувати ними ЗСУ.

Для цього потрібно значно швидше модернізувати свої підприємства та розробляти нові моделі. Однак, виробники обмежені недосконалим державним регулюванням, яке по суті гальмує їхній потенціал. Ще одним бар’єром для виробників дронів є довгі перевірки коштів фінансовим моніторингом.

Прибуток виробників дронів збільшено

З прийняттям нової постанови, змінюється підхід до воєнного-технічного бізнесу з боку держави. Відтепер, частка прибутку збільшена до 25%. Такий підхід має за мету залучити більше компаній до виробництва літальних апаратів та їх масштабування.

Раніше для дронів було ухвалено fast-track, щоб усунути проблему експортного контролю товарів подвійного призначення. На імпорт готових дронів було скасовано податки ще у лютому.

Федоров зауважив, що це масштабна державна програма підтримки розвитку ринку виробництва вітчизняних безпілотників.

Також Мінцифри півроку тому висувало ідею про створення хабу, щоб допомогти малим виробникам з імпортом комплектуючих та створення запасу критичних деталей, що дозволить позбавити дрібних виробників бюрократичних проблем. Однак, проект досі перебуває на стадії розробки.

Оксана Чопак