Що буде з експортом української агропродукції до ЄС?

Україні залишилося кілька тижнів, щоб узгодити з Європейською комісією механізм імпорту української сільськогосподарської продукції до ЄС після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ).

Про це під час аграрної конференції заявив заступник міністра економіки та торговельний представник України Тарас Качка, повідомляє Інтерфакс-Україна.

За його словами, нині тривають переговори щодо подальшого торговельного режиму для 40 категорій товарів, які підпадають під тарифні квоти. Він також зазначив, що майже 25 із них раніше не експортувалися в обсягах, що перевищували ці квоти до 2022 року.

“Багато категорій продукції вважаються чутливими, хоча їхній експорт перевищував встановлені обмеження. Ми сподіваємося, що ЄС не трактуватиме їх як загрозу для власного ринку і погодиться на їхню лібералізацію”, — пояснив він.

Серед чутливих товарів, визначених у межах АТЗ, Європейська комісія особливо виділяє мед, кукурудзу, висівки, крупи, цукор, яйця та м’ясо птиці. Українська сторона вже підготувала пропозиції щодо кожного з цих продуктів і зараз веде переговори про їхню подальшу долю.

Качка підкреслив, що найбільш складні дискусії точаться навколо експорту цукру. “Ми значно наростили виробництво, але це не означає, що український експорт руйнує європейський ринок. Навпаки, він допоміг ЄС у моменти дефіциту”, — зазначив урядовець.

Ще одним проблемним питанням є імпорт м’яса птиці. Європейська комісія наполягає на тому, що цей сегмент має бути відкритий насамперед для малих і середніх виробників, а не лише для великих агрохолдингів.

Протягом найближчих тижнів Україна та ЄС мають ухвалити рішення щодо переліку чутливих товарів та можливих квот на їхній експорт.

Що далі?

Деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина, виступають за повернення до довоєнного квотування української агропродукції після завершення автономних торговельних заходів.

Нагадаємо, що з 5 червня 2024 року в ЄС діятимуть оновлені правила безмитної торгівлі агропродукцією з Україною, які триватимуть рік. Спочатку автономні торговельні заходи було запроваджено 4 червня 2022 року для підтримки української економіки. У травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження цих заходів ще на рік.

Качка наголосив, що основна проблема не в цифрах, а у політичному підході: “Дебати щодо української продукції часто використовуються в політичних іграх та розпалюванні настроїв серед фермерів у ЄС. Проте фактично Україна не має надмірної продуктивності за жодною з категорій товарів, які викликають дискусії”.

Як приклад, він навів ситуацію з кукурудзою: “Обсяги виробництва цієї культури в ЄС перевищують показники України, а щодо пшениці ця різниця ще більша”.

У 2024 році 27 держав-членів ЄС зібрали 135 млн тонн пшениці, що закріплює за Європейським Союзом статус одного з провідних виробників цієї культури.

“Всі розуміють, що до 6 червня рішення має бути знайдено, але воно не повинно обмежувати нас рамками 2014 року. Торговельні параметри чутливих товарів визначатимуться між квотами, закріпленими у регламенті АТЗ, та максимальним експортним обсягом 2023 року”, — резюмував Качка.

За його прогнозом, надмірних обмежень на постачання кукурудзи не буде, оскільки попит у ЄС перевищує чинний ліміт у 15 млн тонн на рік. Водночас питання експорту пшениці залишається відкритим через різні підходи окремих країн ЄС.

Втрати української економіки від обмежень експорту

Якщо Європейський Союз не продовжить торговельні преференції для України після 6 червня 2025 року, вітчизняна економіка може щороку зазнавати втрат у розмірі від 3,5 до 4 мільярдів євро. Зокрема, ця тема порушувалася під час конференції «Агросектор-2025: виклики та можливості в нових умовах», що відбулася в Києві 27 лютого 2025 року, передає Новоє Время.

За словами голови Наглядової ради аналітичного центру «We Build Ukraine» Олександра Кубракова, навіть в умовах повномасштабної війни агропромисловий сектор залишається важливою складовою економіки України. У 2024 році аграрна галузь забезпечила понад 50% валютних надходжень до державного бюджету. Крім того, за даними аналітичного центру «We Build Ukraine» та консалтингової компанії Boston Consulting Group, АПК входить до числа восьми ключових галузей, розвиток яких, відповідно до Стратегії економічного зростання, може призвести до суттєвого збільшення ВВП країни протягом наступного десятиліття.

З моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році частка Євросоюзу в зовнішньоторговельному балансі України суттєво зросла — з 30% у 2013 році до 56% у 2023-му. Минулого року експорт українських товарів до ЄС сягнув 23,4 мільярда доларів, що становило 64,6% від загального обсягу експорту. Такі дані містяться в дослідженні «Стратегічні орієнтири розвитку торговельно-економічних відносин України з ЄС», яке було підготовлене на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки МЗС Данії. Результати були представлені на парламентських слуханнях у комітетах Верховної Ради, що займаються економічною та аграрною політикою.

Оксана ЧОПАК