Прив'язка гривні до євро замість долара: що це дасть?

В Україні заговорили про можливість прив’язки гривні до євро замість долара. Чому це не станеться швидко і для кого тут найбільше ризиків – у матеріалі DW.

В Україні розмірковують, чи не відмовитися від долара США й натомість тісніше прив’язати гривню до євро. Таку думку в розмові з агентством Reuters висловив днями голова Нацбанку України (НБУ) Андрій Пишний. До такого кроку Україну підштовхують турбулентності в світовій торгівлі та зміцнення зав’язків з Європою. Заміна базисною валюти з долара на євро означатиме, що торгівлю гривнею НБУ здійснюватиме по відношенню до євро, а всі інші курси будуть визначатись через крос-курс. Наразі торгівля йде по відношенню гривні до долара. А курс євро визначається через крос-курс.

“Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки”, – визнав Пишний. За його словами, хоча операції з доларом продовжують домінувати на всіх сегментах валютного ринку, частка операцій, деномінованих в євро, зростає в більшості сегментів, “поки що помірно”. На думку глави НБУ, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв’язкам з Європою та нормалізації економіки допомогли б економічному зростанню “трохи підвищитися протягом наступних двох років до 3,7-3,9 відсотка”. Водночас, зауважив він, багато що залежить від перебігу війни росії проти України.

Прив’язка гривні до євро – довгострокова перспектива

“Очевидно, що важкі складні пертурбації з фінансовою системою в умовах війни, під час важких військових дій, навряд чи пройдуть легко. Цей перехід триватиме 5-10 років, як мінімум”, – вказує економічний експерт Василь Поворозник.

Фінансові аналітики позитивно оцінюють ініціативу Нацбанку, втім попереджають, що реалізувати її можна буде не скоро, оскільки це радше політичне рішення. “Я думаю, що прив’язка гривні до євро – це скоріше політичне рішення з часовим горизонтом у десяток років. Якщо політичний курс України – євроінтеграція, то рух у бік зони євро – це логічний і прогнозований крок. В довгостроковому періоді я б назвав це рішення безальтернативним особливо на фоні російської агресії”, – сказав DW економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран. Він зауважує, оскільки горизонт роботи над цією ідеєю дуже довгий, то саме зараз потрібно і стартувати та розробляти дорожню карту реформ і заходів які дозволять наблизити цю ідею до реальності.

Хоча основна торгівля України відбувається з країнами ЄС, і значна її частина здійснюється в євро, заява про прив’язку гривні до європейської валюти – це швидше політичний орієнтир, ніж економічно обґрунтована необхідність, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. На його думку, вигода для Нацбанку від прив’язки до євро залежить від світової динаміки курсу долара. Якщо долар знецінюється відносно євро, це може бути вигідним, але якщо долар укріплюється, це може спричинити паніку в суспільстві.

“Я б не розглядав, що прив’язка неодмінно буде здійснюватися. Скоріш за все це залежатиме від того, як розвиватимуться події в світі. Припустимо, США завтра укладають торгівельну угоду з Китаєм і долар почне зміцнюватись. Тому прив’язати гривню до євро – це перспектива навіть не середньострокова, а довгострокова”, – сказав Боярчук. При цьому, він вважає, що Україні варто краще подбати про прив’язку гривні до “корзини валют”, аби диверсифікувати ризики, наголошує експерт.

Ризики: хто виграє та програє від прив’язки гривні до євро?

Якщо ж Україна таки наважиться замінити долар як валюту основної курсової прив’язки на користь євро, то які переваги та недоліки це матиме для країни та бізнесу?

“У поточній ситуації, якщо євро зробити якірною валютою по відношенню до гривні, то виграють ті експортери й імпортери, котрі мають контракти в євро. Можливо це призведе до збільшення обсягів контрактів саме в євро. Але програють ті, хто продає свою продукцію за долари США, а таких в України багато – за різними оцінками, 60-70% з урахуванням обороту тіньових ринків”, – каже Віталій Шапран.

Ослаблення долара, а разом з ним і гривні до євро, вже зробило український експорт для єврозони більш привабливим, наголошує аналітик. Тому без структурних змін в економіці, миттєва зміна якірної валюти в Україні буде неможливою, бо це призведе до невдоволення бізнесу.

Легким цей перехід навряд чи буде для бізнесу, адже долар залишається основною світовою резервною валютою, через яку здійснюється більшість міжнародних розрахунків. Український експорт здебільшого розраховується в доларах, тому перехід на євро ускладнить логістику платежів, відзначають експерти. “Для бізнеса це додаткові транзакційні витрати й додаткове навантаження. Хоча для заощаджень громадян це матиме менший ефект, бо долар же не припинять використовувати, у доларах заощаджуватимуть і надалі. Але з часом відбуватиметься переорієнтація на заощадження в євро”, – підсумовує Василь Поворозник.

Потрібен план на поступовий перехід на євро

Експерти вважають, для того щоб поступово збільшувати частку євро в розрахунках потрібні заходи, які повільно будуть змінювати картину. По-перше, потрібні більш м’які правила торгівлі між країнами зони євро та Україною. По-друге, українська монетарна влада повинна забезпечити безпроблемний доступ українських компаній до інструментів зниження ризиків через зміни курсу євро до долара. А по-третє, український уряд має сприяти інвестиціям з єврозони, що автоматично збільшуватиме частку євро в зовнішній торгівлі України. “І так рік за роком ми зробимо євро більш популярною валютою в Україні”, – прогнозує Віталій Шапран.

Джерело