Чи залишиться світ без чаю матча?

Через вплив wellness-естетики, TikTok-трендів та культури slow living, матча став справжнім феноменом на ринку споживчих продуктів. За лічені роки цей японський чай перетворився з нішевого продукту на символ здорового способу життя.

Проте така популярність має зворотний бік. Виробництво матча, зосереджене переважно на малих японських фермах, не встигає за цим стрімким зростанням. Це створює ланцюгову реакцію: дефіцит сировини, збільшення закупівельної вартості, введення квот на замовлення та зрештою — підвищення цін на кінцевий продукт. Ці зміни вже відчутні й на українському ринку, де бізнес опиняється перед новими викликами.

Глобальний бум: попит, що перевищує пропозицію

Ринок матча стрімко зростає: за даними The Business Research Company, його обсяг досяг $3,48 млрд у 2023 році та прогнозується зростання до $5,78 млрд до 2028 року із середньорічним темпом росту (CAGR) 10,7%. Цей сплеск інтересу обумовлений поєднанням факторів: від соціальних мереж до зростаючої уваги до здорового способу життя.

Проте виробництво не встигає за попитом. Дані міністерства сільського господарства, лісового господарства та рибальства (MAFF) свідчать, що у 2023 році Японія виробила 4 176 тонн матча, що майже втричі більше, ніж у 2010-му. Однак понад половину цього обсягу експортується, а внутрішнє споживання в Японії знижується. Ключова причина — матча не є масовим товаром. Це ручна праця, обмежена кількість ферм і неспроможність швидко масштабуватись.

Складність у виробництві

М’які, молоді листя тенча, які є основою матча, зривають лише в перші кілька днів весняного сезону збору врожаю. Вирощування під затіненням, складний процес обробки чайного листа та повільний помел на кам’яних жорнах — все це обмежує обсяги виробництва. Додайте до цього кліматичні зміни та старіння фермерів, і отримаєте надзвичайно вразливий ланцюг постачання.

Японія вже запроваджує державні програми для підтримки вирощування tencha (сировини для матча), однак цього поки що недостатньо для врівноваження ринку.

Причини зростаючого попиту

По-перше, Японія переживає рекордний туристичний підйом після пандемії COVID-19. Мільйони туристів відкривають для себе матча вперше — часто через кав’ярні, традиційні церемонії або популярні японські десерти. І цей перший контакт перетворюється на довготривалу цікавість.

По-друге, гнучкість у подачі. Хоча матча має природно гіркий, трав’янистий смак, він чудово поєднується з підсолоджувачами — медом, сиропами, рослинним молоком. Саме тому цей чай так легко інтегрується в сучасні рецепти: від латте до морозива, десертів і навіть коктейлів.

Ще одна причина — естетика. Матча неймовірно фотогенічний: яскраво-зелений, контрастний, ефектний у подачі. Саме завдяки цьому він став зіркою ТikTok та невідʼємним атрибутом сторіз ранкової рутини модних інфлюенсерів.

І, звісно, здоров’я. Хоча обсяг кофеїну в матча менший, ніж у каві, він діє м’якше й довше. Крім того, зелений чай давно асоціюється з високим вмістом антиоксидантів. Ця комбінація робить його ідеальним варіантом для ранкового ритуалу або альтернативи каві.

Саме завдяки цим чинникам матча входить до меню дедалі більшої кількості кав’ярень, ресторанів і навіть закладів фастфуду. Більший попит породжує нові форми — і ще більше споживання.

Ситуація на українському ринку

В Україні інтерес до матча стрімко зростає — як серед споживачів, так і серед кав’ярень, ресторанів і магазинів. Проте імпортери та HoReCa зараз стикаються із серйозними викликами.

З досвіду Matchati закупівельна ціна зросла на 25% порівняно з минулим роком. Деякі церемоніальні сорти — аж на 75%. Відповідно, ціни в кав’ярнях зросли на 20−30%. Для деяких закладів це означає зниження маржі або тимчасове вилучення напою з меню.

Ще один чинник — квоти. Через глобальний ажіотаж постачальники з Японії запровадили обмеження на обсяг замовлень. Це означає, що кожен імпортер отримує фіксований ліміт, навіть якщо готовий купувати більше. Такий розподіл дозволяє зберігати стабільність поставок, але додає напруги в логістиці й вимагає більш ретельного планування.

Що далі?

Для українського бізнесу ситуація з дефіцитом матча — не просто тимчасове ускладнення, а стратегічний виклик. Потрібно переосмислювати ланцюги постачання, вибудовувати довготривалі стосунки з японськими фермерами, інвестувати у сталість.

Для споживачів це означає, що якісний справжній матча — стає ще більш цінним продуктом. Його варто не просто вживати, а й розуміти його походження та цінність.

Джерело