Інфляція в Україні: чому ціни зростають швидше, ніж це показує офіційна статистика

Інфляційний тиск в Україні залишається високим, попри зусилля регулятора. За даними Національного банку України, з початку 2025 року споживчі ціни зросли на 5,6%. У довгостроковій динаміці – з 2021-го по 2025 рік – накопичене зростання становить понад 57%. Проте середній індекс споживчих цін не відображає повну картину змін у вартості життя, оскільки різні категорії товарів і послуг дорожчали з різною швидкістю.

Рекордне зростання – в ціні харчових продуктів

Найбільше за чотири роки подорожчали продукти харчування. Згідно з аналізом динаміки споживчих цін, продовольство подорожчало приблизно на 74%. Це найвищий показник серед основних категорій витрат.

Важливим фактором стало зниження обсягів вирощування овочів і фруктів через втрату частини сільськогосподарських земель, зокрема після окупації Херсонської області. Експерти пов’язують наслідки цих подій із дефіцитом і зростанням цін, що стало особливо помітним у 2023 році та посилилося на початку 2025-го.

Транспорт і логістика: наслідки тарифної політики

Ще один драйвер інфляції – транспортні послуги. Особливо це стосується вантажних перевезень. У 2022 році „Укрзалізниця” підвищила тарифи на перевезення вантажів одразу на 70%, що стало помітним у структурі цін у наступні роки. У 2025-му розглядається можливість чергового підвищення на 37%.

Офіційна статистика не враховує індивідуальні витрати

Формальна методологія обчислення індексу споживчих цін передбачає середньозважену структуру витрат, де продукти харчування та напої становлять 39,9%. Проте за даними Держстату, до 2021 року українські домогосподарства витрачали на продукти харчування понад 47% своїх доходів. Особливо висока ця частка у бідніших сімей.

У вибірковому обстеженні умов життя домогосподарств в Україні зазначалося, що родини з найнижчими доходами витрачають понад половину бюджету на харчування – 53–57%, тоді як найзаможніші – близько третини (34–38%).

Таким чином, адаптований індекс цін для біднішої частини населення дає іншу картину. Якщо застосувати актуальні витратні ваги, інфляція для нижніх децилів населення може становити до 70% за останні чотири роки.

Доходи: зниження в бідних, зростання в багатих

Паралельно з ростом цін фіксується і розшарування в доходах. Згідно з моніторингом Світового банку, після 2022 року доходи найменш забезпечених домогосподарств (нижній квінтиль, Q1) зменшились до близько 3 тисяч гривень на місяць у 2023 році (у цінах 2024 року), порівняно з близько 5 тисячами гривень до війни. У 2024 році ці показники залишаються на тому ж рівні.

Водночас доходи найзаможніших 20% населення (верхній квінтиль, Q5) за той самий період зросли з 18 до 28–30 тисяч гривень на місяць, що еквівалентно зростанню в 1,6 разу.

Для середніх груп населення (Q2–Q4) ситуація була менш однозначною: у 2023 році спостерігалося падіння доходів на 20–30%, часткове відновлення відбулося в 2024 році, але довоєнного рівня більшість родин не досягли.

Споживчі звички впливають на відчуття інфляції

Ступінь відчутної інфляції також залежить від структури споживання. Наприклад, вартість овочів і фруктів зросла у 2,5–2,8 разу. Водночас такі товари, як цукор, подорожчали відносно помірно – приблизно на 25% із грудня 2021 року. Це означає, що родини, які споживають більше свіжих продуктів, стикаються з вищою інфляцією, ніж ті, чиї витрати зосереджені на базових продуктах тривалого зберігання.

Війна вплинула не лише на загальний рівень цін, а й поглибила соціально-економічну нерівність. Падіння доходів у нижніх квінтилях населення та їхня висока чутливість до зміни цін призвели до значного зниження добробуту. При цьому представники середнього і вищого класу, які мають доступ до накопичень або стабільних доходів, змогли частково компенсувати інфляційний тиск.

Оксана ЧОПАК