Пенсійна реформа в Україні: вік залишиться, але правила зміняться

В Україні не планується підвищення пенсійного віку. Водночас уряд готує низку змін у пенсійній системі, які стосуватимуться спеціальних пенсій, умов виходу на заслужений відпочинок та запуску накопичувального рівня. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю міністра соціальної політики Дениса Улютіна інформаційному агентству «Укрінформ».

Солідарна система під захистом

Міністр наголосив, що питання підвищення пенсійного віку не розглядається. За його словами, зміни стосуватимуться входу до солідарної системи. «Особа не зможе зайти в солідарну систему, якщо за спеціальними законами має право виходу на пенсію раніше», – пояснив Улютін.

Йдеться про перехід від спеціальних пенсій до професійних. Новий закон передбачатиме, що такі виплати фінансуватимуться із додаткових джерел, а не з бюджету Пенсійного фонду. «Ми прагнемо захистити солідарну систему, повернути до неї довіру», – додав міністр.

Хто і коли може виходити на пенсію

Сьогодні українці можуть отримати пенсію у 60, 63 чи 65 років – залежно від страхового стажу. У 2025 році для виходу на пенсію у 60 потрібно мати щонайменше 32 роки стажу. Для виходу у 63 роки необхідно 22 роки стажу. У 65 років пенсію можна оформити за наявності щонайменше 15 років стажу.

Щороку вимога для 60 років зростає на один рік, і у 2028-му становитиме 35 років. Для виходу у 63 роки потрібно буде мати 25 років стажу. Якщо стажу бракує, його можна «докупити» шляхом добровільної сплати внесків. Мінімальний платіж нині складає 1760 гривень на місяць (22% від мінімальної зарплати у 8000 грн).

Попередні спроби реформ

Ідеї реформування пенсійної системи обговорювалися й раніше. Колишня міністерка Оксана Жолнович анонсувала модель, яка мала поєднати солідарний, накопичувальний і добровільний рівні. За планами, пенсія у такій системі могла б становити до 80% від заробітку. Для порівняння: нині виплати із солідарної системи покривають лише близько 27%.

У Кабміні реформа називається пріоритетом. Запровадити накопичувальні пенсії намагалися неодноразово, але жодна спроба не завершилася успіхом.

Як працює солідарна модель

Нинішня система передбачає, що всі офіційно працюючі громадяни сплачують єдиний соціальний внесок. Кошти надходять до Пенсійного фонду, з якого виплачуються пенсії нинішнім пенсіонерам.

За даними Пенсійного фонду за перший квартал 2025 року, в Україні 10,3 млн пенсіонерів. Середній розмір виплати становив 6341 гривню. Фонд витрачав на пенсії близько 63,5 млрд грн на місяць, або 190,7 млрд грн за квартал. Доходи від ЄСВ, включно з платежами від держави за колишніх держслужбовців, становили 143 млрд грн. Таким чином, надходження не покривають витрат, і дефіцит доводиться покривати коштами держбюджету.

Економіст Борис Кушнірук пояснює: «Коли цю систему запроваджували понад сто років тому, співвідношення працюючих і пенсіонерів було іншим. Людей, які доживали до пенсії, було небагато і жили вони 5–10 років. Зараз ситуація кардинально інша».

Чому система не витримує

Зі зростанням тривалості життя та демографічними змінами кількість пенсіонерів різко збільшилася. Війна посилила проблему: багато працездатних виїхали за кордон, а значна частина економіки перебуває в тіні. У результаті співвідношення платників і отримувачів пенсій різко погіршилося.

«Практично в усьому світі солідарні пенсійні системи є збитковими. В Україні ж ситуація ускладнена війною і тіньовою економікою», – додає Кушнірук.

Накопичувальна система: як і навіщо

Запровадження другого рівня – накопичувальних пенсій – уряд вважає ключем до вирішення проблеми. Ідея полягає в тому, що кожна людина відраховує внески на персональний рахунок, а накопичені кошти інвестуються у фінансові інструменти, щоб зберегти їхню вартість. Згодом пенсіонер отримує додаткову виплату до солідарної.

Проте це потребує часу. «Ефект від накопичувальної системи можна буде побачити лише через 10–15 років, адже потрібен час для накопичення і інвестування», – пояснює координатор «Економічної експертної платформи» Олег Гетьман.

За його словами, головна проблема – джерело наповнення рахунків. «Відщепити 2% від ЄСВ означає збільшити дефіцит Пенсійного фонду на десятки мільярдів. Саме через це реформа завжди гальмувала. Але нині Україна щороку отримує близько 40 млрд доларів допомоги. Тож можна просити у партнерів ще один-два мільярди саме для запуску пенсійної реформи», – додає Гетьман.

Де інвестувати накопичення

Міністр соціальної політики визнає, що вибір фінансових інструментів – складне питання. «Коли ми із публічних фінансів забираємо частину ресурсу і вкладаємо його в ОВДП, ми створюємо відкладену проблему», – зазначив Улютін.

Директор з управління локальними активами ICU Григорій Овчаренко пояснює: «У світі саме пенсійні фонди є найбільшими інвесторами. Канадські фонди, наприклад, володіють аеропортами у Брюсселі та Копенгагені. Український пенсійний фонд у майбутньому також може інвестувати у великі об’єкти, але для цього потрібна інфраструктура та ринок капіталу».

Економіст Ілля Несходовський попереджає: «Якщо Пенсійний фонд купуватиме лише державні облігації, ми фактично фінансуватимемо бюджетний дефіцит коштами майбутніх пенсіонерів. Держава нічого від цього не виграє».

Добровільні фонди: досвід і масштаби

В Україні вже діють недержавні пенсійні фонди. За словами колишньої першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, їхніми послугами користуються близько 50 тисяч людей, які вже отримують виплати. Хоча кількість учасників невелика, вона поступово зростає.

Такі фонди можуть інвестувати не лише у депозити чи ОВДП, але й у закордонні активи – від акцій технологічних компаній до нерухомості. Нині Національний банк обмежує інвестиції за межі України, але це тимчасові заходи воєнного періоду.

Чи час для реформи

Деякі експерти вважають, що нині пріоритетом має бути підтримка чинної солідарної системи. «Треба зберегти її плавучість. Наприклад, переглянути розміри максимальних пенсій суддів і прокурорів, обмеживши їх трьома-п’ятьма мінімальними пенсіями», – каже екс-радник президента з економічних питань Олег Устенко.

Несходовський пропонує впровадити «умовно накопичувальні» рахунки в межах солідарної системи, щоб кожен громадянин бачив, які внески сплачує і яку пенсію отримає. Це, на його думку, стимулювало б дисципліну і підвищило довіру.

Перспектива і «вікно можливостей»

Попри всі складнощі, уряд вважає нинішній момент шансом для запуску накопичувальної системи. «Можливо, зараз і є те вікно можливостей, коли міжнародні партнери готові допомогти Україні запустити другий рівень», – підкреслює Олег Гетьман.

Економісти додають: саме пенсійні фонди є головними інвесторами у світі, і запуск накопичувальної системи здатний стати поштовхом для розвитку фінансового ринку в Україні. Але для цього потрібна політична воля, прозора система контролю і чіткі гарантії захисту заощаджень.

Оксана Чопак