Найбідніші країни світу можуть не пережити кризу спричинену COVID-19 без допомоги МВФ

Міжнародний валютний фонд заявив (МВФ), що «шокова хвиля» від пандемії COVID-19 призведе до «втраченого десятиліття» для найбідніших країн світу, якщо вони не отримають узгодженої та термінової допомоги від розвинених держав-донорів. За прогнозами експертів, сукупний ріст ВВП цих країн, який ще торік становив у середньому 5%, у поточному році, швидше за все, зупиниться взагалі, а може і буде від’ємним.

Експерти МВФ заявили про те, що країни, які розвиваються «вступили» у пандемію у дуже вразливому економічному становищі і зіткнуться з перспективою повної відсутності прогресу у скороченні бідності, повідомляє видання The Guardian.

Тож, фахівці з МВФ закликали міжнародне співтовариство негайно вжити план з семи пунктів, щоб бідні країни могли впоратися з пандемією. У числі найприоритетніших кроків позначені:

• гарантія забезпечення основними медичними товарами, включаючи ліки та вакцини, як тільки вони будуть виявлені;
• захист найважливіших ланцюжків поставок, особливо продуктів харчування і ліків;
• усунення протекціонізму і забезпечення можливості країнам, що розвиваються дофінансовувати найважливіші витрати за рахунок грантів та пільгового фінансування.

До відома, МВФ підтримав нещодавній заклик президента Світового банку Девіда Малпасса про необхідність прийняття більш амбітної програми полегшення боргового тягаря, яка має на увазі скорочення обсягу зовнішнього боргу цим країнам перед міжнародними кредиторами.

Ще з березня поточного року країни з низьким рівнем доходу постраждали від виняткового збігу зовнішніх обставин: різкого скорочення реального експорту, зниження експортних цін, особливо на нафту, скорочення припливу капіталу і грошових переказів, а також скорочення доходів від туризму.

Експерти МВФ також звернули увагу на те, що високий рівень смертності у цих країнах, погіршення якості послуг у галузі охорони здоров’я та освіти, виснаження національних заощаджень та активів, які призвели до закриття підприємств малого та середнього бізнесу, а також тягар зовнішнього боргу і призвели до зниження кредитування приватного сектору за останні місяці 2020 року.

Як відомо, нещодавно ООН поставила перед собою ряд амбітних цілей в області сталого розвитку найбідніших країн світу, які повинні бути досягнуті до 2030 року, проте у МВФ засумнівалися у їх досягненні і заявили, що через «шокові» наслідки пандемії коронавірусу реалізація цих завдань видається нереальною.

НЬЮЗМЕЙКЕР