Бюджет-2026 ухвалено: голоси, цифри й умова для нової програми МВФ

Верховна Рада ухвалила на початку грудня закон про державний бюджет України на 2026 рік. У другому читанні й в цілому документ підтримали 257 народних депутатів, про що повідомила журналістка Марія Кучерявець у матеріалі РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.

За даними РБК-Україна, найбільшу частину голосів дали депутати «Слуги народу» — 193. Представники «Платформи за життя та мир» підтримали документ шістнадцятьма голосами, група «Довіра» — також шістнадцятьма, об’єднання «За майбутнє» та «Відновлення України» — по одинадцять голосів кожне. Фракція «Голос» дала один голос «за», ще дев’ять голосів надійшли від позафракційних депутатів. Опозиційні фракції «Європейська солідарність» та «Батьківщина» бюджет не підтримали.

Основні цифри: доходи, видатки та дефіцит

За інформацією Міністерства фінансів та урядового повідомлення, на яке посилаються РБК-Україна й інші ЗМІ, доходи державного бюджету на 2026 рік заплановано на рівні 2 трильйони 918 мільярдів гривень. З цієї суми понад 2,6 трильйона припадає на загальний фонд, решта — на спеціальний фонд. Видатки затверджено в обсязі 4 трильйони 781 мільярд гривень, з яких 4 трильйони 393 мільярди — видатки загального фонду, а 388 мільярдів — спеціального.

Граничний дефіцит бюджету становить близько 1,9 трильйона гривень. За даними, озвученими міністром фінансів Сергієм Марченком у Верховній Раді й процитованими в українських медіа, це відповідає приблизно 18,5 відсотка ВВП. Частину додаткових доходів до другого читання уряд заклав за рахунок підвищення оподаткування прибутків банків, що дало змогу збільшити видаткову частину, не змінюючи базові пріоритети, пише Укрінформ.

Оборона й соціальна сфера як головні пріоритети

За словами Сергія Марченка, бюджет зберігає ту ж логіку, яку уряд задекларував від початку повномасштабного вторгнення: увесь внутрішній ресурс — податки, мита, акцизи та внутрішні запозичення — спрямовується передусім на сектор безпеки й оборони. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів.

У 2026 році на оборону й безпеку закладається близько 2,8 трильйона гривень. З них, за даними, які наводить Укрінформ, приблизно 1,3 трильйона піде на грошове забезпечення військовослужбовців.

Другий великий блок — соціальна й гуманітарна сфера. На соціальний захист передбачено близько 467 мільярдів гривень, на медицину — близько 258 мільярдів, на освіту — майже 279 мільярдів.) Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, яку цитує Укрінформ, окремо підкреслювала, що в документі збережено поетапне підвищення зарплат для педагогічних та науково-педагогічних працівників: з 1 січня 2026 року — на 30 відсотків, а з 1 вересня — ще на 20 відсотків, без зміни підходів до оплати праці. Також додаткові кошти закладено на програму підвищення престижності праці вчителів.

Резервний фонд і компенсації воєнних ризиків

У матеріалі РБК-Україна зазначається, що до другого читання уряд збільшив видатки на резервний фонд ще на 19 мільярдів гривень. Туди, зокрема, закладаються кошти на можливі непередбачувані потреби, пов’язані з війною та надзвичайними ситуаціями. Окремо в бюджеті передбачено 1 мільярд гривень на компенсацію майнових втрат суб’єктів господарювання, які постраждали через військові ризики.

Також у поясненнях уряду йдеться про фінансування придбання пасажирських вагонів, підтримку житлової політики держави та інші інвестиційні програми, які мають працювати паралельно з основним військовим і соціальним блоками видатків.

Мінімальна зарплата й соціальні стандарти

За інформацією Міністерства фінансів та парламентських джерел, у бюджеті на 2026 рік передбачено підвищення ключових соціальних стандартів. Мінімальна зарплата зросте з нинішніх 8 тисяч гривень до 8 647 грн. Загальний прожитковий мінімум збільшується з 2 920 грн до 3 209, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн. до 3 328, для осіб, які втратили працездатність, — з 2 361 грн. до 2 595 грн.

Міністр фінансів у виступі в сесійній залі наголосив, що бюджет залишається збалансованим в умовах війни, але високий дефіцит зберігається вимушено — через потребу продовжувати опір російській агресії й підтримувати соціальні зобов’язання держави.

Прострочені строки й важливість для нової програми МВФ

Як нагадує РБК-Україна, ухвалити бюджет-2026 вчасно парламенту не вдалося. За Бюджетним кодексом, друге читання мало відбутися до 20 листопада, а ухвалення закону в цілому — не пізніше 1 грудня, щоб документ набрав чинності з 1 січня. Фактично ж голосування відбулося 3 грудня 2025 року.

Напередодні прем’єрка Юлія Свириденко, на слова якої посилається РБК-Україна, підкреслювала, що швидке ухвалення бюджету є ключовою умовою для погодження нової програми розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду на 2026–2029 роки. Представники МВФ очікували, що Рада проголосує за бюджет не пізніше 2 грудня, адже цей документ є опорою для розрахунків за обсягами підтримки й макрофінансовими показниками.

Свириденко також зазначала, що Фонд запропонував Україні програму обсягом близько 8 мільярдів доларів, що менше за очікування уряду. Окремо вона звертала увагу на політичні труднощі в Європейському Союзі: Бельгія, за її словами, блокує рішення щодо механізму використання заморожених російських активів, побоюючись, що у випадку проблем залишиться сам на сам із потенційними зобов’язаннями перед Москвою.

Проєкт бюджету на 2026 рік уряд подав до парламенту ще у вересні 2025 року. Наприкінці жовтня Верховна Рада підтримала документ у першому читанні, після чого Кабінет міністрів доопрацював його з урахуванням висновків бюджетного комітету.

Під час фінального голосування міністр фінансів публічно звертався до депутатів із проханням підтримати документ, наголошуючи, що ухвалений бюджет має стати сигналом для міжнародних партнерів про ефективну взаємодію уряду й парламенту.

Оксана ЧОПАК