Податки в епоху платформ: що держава хоче від таксистів, кріейторів і банківських рахунків

Українська податкова служба фактично формує нові умови для тих, хто заробляє через цифрові платформи – від водіїв онлайн-таксі до кріейторів OnlyFans. Паралельно уряд просуває законопроєкти про доступ до банківської інформації й спеціальний режим оподаткування для самозайнятих. Про те, як це виглядатиме на практиці, в інтерв’ю РБК-Україна розповіла в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

OnlyFans і «світова практика»

Історія з українськими кріейторами OnlyFans почалася з того, що ДПС отримала від податкових органів Великої Британії інформацію про доходи резидентів України, зароблені на цій платформі. Леся Карнаух у розмові з РБК-Україна підкреслила: це не «полювання» саме на OnlyFans, а звичайний автоматичний обмін даними між податковими службами різних країн, який вона назвала світовою практикою.

За її словами, українські резиденти, які заробляли через OnlyFans і не декларували ці доходи, отримали податкові повідомлення-рішення. Податківці перевірили інформацію, нарахували податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% з суми таких надходжень і направили вимоги до сплати. Керівниця ДПС стверджує, що адресати цих повідомлень уже виконали свої зобов’язання.

Карнаух окремо наголошує: завдяки угодам про уникнення подвійного оподаткування кріейтори сплачують податки тільки в тій державі, де є резидентами. Якщо людина живе в Україні, отримала довідку про резидентство і декларує дохід тут, додаткового оподаткування в іншій країні не виникає.

Таксисти Uklon та Uber: «чому одні платять 18%, а інші – ні?»

Тема доходів із цифрових платформ стосується не лише гарячого контенту. Водії сервісів онлайн-таксі Uklon, Uber та інших подібних платформ, які системно отримують дохід від перевезень, так само мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб, наголошує очільниця ДПС в інтерв’ю РБК-Україна. Вона пояснює, що це частина загального підходу держави до оподаткування заробітків, отриманих через цифрові сервіси.

Карнаух нагадує, що відповідні норми закладені в законодавчі ініціативи, які в медіа вже прозвали «законом про OLX». Ці документи розробило Міністерство фінансів спільно з податковою службою, а зараз вони перебувають на розгляді парламентських комітетів. За її словами, оподаткування доходів із платформ прямо пов’язане із зобов’язаннями України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом.

Ключовим критерієм, пояснює вона, є не конкретна платформа, а системність доходу. Якщо людина регулярно здійснює перевезення й отримує плату через Uklon або інший сервіс, це для податкової виглядає як діяльність, аналогічна роботі найманого працівника.

«Чому людина, яка офіційно працевлаштована, платить 18% свого доходу, а людина, що виконує ту саму функцію, не платить 18%?» – риторично запитує Карнаух, коментуючи ситуацію з таксистами у сервісах онлайн-таксі. Вона уточнює, що навіть якщо водій формально не є партнером платформи, але системно заробляє на перевезеннях і перевищує неоподатковуваний мінімум, він зобов’язаний задекларувати дохід і заплатити 18% ПДФО з суми перевищення.

Щодо ідеї встановити «поблажку» у вигляді ліміту в 2000 євро на рік для доходів із цифрових платформ, Карнаух ставиться скептично. Вона наводить приклад, коли людина один раз продає дорогий предмет і перевищує ліміт, але при цьому не веде підприємницької діяльності. На її думку, важливішою ознакою для оподаткування є повторюваність і регулярність доходів, а не розмір одноразової операції.

Керівниця ДПС нагадує, що для тих, хто системно працює через платформи, залишаються різні режими оподаткування – загальна система, спрощена модель єдиного податку, а також спеціальні режими на кшталт Дія.City чи DefenseCity, якщо діяльність відповідає їхнім вимогам.

Доступ до банківських рахунків: кого саме хочуть «бачити» податківці

Паралельно з темою OnlyFans і онлайн-таксі активно обговорюється питання доступу податкової до банківської інформації. Леся Карнаух у коментарі РБК-Україна запевняє: йдеться не про тотальний моніторинг усіх рахунків, а про інструмент для роботи з ризиковими операціями.

«Коли ми говоримо про доступ до банківської інформації, це виключно про тих суб’єктів господарювання, які мають ознаки ризикованості», – каже вона. Як приклад наводить так званих «дропів», коли чужі картки використовують для незаконних схем, або ситуації, коли бізнес «розкидає» гроші на рахунки фізичних осіб, маскуючи справжні обороти. За її словами, доступ до банківських даних дає змогу побачити, скільки насправді коштів пройшло через такі рахунки.

Ще одна група ризику – взаємопов’язані особи й мережі ФОПів, через які відбувається дроблення бізнесу. Податкова хоче мати змогу відстежувати такі зв’язки саме за рухом грошей, а не лише за формальними реєстрами. Карнаух підкреслює, що доступ до банківської інформації розглядається як підстава для контролю й підтвердження даних, а не як можливість «просто подивитися, що є на рахунку у людини».

У разі ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ, додає вона, доступ до банківської таємниці дозволить податківцям не лише отримувати дані з-за кордону, як у випадку з OnlyFans, а й перевіряти, чи є дохід громадян системним у межах України. Це важливо, щоб відрізнити епізодичні перекази від регулярної діяльності, яка має оподатковуватися.

Законопроєкт №13232 і суперечки навколо банківської таємниці

Розширення повноважень податкової пов’язане з пакетом законодавчих ініціатив уряду. Як нагадує РБК-Україна, Кабмін уже схвалив і передав до Верховної Ради законопроєкт №13232. Він вводить спеціальний податковий режим для самозайнятих осіб, що працюють через цифрові платформи, і закладає основи міжнародного автоматичного обміну інформацією про такі доходи.

У поясненнях уряду йдеться, що таким чином Україна інтегрується в європейську систему податкової прозорості, яка з 2023 року вже діє в ЄС.

Разом із тим, питання банківської таємниці викликало дискусії навіть всередині влади. Національний банк спочатку категорично виступав проти надання податківцям позасудового доступу до інформації про рахунки, про що також писало РБК-Україна. Міністерство фінансів у меморандумі з МВФ зазначало, що веде з НБУ діалог щодо розширення таких повноважень відповідно до директив ЄС, а в Бюджетній декларації на 2026–2028 роки задекларувало намір розширити підстави для такого доступу.

Оксана ЧОПАК