Від розсекречених надр до першого літію: як Україна відкриває «критичний» ресурс

Україна робить кілька послідовних кроків, щоб перетворити запаси критичних корисних копалин із «закритої» теми на джерело інвестицій і партнерств. Спочатку держава зняла гриф «Секретно» з даних про літій, титан, золото та інші стратегічні мінерали, а вже на початку 2026 року оголосила про старт першого проєкту з видобутку літію. Про це писали журналістки Оксана Гапончук та Наталія Кава у матеріалах РБК-Україна з посиланням на урядові заяви.

Перший літієвий проєкт: «Ділянка Добра» і 179 мільйонів інвестицій

У січні 2026 року прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що вперше визначено переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угоди про розподіл продукції. Пілотним проєктом стала «Ділянка Добра» у Кіровоградській області. За інформацією РБК-Україна, проєкт передбачає щонайменше 179 мільйонів доларів капітальних вкладень: близько 12 мільйонів доларів планують спрямувати на нову геологорозвідку та міжнародний аудит запасів, решту — приблизно 167 мільйонів доларів — на організацію видобутку та збагачення руди у разі підтвердження промислових запасів.

Механізм угоди про розподіл продукції означає, що інвестор заходить у проєкт як партнер держави: вкладає кошти, проводить роботи, але саме родовище залишається у власності українського народу. Частину видобутої продукції компанія отримує як компенсацію інвестицій та прибуток, частину — держава. Саме такий формат уряд обрав для першого літієвого кейсу.

Хто заходить в український літій

Переможцем конкурсу стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Її акціонерами виступають міжнародні компанії TechMet та The Rock Holdings, які, за даними уряду, мають значний досвід у проєктах із критичними мінералами. TechMet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в десяти активах на чотирьох континентах і реалізовувала складні проєкти з розвідки, видобутку та переробки критично важливих корисних копалин.

У Кабміні розраховують, що саме цей пілотний проєкт на «Ділянці Добра» стане сигналом для інших інвесторів — насамперед із США та ЄС. Уряд прямо пов’язує його з курсом на інтеграцію України в глобальні ланцюги постачання стратегічних партнерів у сфері «зеленої» та високотехнологічної економіки.

Угода з США і фонд відбудови для надрокористування

Літієвий старт уряд вписує в ширший контекст домовленостей зі Сполученими Штатами. У ніч з 30 квітня на 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного Інвестиційного фонду відбудови з паритетною участю обох сторін. Документ, як повідомляла РБК-Україна, підписали Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. Фонд має інвестувати у видобуток корисних копалин, нафту й газ, відповідну інфраструктуру та переробку.

У Мінекономіки пояснювали, що українська частка у фонді формуватиметься не лише з нових надходжень, а й завдяки «розблокуванню» так званих сплячих ліцензій — ділянок надр, які формально мають власників, але роками не розробляються. Саме в межах цієї угоди уряд у червні 2025 року затвердив перші практичні кроки, серед яких — підготовка до відкриття великого державного літієвого родовища «Добра» для приватних інвесторів.

Як розсекретили надра: рішення 2025 року

Літієвий проєкт став можливим на тлі рішення про розсекречення даних щодо критичних корисних копалин. У червні 2025 року міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук на форумі «держава – бізнес» оголосила, що Україна знімає гриф «Секретно» з частини геологічної інформації — насамперед про літій, золото, титан та інші стратегічні мінерали. Про це пише РБК-Україна.

Йшлося про скасування радянського підходу, коли значна частина даних про запаси корисних копалин була засекречена й фактично недоступна для бізнесу. Тепер, за словами Гринчук, відкритими стали дані щодо запасів, родовищ і можливостей видобутку таких корисних копалин, як літій, золото, титан, платина, алмази, паладій, цирконій, іридій та інші стратегічно важливі й критичні мінерали. Єдиний виняток — уран: по ньому інформація й надалі залишається таємною.

Міністерка тоді підкреслювала, що гриф уже відмінено і міністерство завершує бюрократичні процедури, необхідні для повноцінної роботи з інвесторами й бізнесом.

Оцифровані геодані й нові списки стратегічної сировини

Паралельно держава почала масово переводити геологічну інформацію в цифровий формат. За словами Світлани Гринчук, які наводило РБК-Україна, уже оцифровано близько 6 тисяч звітів, а в найближчий період планують перевести в цифру ще 60 тисяч книг із геологічними даними. Цей проєкт реалізують за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку; нещодавно, як зазначала міністерка, підписано угоду про другий етап. Також ведуться перемовини з американською корпорацією DFC для розширення цієї роботи.

Разом із Мінекономіки сформовано національні переліки стратегічної та критичної сировини — з опорою на європейський Акт про критичну сировину і законодавство США. Частину родовищ планують передавати інвесторам через аукціони або угоди про розподіл продукції. Серед прикладів міжнародної співпраці в цій сфері Гринчук наводила створення 3D-моделі Завалівського родовища графіту спільно з французькими геологічними службами.

Літій як тест для нової політики надр

Рішення розсекретити дані про критичні корисні копалини та запуск першого літієвого проєкту виглядають як дві частини однієї лінії, яку описують урядовці в коментарях РБК-Україна. Спочатку держава відкрила інформацію й почала цифровізацію геоданих, щоб інвестор бачив масштаб і якість ресурсної бази. Потім — разом із США запустила інвестиційний фонд відбудови, у фокусі якого, зокрема, корисні копалини. І вже далі на цьому фоні з’явився пілотний кейс — «Ділянка Добра» з участю міжнародних компаній TechMet та The Rock Holdings.

Уряд фіксує перехід від закритих радянських практик до моделі, де надра стають прозорим активом для інвестицій, а перший літієвий проєкт має продемонструвати, як ця модель працюватиме на практиці.

Оксана ЧОПАК