Новий податок для ФОПів: як уряд шукає компроміс між МВФ і малим бізнесом

Український уряд опинився між двома жорнами. З одного боку – вимоги Міжнародного валютного фонду щодо запровадження ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 мільйон гривень. З іншого – гостра реакція малого бізнесу й небажання влади підставлятися під удар у розпал війни. Про це пишуть журналісти РБК-Україна Юрій Дощатов, Марія Кучерявець та їхні співрозмовники в уряді та експертному середовищі.

ПДВ для ФОПів: що саме просить МВФ

У листопаді 2025 року Україна й МВФ на рівні персоналу домовилися про нову чотирирічну програму кредитування обсягом близько 8,1–8,2 млрд доларів. Остаточне рішення має ухвалити рада директорів Фонду, але перед цим Україна повинна виконати низку попередніх умов – так званих prior actions.

Серед цих умов, як пише РБК-Україна, є три податкові блоки: підготовка та внесення до Верховної Ради законопроєкту про введення ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 млн гривень, оподаткування інтернет-платформ (так званий «податок на OLX») і оподаткування посилок незалежно від їхньої вартості, а також продовження 5% військового збору на післявоєнний період.

Міністр фінансів Сергій Марченко публічно підтвердив, що зміни у спрощеній системі оподаткування для ФОПів, пов’язані з ПДВ, будуть, і їх запровадження орієнтовно очікується у 2027 році.

Лист про наміри без підписів і спроба змінити умови

Ключовий технічний документ, без якого нова програма МВФ не запуститься, – лист про наміри. Його мають підписати прем’єрка Юлія Свириденко, міністр фінансів Сергій Марченко, голова НБУ Андрій Пишний та президент Володимир Зеленський. У цьому листі Україна фактично підтверджує, що готова виконувати прописаний з Фондом алгоритм дій.

За інформацією джерел РБК-Україна, станом на кінець січня підписів під листом немає саме тому, що українська сторона намагається домогтися коригування однієї з найболючіших умов – вимоги про ПДВ для ФОПів як prior action. Уряд хотів би, щоб ця норма або була перенесена в розряд «структурних маяків» із більшим люфтом у часі, або принаймні була змінена за параметрами порога доходу та строків набуття чинності.

Про те, що це питання піднімалося вже під час січневих зустрічей української делегації з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою в Києві, також пише РБК-Україна з посиланням на кілька поінформованих співрозмовників. Георгієва у своїй публічній заяві після переговорів наголосила, що хоче бачити реалізацію саме тих домовленостей, яких сторони досягли у листопаді, без принципових відхилень.

Реакція ФОПів і політична токсичність теми

Рішення про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ ФОПів із доходом понад 1 млн гривень викликало різку реакцію бізнесу. За даними РБК-Україна, це стало однією з причин, чому прем’єрка і уряд загалом не поспішають вносити відповідний законопроєкт до парламенту в тому вигляді, який зараз закріплений у домовленостях із МВФ.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у коментарі виданню визнає, що влада недооцінила токсичність питання. Він нагадує, що значна частина лідерів громадської думки – це саме ФОПи з доходами понад мільйон гривень на рік, і тому реакція в публічному просторі виявилася набагато гострішою, ніж очікували під час листопадових переговорів із Фондом.

У матеріалі Юрія Дощатова зазначається, що для уряду оптимальним виглядає варіант не повної відмови від ПДВ для ФОПів, а зміни його параметрів – тобто перегляду порога доходу і, можливо, графіка запровадження.

Пропозиція Вишлінського: підняти поріг до 2–3 мільйонів

Гліб Вишлінський пропонує підняти поріг річного доходу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ із 1 млн до 2–3 млн гривень. На його думку, поріг не має бути нижчим за мінімальні доходи мікробізнесу першої групи, інакше підривається сама логіка спрощеної системи.

Він пояснює, що за такого рівня обороту дробити бізнес на кілька ФОПів, аби уникнути ПДВ, стає економічно невигідно і технічно складно. Якщо ж поріг підняти значно вище, наприклад до 4 мільйонів, ризики масового дроблення, навпаки, зростатимуть. У цьому сенсі діапазон 2–3 мільйони Вишлінський називає оптимальним балансом між інтересами бюджету і стимулами для малого бізнесу працювати «в білу».

Скільки грошей дає ПДВ для ФОПів і чому це важливо для кредиторів

У своєму матеріалі Марія Кучерявець із посиланням на джерела РБК-Україна пише, що потенційні надходження від запровадження ПДВ для ФОПів оцінюються приблизно у 40 млрд гривень у 2027 році. Саме на ці цифри орієнтується МВФ, наполягаючи на новому податку як на інструменті зміцнення дохідної частини бюджету в умовах війни.

В аналітичному тексті про ризики для програми МВФ наголошується: якщо Кабмін так і не внесе до парламенту законопроєкт про ПДВ для ФОПів, програма Фонду може загальмуватися вже під час першого перегляду. Під загрозою опиняться наступний транш МВФ та великий кредитний пакет ЄС на 90 млрд євро, який прив’язаний до програми Фонду. Разом ідеться більш як про 100 млрд доларів зовнішнього фінансування, без якого покривати воєнний дефіцит бюджету буде вкрай складно.

Prior actions як жорсткий «стоп-кран»

На відміну від звичайних структурних маяків, строки виконання prior actions не можна просто посунути: вони мають бути реалізовані до затвердження нової програми або до ухвалення рішення про черговий транш. В іншому разі рада директорів просто не голосує, і кредитування або не починається, або зупиняється.

У цьому контексті журналісти нагадують історію з націоналізацією «ПриватБанку» у 2016 році та підвищенням тарифів на газ для населення – обидві теми свого часу були саме prior actions і суттєво затягували отримання траншів. Тепер у списку таких умов опинився й законопроєкт про ПДВ для ФОПів.

Простір для маневру: що, за словами джерел, готовий обговорювати МВФ

Фонд не налаштований виключати ПДВ для ФОПів із переліку prior actions, але допускає дискусію щодо параметрів – насамперед порога доходу та строків, із яких нові правила почнуть діяти. Інші податкові умови – щодо посилок і цифрових платформ – МВФ очікує побачити в законодавстві в повному обсязі.

Більшість джерел, на яких посилається видання, схиляються до того, що Україні зрештою доведеться погодитися на компромісний варіант, аби не поставити під загрозу програму МВФ та пов’язаний із нею кредит ЄС. Питання лише в тому, яким буде остаточне формулювання норми про ПДВ для ФОПів і наскільки воно відрізнятиметься від сьогоднішньої планки в 1 мільйон гривень річного доходу.

Оксана ЧОПАК