Мобільний зв'язок Україні найдешевший в Європі, та не найчесніший. Таємні списання коштів, підвищення тарифів. Що далі?

З початку року багато абонентів вже стикнулися з подорожчанням своїх тарифів. Мобільні оператори кажуть, що все через те, що вони вкладають багато коштів у розбудову інфраструктури. Водночас, у зв’язку з пандемією, мобільні оператори недорахувалися мільярдів гривень через закриття кордонів і відсутність плати за роумінг.

На що очікувати споживачам — на покращення зв’язку чи наступне подорожчання тарифних планів?

Недоотримання доходів з роумінгу

Найбільші втрати телекомунікаційного ринку за 2020 рік були від надання послуг роумінгу. Після закриття кордонів навесні 2020р. такі доходи скоротилися вдвічі.

Компанія “Київстар” недоотримала доходів від роумінгу на 60%, а Vodafone на 80% порівняно з 2019-м роком, lifecell — наполовину. Така тенденція є закономірною для мобільних операторів по всьому світу, передає Економічна правда.

Підвищення цін заради розбудови інфраструктури

Водночас, наприкінці року мобільні оператори анонсували підвищення вартості тарифних планів. Однак, вони заперечують прямий зв’язок між підвищенням цін та падінням їхніх доходів у минулому році. Також всі без винятку зазначають, що інвестують значні кошти у розбудову інфраструктури.

Так, Київстар витрачає щороку на будівництво 4G в Україні близько 5 млрд грн. Vodafone інвестує у розширення ємності мережі та покриття, адже навантаження на мережу щороку зростає, як повідомляють у компанії. Тому частину інвестицій оператори вимушені перекривати через підвищення тарифів. У lifecell з приводу підняття тарифів також посилаються на інвестиції з розширення ємності 4G мережі та підключення нових населених пунктів.

Гроші з рахунку просто зникають

Та підвищення цін ще не найбільша біда. Адже відомі випадки, коли оператори зв’язку списують гроші за нібито контент-послуги, на які абонент навіть не підписувався.

До слова, одностороннє підключення клієнта до контент послуг прямо заборонено постановою Кабінету міністрів. Однак, довести те, що оператор самовільно підключив послуги абоненту без його згоди, практично неможливо. Це пов’язано з тим, що доступу до технічної інформації є тільки у мобільного оператора, а тому перевірити фактично неможливо, пише Всеволод Некрасов у виданні Економічна правда.

У вересні минулого року Міністерство цифрової трансформації та Національна комісія у сфері зв’язку домовилися про запровадження більш ефективних механізмів захисту громадян від самовільного підключення контент послуг. До слова, у ЄС за таке карають багатомільйонними штрафами.

Правки до “Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг” передбачають, зокрема: двокрокову згоду абонента на оплату тих чи інших послуг, згода від споживача має бути отримана певними діями, які мають бути зафіксовані, споживач має бути проінформований про те, як від послуги відмовитись у момент її замовлення, заборона послуг, відмова від яких вимагає активних дій абонента (всім відомі діджингли, які спершу надаються безкоштовно, а потім за них стягується плата і щоб відмовитись, потрібно звертатися до оператора).

Для українців є звичною ситуація, коли гроші стягується з телефону без згоди людини або за контент послуги, які людина не замовляла. Більшість людей не знають, як саме і куди скаржитися на дії оператора. Тому за останні чотири з половиною роки надійшло менше 2000 звернень громадян з приводу порушень прав споживачів під час надання контент-послуг. Однак, чітко видно тенденцію щодо щорічного збільшення кількості таких скарг.

Пів мільярда на рік

Ринок усього мобільного контенту оцінений у 500 млн грн на рік, за словами заступника міністра цифрової трансформації. Всього зареєстровано 50 мільйонів активних сім-карток на мобільному ринку України.

Оператори мобільного зв’язку вже виступили проти нововведень Мінцифри та НКСЗ. Адже це може спровокувати зменшення обсягів ринку та ускладнити роботу мобільних операторів. До того ж, оператори є тільки посередниками, проміжною ланкою між клієнтом та власне постачальником послуг контенту — мобільних додатків, перегляд тебе та відео, доступ до комп’ютерних ігор, читання книг. А тому, у разі спірних ситуацій кошти повертає контент провайдер, а не мобільний оператор. В свою чергу мобільний оператор стежить за тим, щоб провайдери працювали чесно.

Що далі?

Консультант учасників ринку телекомунікацій Роман Хіміч зазначає, що мобільні оператори мають цілий арсенал способів управління тарифами: вони можуть вводити не тільки нові, а й відключати старі та примушувати клієнтів переходити на інші тарифи. При цьому збільшуючи кількість пакетних хвилин, мегабайтів чи SMS та одночасно підвищуючи ціну.

Середній дохід з одного абонента від мобільних операторів зростає щороку. Навіть у кризовий 2020-й, таких дохід компанії “Київстар” зріс на 14,5%, передає Економічна правда. За словами Романа Хіміча, дохід мобільних операторів буде зростати і в наступні роки. Темп зростання не перевищуватиме 15-20% на рік. А все через те, що український ринок мобільного зв’язку дуже бідний, так як Україна — країна бідних людей. Якщо порівняти із Польщею з населенням 35 мільйонів та з вдвічі меншою площею, мобільні оператори заробили у 3,7 разів більше за українських.

Оксана ЧОПАК