Торгівельна війна президента Сполучених Штатів Америки (США) Дональда Трампа може мати наслідки для західної підтримки України з боку Заходу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Як пояснив Гетманцев, мито у 10% не матиме великого негативного ефекту для України враховуючи невелику частину товарного експорту до Штатів. У тому ж числі він поставив під сумнів те, чи варто Києву відповідати Вашингтон дзеркальною реакцією.
Водночас він зауважив, що торгівельна війна істотно вплине на економічних й торгівельних партнерів України.
„Вони (партнери України, – ред.) будуть уповільнюватись. Отже, генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нас„, – додав він.
Європейська комісія у вівторок, 1 квітня, перерахувала Україні черговий транш у межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише “Європейська правда”.
Єврокомісія перерахувала Україні 3,5 млрд євро в межах Ukraine Facility. Шмигаль зазначив, що ці кошти допоможуть країні надалі підтримувати макроекономічну стабільність.
“Єврокомісія відзначила відданість нашої країни впровадженню реформ на шляху до повноправного членства в ЄС”, – зазначив він.
Прем’єр зазначив, що загальна фінансова допомога в межах механізму Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд євро.
Міністерка економіки Юлія Свириденко Україна розповіла, що з отриманих 3,5 млрд євро: 3,1 млрд – пільгові кредити, 400 млн – грантові кошти. Ці кошти допоможуть покрити важливі та пріоритетні бюджетні видатки.
За її словами, фінансування надійшло після виконання Україною всіх вимог Плану України на четвертий квартал 2024 року. Загалом це 13 індикаторів – гармонізація українського законодавства з європейськими нормами, посилення цифрової трансформації, енергетичної незалежності.
“Сумарно за минулий рік ми виконали 36 індикаторів. Вперше в історії України виконано всі визначені на рік індикатори програми реформ. На цей рік наша мета ще амбітніша – виконати 56”, – додала вона.
Якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
Європейський Союз може обмежити доступ американських товарів та компаній до свого ринку у відповідь на запроваджені мита. Брюссель розглядає жорсткі заходи, включаючи заборону на участь американських компаній у тендерах та фінансованих ЄС проєктах.Про це повідомляєEl Paísу понеділок, 31 березня.
Європейська комісія готується до рішучих дій після того, як адміністрація Дональда Трампа анонсувала нові митні тарифи, що набудуть чинності 2 квітня. Вашингтон називає їх “взаємними”, проте в ЄС вважають, що вони суттєво порушують торговельний баланс.
Обсяг щорічної торгівлі між США та ЄС сягає 900 млрд євро, і Європа має позитивне сальдо в 235,5 млрд євро. Нові мита можуть завдати суттєвого удару по економічних зв’язках між двома сторонами Атлантики.
У Брюсселі розглядають кілька варіантів реакції:
запровадження відповідних тарифів на американську продукцію,
обмеження доступу США до європейських фінансових ринків,
заборону американським компаніям брати участь у держзамовленнях ЄС.
Попри жорстку риторику, у деяких європейських столицях, зокрема у Франції, Італії та Ірландії, закликають до обережності, щоб уникнути відкритої торговельної війни.
ЄС намагається зберегти діалог зі США, пропонуючи певні поступки – наприклад, зниження мит на промислові товари та збільшення імпорту американського скрапленого газу. Проте якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен заявив, що ЄС очікує скорочення імпорту сільськогосподарської продукції з України після перегляду умов торгівлі.
Про це Гансен заявив в інтервʼю агентству AFP у пʼятницю.
За словами єврокомісара, Брюссель прагне “знайти нову угоду” для торгівлі з Україною до того, як у червні закінчиться термін дії нинішніх заходів з часткової її лібералізації.
“Обговорення мають бути швидкими. Європейський Союз готовий до переговорів, і це має відбутися в найближчі тижні. Імпортні квоти не залишаться такими ж, як під час цієї тимчасової лібералізації. Тож, дійсно, імпорту буде менше”, – додав він.
За словами Гансена, країни ЄС не підтримують продовження нинішніх умов торгівлі з Україною, оскільки вони “спричинили проблеми, особливо в деяких країнах-членах”.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році ЄС скасував тарифи на українську продукцію на знак підтримки. Але європейські фермери висловили протест через те, що дешевші товари з України шкодять їм.
Для снарядів потрібні два компоненти: порох для запуску снарядів і вибухові речовини, які детонують. Європа не виробляє достатньо ні того, ні іншого, щоб задовольнити свій попит.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як зазначається в публікації, європейські уряди використовували свої запаси боєприпасів, щоб озброїти Україну. Це до межі виснажило запаси пороху, тротилу та інших вибухових речовин і ракетного палива на континенті. Відтоді вони намагаються збільшити виробництво артилерійських снарядів, ракет і патронів.
Оскільки Європа готується до значного збільшення витрат на оборону, невелика кількість виробників цих матеріалів мають намір збільшити свої потужності. Одна тільки Rheinmetall прагне збільшити випуск пороху більш ніж на 50% до 2028 року, але навіть цього буде недостатньо. Генеральний директор Армін Паппергер сказав, що компанії, можливо, доведеться майже подвоїти виробництво до більш ніж 20 тисяч тонн, щоб задовольнити потребу.
Ще до інавгурації президента США Дональда Трампа члени Європейського союзу поставили за мету виробити 2 млн артилерійських снарядів у 2025 році, що перевищує 1,4 млн минулого року. Навесні 2023 року Європейська комісія заснувала програму “Акт на підтримку виробництва боєприпасів” (ASAP), яка виділяє 500 млн євро на розширення можливостей блоку з виробництва боєприпасів.
Відтоді адміністрація Трампа тимчасово призупинила військову допомогу Україні, посіяла сумніви щодо майбутнього давніх американських гарантій безпеки в Європі та позначила готовність вести переговори з Кремлем. Потреба континенту в боєприпасах тільки зростатиме.
Європейський Союз запропонував 150 млрд євро у вигляді кредитів для збільшення видатків на оборону в рамках своїх останніх зусиль з компенсації ослаблення підтримки США. Європейська програма оборонної промисловості надасть ще 1,5 млрд євро фінансування ЄС гравцям галузі з 2025 по 2027 рік, але рішення Єврокомісії ще не було схвалено Європейським парламентом.
Європейський Союз припинив обговорення конфіскації заморожених російських активів.
Про це, посилаючись на висновки саміту ЄС від 20 березня.
«Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй завдані цією війною збитки», – йдеться в документі, пише видання.
Як зазначає DW, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступили кілька країн ЄС.
Вони аргументували свою позицію нормами європейського законодавства, ризиком створення небезпечного прецеденту для конкурентоспроможності європейського фінансового ринку, необхідністю підтримувати Україну коштом відсотків від цих коштів, а також тим, що ця сума є важливим важелем впливу на росію в можливих мирних переговорах, пише DW.
Водночас ЄС готовий і надалі посилювати тиск на росію, зокрема шляхом запровадження додаткових санкцій та посилення контролю за дотриманням чинних обмежень, щоб послабити її здатність вести війну проти України, йдеться в документі.
У разі необхідності Євросоюз готовий закривати певні прогалини, зазначив єврокомісар Валдіс Домбровскіс.
Європейський Союз розглядає можливість частково компенсувати Україні зупинку допомоги від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в гуманітарній сфері, для медіа та у програмах відновлення. Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, передає РБК-Україна в четвер, 20 березня.
“Так, безумовно”, – сказав він.
У Євросоюзі уважно стежать за розвитком ситуації у США, зокрема щодо військової допомоги, гуманітарної допомоги. “І дійсно аналізуємо, де, у разі необхідності, нам також доведеться закривати певні прогалини”, – додав Домбровскіс.
Єврокомісар відзначив, що ЄС вже є найбільшим донором допомоги для України, значно більшим, ніж США.
“Щодо фінансування та фінансових потреб України, то за поточним сценарієм на цей рік вже передбачено 20 мільярдів доларів. Тож з цієї точки зору ми маємо дуже значні обсяги фінансування для підтримки України цього року”, – сказав він.
Єврокомісія здійснила виплату Україні 1 млрд євро в рамках кредиту від G7, який буде сплачуватися та обслуговуватися за рахунок надходжень від заблокованих активів росії.
Про це повідомляється на сайті ЄК у четвер, 20 березня.
“Сьогодні Єврокомісія сплатила додатковий транш на 1 млрд євро в рамках її виключної макрофінансової кредитної допомоги для України, яка має сплачуватися за рахунок надходжень від заморожених в ЄС державних російських активів. Це посилило роль ЄС як найбільшого донора з початку російської війни проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Єврокомісії нагадали, що загальний внесок ЄС по цій програмі допомоги для України становить 18,1 млрд євро, а її загальний обсяг становить приблизно 45 млрд євро.
З поточною виплатою загальний обсяг позик, наданих Єврокомісією Україні в межах цього макрофіну, з початку року досяг 4 млрд євро.
“Тривають переговори з Україною щодо графіка наступних виплат. Єврокомісія готова передати решту коштів MFA відповідно до потреб країни, як того закликали європейські лідери на спеціальній Європейській раді на початку цього місяця”, – заявили у Брюсселі.
Рада ЄС схвалила третій платіж безповоротних грантів та кредитів в рамках програми Ukraine Facility. Відтак Україна отримає близько 3,5 мільярдів євро.
Про це повідомляється на сайті Ради.
Так, із цією третьою виплатою Україна отримає близько 20 млрд євро в рамках програми з моменту набуття нею чинності рік тому.
„Сьогодні Рада дійшла висновку, що Україна виконала необхідні умови, викладені в Українському плані, для отримання третьої виплати в рамках програми”, – йдеться в повідомленні.
У Раді ЄС зазначили, що Україна успішно продемонструвала, що виконала 13 різних кроків. Зокрема, йдеться про проведення реформ, спрямованих на збільшення використання відновлюваних джерел енергії; підвищення автономії енергетичного регулятора; спрощення процедур перетину кордону відповідно до стандартів ЄС; прийняття стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій (включаючи знешкодження протипіхотних мін на сільськогосподарських територіях); продовження роботи над складанням переліку стратегічних та критично важливих видів сировини.
Президент США Дональд Трамп загострює тарифну війну, і, схоже, європейці наслідують приклад Канади. Заклики до бойкоту американських товарів з’являються в соціальних мережах і вже мобілізували десятки тисяч людей.
«Набридло фінансувати американський імперіалізм? Тоді робіть щось із цим», – ідеться у зверненні французької групи у Facebook, яка закликає підтримати національну та європейську економіку, припинивши купувати товари, вироблені в США.
Група була заснована наприкінці лютого, і до неї приєдналося вже понад 20 000 осіб. Вони діляться ідеями про те, як замінити популярні американські бренди, такі як McDonald’s, Levi’s і WhatsApp, європейськими продуктами, повідомляє французьке інформаційне агентство AFP.
Бойкот американських товарів, спричинений тарифною війною, швидко поширюється в Канаді. Водночас у різних частинах Європи люди активно підтримують ініціативи, подібні до французької. Це, зокрема, дві групи у Швеції та одна в Данії, кожна з яких налічує 80 000 прихильників. Менші об’єднання з’явилися також у Нідерландах і Бельгії. Як не дивно, усі вони є на Facebook у США.
Два бренди, яких обов’язково слід уникати
«Ідеться не про те, щоб бойкотувати все без розбору, а про свідомий пошук рішень, які є найбільш вигідними для місцевої, французької та європейської, економіки», – наголосив у своєму дописі Едуард Руссе, засновник французької групи.
Її члени діляться довгими списками американських брендів, яких слід уникати, адже в глобалізованому світі не завжди легко визначити, що є «американським». Наприклад, Coca-Cola має великий завод на півночі Франції. Тож чи не зашкодить бойкот французьким робітникам? Саме тому одним із завдань групи є обговорення таких випадків.
Утім деяких американських брендів рекомендується уникати в «пріоритетному порядку». Прикладами є Amazon і Tesla, які фінансували президентську кампанію Трампа. До того ж Ілон Маск став ініціатором масових звільнень у США.
Бойкот уже має вплив
Хоча перші дзвіночки й не великі, але вони вже мають вплив. У Франції кількість користувачів додатка для обміну повідомленнями Treebal зростає з моменту інавгурації Трампа.
У Данії реакція особливо посилилася після неодноразових погроз Трампа захопити або купити Гренландію, яка є частиною цієї країни. Там не лише люди, а й компанії вживають заходів: генеральний директор найбільшої місцевої роздрібної мережі Salling Group Андерс Хаг оголосив, що в супермаркетах буде запроваджено нову систему електронних етикеток з чорними зірками для європейських продуктів, щоб задовольнити «численні запити клієнтів, які хочуть купувати продукти харчування європейських брендів».
Мабуть, найдраматичніший вплив європейські бойкоти мають на компанію Tesla, що належить Ілону Маску, продажі якої в Європі порівняно з минулим роком знизилися на 50%. Подібне падіння спостерігається також у Канаді, де бойкот підтримав прем’єр-міністр Джастін Трюдо.
