Європейські партнери розуміють важливість питання щодо додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів. Є шанс, що Україні допоможуть з фінансуванням.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський у відповідь на питання РБК-Україна.
Як зазначив глава держави, перший пункт гарантій безпеки України – це армія. Це своєю чергою передбачає збільшення заробітної плати військовим.
„Щодо посилення заробітної плати в час сeasefire, в час, коли є присутність, відповідно, наших партнерів, тобто є гарантії безпеки для України, то в цей час гарантії безпеки потрібно фінансувати нашу армію. Заробітна плата – це великий об’єм грошей. Українського бюджету буде недостатньо на таку кількість наших Збройних сил”, – сказав президент.
Зеленський додав, що питання додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів піднімається і вже розуміється європейським партнерами.
„Це питання, в принципі, не тільки для них, а й для різних інституцій. Поки що просто про результат рано казати”, – наголосив він.
На питання про те, які є шанси для того, що Європа допоможе Україні з фінансування, Зеленський відповів: „Шанси є”.
Україна запропонувала Європі новий формат підтримки Збройних сил. Пряме фінансування дозволить зробити допомогу більш ефективною і швидкою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра фінансів України Сергія Марченка.
Міністр фінансів України повідомив, що на зустрічах фінансового блоку G7 у Канаді відбулися насичені переговори з міністрами фінансів кількох країн партнерів, керівництвом МВФ, а також обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади.
Він підкреслив, що сесія G7 пройшла з чіткими сигналами щодо продовження підтримки України.
„Ключова тема, яку піднімали з партнерами – шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік”, – повідомив Марченко.
За даними міністра, наразі триває діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
„Впевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – пояснив він.
Марченко пояснив, що Україна пропонує:
участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил,
інтеграцію української армії в оборонну систему Європи.
„Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – зауважив міністр.
За даними Марченка, враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу.
„Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів”, – наголосив він.
Міністр повідомив, що він наголосив, що підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи, а посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба.
„Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому. Продовжуємо системну роботу з партнерами задля забезпечення справедливого та стійкого миру для України”, – підсумував Марченко.
Зауважимо, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кошти, що надавали ЄС були направлені на підтримку українського бюджету, а саме покривали соціальні виплати та бюджетні платежі й не могли використовуватися на потреби Сил оборони.
Тим часом на армію були спрямовані усі кошти, які заробляла Україна.
Нагадаємо, що вчора прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що ЄС запускає механізм для розвитку спільної оборонної промисловості.
Опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
Станом на 1 березня 2025 року, запаси газу в підземних сховищах Європи досягли 38,23%, що є найнижчим рівнем за минулі три роки. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 3 березня.
Це на 11,46 процентних пункти нижче середнього показника за останні п’ять років. За даними Gas Infrastructure Europe (GIE), відбір газу з підземних сховищ ЄС 1 березня склав 388 млн куб. м, а закачування знизилося до 23 млн куб. м.
Це відбувається на тлі високих темпів споживання газу у нинішньому опалювальному сезоні.
Проти попердніх років, нинішній обсяг запасів є лише сьомим максимальним для початку березня.
Нагадуємо, опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
У відповідь на ситуацію, Європейська комісія планує пом’якшити проміжні цілі з закачування газу для держав-членів. Це рішення спрямоване на зменшення ринкових диспропорцій та надання гнучкості у поповненні запасів. Зокрема, розглядається можливість зниження національних цілей із закачування газу з 90% до 80% до 1 листопада 2025 року.
[type] => post
[excerpt] => Опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741030740
[modified] => 1741018806
)
[title] => Запаси газу в Європі досягли найнижчого рівня за три роки
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57824&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 57833
[uk] => 57824
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 57825
[image] => Array
(
[id] => 57825
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[original_lng] => 78798
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1741011639:3
[_thumbnail_id] => 57825
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 1635
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508095442000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 158
[1] => 159
[2] => 69041
)
[tags_name] => Array
(
[0] => газ
[1] => Європа
[2] => опалювальний сезон
)
)
[3] => Array
(
[id] => 57547
[content] =>
Країни Європейського Союзу ще імпортують 13% газу з Росії. Мільярди євро фінансують військовий бюджет РФ.
Близько 13% газу, який купують країни Європейського Союзу, все ще походить з Росії. Про це повідомила речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен, передає Європейська правда в п’ятницю , 21 лютого.
За її словами, ЄС від початку повномасштабної війни РФ проти України послідовно намагається зменшувати залежність від російських енергоресурсів та відтоді суттєво диверсифікував постачання.
„Ми повністю обрізали імпорт російського вугілля, більшість імпорту російської нафти і понад дві третини імпорту російського газу у межах плану Repower EU”, – нагадала Ітконен.
Водночас вона визнала, що на європейський ринок справді ще надходить російський газ і ближчим часом Єврокомісія хоче запропонувати законодавство, що допоможе країнам-членам відмовлятись від нього.
„Ми все ще імпортуємо 13% нашого газу з Росії. Це означає, що мільярди євро фінансують військовий бюджет Путіна… Для цього немає виправдань і немає аргументів щодо безпеки постачання. Глобальний ринок СПГ гнучкий і там немає дефіциту. Тож тут є про що турбуватися, і це причина, чому комісія готує дорожню мапу, щоб повністю відмовитися від імпорту з Росії”, – заявила Ітконен.
Минулого тижня ціни піднялися до 58 доларів (близько 635 доларів за тисячу кубометрів) – максимуму за два роки. Однак потім газ подешевшав.
У Європі ціни на природний газ тримаються поблизу найнижчого рівня за три тижні на тлі пом’якшення настроїв після непростого початку 2025 року. Ф’ючерси на хабі TTF у Нідерландах впали до 50,6 євро за мегават-годину (близько 560 доларів за тисячу кубометрів). Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що минулого тижня ціни піднялися до 58 доларів (близько 635 доларів за тисячу кубометрів) – максимуму за два роки. Однак потім газ подешевшав, що звело нанівець більшу частину приросту з початку року.
Останніми тижнями спостерігалося зростання цін на газ, оскільки холодна погода призвела до швидкого вилучення з її газових запасів, що викликало побоювання, що трейдери не зможуть отримати достатньо газу для їх поповнення цього літа. Переговори на рівні Європейського Союзу про можливе пом’якшення вимог до зберігання допомогли послабити деякі з цих побоювань.
Імпорт скрапленого природного газу в Європу також різко зріс останнім часом, що допомогло уповільнити вилучення запасів.
За даними аналітиків Rystad Energy, очікується, що обсяг палива в європейських підземних сховищах скоротиться приблизно до 43 млрд кубометрів, що відповідає рівню заповнення в 39%, а потім відновиться приблизно до 48 млрд кубометрів, або 43%, до кінця опалювального сезону наприкінці березня.
Не всі країни виграють від мирної угоди, кажуть аналітики, оскільки українські робітники допомогли економіці Центральної та Східної Європи досягти буму. Але припинення російсько-української війни дозволило б 4,3 мільйонам біженців повернутися додому. Однак ці працівники будуть відсутні в економіці регіону, що призведе до скорочення виробництва і зростання рівня безробіття.
Можлива мирна угода в Україні буде чутливим питанням для східноєвропейських країн, оскільки, якщо війна закінчиться, мільйони українських робітників повернуться до своїх домівок, що призведе до подальшого скорочення ринків праці приймаючих країн і зростання інфляції. Близько 4,3 мільйона українців прибули до країн Центральної та Східної Європи з початку війни, що сприяло подальшому зниженню рівня безробіття в країнах регіону, − пише Reuters.
Однак у разі укладення мирної угоди вони можуть повернутися в Україну, що є позитивним явищем для них самих, але демографічним та економічним ризиком для решти Європи, заявила Шарлотта Руе, виконавчий директор Європейського банку реконструкції та розвитку у Центральній та Південно-Східній Європі, на форумі Invisso для Центральної та Східної Європи у Відні.
Дональд Трамп пообіцяв припинити військові дії між Росією та Україною після вступу на посаду, що змусило багатьох замислитися про післявоєнне майбутнє. Але незрозуміло, яким чином новообраний президент США досягне мирної угоди, укладання якої може затягнутися на місяці.
За оцінками Райффайзен Банку, економічне зростання в Центральній та Східній Європі у 2024 році становитиме 2,2%, що вище за 0,8%, які очікуються в єврозоні. Цьому зростанню сприяли українські працівники, які втекли до регіону через війну та отримали право працювати в Європейському Союзі згідно з директивою ЄС у березні 2022 року, що допомогло економіці Центральної та Східної Європи стрімко зростати.
За даними Євростату, 22 відсотки з 4,3 мільйона осіб, які втекли з України до ЄС до грудня 2023 року, опинилися в Польщі та 9 відсотків у Чехії. Учасники Віденського форуму зазначили, що українські біженці допомогли економікам багатьох країн досягти успіху, але додали, що, коли війна закінчиться, репатріанти залишать прогалину на ринку праці, яку буде складно заповнити.
Величезна невизначеність
Тарифна політика, запроваджена Дональдом Трампом, може ускладнити економічну ситуацію для багатьох країн, особливо тих, що мають високий державний борг. За даними Erste Group, співвідношення боргу до ВВП Польщі, Румунії та Словаччини може ще більше зрости. Ситуація погіршиться через можливу втрату українських робітників.
Польський центральний банк провів опитування українських біженців у листопаді, яке показало, що лише два відсотки з них повернуться в Україну протягом року, але цей показник зросте до 59 відсотків, якщо війна закінчиться.
Тим часом, безробіття в Польщі знаходиться на рекордно низькому рівні, що також призвело до десятивідсоткового зростання заробітної плати. Водночас чеський уряд попередив, що дефіцит робочої сили є загрозою для економіки, і ця тенденція спостерігається і в інших країнах регіону.
Зростання заробітних плат та інфляції ускладнюють завдання центральних банків щодо зниження процентних ставок, на них також впливає зростання обмінного курсу долара. Однак утримання процентних ставок на високому рівні чинить тиск на економіку і збільшує державний борг.
За словами Гюнтера Дойбера, керівника аналітичного відділу Райффайзен Банку, падіння інфляції ще не є очевидним, але її темпи стагнують в Угорщині та Румунії і зростають у Чехії, а це означає, що значного зниження відсоткових ставок не очікується. Однак він не вірить, що українські робітники дійсно виїдуть у разі укладення мирної угоди, оскільки невизначеність є занадто великою.
Експерти вважають, що в разі закінчення війни кілька країн отримають вигоду від допомоги у відновленні, насамперед Польща – як сусідня з Україною країна.
Після початку повномасштабного вторгнення рф мільйони українців виїхали до Європи. Частина з них повернулася, але багато хто залишився в нових містах і намагається налагодити своє життя. Так, в ЄС зараз перебуває понад 4,3 мільйона біженців з України. І якщо вони почнуть активно повертатися в рідну країну, то Східну та Центральну Європу чекає маса проблем.
Так вважають аналітики видання Reuters. У новій статті вони говорять про економічну кризу, яка може статися в окремих європейських країнах після відтоку українських біженців. У матеріалі зазначили, що багато українців у Європі офіційно влаштувалися на роботу і сплачують податки приймаючій їх країні, що сприяло покращенню економічної ситуації в регіоні.
„За оцінками Райффайзен Банк Інтернешнл, економічне зростання в Центральній і Східній Європі торік склало 2,2%, що швидше, ніж прогнозовані 0,8% у єврозоні”, – повідомили у виданні.
Водночас голова банківської групи зі Швейцарії Крістіан Петтер висловив думку, що частково успіх у економічному розвитку багатьох країн відбувся саме завдяки українцям, які за останні два роки туди переїхали. Тому після їхнього від’їзду можуть виникнути труднощі.
Він зазначив, що зараз у Польщі рівень безробіття на рекордно низькому рівні, що змусило роботодавців підвищити зарплату на 10%. А от уряд Чехії очікує нестачу робочої сили, яка буде загрожувати економіці країни. Зазначається, що ця тенденція спостерігається і в інших європейських країнах.
„Тепер, коли, як ми сподіваємося, війна закінчується, звісно, є велика ймовірність, що ці люди повернуться в Україну і залишать порожнечу на ринках праці у Празі, Братиславі, Варшаві, і їх буде складно замінити”, – зазначив експерт.
[type] => post
[excerpt] => Після початку повномасштабного вторгнення рф мільйони українців виїхали до Європи. Частина з них повернулася, але багато хто залишився в нових містах і намагається налагодити своє життя. Так, в ЄС зараз перебуває понад 4,3 мільйона біженців з Укра...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1737219780
[modified] => 1737218237
)
[title] => Повернення українських біженців додому може створити тиск на економіку європейських країн, – Reuters
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=56505&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 56505
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 56506
[image] => Array
(
[id] => 56506
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci.webp
[original_lng] => 81382
[original_w] => 1260
[original_h] => 900
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci-300x214.webp
[width] => 300
[height] => 214
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci-768x549.webp
[width] => 768
[height] => 549
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci-1024x731.webp
[width] => 1024
[height] => 731
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci.webp
[width] => 1260
[height] => 900
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci.webp
[width] => 1260
[height] => 900
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/5942-bizenci.webp
[width] => 1260
[height] => 900
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1737211037:2
[_thumbnail_id] => 56506
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 2680
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 1202745501001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 84406
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 159
[1] => 143021
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Європа
[1] => ринок праці
)
)
[7] => Array
(
[id] => 54348
[content] =>
28 лютого наступного року Audi, що належить німецькій групі Volkswagen, закриє свій автомобільний завод у Брюсселі. Як заявило керівництво компанії, з потенційним покупцем уже ведуться переговори про придбання бельгійського підприємства.
У компанії наголосили, що до початку 2025 року звільнень не очікується й новий власник може продовжити роботу заводу. Проте впевненості, що підприємство виготовлятиме саме автомобілі, немає. Рятувальним колом може стати виробництво громадського транспорту. Профспілки пропонують також випускати трактори.
Тим часом криза в справах німецької групи поглиблюється. Audi є дочірньою компанією Volkswagen, яка днями заявила, що планує закрити три заводи в Німеччині. За 87-річну історію компанії це буде перший випадок припинення виробництва на внутрішньому ринку.
За даними Handelsblatt, керівництво Volkswagen намагається уникнути закриття підприємств у Німеччині шляхом скорочення зарплат та премій. Наприклад, загальне зниження заробітної плати на 10% для основного бренду групи дозволить заощаджувати майже 800 мільйонів євро щорічно.
Станом на 9:30 в Україні аварійні відключення були скасовані, а енергоживлення споживачів відновили.
В енергосистемі Україні зберігається значний дефіцит через похолодання. У зв’язку з цим заплановано рекордний обсяг імпорту електроенергії з максимальною потужністю, повідомило Укренерго у середу, 15 травня.
Вказано, що сьогодні з 06:00 споживання знову зростало. Наявних обсягів імпорту, аварійної допомоги та обмеження споживання для його подолання було недостатньо.
„Тому з 6:40 до 08:30 Диспетчерський центр Укренерго застосував контрольовані аварійні відключення для промислових та побутових споживачів в усіх регіонах України, за винятком Херсонської області. Станом на 9:30 аварійні відключення скасовані, енергоживлення споживачів відновлено”, – йдеться у повідомленні.
Енергетики прогнозують, що сьогодні після 18:00 можуть бути введені аварійні відключення побутових та промислових споживачів.
Також сьогодні з 00:00 до 10:00 та з 16:00 до 24:00 для промислових споживачів будуть діяти графіки обмеження потужності.
Сьогодні Украна імпортує електроенергію з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини і Молдови загальним обсягом 23 692 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 1 628 МВт.
Станом на ранок було знеструмлено 418 населених пунктів. Через бойові дії є нові знеструмлення у Донецькій, Сумській і Харківській областях.
Європейські країни замінили дизельне паливо з Росії його імпортом із Саудівської Аравії, Китаю та Індії.
Країни Північно-Західної Європи значно збільшили імпорт дизельного палива із Саудівської Аравії, Китаю, Індії та Південної Кореї. Це дозволило їм замістити постачання з Росії, повідомило Міністерство енергетики США.
Зазначається, що значна частина дизпалива постачалася з Росії у вигляді морських перевезень. Загалом обсяг імпорту сягав 53%.
Після запровадження у лютому поточного року санкцій постачання дизельного палива скоротилися до 2%. На тлі цього збільшили постачання країни Близького Сходу та Азії.
У період з жовтня 2021 року до вересня 2022 року Саудівська Аравія постачала, в середньому, 68 тисяч б/д. У лютому 2023 року королівство експортувало вже 202 тисячі б/д.
Індія збільшила постачання в аналогічний період зі 110 тисяч б/д до 161 тисяч б/д у лютому 2023 року. Також помітно наростили постачання США (107 тисяч б/д), Південна Корея (45 тисяч б/д) та Китай (119 тисяч б/д).
У відомстві уточнили, що Європі зараз доводиться купувати дизельне паливо у віддалених регіонах. Ситуація, що склалася на ринку, може призвести до коливання цін.
