Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
„Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
У середу, 5 листопада, Євросоюз досяг попередньої домовленості щодо приєднання України до Європейського оборонного фонду, бюджет якого становить близько 8 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради ЄС.
Фонд (European Defence Fund) здійснює фінансування спільних досліджень та розробок в оборонній сфері між європейськими країнами. Мета – зміцнення конкурентоспроможності і технологічної незалежності оборонної промисловості Євросоюзу.
Україна в межах угоди отримає доступ до спільних європейських досліджень і розробок в оборонній сфері.
Основний аспект домовленості – заходи стимулювання інвестицій у сферу оборони в межах чинного європейського бюджету з метою реалізації плану ReArm Europe. Він спрямований на збільшення оборонних витрат і зміцнення військових спроможностей ЄС.
Латвійський євродепутат Ріхард Колс, який проводив переговори від парламенту, назвав угоду “чітким сигналом, що ЄС нарешті починає ставитися до оборонних інвестицій з серйозністю, якої вимагають часи”.
Зазначається, що план ReArm Europe передбачає залучення європейськими країнами до 800 млрд євро на оборону.
Рада Євросоюзу схвалила пропозицію Єврокомісії про повну заборону імпорту російського газу, у тому числі СПГ. Закупівлі будуть повністю припинені з 1 січня 2028 року, повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 20 жовтня.
„Рада підтвердила, що імпорт російського газу буде заборонено з 1 січня 2026 року, зберігаючи при цьому перехідний період для існуючих контрактів. Зокрема, короткострокові контракти, укладені до 17 червня 2025 року, можуть продовжуватися до 17 червня 2026 року, тоді як довгострокові контракти можуть діяти до 1 січня 2028 року”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що внесення змін до існуючих контрактів буде дозволено лише для вузько визначених операційних цілей і не може призвести до збільшення обсягів, за винятком деяких спеціальних гнучких можливостей для держав ЄС, що не мають виходу до моря (Угорщина і Словаччина – ред.), які постраждали від нещодавніх змін у маршрутах постачання газу.
Для остаточного набуття чинності рішення має затвердити Європейський парламент.
Мова йде про додаткові мільярди євро, які лежать на приватних банківських рахунках по всьому Євросоюзу.
Євросоюз вже обговорює план по можливій передачі Україні 140 млрд євро заморожених активів Росії. Але Єврокомісія також прагне залучити додаткові кошти з російських приватних банківських рахунків, повідомило Politico з посиланням на відповідний документ ЄК у п’ятницю, 17 жовтня.
„Основна частина заморожених активів РФ знаходиться в бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear, але додаткові 25 млрд євро лежать на приватних банківських рахунках по всьому Євросоюзу, і виконавчий орган ЄС хоче обговорити використання в тому числі і цих коштів для видачі позики Києву. Слід розглянути питання про те, чи можна поширити ініціативу щодо репараційної позики на інші заблоковані в межах ЄС активи”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що юридична доцільність такого кроку не була детально оцінена, отже, таку оцінку потрібно провести до прийняття рішення про подальші дії.
У документі викладено принципи формування ініціативи щодо репараційного кредиту Україні, яка буде винесена на обговорення перед засіданням Європейської ради наступного тижня в Брюсселі.
Очікується, що лідери ЄС проведуть широке обговорення ініціативи та закликатимуть Єврокомісію представити пропозицію щодо позики. Посадовці ЄС очікують, що законопроєкт буде запропоновано швидко і що він слугуватиме платформою для подальших переговорів щодо фінансової інженерії, необхідної для його впровадження.
Міністри фінансів обговорюватимуть законопроєкт на наступній зустрічі в листопаді.
Інші принципи формування позики включають національні гарантії, що є ключовою вимогою Бельгії, яка побоюється, що Росія найме „армію юристів”, щоб повернути собі кошти.
„Слід створити надійну структуру гарантій та ліквідності, щоб ЄС завжди був у змозі виконати зобов’язання перед Euroclear. З цією метою пропонується створити систему двосторонніх гарантій від держав-членів ЄС”, – йдеться в документі.
Ці гарантії забезпечать „доступ до необхідних сум, коли це знадобиться для задоволення будь-якої вимоги”, тобто дозволять негайну виплату.
Очікується, що наступний семирічний бюджет ЄС з 2028 року включатиме такі національні гарантії, фінансову подушку, яка забезпечить виконання Брюсселем своїх зобов’язань.
Після видачі позики гроші будуть спрямовані на „розвиток технологічної та промислової бази оборони України та її інтеграцію в європейську оборонну промисловість”, а також на підтримку національного бюджету країни „за умови дотримання відповідних умов”.
Євросоюз розробляє план використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Як розповіли виданню неназвані чиновники, ініціатива ЄС передбачає, що Україна поверне такий кредит тільки після того, як Росія надасть їй компенсацію за завдані внаслідок війни збитки.
Концепцію ідеї минулого тижня представила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Це сталося на тлі скорочення прямої військової допомоги Україні від США.
За словами фон дер Ляєн, кредит можна буде забезпечити за рахунок грошей, пов’язаних із замороженими на Заході активами російського Центробанку. При цьому самі активи конфіскувати не будуть – для низки країн ЄС це неприйнятно.
За словами неназваних чиновників, якщо Угорщина відмовиться брати участь, новий механізм може бути створений “коаліцією рішучих”, а не всіма 27 країнами ЄС.
“Ми провели перші попередні обговорення ідеї нового кредиту. Але поки що багато чого, включно із сумами, залишається незрозумілим”, – сказав високопоставлений чиновник ЄС у коментарі Reuters.
Згідно з новою ідеєю, ЄС може замінити російські активи на облігації з нульовим купоном, які випустить Єврокомісія. Ці облігації будуть забезпечені гарантіями всіх країн ЄС або тільки тих, хто погодиться брати участь.
Гарантії вважаються найризикованішою частиною, тому що Росія може пред’явити претензії після зняття санкцій. Також існує загроза вето Угорщини на продовження санкцій. Однак, якщо санкції збережуться до повного виходу військ Росії з України, включно з Кримом, активи, найімовірніше, залишаться замороженими, і ризик буде невисоким.
Після заміни активів на облігації їх можуть розмістити в спеціальному механізмі, який належатиме або всім країнам ЄС, або тільки учасникам із гарантіями. Поки що ця ідея на ранньому етапі.
Сполучені Штати передали Європейському Союзу новий документ для подальших торговельних переговорів.
Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції за підсумками саміту ЄС, повідомляє NBC News.
«Сьогодні ми отримали новий документ від США для подальших переговорів. Ми зараз його аналізуємо», – сказала фон дер Ляєн.
Вона також наголосила, що Євросоюз готовий до укладення угоди, але водночас готується і до варіанту, якщо сторони не зможуть досягти взаємоприйнятного рішення.
«Усі варіанти залишаються на столі», — додала вона.
У разі провалу переговорів ЄС має напоготові мита на десятки мільярдів доларів у відповідь на можливі обмеження з боку США.
Ціни на електроенергію для домогосподарств зросли в 10 та знизилися в 14 країнах ЄС у другій половині 2024 року порівняно з другою половиною 2023 року. Про це повідомляє Eurostat.
Зазначається, що у другій половині 2024 року, порівняно з другою половиною 2023 року, ціни на електроенергію для домогосподарств у ЄС показали найбільше зростання в Португалії (14,2%). Найбільше зниження спостерігалося в Латвії (-17,8%).
Де зросли ціни для домогосподарств:
– Португалія (14,2%);
– Фінляндія (13,6%);
– Франція (12,9%).
Зазначається, що зростання зумовлене, головним чином, витратами на мережу, а також скороченням субсидій та допомог.
Де впали ціни для домогосподарств:
– Латвія (-17,8%);
– Нідерланди (-14,3%);
– Бельгія (-12,3%).
У цих трьох країнах ЄС зафіксували найбільше зниження.
Ціни на електроенергію для побутових споживачів були найвищими в Німеччині, Данії, Ірландії та Бельгії. Найнижчі ціни спостерігалися в Угорщині, Болгарії та на Мальті.
Для німецьких побутових споживачів вартість за кВт-год була на 37% вищою за середню ціну по ЄС, тоді як домогосподарства в Угорщині, Болгарії та Мальті платили менше половини ціни від середньої по ЄС.
Ціни на електроенергію для споживачів, які не є побутовими, в ЄС знизилися на 5,4% у другій половині 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року та дещо зросли на 1,7% порівняно з першою половиною 2024 року.
Вартість електрики була найвищою на Кіпрі та в Ірландії. Найнижчі ціни спостерігалися у Фінляндії та Швеції.
Середня ціна по ЄС у другій половині 2024 року становила €0,1899 за кВт·год. Агреговані показники є середньозваженими з урахуванням середнього споживання в кожному діапазоні
Найбільшими покупцями російського газу в Європі залишаються Франція, Іспанія та Бельгія – на них припадає 85% імпорту LNG з РФ.
Імпорт зрідженого природного газу (LNG) з Росії до країн Євросоюзу торік році зріс на 18%. Лише з січня до листопада РФ отримала за це щонайменше 6,3 млрд євро. Про це свідчать дані американського Інституту енергетики та фінансового аналізу (IEEFA).
Водночас обсяги постчачання LNG із США, Катару та Алжиру до ЄС торік зменшились.
Зазначається, що найбільшими покупцями російського газу в Європі залишаються Франція, Іспанія та Бельгія – на них припадає 85% імпорту LNG з РФ. Серед європейських LNG-терміналів, які брали російський газ, найбільший обсяг припав на розташований у французькому Дюнкерку. Торік він прийняв 27% від загальної кількості постачань зрідженого газу з Росії до Європи.
Як відомо, Франція перепродає частину купленого у Росії LNG. Його регазифікують, тобто повертають зі зрідженого в газоподібний стан, а потім відправляють трубопроводами до третіх країн, наприклад до Німеччини. При цьому влада Німеччини наказала державним операторам терміналів не приймати газ з Росії.
За підрахунками IEEFA, російський LNG становить третину загального імпорту зрідженого палива до Франції. Серед великих постачальників LNG до європейської країни ще третина постачань припадає на США та 17% – на Алжир.
Зростання імпорту російського LNG до Франції спостерігалося роком раніше. 2023 року на країну разом з Іспанією та Бельгією припадало 80% від загальних постачань зрідженого газу з РФ до Європи.
ЄС не запроваджував заборону на постачання російського LNG. Санкції щодо зрідженого газу з Росії ввели США, які також експортують LNG до Європи.
Україна за дев’ять місяців цього року експортувала 92,54 тисячі тонн молочних продуктів на суму 224,7 млн доларів. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки молока та вершків Україна експортує до країн Європейського союзу та як змінювалась частка нашої країни в європейському імпорті.
Для дослідження ми брали період із 2014 року. Цифри за обсягом та вартістю включають молоко, також вершки неконцентровані без цукру та концентровані з цукром.
Довгий період частка українського молока та вершків в імпорті Європейського союзу не перевищувала й одного відсотка.
У 2014 році країни Євросоюзу купили 677,4 тис. тонн молока та вершків і лише 0,003% або 0,02 тис. тонн продукції було з України (її вартість становила 0,04 млн євро). У 2015 році Україна зовсім не експортувала молоко та вершки до ЄС.
У 2016 році країни ЄС імпортували 704,4 тис. тонн молока та вершків, у тому числі 0,4 тис. тонн з України (0,06%) на суму 0,6 млн євро.
У 2017 році частка українського молока та вершків у ЄС зросла до 0,1% – 0,9 тис. тонн на суму 1,9 млн євро.
У 2018 році Україна експортувала до ЄС 2 тис. тонн молока та вершків (це 0,2% у загальному обсязі) на суму 4,3 млн євро.
В 2019 році країни Євросоюзу імпортували 918,2 тис. тонн цієї молочної продукції, 2,3 тис. були українського виробництва (0,3%). За українську продукцію країни ЄС заплатили 3,8 млн євро.
У 2020 році Україна експортувала до ЄС 0,8 тис. тонн молока та вершків (0,1% із загального європейського імпорту) на суму 1,6 млн євро.
У 2021 році експорт зріс до 2,1 тис. тонн (0,3% у загальному обсязі) на суму 5,4 млн євро.
У 2022 та 2023 році частка українського молока та вершків зросла до 1,5%. В 2022 році Євросоюз імпортував 766,7 тис. тонн, у тому числі 11,2 тис. з України (на суму 39,2 млн євро), у 2023 році – 833,9 тис. тонн, у тому числі 12,7 тис. з України (на 29,4 млн).
Україна, проти експорту якої до ЄС цукру, яєць та вівса вже були вжиті захисні заходи, вибирає ліміти безтарифної торгівлі з ЄС й іншими видами сільськогосподарської продукції, що означає, що невдовзі Україна досягне граничного ліміту у безтарифній торгівлі з ЄС медом, кукурудзою і курятиною.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС з сільського господарства й рибальства заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
«Я задоволений, що сьогодні під час дискусії по Україні країни-члени, в цілому, висловили позитивні думки про нові АЗТ, та про запобіжні захисні заходи, що були введені. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства, – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – для цукру, яєць та вівса. Ми спостерігаємо за ситуацією щодо інших чутливих продуктів. Найближчим є мед, експорт якого сягнув вже 89 відсотків від лімітів, кукурудза – 67 відсотків, та курятина – 59 відсотків», – сказав єврокомісар з питань сільського господарства Войцеховський.
При цьому він зауважив, що дорікання частини європейських політиків та європейської громади на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва та на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, є безпідставними. За словами єврокомісара, ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером сільськогосподарських товарів у світі.
Минулого року, зазначив Войцеховський, позитивне сальдо ЄС у торгівлі аграрною продукцією сягнуло рекордних 70 мільярдів євро. Цього року цей рекорд може бути подоланий, оскільки лише за перший квартал такий позитивний баланс ЄС у торгівлі із третіми країнами вже склав 18 мільярдів євро.
