На тлі війни на Близькому Сході світові запаси нафти скорочуються з рекордною швидкістю. Через це ризик більш екстремальних стрибків цін і дефіциту пального стає дедалі реальнішим.
Різке вичерпання запасів також означатиме, що ринок довше залишатиметься вразливим до майбутніх перебоїв навіть після закінчення конфлікту, — розповідає Bloomberg. За оцінками Morgan Stanley, світові запаси нафти скорочувалися приблизно на 4,8 млн барелів на день у період з 1 березня по 25 квітня. Майже 60% цього показника припадає саме на нафту. Решта – нафтопродукти.
Глобальні видимі запаси нафти вже наближаються до найнижчого рівня з 2018 року. Найбільш гострі проблеми спостерігаються в кількох країнах Азії, які залежать від імпорту палива. Зокрема, йдеться про Індонезію, В’єтнам, Пакистан та Філіппіни. У трейдерів вони викликають найбільше занепокоєнь – вважається, що запаси цих країн можуть досягти критичного рівня вже за місяць.
Швидко вичерпуються європейські запаси авіаційного палива. Це відбувається напередодні сезону відпустко, і деякі аналітики прогнозують, що запаси можуть досягти критичного рівня вже в червні, йдеться в матеріалі.
Якщо постачання нафти через Ормузьку протоку не відновиться, вже до вересня світові запаси нафти досягнуть мінімального обсягу, необхідного для нормального функціонування нафтопроводів, резервуарів та експортних терміналів. Мова про так званий операційний мінімум.
Навіть у США внутрішні запаси нафти й палива скоротили до рівня нижче історичних середніх показників у зв’язку зі стрімким зростанням експорту. Наприкінці минулого тижня запаси дистилятів у США були на найнижчому рівні з 2005 року, а запаси бензину коливалися в районі найнижчих сезонних показників з 2014 року.
Та навіть якщо Ормузька протока знову відкриється, видобуток нафти в Перській затоці та її транспортування навряд чи повернуться до нормального рівня найближчим часом.
Світове споживання нафти вже різко впало, частково через перебої з постачанням, а частково через підвищення цін. І для того, щоб збалансувати ринок на тлі стрімкого скорочення запасів, ціни повинні підскочити до рівня, який значно стримає попит, попереджають аналітики.
„Значна частина запасів та резервних потужностей вже вичерпана. Ми почнемо спостерігати, як деякі країни, що залежать від імпорту, потенційно почнуть стикатися з критичним дефіцитом у червні-липні”, – заявила на початку травня фінансовий директор Chevron Corp. Еймар Боннер.
Уряди країн вже пообіцяли виділити рекордні 400 мільйонів барелів нафти з надзвичайних резервів у рамках заходу, координованого Міжнародним енергетичним агентством.
У перспективі ж різке скорочення світових запасів означатиме додатковий тиск на ринок після відкриття Ормузької протоки. Причина полягає в тому, що уряди та компанії поспішать поповнити свої запаси.
Світовий банк розвитку може мобілізувати від 80 до 100 млрд доларів допомоги для країн Близького Сходу, які сильно постраждали від війни між США, Іраном та Ізраїлем. Зазначені кошти банк зможе підготувати та виділити протягом близько 15 місяців.
Про це заявив глава СБР Аджай Банга, повідомляє The Guardian.
За словами Банги, фінансування включатиме від 20 до 25 мільярдів доларів, які країни могли б отримати через вікно реагування на кризу – це 10% від зазначеної суми. Ще від 30 до 40 мільярдів доларів країнам могли б надійти за рахунок перепрофілювання існуючих програм.
Однак, якщо війна триватиме і після цього, СБР доведеться шукати додаткове фінансування задля досягнення позначки у 80-100 мільярдів доларів. Тоді Світовий банк буде змушений звернутися до свого балансу та резерву, сказав очільник СБ на заході, організованому Бреттон-Вудським комітетом.
The Guardian також зауважили, що Міжнародний валютний фонд заявив, що подальша ескалація війни в Ірані може спровокувати глобальну рецесію.
Як відомо, серед країн Близького Сходу, які виявились втягнутими у війну в Ірані – Кувейт, Бахрейн, ОАЕ, Саудівська Аравія, Йорданія.
Іран почав ззавдавати ударів по американським об’єктам в цих країнах, хоча насправді цим не обмежилось, та звинуватив близькосхідні країни у наданні США можливостей для атак Тегерану.
Слід зазначити, що війна США та Ізраїля з Іраном суттєво вплинула на вартість енергоносіїв та загрожують світовій економіці тривалою кризою.
Є нові домовленості, за якими Україна ще більше буде представлена у нових безпекових форматах, заявив Зеленський.
Україна продовжує працювати з країнами, що перебувають під ударами Ірану, зокрема, є нові домовленості, за якими українська сторона ще більше буде представлена у нових безпекових форматах. Про це заявив президент Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні в четвер, 2 квітня.
„Україна бере участь у всіх форматах взаємодії з партнерами заради більшої безпеки та більшої нашої спільної сили. Ми продовжуємо працювати зараз із країнами, які перебувають під ударами іранського режиму. Є нові домовленості, Україна ще більше буде представлена у нових безпекових форматах. Це точно посилить можливості нашого експорту та український оборонний потенціал”, – сказав глава держави.
Зеленський зауважив, що секретар РНБО Рустем Умєров завтра детально доповідатиме по роботі за цей тиждень – по кожній країні: від Затоки до Туреччини.
„Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сьогодні взяв участь у спільному форматі з європейцями та іншими партнерами по ситуації в Ормузькій протоці, по тих проблемах, які є зі свободою мореплавства. Це важливо загалом для глобального стану справ і глобальної безпеки”, – зауважив президент.
Зеленський наголосив, що Україна має відповідну експертизу щодо морських шляхів, щодо захисту та відновлення руху.
„Якщо партнери будуть готові діяти, ми розглянемо, як ми можемо їх посилити, як ми зможемо додати нашої експертизи, знання і технологічного потенціалу. Зараз неможливо уявити реальну безпеку без України. Я дякую всім, хто це розуміє. Дякую всім, із ким уже працюємо ми разом”, – заявив глава держави.
З початку війни на Близькому Сході ціни на газ у Євросоюзі зросли приблизно на 70%, а на нафту -на 60%.
Місяць військової операції США та Ізраїлю проти Ірану додав 14 мільярдів євро до витрат Європейського Союзу на імпорт викопного палива. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Ден Йоргенсен після зустрічі міністрів енергетики ЄС 31 березня, передає Суспільне.
За словами Йоргенсена, з початку війни на Близькому Сході ціни на газ у Євросоюзі зросли приблизно на 70%, а на нафту -на 60%. Безпосереднього дефіциту нафти й газу в ЄС наразі немає, проте на ринках дизельного та авіаційного палива є напруження. Крім того, обмеження на світових газових ринках підвищують ціни на електроенергію, що загрожує додатковими фінансовими витратами для промисловості та домогосподарств.
„Ми не повинні мати ілюзій, що наслідки цієї кризи для енергетичних ринків будуть короткочасними, бо це не так”, – зазначив єврокомісар.
Він закликав країни-члени ЄС діяти злагоджено й уникати розрізнених національних заходів, які можуть дестабілізувати енергетичні ринки. Йоргенсен додав, що Єврокомісія незабаром представить комплекс заходів, аби допомогти державам захистити сім’ї та підприємства.
Президент Володимир Зеленський заявив, що під час візиту на Близький Схід домовився про постачання дизелю для України щонайменше на один рік.
Як повідомляє РБК-Україна, про це глава держави сказав під час спілкування з пресою.
За словами Зеленського, Україна поставила собі два завдання і обидва вона виконала.
„Мені потрібно було домовитися, далі це вже питання НАК „Нафтогазу”, що у разі дефіциту і сильного виклику в світі, як забезпечити, наприклад, дизелем країну. Я вчора домовився про дизель як мінімум на рік. Ось. І далі це питання вже нашої компанії і компаній місцевих”, – сказав президент.
Також він повідомив, що резерви пального в Україні були порожніми. Причини, чому країна не поповнювала їх – це удари РФ з початку війни, а також довготривалі контракти, які мають українські компанії, приватний сектор або „Укрнафта”.
„Тобто наші резерви в контрактах. Але коли є виклики, є дефіцит, це може працювати, а може уповільнюватись. Тому потрібні довготривалі домовленості з енергетичними країнами, я б так сказав. Саме про це ми і домовляємось”, – пояснив Зеленський.
Також глава держави наголосив, що на сьогодні Сили оборони України забезпечує паливом на всі 100%.
„У нас пріоритет – армія, ми розуміємо чіткий об’єм, скільки в нас постачання. У нас постачання всього дизелю і бензину на всю державу, включаючи армію, десь 700 тисяч тонн на місяць. Ми приблизно розуміємо об’єми – десь приблизно біля восьми, там 7,2-7,4 млн тонн на рік. В принципі, ми розуміємо як це забезпечувати”, – резюмував він.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російська федерація лише за два тижні конфлікту на Близькому Сході заробила близько 10 млрд доларів, що спонукає главу Кремля на подальшу війну.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram глави держави.
Зеленський наголосив, що ситуація навколо Ірану приносить главі Кремля Володимиру Путіну більше грошей, а пом’якшення санкцій, запроваджених проти рф – теж допомагає йому.
За словами президента, через усі санкції США та ЄС, а також через удари України по російській енергетичній інфраструктурі, рф лише у 2026 році зіткнулася з дефіцитом понад 100 млрд доларів. Однак тепер через Іран та послаблення обмежень Путін заробляє.
„Тепер ми бачимо, що вони заробили близько 10 мільярдів за два тижні війни на Близькому Сході. Це справді небезпечно. Це дає Путіну більше впевненості в тому, що він може продовжувати війну”, – резюмував Зеленський.
Минув тиждень з початку масштабної війни США та Ізраїлю проти Ірану. Конфлікт поширюється на весь Близький Схід та вже має глобальні наслідки.
Як війна на Близькому Сході вплинула на Україну та світову економіку та чому затяжний конфлікт – це погано – читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Ізраїль та США 28 лютого розпочали військову операцію проти Ірану. Під ударами – військові об’єкти по всій країні та керівництво. На відміну від минулого літа, Вашингтон бере участь повноцінно, задіявши авіаносці та підводні човни з крилатими ракетами.
У перший же день було знищено верховного лідера Алі Хаменеї та верхівку силового блоку. Новим лідером опозиційні медіа називають його сина – Моджтабу Хаменеї, який відомий ще більш радикальними поглядами.
Іран атакує Ізраїль, бази США та цивільну інфраструктуру сусідів, залучаючи „Хезболлу”. Мета – змусити союзників Вашингтона тиснути на США для припинення операції.
США потопили майже весь іранський флот. Зокрема, підводним човном знищено військовий корабель поблизу Шрі-Ланки. Іран же вперше атакував танкер надводним дроном. А Ізраїль знищив іранський військовий літак російського виробництва.
Заблоковано Ормузьку протоку (20% світового споживання нафти). Спроби Китаю розблокувати рух через тиск на Тегеран провалилися: КВІР продовжує атаки на судна.
Наслідки для України: АЗС, долар та ППО
Зліт цін на бензин: Нафта Brent підскочила на 12–15% (до 91$). В Україні бензин А-95 вже подорожчав на 4-5 грн/літр, дизель – на 3–4 грн. АМКУ почав перевірку мереж АЗС.
Курс долара: Американська валюта в Україні сягнула історичного максимуму. Інвестори тікають у долар, щоб захистити капітали, що зміцнює його відносно гривні.
Допомога з Києва: Україна відправить фахівців на Близький Схід для боротьби з „Шахедами” найближчими днями. Натомість Київ розраховує отримати зенітні ракети до систем Patriot із запасів союзників у регіоні.
Як війна на Близькому Сході впливає на економіку України та гаманці громадян?
Конфлікт уже спричинив прямий удар по трьох напрямках. По-перше, через блокаду Ормузької протоки світові ціни на нафту підскочили на 10–12%, що миттєво призвело до подорожчання пального на українських АЗС: бензин А-95 додав у ціні 4-5 грн/літр, а дизель – 3–4 грн.
По-друге, через глобальну нестабільність інвестори масово вкладають кошти в американську валюту, що призвело до зростання курсу долара в Україні до історичного максимуму.
По-третє, затягування війни створює ризики для бюджету: зростання цін на енергоносії спричиняє економічні труднощі у західних донорів, що може спровокувати скорочення фінансової підтримки України.
Як влада реагує на зростання цін на АЗС?
Експерти зазначають, що різке зростання цін на бензин не має реальних економічних підстав. Попри загострення ситуації на Близькому Сході, ситуація на АЗС – це результат паніки та ймовірних змов, а не дефіциту. Державна “Укрнафта” стримуватиме ціни на своїх АЗС та працюватиме у режимі мінімальної рентабельності.
Чому курс долара в Україні б’є рекорди через війну в Ірані?
Це прямий наслідок глобальної нестабільності. Як пояснюють фінансові експерти, під час великих воєн інвестори намагаються захистити свої капітали та масово скуповують долар. Це зміцнює американську валюту в усьому світі, що для України обернулося досягненням історичного максимуму курсу.
Чому довга війна не вигідна Україні?
Дефіцит ППО: США вже використали 30% світового запасу ракет до THAAD. Інтенсивність перехоплень відволікає ракети Patriot, які потрібні ЗСУ.
Економіка донорів: Зростання цін на нафту виснажує західних партнерів, що посилює голоси за скорочення допомоги Києву.
Чи буде Україна відправляти війська на Близький Схід для допомоги?
Ні, безпосередньої участі ЗСУ у бойових діях на Близькому Сході не буде. За словами генерал-майора Вадима Скібіцького, Україна відправить фахівців лише для допомоги у боротьбі з іранськими “Шахедами” (обмін досвідом), але не відправлятиме свої війська в зону конфлікту.
Окрім допомоги США у знищенні виробництва іранської зброї, Київ має прагматичний інтерес. Україна розраховує, що союзники на Близькому Сході поділяться своїми запасами зенітних ракет до систем Patriot, які зараз критично необхідні для нашого захисту.
Для Кремля це шанс подолати дефіцит бюджету-2026. Російська нафта повертається на ринки (Індія вже отримала дозвіл від США на закупівлю в РФ). Політичний хаос у США між прихильниками та противниками війни також грає на руку Москві.
[type] => post [excerpt] => Минув тиждень з початку масштабної війни США та Ізраїлю проти Ірану. Конфлікт поширюється на весь Близький Схід та вже має глобальні наслідки. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1772892600 [modified] => 1772891476 ) [title] => Ціна війни: що сталося на Близькому Сході за тиждень і як це впливає на Україну [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68928&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68920 [uk] => 68928 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 68921 [image] => Array ( [id] => 68921 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru.jpg [original_lng] => 47282 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/irani-haboru.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 704 [_thumbnail_id] => 68921 [_edit_lock] => 1772884279:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 737847826001 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 1591 [1] => 13 [2] => 43 [3] => 19 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини дня [2] => Статті [3] => Терміново [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 893898 ) [tags_name] => Array ( [0] => Близький Схід ) ) [7] => Array ( [id] => 68732 [content] =>
Аналітики JPMorgan Chase & Co. попередили, якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою більш як 25 днів, найбільші країни Перської затоки вичерпають можливості для зберігання нафти й будуть змушені примусово зупинити видобуток.
Oil pump silhouette at night.
Хоча офіційно протоку не закрили, судновласники самостійно зупинили рух танкерів через ракетні обстріли. 28 лютого експорт через протоку скоротився до 4 млн барелів на добу. Зазвичай цей обсяг у чотири рази більший.
США та Ізраїль розпочали атаки на Іран минулими вихідними, котрі зустрів шквал ракет у відповідь, спрямованих на кілька країн, включаючи Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт та Бахрейн. Президент США Дональд Трамп заявив, що американські війська продовжуватимуть бомбардувати Іран, доки його цілі не будуть досягнуті.
Сім виробників регіону — Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Катар, Оман та Іран — мають обмежені резервуари для зберігання нафти, котру наразі неможливо вивезти. За нинішнього рівня видобутку наземні сховища заповняться за 22 дні.
Крім того, у затоці перебуває близько 60 порожніх танкерів, здатних прийняти ще 50 млн барелів. Це дасть відстрочку ще на три-чотири дні. Через 25–26 днів нафту фізично ніде буде зберігати.
Альтернативні трубопроводи Саудівської Аравії та ОАЕ не мають достатньої пропускної спроможності, аби компенсувати закриття морського шляху.
Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.
Аналітики попереджають, що ціни на нафту, ймовірно, суттєво зростуть, якщо цей конфлікт триватиме довше кількох днів і якщо Корпус вартових Ісламської революції обере стратегію виживання, засновану на використанні вразливих місць президента Трампа в економіці.
Останній раунд атак, ймовірно, мав ширший регіональний вплив, ніж червневі операції, і, як повідомляється, завдав серйозніших втрат керівництву Ірану. Остаточні наслідки для цін на нафту тепер залежать від наступного кроку Тегерана.
Іран уже здійснив удари по американських базах у регіоні, а також атакував великі аеропорти, порти та знакові об’єкти в країнах Перської затоки.
Нафтові ринки особливо зосереджені на Ормузькій протоці — вузькому морському коридорі, через який проходить приблизно 20% світових постачань нафти. Рух танкерів цим маршрутом вже суттєво скоротився, що посилює побоювання щодо перебоїв із постачанням.
Як зауважили аналітики, хоча Корпус вартових Ісламської революції може бути неспроможний фізично закрити Ормузьку протоку, він потенційно може використати малі судна, морські міни, безпілотники та ракети, щоб змусити страховиків та операторів уникати цього маршруту до припинення бойових дій.
Загальна ситуація також обмежує здатність ОПЕК пом’якшити удар по ринках. Більшість виробників ОПЕК+ уже працюють майже на межі своїх можливостей, залишаючи Саудівську Аравію основним власником значних резервних потужностей. Водночас аналітики попереджають, що додаткові обсяги нафти матимуть обмежений ефект, якщо ключові морські маршрути стануть недоступними.
Втім, вищі ціни на нафту зрештою можуть стимулювати збільшення видобутку поза межами ОПЕК, однак, для появи таких обсягів на ринку знадобиться час.
Іран заблокував Ормузьку протоку у Перській затоці, що є ключовим маршрутом постачання нафти з Близького Сходу. Рух нафтових танкерів у районі протоки фактично зупинено, а судна знизили швидкість до нуля.
За інформацією журналістів, низка великих нафтових компаній призупинили перевезення сирої нафти та палива через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світового споживання нафти.
“Наші судна залишатимуться на місці кілька днів”, – йдеться у заяві менеджера великого нафтотрейдера.
Журналісти також повідомляють, що окремі європейські держави рекомендували танкерам під своїми прапорами тимчасово утриматися від проходу через Ормузьку протоку.
Морська місія ЄС Eunavfor Aspides заявила, що не можна виключати нападів на нафтові судна після ударів по Ірану та дій Тегерана у відповідь.
За даними Управління енергетичної інформації США, станом на 2026 рік через протоку проходить приблизно 20-30% усього обсягу нафти, що споживається у світі щодня.
Експерти наголошують, що навіть часткове порушення судноплавства може різко підняти ціни на нафту – можливий стрибок до 95–110 доларів за барель.
За даними морських сервісів, на момент ескалації в районі протоки перебувало понад 750 торговельних суден, що значно підвищує ризик для глобальної торгівлі.
Через блокаду Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового експорту зрідженого природного газу, рух танкерів фактично припинився, що загрожує критичним дефіцитом палива.
Найбільші азійські імпортери, включно з Китаєм та Індією, вже шукають альтернативні постачання, оскільки катарський експорт, життєво важливий для регіону, заблокований через військові дії. За даними систем відстеження суден, щонайменше одинадцять танкерів, що прямували до Катару або з нього, змінили курс або стали на якір у безпечних водах.
Експерти зазначають, що для катарського газу, обсяг експорту якого у 2025 році склав понад 82 мільйони тонн, не існує альтернативного маршруту доставки до світових споживачів. Наразі Азія залишається особливо вразливою, отримуючи близько чверті свого газу з Катару.
Криза також впливає на Туреччину та Єгипет, яким доводиться шукати альтернативи трубопровідному газу та власним родовищам, що додатково стимулює зростання світових цін на енергоносії.
