Міністр зазначає, що ухвалене рішення стало результатом системної роботи уряду та виконання доручення Президента України щодо зростання оплати праці освітян.
“Спершу пропозиції, подані Кабінетом Міністрів України до першого читання проєкту бюджету, передбачали 53,8 млрд грн. Під час доопрацювання документа до другого читання фінансування було збільшене до 59,8 млрд грн, а за результатами фінальних консультацій парламент додатково підтримав виділення ще 4,8 млрд грн”, — повідомив Лісовий.
Згідно з ухваленими рішеннями, з 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. Це стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці освітян за останні роки.
Окрема стаття бюджету передбачає додаткові 4,8 млрд грн на формування системної моделі оплати праці, а не лише одноразових надбавок. Ці кошти можуть стати фінансовим фундаментом для подальшого зростання зарплат у майбутньому.
Міністерство освіти і науки у найближчі місяці розпочне широку комунікацію з учителями, профспілками, місцевою владою та керівниками шкіл для напрацювання нової моделі оплати праці. Пропозиції освітян врахують під час підготовки відповідного урядового законопроєкту.
У МОН наголошують, робота над новою моделлю стане продовженням ухваленого рішення щодо підвищення зарплат. Усі педагогічні працівники гарантовано отримають визначене законом збільшення у 2026 році.
У проєкті державного бюджету України на 2026 рік закладений сценарій продовження війни.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію проєкту в Раді.
“Проєкт головного фінансового документа підготовлено на системі стратегічного планування на основі Бюджетної декларації на 2026-2028 роки і сформований на основі сценарію, що передбачає продовження війни протягом 2026 року”, – сказав він.
За його словами, тому ключовим пріоритетом, як і в попередні роки залишається фінансування сектору безпеки і оборони.
Марченко заявив, що усі доходи бюджету, які заплановані в бюджеті на 2026 рік в сумі 2,8 млрд гривень, будуть спрямовані на сектор безпеки та оборони.
Марченко розповів, що зростання ВВП України прогнозується на рівні 2,4%, споживчі ціни зростуть на 9,9%, середньомісячна зарплата зросте до 30 тисяч гривень.
Крім того, мінімальна зарплата зросте з 8000 гривень до 8647 гривень. Курс гривні до долара закладений на рівні 45,7 грн/долар (у 2025 році – 42,4 грн/долар).
Доходи бюджету зростуть на 447 млрд гривень до 2,827 трлн гривень.
Найбільшим джерелом стануть ПДФО та військовий збір – 93,6 млрд гривень.
Видатки бюджету збільшаться на 415 млрд гривень до 4,804 трлн гривень.
Видатки на оборону зростуть з 2,637 трлн гривень до 2,806 трлн гривень.
Кабінет міністрів ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Документ уже передали на затвердження Верховної Ради.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Згідно з планом, витрати держбюджету визначено на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд більше, ніж цьогоріч. Доходи прогнозуються на рівні 2,826 трлн грн (+18,8% до 2025 року).
Дефіцит планується знизити до 18,4% ВВП, а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме понад 2 трлн грн.
Найбільше коштів мають намір спрямувати на сектор оборони – 2,8 трлн грн, або 27,2% ВВП. З них понад 44 млрд грн передбачено на виробництво української зброї, у тому числі дронів, ракет та бронетехніки.
Збільшення фінансування передбачено для сфери освіти (265,4 млрд грн), охорони здоров’я (258 млрд грн) та пенсійного забезпечення (1,027 трлн грн). Свириденко заявила, що в школах з жовтня 2026 року запровадять безкоштовне харчування для 4,4 млн учнів, а зарплати вчителів зростуть на 50% протягом року.
У медицині планується підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч грн, а також запуск програми «Чекап 40+» із фінансуванням у 10 млрд грн.
Інші напрями:
соціальна сфера – 467,1 млрд грн (+45,3 млрд грн до 2025 року)
ветеранська політика – 17,9 млрд (+6,1 млрд грн до 2025 року).
регіони – доходи громад становитимуть 871,9 млрд грн (+162,3 млрд грн до 2025 грн).
підтримка бізнесу, у тому числі кредити «5-7-9%» та забезпечення українців житлом за програмою «єОселя» – 41,5 млрд грн
агропромисловий комплекс – 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн до 2025 року)
культура – 15,8 млрд грн. (+4,7 млрд грн до 2025 року).
публічні інвестиції для відновлення та модернізації України – 45,9 млрд грн (+12,4 млрд грн до 2025 року).
1,8 трлн гривень складають видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки і оборони у січні-листопаді 2024 року.
Це 58,6% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.
З них у листопаді використано з держбюджету – 206,4 млрд грн.
Кошти були спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
Безпека й оборона залишається абсолютним пріоритетом та найбільшою статтею видатків державного бюджету.
Військові видатки покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень.
Зазначається, що пріоритетом кошторису залишається захист нашої держави.
“Фінансування Сил безпеки й оборони, закупівля й виробництво зброї, дронів та техніки. На це виділяємо 2,23 трлн грн.
420,9 млрд грн направимо на соціальний захист, 217 млрд грн — на охорону здоров’я, 199 млрд грн — на освіту”, – йдеться у повідомленні.
Як додав Шмигаль, загалом видатки наступного року заплановані на рівні 3,6 трлн грн. Доходи — 2,05 трлн грн.
“Уряд чітко розуміє, що наступний фінансовий рік пройдемо впевнено. Маємо злагодженість гілок влади та міцну підтримку наших партнерів”, – наголосив голова уряду.
Сьогодні, 18 липня, Кабмін схвалив законопроєкт про зміни у держбюджет на 2024 рік з підвищенням видатків на 500 млрд грн та законопроєкт про зміни до Податкового кодексу на 140 млрд грн.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк, передає LB.ua.
Зокрема, Кабмін хоче домогтися зростання доходів бюджету на 140 млрд грн шляхом збільшення ставки військового збору.
Як повідомляла голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, Рада найближчим часом розгляне урядовий законопроєкт про перегляд Державного бюджету України на 2024 рік. Загалом видатки загального фонду державного бюджету зростуть на 500,3 млрд гривень. При цьому, на потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн. Кошти будуть спрямовуватись на грошове забезпечення військових та на закупівлю військової та спеціальної техніки.
Уряд України змушений був витратити 4 млрд доларів на закупівлю озброєння через брак обіцяних партнерами снарядів і зброї.
Про це повідомляє міністр фінансів Сергій Марченко.
Сьогодні у Вашингтоні Марченко разом з президентом Володимиром Зеленським (по відеозв’язку) та прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем взяв участь у п’ятому міністерському круглому столі Світового Банку та МВФ.
Ця подія присвячена виключно Україні. На ній збираються міністри фінансів, а також керівництво провідних міжнародних фінансових організацій.
Партнери, за словами Марченко, запевнили Україну у підтримці. Він висловив сподівання, що це знайде втілення в конкретних діях.
У своєму виступі міністр наголосив на складній ситуації, в якій опинилася Україна на початку року через недостатню кількість фінансування і озброєння. Фінансову стабільність, за його словами, допомогла зберегти ефективна політика Кабміну.
“4 млрд доларів США – саме такий обсяг коштів на закупівлю озброєння витратив Уряд, в умовах коли бракувало обіцяних партнерами снарядів і зброї. І це має негативні наслідки для бюджету”, – сказав Марченко.
Відсутність або затримка допомоги відбивається на ситуації на полі бою, а також зменшує економічний потенціал України, підкреслив міністр.
Він закликав партнерів пришвидшити пошук механізму використання заморожених російських активів на користь України.
“Для перемоги нам критично необхідно зрівняти військові ресурси з ресурсами агресора”, – сказав Марченко.
Державний борг України запропонували сплачувати за рахунок заморожених на Заході російських активів.
Про це заявив радник президента України з питань економіки Олег Устенко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на телемарафон.
Більшість країн Європи, США та Канада, починаючи з повномасштабного вторгнення в Україну, прийняли рішення про замороження активів Центрального банку Російської Федерації. Крім того, в декількох країнах було виявлено й заблоковано активи російських бізнесів.
Цього тижня у Конгресі Сполучених Штатів Америки зареєстрували законопроект, яким пропонується надати додаткову допомогу Україні з використанням заарештованих активів РФ. Володимир Зеленський заявив, що в разі ухвалення цього рішення, росіяни відчують серйозну втрату.
Європейський Союз також планує використати заморожені 200 млрд євро Росії для допомоги Україні.
У I кварталі 2023 року за рахунок виключно внутрішніх джерел надходжень 61% видатків державного бюджету спрямували на обороноздатність і безпеку України. На ці цілі спрямували 389 млрд гривень
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Рахункової палати.
Як зазначили в прес-службі, видатки на оборону повністю забезпечено за рахунок внутрішніх джерел надходжень.
За даними Рахункової палати, доходи загального фонду держбюджету перевищили плановий показник на I квартал 2023 року на 141 млрд грн, або 57%. Перевиконання плану доходів вдалось досягти насамперед за рахунок грантів від Світового банку на бюджетну підтримку, які не планувалися. Йдеться про 134 млрд грн, що становило 25% усіх доходів державного бюджету.
Від розміщення облігацій внутрішньої державної позики у I кварталі отримали 138 млрд грн. При цьому Національний банк, на відміну від першого кварталу попереднього року, не купував військових облігацій.
Від зовнішніх кредиторів до загального фонду державного бюджету надійшло 266 млрд грн, зокрема: 177 млрд грн – макрофінансова допомога ЄС; 64 млрд грн – кредит уряду Канади; 24 млрд грн – позики Світового банку.
При плануванні державного бюджету 2023 року очікувалося, що на сектор безпеки і оборони припадатиме близько половини видатків. У бюджеті загальний ресурс на національну безпеку та оборону становив 1,14 трлн гривень або 18,2% ВВП.
Водночас в березні Рада змінила бюджет. Зокрема, 518 млрд гривень спрямовується на потреби війська (грошове забезпечення військових, харчування, та виробництво і закупівлю спеціального обладнання, зокрема БПЛА).
Фінансова допомога країн Заходу не спрямовується на військові видатки, а йде виключно на зарплати, пенсії та інші цілі.
За січень-травень дефіцит загального фонду державного бюджету України за 5 місяців року становив 401,9 млрд гривень, у травні – 91,3 млрд. Про це сказала голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, повідомляє Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 2 червня.
„Хоча дефіцит бюджету є великим, але ситуація керована. Ми спільно з урядом постійно працюємо з нашими міжнародними партнерами, що забезпечує достатню кількість кредитної допомоги на покриття дефіциту”, – зазначила Підласа.
За її словами, видатки загального фонду становили 1,143 трлн грн, з них за травень – 277,4 млрд грн.
Надходження загального фонду державного бюджету становили 1,481 трлн грн. З них 723,8 млрд грн (або майже половину) – з зовнішніх джерел, з внутрішніх – 757,4 млрд грн.
У травні надходження загального фонду державного бюджету становили 328,3 млрд грн, з них внутрішні джерела – 209,2 млрд грн, зовнішні – 119,1 млрд грн.
„В травні податкові надходження чи не вперше за останній час перевищили зовнішні запозичення. Податкові органи зібрали 101,2 млрд грн, зовнішні запозичення склали 73,4 млрд грн, внутрішні запозичення (ОВДП) – 68,6 млрд грн, грант від США – 45,7 млрд грн, а також доходи, що адмініструються митними органами, – 29,6 млрд грн”, – повідомила Підласа.
