Депутати латвійського Сейму 3 грудня в остаточному читанні ухвалили поправки до закону про підтримку цивільних мешканців України, які передбачають відмову від кількох заходів підтримки, включно з допомогою на початок працевлаштування та самозайнятості.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
Для виконання плану заходів підтримки на 2025 рік уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро. На 2026 рік передбачено фінансування в розмірі 39 717 846 євро. З огляду на зазначене скорочення фінансування, переглянуть набір підтримки та послуг, що надаються цивільним жителям України.
Наразі держава забезпечує, що мешканець України, розпочинаючи трудові правовідносини або будучи самозайнятим, має право отримати одноразову допомогу на початок працевлаштування в розмірі однієї мінімальної місячної зарплати.
З огляду на те, що жителі України залучені до ринку праці Латвії або здійснюють господарську діяльність, а також те, що доступні інші загальні механізми підтримки зайнятості, продовження цього заходу підтримки більше не є актуальним, вважає МВС.
Водночас жителі України зберігають право на доступ до послуг Державного агентства зайнятості в такому ж обсязі, як громадяни Латвії.
Ухвалені зміни передбачають, що відтепер жителі України матимуть такі самі права і в такому самому обсязі на знижки на проїзд і провезення багажу на субсидованих маршрутах регіонального значення, як категорії пасажирів, яким такі знижки встановлені нормативними актами щодо категорій знижок на проїзд, порядку їхнього застосування та розміру в Латвії.
Надалі жителі України не будуть звільнені від доплати пацієнта при отриманні послуг охорони здоров’я.
Водночас жителі України збережуть право й надалі отримувати оплачувані державою послуги охорони здоров’я в рівному обсязі з особами, застрахованими в системі обов’язкового державного медичного страхування в Латвії, тобто в такому самому порядку та обсязі, в якому ці послуги забезпечуються решті жителів Латвії.
Надалі витрати на реєстрацію своїх тварин і виконання обов’язкових ветеринарних вимог жителям України покриватися більше не будуть.
Єврокомісія розглядає спільний борг та двосторонні гранти для покриття дефіциту фінансування в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
За словами трьох джерел, знайомих з цим питанням, Європейська комісія розглядає можливість поповнення колосального дефіциту фінансування України за рахунок коштів, залучених зі спільного боргу ЄС та двосторонніх грантів держав-членів.
Ці дві можливості, які будуть викладені в документі Комісії з варіантами дій для Києва, який буде розповсюджено серед столиць найближчими тижнями, додаються до так званого варіанту “репараційного кредиту”.
Згідно з інформацією трьох джерел, знайомих із процесом, ці варіанти будуть викладені у спеціальному документі Комісії, який розповсюдять серед європейських столиць найближчими тижнями.
Вони доповнять уже запропонований “репараційний кредит” на 140 мільярдів євро – ініціативу, що передбачає використання заморожених російських активів, які зберігаються у брюссельській кліринговій палаті Euroclear.
За словами джерел, репараційний кредит є кращим варіантом підтримки України для Комісії, попри відмову Бельгії підтримати цю схему на саміті лідерів ЄС у Брюсселі в жовтні. Багато країн-членів, включаючи Німеччину та країни Балтії, поділяють цю думку.
Бельгія успішно пом’якшила висновки Ради минулого місяця, які зрештою доручили Комісії розробити “варіанти” для підтримки фінансових потреб Києва, в яких конкретно не згадувалося про використання російських активів, заморожених після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер пообіцяв заблокувати схему репараційних кредитів, якщо інші держави-члени не розділять юридичні та фінансові ризики, пов’язані з кредитом, а інші країни ЄС не використовуватимуть російські суверенні активи, що зберігаються у їхніх власних юрисдикціях разом з Бельгією.
За оцінками Комісії, в ЄС за межами Бельгії зберігаються російські суверенні активи на суму 25 мільярдів євро.
Німеччина, Франція та Люксембург є серед інших країн ЄС, які, як вважається, володіють частиною цих активів.
Уряд Німеччини має намір помітно збільшити обсяг фінансової допомоги Україні наступного року.
Про це повідомляє Reuters, посилаючись на два урядові джерела.
За інформацією журналістів, міністри фінансів та оборони Німеччини хочуть додати три мільярди євро для України до бюджету на 2026 рік. Наразі у Берліні вже затвердили під ці потреби 8,5 мільярда євро.
Гроші будуть спрямовані, зокрема, на закупівлю артилерії, безпілотників та бронетехніки для ЗСУ. Одне з джерел повідомило, що канцлер Фрідріх Мерц вже підтримав цю пропозицію.
«Ми продовжуватимемо надавати підтримку стільки, скільки потрібно для захисту від агресивної війни росії», – заявив співрозмовник.
У пропозиціях Європейської комісії щодо закриття ЄС фінансових потреб України у 2026-27 роках, які вона готує до наступного засідання Європейської ради 18 грудня, будуть представлені різні варіанти джерел фінансування, з основним акцентом на російські заморожені суверенні активи.
Про це, як передає кореспондентка “Європейської правди”, повідомила у спілкуванні з журналістами головна речниця Єврокомісії Паула Піньо у Брюсселі 27 жовтня.
Єврокомісія продовжує розглядати заморожені активи ЄС як одне з основних джерел майбутнього фінансування України.
“У документі з варіантами рішень (щодо фінпідтримки України. – “ЄП”)… Ми також розглянемо інші можливі варіанти. Хоча, без сумніву, основна увага повинна залишатися на використанні заморожених активів”, – заявила Піньо.
Вона повідомила, що аналітичний документ з варіантами фінансування “має бути незабаром представлений, щоб Європейська рада могла ухвалити рішення на їх основі”.
Відповідаючи на запитання, чи охоплюватиме ця пропозиція лише російські суверенні активи, заморожені в Бельгії, чи також активи в інших державах-членах ЄС, Паула Піньо зауважила, що, оскільки наразі пропозиція від Єврокомісії не готова, то й вказане питання “залишається відкритим”.
Під скорочення РФ потрапили сфери охорони здоров’я, авіапрому, енергетики, а також фінансування тимчасово окупованих територій.
Уряд Російської Федерації планує значне скорочення фінансування державних програм у 2026 році, зменшивши бюджет для 18 із 51 програми, що дозволить зекономити понад 207 мільярдів рублів. Програми у таких сферах, як охорона здоров’я, авіабудування, енергетика та фінансування тимчасово окупованих територій, зазнають найбільших змін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки на своєму Telegram-каналі у четвер, 2 жовтня.
Найбільше урізання відчутне у програмі Хімічна та біологічна безпека, бюджет якої зменшиться на 36,4%, до 3,5 мільярда рублів. В абсолютних показниках найбільше скорочення торкнеться проєкту Комплексний розвиток сільських територій, який втратить 34,3 мільярда рублів, що становить близько 30% від попереднього фінансування. Програма Розвиток охорони здоров’я отримає на 31,7 мільярда рублів менше.
Значно урізані також витрати на авіапром (-14,4 мільярда), енергетику (-17,9 мільярда), а також на суднобудування, рибне господарство, зайнятість та національну політику.
Попри загальні скорочення, витрати на державні органи та пропаганду істотно зростають. Так, на програму Росія у світі, яка займається популяризацією “традиційних цінностей” за кордоном, виділять майже 12 мільярдів рублів – удвічі більше, ніж минулого року. Державний фонд “Защитники отечества”, очолюваний племінницею Володимира Путіна Анною Цивілєвою, отримає 35 мільярдів рублів, що перевищує витрати попереднього року в 2,5 разу. Крім того, фінансування державних телеканалів у 2026 році становитиме 106,4 мільярда рублів.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що потреби України у фінансуванні на 2026 і 2027 роки можуть виявитися набагато вищими, ніж кажуть у Києві.
Про це повідомляє Bloomberg.
За словами джерела, різниця в оцінках виникла під час чергового візиту місії МВФ. І усунення розбіжностей вкрай важливе до того, як Фонд розгляне запит на нову кредитну програму.
Якщо оцінки МВФ виявляться правильними, Україні може знадобитися додаткова фінансова підтримка на кілька мільярдів на рік, оскільки країна відбиває військову агресію росії. А оскільки війна тягнеться четвертий рік і кінця їй не видно, зростають побоювання, що Україні може бути складно задовольнити зростаючі військові потреби.
На сьогодні Київ дотримується своїх прогнозів, згідно з якими необхідно отримати до 37,5 млрд доларів протягом двох років. За даними Bloomberg, Фонд оцінює загальну суму на 10-20 млрд доларів більше.
Очікується, що сторони узгодять суму наступного тижня. Уряд України та Мінфін відмовилися від коментарів, додало видання.
Проблеми з фінансуванням
Як пише Bloomberg, нинішня програма з терміном до 2027 року передбачала закінчення війни у 2025 році. Наразі українська сторона добивається нового траншу до кінця року.
При цьому уряд стикається з труднощами у пошуку балансу. А в МВФ стурбовані тим, що складно перевірити виплати військовим, “багато хто з яких може не мати права на максимальні виплати”.
Україна неохоче збільшує податкове навантаження, зазначає видання. Тому Фонд планує спонукати Україну до скорочення тіньової економіки, яка, за оцінками Кабінету міністрів, становить понад 30% ВВП.
Після початку повномасштабної війни проти України місцеві управлінці масово вийшли з рад директорів, і компанії залишилися без керівництва.
В Ірландії примусово ліквідувалинизку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 1 вересня.
Як зауважується, підставою стало те, що після початку повномасштабної війни проти України місцеві управлінці масово вийшли з рад директорів, і компанії залишилися без керівництва.
Так, з-поміж закритих структур зокрема:
VTB Eurasia, котра розмістила облігації на $2,25 млрд для ВТБ;
Transregional Capital, що кредитувала Транскапіталбанк, внесений до санкційного списку OFAC;
Sovcom Capital, емітент облігацій Совкомбанку на $600 млн;
OIM ABS, дочірня структура Qiwi Bank.
Окрім того, закриття торкнулося також інфраструктурних гігантів. RZD Capital, створена для фінансування РЖД, розмістила папери на $6,7 млрд. Без „ірландської дочки” залишився і ВЕБ: його VEB Finance залучила $30 млрд через облігації.
Україна має масштабний дефіцит ресурсів для фінансування оборонних та бюджетних потреб. У 2026 році сумарна потреба у зовнішньому фінансуванні може сягнути 100 млрд доларів.
Про це заявив керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, повідомляє ЦЕС.
Масштаб діри у фінансах
За словами Паращія, нинішня політика бюджетування в Україні базується на погодженому з МВФ обсязі дефіциту, який уряд намагається не перевищувати. При цьому планові військові видатки суттєво занижуються, а будь-які додаткові надходження йдуть на потреби оборони.
„Будь-яка копійка, яка надходить у бюджет поверх отих планових доходів, вона витрачається на оборону. Відповідно, у нас дефіцит завжди залишається стабільним, але доходи й витрати перевищують планові показники”, – пояснив аналітик.
Фінансування війни зростає
Паращій навів оцінку, згідно з якою минулого року витрати на оборону й безпеку України становили приблизно 95 млрд доларів. У 2024 році ця сума може зрости до 100-105 млрд доларів, а в 2025-му – до 110-120 млрд доларів.
„Ми чули, що новий міністр оборони (Денис Шмигаль, – ред.) заявив: потреба може сягати 120 млрд доларів. Я думаю, так воно і буде, якщо не буде деескалації”, – додав він.
Фінансова діра значно більша, ніж офіційні дані
У 2024 році, за словами Паращія, на інші бюджетні потреби, крім оборони, заплановано 42 млрд доларів. Разом із витратами на війну це становить близько 142 млрд доларів. При цьому надходження від податків, зборів та НБУ, за його оцінкою, сягатимуть лише 55 млрд доларів.
„Тобто діра у нас приблизно 142 мінус 55 – це набагато більше, ніж цифра фінансового дефіциту, яку ми можемо побачити у звітах Мінфіну”, – підкреслив він.
Найбільший ризик – 2026 рік
За його словами, загальна потреба України у зовнішній допомозі, фінансові і військовій, складає в середньому за 24-й, 25-й та 26-й рік приблизно 90 млрд доларів.
У 2025 році фінансову частину вдалося покрити за рахунок програм ЄС. „Плюс військова допомога навіть від Сполучених Штатів в цьому році все одно надходить, тому що є залишки попередніх років. І будемо сподіватися, що нова адміністрація все-таки буде надавати і за новими якимись програмами допомогу”, – сказав він.
Але майбутнє викликає занепокоєння. „Найбільше питання зараз – це фінансування війни у 2026 році. Загальна потреба у фінансовій і військовій допомозі наступного року може сягати до 100 млрд доларів. Як перекрити цю потребу – на жаль, поки що дуже велике питання”, – резюмував Паращій.
Європейський Союз запускає програму фінансування на загальну суму 20 млн євро для підтримки стартапів та МСП у сфері технологій.
3D ukrainian and european union flags with metallic pole, standing together on a white wooden desk in front of sunny window background. With large copy space you can write your own titles effectively. Also you can use this compositon as square in social media channels like instagram etc.
Про це повідомив EIT Community Hub Ukraine.
Тож українські стартапи зможуть отримати гранти в розмірі від 300 000 до 500 000 євро для доведення своїх технологій до стадії виходу на ринок (від TRL 4 до TRL 6–7).
Програма спрямована на прискорення розвитку технологій у сферах:
штучного інтелекту;
робототехніки;
біотехнологій;
кібербезпеки.
А також інших напрямів, що є стратегічно важливими для економіки та безпеки України.
Ця ініціатива є логічним продовженням зусиль ЄС із посилення стійкості українського інноваційного сектору, інтеграції українських компаній до європейської бізнес-екосистеми та залучення приватних інвестицій у технологічні розробки.
«Це – унікальна можливість для українських стартапів і SME та трамплін до ще більшого європейського фінансування. Дякуємо EIC за підтримку української екосистеми», – зауважив Ігор Маркевич, EIT Community Officer Ukraine.
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік залишаться на рівні понад 40 млрд доларів.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на засіданні керівного комітету Української платформи донорів.
„Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив Шмигаль.
Він підкреслив, що зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на захист країни.
„Цього року Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Водночас викликом є 2026 рік. Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр.
