Саміт, який відбудеться з 15 по 17 червня на березі Женевського озера у французькому місті Ев’ян-ле-Бен, збере лідерів провідних економік світу, зокрема президента США Дональда Трампа, а також інші делегації високого рівня. Представники швейцарської армії заявили, що масштаб події та її близькість до швейцарського кордону вимагають тісної координації між цивільними та військовими органами влади.
„Близькість до кордону становить серйозний виклик для органів безпеки в кантонах Во, Женева та Вале. Як наслідок, Федеральна рада та парламент ухвалили рішення про додаткове залучення армії для забезпечення безпеки”, – заявили військові.
Військовим буде доручено охорону критичної інфраструктури, зокрема Женевського аеропорту, посилення прикордонного нагляду та моніторинг ключових транспортних маршрутів і Женевського озера.
Військово-повітряні сили Швейцарії також посилять патрулювання повітряного простору, ввівши обмеження на польоти з 10 по 19 червня, а також забезпечать системи протидії дронам та захист від ядерних, біологічних і хімічних загроз.
Брюссель тисне на США, Японію та Британію, щоб ті вже цього тижня прискорили виплати 45 мільярдів євро кредиту Україні
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv, про це стало відомо від трьох чиновників, обізнаних із перебігом переговорів.
Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс цього тижня їде до Вашингтона на весняні зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Там він планує особисто переконати партнерів з G7 пришвидшити виплати за так званим кредитом ERA – схемою екстреного фінансування, яку G7 ухвалила ще у 2024 році та забезпечила заморозженими активами центрального банку росії.
ЄС свою частку вже перерахував – 18,1 мільярда євро. Але загальна сума кредиту ERA становить 45 мільярдів євро, і близько 7 мільярдів досі не виплачено. Японія, Велика Британія та США свої частки ще не надали.
Домбровскіс зустрінеться з міністрами G7 у середу та четвер. Також заплановані окремі переговори:
з міністром фінансів США Скоттом Бессентом – 15 квітня;
з міністром фінансів України Сергієм Марченком – 16 квітня.
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів на тлі того, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів росії.
Про це повідомляє Euractiv.
Домбровскіс зазначив, що країни повинні прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
„Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Водночас Домбровскіс вважає, що цього може бути достатньо для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це „ще належить з’ясувати”.
Видання зазначає, що ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро.
Однак приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені іншими країнами, а саме США, Канадою, Японією і Британією.
За оцінками, в першому кварталі наступного року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.
Заява Домбровскіса пролунала на тлі того, що ЄС намагається домовитися про окремий „репараційний кредит” для України з використанням заморожених російських активів.
Єврокомісія сподівається переконати Бельгію підтримати цю схему до саміту лідерів у грудні. Але ці зусилля зазнали серйозної невдачі у четвер, коли прем’єр Барт де Вевер гостро розкритикував план у листі до президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Рішучі дії західних демократій дасть змогу знизити доходи Москви від продажу нафти на суму до 80 млрд доларів на рік.
Країни G7 планують „максимізувати тиск на експорт російської нафти”, завдяки підвищенню видобутку в Саудівській Аравії та ОАЕ і зниження закупівлі російської нафти в Індії та Туреччині. Про це повідомляє Reuters.
Коментатор агентства Г’юго Діксон наголосив, що у разі, якщо багаті демократії діятимуть рішуче, вони можуть знизити доходи Москви від продажу нафти на суму до 80 млрд доларів на рік. Таке зниження доходів стане серйозним ударом по економіці РФ, що й так слабшає, і, можливо, навіть змусить хазяїна Кремля Володимира Путіна припинити війну проти України.
Міністри фінансів G7, які зберуться на засідання Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, вже мають список заходів для „спустошення” військового бюджету Москви.
Однак зменшення експорту російської нафти може виявитися контрпродуктивним, коли інші виробники не заповнять нестачу. Інакше обмеження пропозиції призведе до зростання світових цін на нафту, що вдарить по економіці західних країн. Доходи Москви можуть навіть не зменшитися, оскільки вищі ціни компенсують скорочення обсягу.
Найкращий план G7 залежить від того, чи вдасться переконати інші країни, особливо держави Перської затоки, збільшити видобуток нафти. G7 потрібно переконати основних покупців російської нафти, таких як Індія, купувати менше російської нафти і більше саудівської та еміратської.
Саудівська Аравія може збільшити видобуток на 2,43 млн барелів на день, ОАЕ – на 0,85 млн барелів, за даними Міжнародного енергетичного агентства. Королівства готові до збільшення видобутку: їхні витрати низькі, а резерви нафти можуть забезпечувати їх десятиліттями. При цьому Саудівська Аравія має дорогі проєкти поза нафтовим сектором, що збільшує бюджетний дефіцит.
„Угода з Перською затокою” спрацює тільки в поєднанні з „угодою Індія-Туреччина”. Китай – найбільший покупець російської нафти, але з урахуванням міцного союзу з Москвою припинити цей потік неможливо.
Індія імпортувала близько 1,9 млн барелів російської нафти і нафтопродуктів в останні місяці, Туреччина – 0,9 млн барелів. G7 має показати цим країнам вигоду від скорочення закупівель у Росії та збільшення поставок з Перської затоки. Зниження цінової стелі на російську нафту дасть змогу Індії та Туреччині економити мільярди доларів.
У разі, коли Індія скоротить російські закупівлі на 75% і отримає знижку 20 доларів за барель, економія складе 3,5 мільярда доларів на рік. Туреччина матиме аналогічні вигоди. Європейський Союз повинен припинити решту 0,2 млн барелів імпорту з Росії.
Якщо Росія зможе продавати тільки 5 млн барелів по 40 доларів замість 7,3 млн барелів по 56 доларів, вона втратить половину експортних доходів. Втрати за рік можуть скласти 76 мільярдів доларів.
Реалізація такої складної угоди потребуватиме переговорів з Перською затокою, Індією і Туреччиною.
Фінансові стимули можуть зробити її привабливою для всіх учасників. Ця стратегія виявиться вкрай невигідною для Москви і може значно знизити її військові ресурси.
Міністри фінансів країн G7 домовилися посилити тиск на експорт російської нафти, яка є основним джерелом доходів РФ.
Про це сказано в комюніке міністрів, ухваленому 1 жовтня, повідомляє „Європейська правда”.
Міністри зазначили, що зараз настав час максимально посилити тиск на експорт російської нафти
„Ми будемо спрямовувати дії проти тих, хто продовжує збільшувати закупівлі російської нафти після вторгнення в Україну, а також проти тих, хто сприяє обходу обмежень”, – сказано в комюніке.
Вони також додали, що домовилися про важливість торговельних заходів, зокрема тарифів і заборон на імпорт та експорт, у своїх зусиллях перекрити надходження російських доходів.
„Ми вживатимемо конкретних заходів для суттєвого скорочення з перспективою поступової відмови від наших залишкових імпортів із Росії, зокрема імпорту вуглеводнів. Ми також серйозно розглядаємо можливість торговельних заходів та інших обмежень щодо країн і суб’єктів, які допомагають фінансувати воєнні зусилля Росії, зокрема щодо нафтопродуктів, вироблених із російської нафти”, – додано у комюніке.
Ці дії посилять тиск на Росію завдяки скоординованим економічним і фінансовим заходам, заявили міністри G7.
Для України важливо, що обмеження ціни на російську нафту були на рівні 30 доларів за барель. І це має бути спільне рішення лідерів G7, включно зі США.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського.
„Я закликаю вас співпрацювати зі Сполученими Штатами для запровадження суворого обмеження ціни на російську нафту. Наразі запропонована ціна становить 45 доларів за барель, але чимало експертів погоджуються, що справді ефективний рівень – 30 доларів”, – наголосив президент.
За його словами, Україна спільно з партнерами має зробити це „болісним для росії”.
„18-й пакет санкцій ЄС також має вдарити по російській енергетиці та банках. Важливо забезпечити 40 мільярдів доларів США щорічної бюджетної підтримки для України – для нашої стійкості, для того, щоб наша країна могла триматися далі. І це має бути спільне рішення лідерів G7, включно зі США”, – підсумував він.
[type] => post
[excerpt] => Для України важливо, що обмеження ціни на російську нафту були на рівні 30 доларів за барель. І це має бути спільне рішення лідерів G7, включно зі США.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1750253940
[modified] => 1750251883
)
[title] => Зеленський сказав G7, що потрібно Україні для стійкості у війні з росією
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=61174&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 61172
[uk] => 61174
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 57074
[image] => Array
(
[id] => 57074
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951.jpg
[original_lng] => 346461
[original_w] => 1920
[original_h] => 1080
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/volodimir-zelenszkij-ukran-elnok-730951.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1945
[_thumbnail_id] => 57074
[_edit_lock] => 1750241084:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 124053944001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 45
[2] => 51
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Думки
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 3402
[1] => 863
[2] => 172
[3] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => G7
[1] => Володимир Зеленський
[2] => росія
[3] => Україна
)
)
[6] => Array
(
[id] => 61072
[content] =>
Більшість країн „Групи семи” готові знизити так звану стелю цін на російську нафту, навіть якщо президент США Дональд Трамп вирішить відмовитися від цієї ініціативи.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це агентство Reuters дізналось від чотирьох поінформованих джерел.
За словами співрозмовників Reuters, ЄС і Велика Британія готові очолити ініціативу зі зниження „стелі цін” на російську нафту і діяти самостійно – за підтримки інших європейських країн G7 і Канади.
Джерела агентства кажуть, що поки невідомо, яке рішення ухвалять з цього питання США, а також Японія.
„Європейські країни наполягають на зниженні обмеження ціни на нафту з 60 до 45 доларів. Є позитивні сигнали від Канади, Великої Британії і, можливо, Японії. Ми використаємо G7, щоб спробувати залучити США”, – сказало Reuters одне з джерел.
Як пояснили співрозмовники агентства, підтримка Вашингтона для зниження „стелі цін” не є необхідною через домінування Британії на світовому ринку страхування морських перевезень та вплив ЄС на західний флот нафтових танкерів.
Однак підтримка США є важливою, коли йдеться про платежі за нафту в доларах та їхню банківську систему.
Лідери країн „Великої сімки” досягли консенсусу щодо того, як надати Україні близько 50 мільярдів доларів. Ці кредити будуть забезпечені доходами від заморожених російських суверенних активів.
Про це йдеться у заяві G7, зробленій у п’ятницю, 25 жовтня. Також лідери „Великої сімки” наголосили, що росія повинна припинити свою незаконну агресивну війну й заплатити за шкоду, яку вона завдала Україні, відповідно до міжнародного права.
G7 про надання Україні кредитів коштом заморожених російських активів
Лідери країн G7 досягли консенсусу щодо того, як надати Україні близько 50 мільярдів доларів США в межах Надзвичайної програми прискорення надходжень (ERA). Згідно з заявою, ці кредити будуть виплачувати доходами від заморожених активів росії в межах правових систем країн G7 і міжнародного права.
Також у „Великій сімці” зазначили, що кошти будуть виплачуватися через декілька каналів підтримки бюджетної, військової та реконструкційної допомоги Україні, згідно з чинним законодавством і відповідними правовими системами країн-членів G7.
Наша мета розпочати виплату коштів до кінця року,
– наголосили лідери G7.
Також додали, ця заява підтверджує, що G7 виконує зобов’язання, взяті на себе в червні на саміті лідерів G7 в Апулії.
Російська незаконна і неспровокована агресія завдала невимовної шкоди народу України та глобальному миру й безпеці. Ми не втомлюватимемося у своїй рішучості надавати Україні підтримку, необхідну їй для перемоги. росія повинна припинити свою незаконну агресивну війну та заплатити за шкоду, яку завдала Україні, відповідно до міжнародного права,
– підкреслили лідери „Великої сімки”.
Додали, що G7 залишається непохитною у своїй солідарності на підтримку боротьби України за свободу, а також її відновлення та реконструкцію.
„Завдяки великому обсягу фінансування з позик ERA для задоволення її нагальних потреб, ми ще раз чітко заявили про наше непохитне зобов’язання підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Час не на боці президента Путіна”, – наголосили в G7.
Україна мала власні ключові умови до „Великої сімки” (G7) щодо виділення 50 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Міністерства фінансів України Сергія Марченка в ефірі телемарафону.
В першу чергу, Марченко запропонував дочекатись комюніке за результатами саміту лідерів G7. Після цього розпочнеться технічна робота, яка допоможе структурувати рішення щодо виділення коштів правильно. Київ, своєю чергою, також був залучений до розв’язання цього питання та мав свої ключові умови:
Україна повинна отримати кошти в цьому році;
кошти повинні носити безумовний характер;
кошти повинні бути спрямовані на будь-які цілі й видатки, яких потребує Україна.
„До нас дослухалися і я сподіваюся, що в технічному рішенні, яке ми зараз обговорюємо, це буде реалізовано. Крім того, це дозволяє рухати основний трек – конфіскація активів, на якій ми також наполягали”, – додав міністр.
За словами Марченка, без рішення щодо виділення 50 млрд доларів, 2025 рік виглядав для України абсолютно незакритим не тільки в частині військових видатків, а й соціально-гуманітарних.
„В нас не було тих запевнень, які були потрібні. Зараз, ми ці запевнення, сподіваюся, отримали й технічні команди напрацюють ці рішення й далі в нас є перспектива сформувати бюджет на 2025 рік для того, щоб він передбачав всі необхідні нам видатки”, – розповів Марченко.
Після початку повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації на територію України, Захід заблокував активи країни терориста. Розмір активів становить близько 300 млрд доларів, втім точної цифри немає. Зрештою питання передачі коштів „застрягло” через страх окремих союзників щодо ризиків.
Міністри енергетики країн Великої сімки (G7) підпишуть на саміті в Турині 30 квітня угоду про припинення з 2030 року використання вугілля у виробництві електроенергії.
Про це повідомляє агентство Reuters.
Згідно з угодою, країни G7 зобов’язуються закрити свої вугільні електростанції максимум до 2035 року.
Для Німеччини та Японії, де вугільні електростанції виробляють понад чверть усієї електроенергії, передбачаються деякі відтермінування.
Німеччина прописала у своєму законодавстві остаточну мету закриття вугільних електростанцій не пізніше 2038 року. Японія поки що не встановила конкретну дату закриття вугільних станцій.
Угода з вугілля стане значним кроком поетапної глобальної відмови від викопного палива, яке обговорювалося ще на торішньому кліматичному саміті СОР28 ООН у Дубаї. Тоді не були ухвалено жодних рішень щодо заборони використання вугілля в енергетиці.
Офіційно міністри G7 оголосять про укладання угоди з вугілля сьогодні, в другій половині дня.
