Інвестиційний фонд, у межах угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки (США) щодо корисних копалин, може розпочати роботу вже до кінця року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на першу віцепрем’єр-міністра – міністра економіки України Юлію Свириденко, яку цитує Reuters.
Цієї середи Свириденко провела зустріч з головою Міністерства фінансів США Скоттом Бессентом й Корпорацією фінансування розвитку, яка буде партнером фонду. Тоді ж сторони „обговорили дуже конкретні кроки щодо того, як зробити цей фонд функціонуючимпротягом цього року„.
„Тож ми плануємо провести перше засідання ради цього фонду в липні і обговоримо, яким буде стартовий капітал для початку роботи цього фонду. І, власне, ми також повинні прийняти інвестиційну стратегію цього фонду на найближчі кілька років”, – додала вона.
Україна та США підписали угоду про надра. В уряді пояснили, яким чином будуть розподілятися прибутки між сторонами в рамках договору.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіли перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко та торговий представник України Тарас Качка.
„Це – володіння, управління – все 50/50. Розподіл прибутків лише через 10 років. До цього – тільки інвестиції і тільки в Україну”, – розповіла Свириденко.
За словами Качки, на момент підписання частки у США та у Україні в Фонді однакові – 50/50, а далі є можливість вносити ще додаткові внески.
„Вони можуть бути безрозмірні, як з боку США, так і з боку України. Розмір внеску не впливає на те, що управління рівноправне. Він важливий на етапі виплати доходів”, – пояснив він.
При цьому за словами Свириденко, кожен – і США, і Україна, отримує 50% акцій цього Фонду.
„Що стосується розподілу прибутків: уявімо, що за 10 років фонд генерує прибуток у 2 млрд доларів. Припустимо, що за цей час США надали додатково 1 млрд доларів допомоги, яка була вкладена у фонд. У такому разі, перш за все, з прибутку повертається ця додаткова сума, яка була внесена – тобто 1 млрд повертається США. А вже залишок прибутку – у цьому прикладі ще 1 млрд – розподіляється порівну, 50/50”, – додала вона.
Фінансову вигоду від угоди з видобутку корисних копалин між Україною та США може бути отримано більш ніж через 10 років через численні перешкоди на шляху до освоєння нових родовищ у зруйнованій війною країні.
Як зазначають експерти, розробка родовищ критично важливих мінералів у країнах із розвиненою гірничодобувною промисловістю, таких як Канада та Австралія, може зайняти від 10 до 20 років. У випадку з Україною та її родовищами корисних копалин даних, що підтверджують їхню економічну життєздатність, мало. Інвестори можуть відмовитися від вливання грошей у країну, де інфраструктура зруйнована російським вторгненням, а безпека не гарантована.
„Якщо хтось думає, що всі ці корисні копалини раптом почнуть експортуватися з України, то він помиляється. Реальність така, що людям буде складно виправдати вкладення грошей, коли можна інвестувати в критично важливі корисні копалини в країнах, які не перебувають у стані війни”, – сказав агентству Адам Вебб із консалтингової компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Зазначається, що до повномасштабного вторгнення Україна не поспішала з видачею нових ліцензій на видобуток природних ресурсів. За даними Державної служби геології та надр України, з 2012 по 2020 рік було видано близько 20 ліцензій на видобуток нафти й газу, 1 – на графіт, 1 – на золото, 2 – на марганець і 1 – на мідь. Загалом в Україні 3482 чинні ліцензії.
Сім з 24 потенційних гірничодобувних проєктів, визначених Benchmark, стосуються територій, які окуповані Росією. Ідеться про видобуток літію, графіту, рідкоземельних мінералів, нікелю й марганцю. А угода про видобуток корисних копалин не містить жодних гарантій безпеки, зазначає Reuters.
[type] => post [excerpt] => Фінансову вигоду від угоди з видобутку корисних копалин між Україною та США може бути отримано більш ніж через 10 років через численні перешкоди на шляху до освоєння нових родовищ у зруйнованій війною країні. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1746186600 [modified] => 1746176231 ) [title] => Прибутку від угоди про копалини може не бути ще понад 10 років, - Reuters [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59882&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 59895 [uk] => 59882 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 59883 [image] => Array ( [id] => 59883 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [original_lng] => 468189 [original_w] => 640 [original_h] => 427 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1746165431:8 [_thumbnail_id] => 59883 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1304 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 614632587000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 19396 [1] => 248 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => корисні копалини [1] => США [2] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 58694 [content] =>
Уповноважений путіна з міжнародного співробітництва Кирило Дмитрієв повідомив про початок переговорів між росією та США щодо спільних проєктів з видобутку рідкісноземельних металів.
Дмитрієв, який також є головою російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), заявив, що переговори між Москвою та Вашингтоном стосуються рідкісноземельних металів, які є важливою сферою для співпраці між двома країнами. Він підкреслив, що обговорюються не лише метали, але й інші проєкти в росії.
„Рідкісноземельні метали – важлива сфера для співпраці, і, безумовно, ми розпочали дискусії про різні рідкісноземельні метали та проєкти в росії”, – сказав Дмитрієв
Після переговорів між США та Україною щодо можливості угоди про видобуток корисних копалин, правитель росії володимир путін запропонував США спільно розвідувати російські родовища рідкісноземельних металів в рамках майбутньої економічної угоди між країнами.
Дмитрієв також заявив, що деякі компанії вже проявили інтерес до участі в таких проєктах, хоча конкретних компаній чи додаткових деталей не розкрив.
Російські ЗМІ стверджують, що питання співпраці може бути додатково обговорене під час наступного раунду російсько-американських переговорів, який, за прогнозами, може відбутися в середині квітня в Саудівській Аравії.
Уряд президента США Джо Байдена призупинив розвідку нафти та газу в національному заповіднику арктичної дикої природи на Алясці, заявили в міністерстві внутрішніх справ Сполучених Штатів. Розпорядження залишатиметься чинним до завершення всебічного аналізу на основі законів захисту екології.
За даними міністерства, у розподілі дозволів на видобуток нафти й газу були виявлені юридичні недоліки.
Згадане розпорядження зупинило дію рішення попереднього президента США Дональда Трампа, який за два тижні до закінчення свого терміну дозволив видобуток у регіоні протягом наступних десяти років. Першого ж дня після своєї інавгурації Байден наказав переглянути рішення колишнього глави держави.
Надання дозволу на розвідку в регіоні, який, за попередніми оцінками, містить значні запаси сировини, було предметом дискусій протягом десятиліть.
Уряд Трампа відкрив шлях для проведення бурових робіт у 2017 році, внісши зміни до закону. Це рішення викликало значний опір екологічних організацій.
Заповідник арктичної дикої природи займає площу близько 80 000 квадратних кілометрів.
The 25 richest Americans including Jeff Bezos, Mike Bloomberg and Elon Musk paid relatively little — and sometimes nothing — in federal income taxes between 2014 and 2018, according to an analysis of IRS filings by ProPublica. https://t.co/IsZyRbMT53
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
