Пропозиція Єврокомісії виходить за межі мандату Європейського Центробанку
Euro sign at European Central Bank headquarters in Frankfurt, Germany with dark dramatic clouds symbolizing a financial crisis
Європейський центральний банк відмовився надати гарантії для виплати „репараційного кредиту” Україні на суму 140 мільярдів євро, який має бути забезпечений замороженими російськими активами.
Як пише The Financial Times, це рішення базується на висновку, що пропозиція Єврокомісії виходить за межі мандату банку.
Зазначається, що країни ЄС мають надати державні гарантії, щоб розподілити ризики повернення „репараційного кредиту”. Але, на думку представників Європейської комісії, країни-члени не зможуь оперативно зібрати необхідні кошти. Тому вони звернулися до ЄЦБ з пропозицією виступити „кредитором останньої надії” для бельгійського Euroclear Bank. Але представники Європейського центрального банку відмовили.
Внутрішній аналіз Європейського Центробанку дійшов висновку, що пропозиція комісії рівнозначна наданню прямого фінансування урядам, оскільки Центральний банк покриватиме фінансові зобов’язання держав-членів.
Ця практика, яку економісти називають „монетарним фінансуванням”, заборонена в договорах ЄС, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до регулятора.
За даними газети, у відповідь на позицію ЄЦБ Єврокомісія розпочала розробку альтернативних пропозицій, які б забезпечили тимчасову ліквідність для підтримки кредиту у розмірі 140 млрд євро.
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів на тлі того, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів росії.
Про це повідомляє Euractiv.
Домбровскіс зазначив, що країни повинні прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
„Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Водночас Домбровскіс вважає, що цього може бути достатньо для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це „ще належить з’ясувати”.
Видання зазначає, що ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро.
Однак приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені іншими країнами, а саме США, Канадою, Японією і Британією.
За оцінками, в першому кварталі наступного року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.
Заява Домбровскіса пролунала на тлі того, що ЄС намагається домовитися про окремий „репараційний кредит” для України з використанням заморожених російських активів.
Єврокомісія сподівається переконати Бельгію підтримати цю схему до саміту лідерів у грудні. Але ці зусилля зазнали серйозної невдачі у четвер, коли прем’єр Барт де Вевер гостро розкритикував план у листі до президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Іпотека на вторинному ринку нерухомості подорожчала – ставка зросла до 9,37% у вересні з 8,99% місяцем раніше, водночас на первинному ринку без змін. Про це свідчать дані щомісячного опитування НБУ банків.
За даними НБУ, банки України у вересні видали 851 іпотечний кредит на загальну суму 1,6 млрд грн, при чому 62,5% видано на первинці.
Коротко про результати опитування:
532 кредити на 1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 152 на 276 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
319 кредитів на 621 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
середньозважена ефективна ставка становила 8,13% річних на первинному ринку та 9,37% на вторинному ринку;
якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів тримається на рівні 12%.
Що по регіонах
У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у вересні видано:
у Київській області (303 договори на загальну суму 599 млн грн, або 37% від загального обсягу);
у місті Києві (155 договорів на 350 млн грн);
у Львівській області (46 договорів на 95 млн грн);
в Івано-Франківській області (53 договори на 90 млн грн);
у Волинській області (35 договорів на 61 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.
Норвегія може підтримати план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів для України, але не буде використовувати для цього свій суверенний фонд.
Як пише „Європейська правда”, про це в інтервʼю NRK повідомив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг.
За словами Столтенберга, Норвегія, яка не є членом ЄС, вже робить значні фінансові внески на користь України і також може потенційно взяти участь у планах ЄС щодо кредиту, але не надаватиме гарантій самостійно.
„Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму, 1,6 трильйона норвезьких крон (159 млрд доларів), але це не варіант”, – сказав він.
Глава норвезького Мінфіну додав, що рішення буде ухвалене з огляду на те, яким буде фінальне рішення ЄС щодо кредиту.
Міністри фінансів країн ЄС у четвер мають обговорити способи надання Україні 130-140 млрд євро шляхом використання заморожених російських активів.
Бельгія, де розташована компанія Euroclear, яка зберігає більшу частину російських активів, виступила проти ідеї використання заморожених коштів, побоюючись судових позовів з боку Москви.
Щоб вийти з глухого кута, деякі члени парламенту Норвегії запропонували, щоб суверенний фонд країни – найбільший у світі з активами понад 2 трлн доларів – надав гарантію, яка покривала б потенційну юридичну відповідальність.
Європейська комісія намагається переконати уряд Бельгії підтримати надання Україні мегакредиту на 140 млрд євро, який має стати фінансовою „подушкою” для Києва на найближчі три роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними видання, сьогодні відбудеться один із вирішальних раундів консультацій: високопосадовці Єврокомісії хочуть переконати Бельгію, що всі фінансові та юридичні ризики використання російських активів уже враховані та мінімізовані.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер залишає питання відкритим, адже всередині країни триває складний бюджетний процес: уряд намагається узгодити скорочення видатків на 10 млрд євро.
На тлі внутрішньої нестабільності Бельгія побоюється, що може опинитися відповідальною за повернення коштів Москві, якщо юристи Кремля оскаржать використання заблокованих активів у судах.
Ще одна проблема – часовий фактор. Якщо Бельгія не змінить позицію, ЄС не зможе вчасно ухвалити пакет. У такому разі Києву доведеться покладатися на інші джерела фінансування або ризикувати опинитися без критично необхідних коштів навесні 2026 року.
Наразі дефіцит українського бюджету оцінюється приблизно у 60 млрд доларів на найближчі два роки, без урахування витрат на оборону.
За словами єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, юридичні ризики „обмежені”, а будь-які потенційні збитки для Бельгії будуть перекриті гарантіями від інших урядів ЄС. Водночас Брюссель вимагає від партнерів національних гарантій на суму понад 170 млрд євро „на всяк випадок”.
У разі позитивного рішення Єврокомісія планує вже найближчими тижнями внести законопроєкт щодо репараційної позики. Але якщо Європарламент також вимагатиме участі в процесі, це може суттєво затягнути ухвалення рішення та поставити під загрозу вчасну фінансову підтримку Києва.
У Норвегії зростають заклики серед партій щодо того, аби країна використала свій суверенний фонд розміром 1,8 трлн євро, щоб допомогти просунути застряглий кредит ЄС для України у розмірі 140 млрд євро.
Про це пише Euractiv, передає „Європейська правда”
П’ять норвезьких політичних партій Норвегії закликали Осло втрутитися, щоб подолати занепокоєння Бельгії щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування репараційного кредиту для України на суму 140 млрд євро.
Як зазначається, лідери ЄС обговорили це питання 23 жовтня на саміті в Брюсселі, але не дійшли згоди, оскільки Бельгія наполягає, що інші країни ЄС повинні розділити юридичні та фінансові ризики, пов’язані з цим планом, перш ніж вона погодиться на його реалізацію.
Минулого тижня прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре доручив провести „повний перегляд” можливої участі Норвегії.
Як зазначається, багата на нафту Норвегія володіє найбільшим у світі суверенним фондом вартістю 1,8 трлн євро, куди входять приблизно 109 млрд євро, зароблених на стрімкому зростанні цін на газ у 2022 і 2023 роках після вторгнення Росії в Україну.
„Ми уважно стежимо за ситуацією і продовжуємо діалог з колегами з ЄС”, – заявила державна секретарка міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан.
Ці коментарі з’явилися в той час, коли країни ЄС розглядають можливість використання заморожених активів Росії, а не власних бюджетів, для задоволення фінансових потреб Києва, які, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становлять близько 55 млрд євро на найближчі два роки.
Речник Європейської комісії зазначив, що Брюссель має намір представити варіанти фінансування потреб України, але „на пізнішому етапі посилить дискусії з однодумцями та союзниками”.
Утім, наразі немає жодних ознак того, що Норвегія візьме на себе провідну роль у застряглому плані надання позики, хоча вона може приєднатися як один із кількох спонсорів.
„Норвезькі консерватори налаштовані позитивно, але це має відбуватися спільно з країнами ЄС”, – сказала колишня міністерка закордонних справ Іне Еріксен Серейде.
Європейська комісія направила державам-членам ЄС документ з пропозицією використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту для України обсягом 140 мільярдів євро.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Politico, яке ознайомилося з документом
Ідею представили столицям країн напередодні зустрічі послів ЄС у п’ятницю, де вони готуватимуть підґрунтя для саміту європейських лідерів наступного тижня в Копенгагені.
Загальні контури цієї схеми обговорювалися неформально протягом кількох тижнів. Згідно з планами, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як росія завершить війну та сплатить післявоєнні репарації.
І тоді ЄС компенсує витрати бельгійській фінансовій компанії Euroclear, яка зберігає заморожені російські активи.
Кредит Україні пропонують надавати траншами. Ці гроші можна буде використати як для „оборонного співробітництва”, так і для підтримки звичайних бюджетних потреб Києва.
Єврокомісія також запропонувала змінити правила продовження санкцій – перейти від одностайності до кваліфікованої більшості, щоб знизити ризик блокування процесу Угорщиною та повернення активів росії.
Цього тижня міністри фінансів країн „Великої сімки” обговорять в Італії законність використання 270 млрд євро заморожених російських активів як застави для надання Україні додаткового кредиту на суму 30 мільярдів євро.
Як зазначається, зустріч відбудеться у Стрезі, що на півночі Італії.
Видання пише, що дебати про те, як зробити заморожені російські державні активи доступними для України, зайшли в глухий кут понад рік тому, оскільки прихильники повного арешту активів, на відміну від заморожування, не змогли переконати керівників центральних банків або отримати достатню підтримку всередині G7.
Пропозиції щодо використання державних активів як застави для отримання кредиту є навіть моментом розбіжностей між США та Німеччиною.
Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард минулого тижня висунула юридичні та економічні заперечення проти повного арешту активів, але США, за сильної підтримки Великої Британії, сповнені рішучості спробувати обійти ці заперечення.
Вашингтон хоче обійти її аргументи, заявивши, що заморожені активи не потрібно арештовувати чи конфісковувати, а натомість мобілізувати їх для надання Україні великого кредиту, відсотки за яким сплачуватимуться з річних прибутків заморожених російських активів. Арешт активів російського центрального банку і передача їх Україні як передплати за репарації зараз фактично виключені.
„Перехід від заморожування активів до конфіскації активів, розпорядження ними – це те, на що потрібно дивитися дуже уважно”, – сказала Лагард, додавши, що це „почне порушувати міжнародний правовий порядок, який ви хочете захистити, який ви хочете, щоб Росія і всі країни світу поважали”.
Сполучені Штати й Велика Британія спробують переконати європейських союзників погодитись на компромісний варіант. Вони пропонують замість відносно невеликих сум щороку (як планує Євросоюз) зібрати великий кредит або випустити облігації на суму близько 30 млрд євро. Відсотки за ними згідно з ідеєю платитимуть з доходу від заморожених активів.
Країни G7 могли б забезпечити облігації державними гарантіями, щоб заспокоїти приватних інвесторів, заявили офіційні особи на конференції з питань безпеки ім. Леннарта Мері в Таллінні на вихідних.
Використання активів російського центрального банку як застави буде оборотним заходом, поки Росія не виплатить репарації. Критики плану стверджують, що використання активу як застави означає володіння активом, що дорівнює конфіскації. ЄС з великими труднощами погодився на те, що частина відсотків від російських активів, заарештованих західними державами, може бути передана Україні.
Бельгія, де знаходиться брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear, є найбільшим власником заморожених російських державних активів на суму 191 млрд євро. Активи в Бельгії вже принесли 5 млрд євро інвестиційного доходу у 2022-23 роках.
Україна отримала від Світового банку 63 млн євро кредиту для фінансування виплат педагогам і держслужбовцям.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Повідомляється, що гроші надані Міжнародною асоціацією розвитку (IDA) на пільгових умовах у рамках проєкту Світового банку „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE).
Термін погашення кредиту – 10 років із чотирирічним пільговим періодом.
У міністерстві зазначають, що цим кредитом планується покрити вже виплачені зарплати за два місяці.
„Кошти буде спрямовано на часткове відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та педагогічних працівників за лютий та березень 2023 року”, – йдеться у повідомленні.
Кабінет міністрів затвердив постанову про запуск нової державної програми, яка дозволяє залучити до 60 млн грн пільгового кредиту підприємствам, які через війну втратили свої виробничі потужності.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
„Мова про потужності, які були зруйновані, пошкоджені або розташовані на окупованих територіях. Ця нова програма дозволить відновити роботу частини бізнесів. Кредит надаватиметься на інвестиційні цілі або на фінансування оборотного капіталу. Держава забезпечує до 80% тіла кредиту перед банком. Позика надається до 5 років. Нове або оновлене підприємство не може розташовуватися ближче, ніж за 50 кілометрів до лінії бойових дій. Ми знаємо, що в Україні є десятки та сотні бізнесів, які готові відновлювати роботу, інвестувати власні кошти, повертати працівників, але їм потрібна була додаткова підтримка від держави. Таку підтримку ми тепер будемо надавати”, – сказав він.
За його словами, триватимуть і дві інші урядові програми – виплати бізнесу, який наймає переселенців, і програма безповоротних грантів „єробота”.
„У рамках програми виплат за наймання переселенців уряд вже виплатив близько 150 млн грн. Йдеться про більш ніж 13 тисяч працівників, які отримали роботу. За програмою „єробота” вже видано понад тисячу грантів. 250 млн грн на мікробізнес. Ще 320 млн грн на створення майже 50 нових виробництв у сфері переробки. Це харчові та меблеві виробництва, обробка деревини та металу, виробництво електричного та машинного обладнання. Тобто вже зараз мова йде про створення тисяч нових робочих місць, і це тільки старт програми”, – сказав він.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
