З 1 березня в Україні знизилися ціни на 100 найбільш затребуваних ліків. Виробники, які оголосили про коригування вартості, вже виконали свої зобов’язання. Незабаром подешевшають ще 273 лікарські засоби.
Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час спілкування з журналістами, передає РБК-Україна. Нагадаємо, уряд ухвалив постанову, яка забороняє аптекам і фармкомпаніям укладати маркетингові угоди, а також встановлює обмеження націнок на ліки.
Коли очікувати здешевлення
„На сьогодні маємо перелік із 273 препаратів від 26 фармкомпаній, які вже переглянули або ще знижують оптово-відпускні ціни. У середньому зниження складає 16%, а в окремих випадках досягає 52%”, – зазначив міністр.
Серед цих медикаментів 97 входять до Національного переліку основних лікарських засобів, 90 відпускаються за рецептом, а ще 86 є безрецептурними.
У МОЗ переконані, що Постанова допоможе знизити вартість медичних препаратів, однак представники фармацевтичного ринку висловлюють занепокоєння щодо можливих негативних наслідків для доступності ліків.
Заборона маркетингових угод між аптеками та виробниками вплинула на доступність ліків
Нові обмеження на укладання маркетингових угод між фармвиробниками та аптеками вже позначилися на доступності медичних препаратів для українців. Громадяни дедалі частіше стикаються з дефіцитом окремих ліків, а аптечні мережі змушені переглядати свої бізнес-стратегії.
Про це повідомив СЕО мережі аптек „Подорожник” Тарас Коляда, передає РБК-Україна з посиланням на UNN.
„Життєвий цикл товарних залишків в аптеках може тривати понад 40 днів, залежно від попиту. Тож наслідки ініціативи зі зниження цін проявляються поступово, адже все залежить від того, які запаси ліків були в конкретній аптеці на момент запровадження змін. Водночас у багатьох регіонах країни вже спостерігається дефіцит певних препаратів”, – зазначив Коляда.
Як це вплинуло на аптеки?
Заборона маркетингових угод позбавила аптеки можливості проводити акційні знижки на медикаменти, що погіршило доступ населення до необхідних ліків.
„Наша мережа змушена була відмовитися від акцій та програм лояльності, оскільки механізми їх реалізації фактично зникли”, – пояснив Коляда. Крім того, довелося внести зміни в інвестиційні плани компанії.
„Ми призупинили відкриття нових аптек, особливо в населених пунктах із низькою прохідністю. Водночас наш пріоритет – забезпечити українців якісною фармацевтичною допомогою навіть там, де аптек узагалі немає. Це часто економічно невигідний крок, але життєво необхідний для людей”, – наголосив він.
Програму „Доступні ліки” розширять
Міністр охорони здоров’я нагадав, що програма „Доступні ліки” щороку оновлюється, інколи навіть двічі на рік. Наступне розширення планується вже впродовж місяця.
„На сьогодні 90% препаратів із Національного переліку, які застосовуються для амбулаторного лікування, вже включені до програми. У найближчому оновленні ми плануємо додати онкологічні ліки для терапії раку молочної залози. Це базовий препарат, який стане доступним пацієнтам у рамках програми”, – повідомив міністр.
Часткове відшкодування вартості ліків
Ще одним важливим кроком стане впровадження механізму часткової компенсації вартості нових препаратів.
„Залежно від фінансування, у другому півріччі до програми можуть бути додані нові препарати, але поки що з частковою реімбурсацією – від 30% до 70%. Це дозволить пацієнтам суттєво заощадити. Надалі, залежно від результатів, ми розглядатимемо можливість збільшення компенсації до 100%”, – зазначив міністр.
Бізнес та фармацевтична спільнота звернулася до президента України Володимира Зеленського із закликом не підписувати законопроєкт №11493, який вносить зміни до законодавства щодо державної реєстрації лікарських засобів. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на текст звернення, що було підготовлено за підсумками форуму „Фармапогляд-2025”, який відбувся 13 лютого.
Доступ до деяких препаратів ускланиться
Учасники звернення наголошують на ризиках, які може спричинити ухвалення закону, включаючи обмеження доступу до ефективних та безпечних ліків, порушення ринкових механізмів та зниження привабливості сектору охорони здоров’я для інвесторів. Вони вказують, що запропоновані зміни не відповідають європейським стандартам і можуть ускладнити доступ пацієнтів до необхідних препаратів.
Серед підписантів – Євген Кунда (Proxima Research International), Володимир Редько (Асоціація виробників інноваційних ліків), Володимир Ігнатов (Асоціація міжнародних фармацевтичних виробників), Анна Дерев’янко (Європейська Бізнес Асоціація), Тетяна Котляр (ФАРМУКРАЇНА), Ірина Суворова (Аптечна професійна асоціація України) та Олег Клімов (Всеукраїнська фармацевтична палата). Вони закликають президента повернути закон на доопрацювання Верховній Раді, щоб уникнути потенційного дефіциту ліків та дестабілізації ринку.
Українська бізнес-спільнота застерігає, що повна заборона маркетингових угод у фармацевтичному ринку може залишити 200 тисяч пацієнтів без доступу до соціальних програм підтримки.
На нараді з Держлікслужбою України представники бізнесу та фармкомпаній наголосили, що такі обмеження можуть призвести до зростання цін на ліки та зниження їх доступності. Аптеки втратять можливість утримувати низькі націнки, а гнучке управління цінами стане неможливим.
Бізнес-асоціації закликають адаптувати маркетингові практики до європейських стандартів і планують запропонувати зміни до законодавства, щоб уникнути негативних наслідків.
Індійські ліки витіснять європейські та вітчизняні, – експерт
Запровадження нових правил регулювання фармацевтичного ринку України може мати серйозні наслідки для пацієнтів.
Про це заявив директор Благодійного фонду пацієнтів „Крапля крові” Іван Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на УНН.
Адже нововведення можуть не лише не знизити ціни на медикаменти, а й, навпаки, викликати дефіцит життєво необхідних препаратів.
„Це дуже ризикований законопроєкт (№11493 щодо регулювання фармацевтичного ринку – ред.). Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть”, – зазначив Іван Зеленський.
За його словами, основні молекули препаратів для онкохворих закуповуються через номенклатуру державних закупівель. Ці контракти є довгостроковими і ризик невеликий.
„Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці”, – зазначив Іван Зеленський.
Він зазначив, що виробників, які працюють в Україні можна умовно поділити на три частини – європейські, вітчизняні та індійські. При цьому індійські виробники „давлять” на решту низькими цінами.
„Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат”, – пояснив Іван Зеленський.
Він зазначив, якщо з українського ринку підуть відомі бренди, а залишаться тільки дешеві аналоги, існує ризик, що ліки будуть неякісні.
Є рішення, щоб знизити ціни на ліки на 30%, принаймні на топ-100 медичних засобів вже з 1 березня.
Рада Національної безпеки та оборони України на засіданні у середу, 12 лютого, прийняла рішення щодо цін на ліки для їх здешевлення. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
„Є шлях, щоб знизити на 30% ціну на топ 100 медичних засобів із 1 березня – на найбільш важливі ліки для наших людей”, – заявив глава держави.
Президент зазначив, що уряд повинен представити суспільству всі деталі.
„Зміни мають бути відчутними й позитивними для мільйонів українців. Це персональна відповідальність урядовців і конкретно – міністра охорони здоров’я”, – заявив Зеленський.
Купувати ліки може стати складніше – уряд хоче заборонити можливість бронювати медикаменти зі знижкою на відповідних маркетплейсах.
Про це розповіли у пацієнтських організаціях і закликали не ухвалювати таких змін.
Йдеться про проєкт постанови „Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) „.
Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів наголошує, що фактично дія документа унеможливить використання суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, послуг прайс-агрегаторів.
„Зараз 30% покупок в аптеках здійснюються через маркетплейси, аптеки заохочують бронювання онлайн саме знижками, середній розмір яких — 15%. Маркетплейси (apteki.ua, tabletki.ua, doc.ua, та інші) не продають ліки, а лише бронюють – споживач приходить до обраної аптеки, там оплачує і отримує товар. Але основна їх цінність – це пошук найближчої аптеки з потрібними ліками по прийнятній ціні. Тому для громадян втрата майданчиків, на яких можна порівняти ціни та перевірити наявність потрібних лікарських засобів є відкатом в минуле, а не позитивними змінами, як вказано в пояснювальній записці до Постанови”, — йдеться у заяві пацієнтської організації.
Пацієнтська організація вказує також на глобальні ризики – блокування аптечних маркетплейсів та прайс-агрегаторів призведе до відсутності конкуренції, монополізації ринку великими мережами й, як наслідок, зростання ціни для споживача.
У Державному бюджеті України передбачено 8,072 млрд на закупівлю лікарських засобів для пацієнтів з тяжкими захворюваннями.
Про це на брифінгу 2 травня поінформував міністр охорони
здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Загальна сума, яка визначена в Державному бюджеті
України на закупівлю лікарських засобів централізовано, за державний кошт,
становить майже 8 мільярдів 72 мільйони. Ця сума, залежно від програм, буде
розподілена між міжнародними організаціями та ДП «Медичні закупівлі», – сказав
Степанов.
Він уточнив, що йдеться про закупівлю препаратів для
лікування орфанних захворювань, вірусних гепатитів, туберкульозу, тест-систем
для донорства тощо.
Раніше Степанов заявив, що Міністерство охорони здоров’я
веде перемовини із міжнародними організаціями, через які Україна закуповує ліки
для хворих на онкологію, ВІЛ, СНІД, гепатит, гемофілію та інші захворювання,
про зміну умов закупівель.
Як повідомлялося, колишня в.о. міністра охорони здоров’я
Уляна Супрун наголошувала, що закупівлі ліків та медичних виробів за бюджетними
програмами опинилися під загрозою.
При цьому МОЗ заявляв про заборгованість міжнародних
закупівельних організацій щодо поставок ліків на суму 5,3 млрд грн.
