Чимало українців отримують посилки з-за кордону, наприклад, від родичів/знайомих або купуючи товари в маркетплейсах. В деяких випадках поштові відправлення підлягають оподаткуванню, а порушення вимоги карають штрафними санкціями і навіть конфіскацією.
Митні ставки і штрафи
Міжнародні поштові відправлення обкладаються митом залежно від сумарної фактурної ціни товарів. Згідно з інформацією на сайті Державної митної служби, якщо вартість посилки перевищує еквівалент 150 євро, то вантаж підлягає оподаткуванню:
ввізним митом за ставкою 10% (стаття 374 Митного кодексу);
податком на додану вартість за ставкою 20% (стаття 193 Податкового кодексу).
Відсотки нараховують на суму перевищення, а не повну вартість товарів у посилці. Також додатково необхідно оплатити митно-брокерські послуги та оформити декларацію за формою М-16. Стаття 471 Митного кодексу накладає штраф на українців, які не задекларували товари, що переміщуються через кордон, — 30% від вартості.
Також існує стаття 484, згідно з якою зберігання, перевезення чи придбання товарів, ввезених на територію України поза митним контролем або з приховуванням, тягне за собою штраф у розмірі 100% вартості продукції або її конфіскацію.
Стаття 485 говорить, що протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру (надання неправдивих відомостей про вагу, кількість, вартість товарів), караються накладанням штрафу в розмірі від 50% до 150% несплаченої суми мита.
Зміни до Митного кодексу
25 березня 2025 року народні депутати ухвалили у другому читанні законопроєкт №10257, який передбачає посилення відповідальності за порушення митних правил при міжнародних поштових відправленнях.
Нова норма статті 473 Митного кодексу вимагає стягнення штрафу у розмірі від 30% до 50% вартості товарів і можливу конфіскацію за невідповідність заявлених у декларації відомостей фактичному найменуванню продукції, кількості тощо.
Але зауважимо, що документ досі чекає на підпис президента Володимира Зеленського, тож нововведення не набули чинності станом на початок травня.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає оподаткування посилок із-за кордону незалежно від їхньої вартості.
Про це стало відомо з матеріалів законопроєкту №12430, ініційованого головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим, представником партії „Слуга народу”. Співавторами документу стали його колеги по фракції, зокрема Мар’яна Безугла та Максим Бужанський.
Як зміняться правила оподаткування посилок
На сьогодні мито в розмірі 10% та податок на додану вартість (ПДВ) 20% застосовуються лише до посилок вартістю понад 150 євро, і тільки на ту частину, яка перевищує зазначену суму.
Пропоновані зміни передбачають:
– Запровадження ПДВ на всі товари з іноземних інтернет-магазинів незалежно від їхньої вартості.
– Нарахування мита на посилки вартістю понад 150 євро.
– Оподаткування звичайних посилок між фізичними особами (наприклад, від родичів чи знайомих) вартістю понад 45 євро. У таких випадках доведеться сплатити додатково 20% ПДВ.
Мета змін та спрощення процедур
Автори законопроєкту також наголошують на необхідності спрощення процесу адміністрування ПДВ та пришвидшення митного оформлення посилок. Для цього пропонується дозволити сплату податку безпосередньо іноземними постачальниками товарів або маркетплейсами.
Текст документа, який офіційно називається проєктом закону „Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до закону України „Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну”, наразі не опублікований.
Зміни вдарять по кишенях пересічних українців
Президент Meest Group Ростислав Кісіль висловив серйозну критику щодо анонсованих змін у податковому законодавстві, які передбачають скасування безмитного ліміту на міжнародні посилки. На його думку, це рішення негативно вплине на економічну ситуацію, волонтерський рух та доступність товарів для українців.
„Ці зміни особливо боляче вдарять по малозабезпечених верствах населення, які змушені замовляти дешевші товари з-за кордону. Додаткові 20% до вартості кожної посилки створять серйозний тиск на сімейний бюджет, а наші захисники отримають менше необхідного спорядження за волонтерські кошти”, – зазначає Кісіль.
Він також наголосив, що нововведення можуть призвести до скорочення обсягів міжнародної доставки на 30-50%, активізації контрабанди та втрати легального бізнесу. На думку Кісіля, впроваджувати такі зміни варто лише після завершення війни, створивши для цього відповідну інфраструктуру та забезпечивши прозорі умови для всіх учасників ринку.
Позиція уряду щодо оподаткування посилок із-за кордону
Міністр фінансів України Сергій Марченко раніше заявив, що за останній рік в Україну було ввезено 51,5 мільйона міжнародних поштових відправлень без сплати митних платежів.
Міністр підкреслив, що проблема полягає у відсутності чіткого контролю над вмістом кожної посилки. „Насправді ніхто точно не знає, скільки товарів перебуває в цих 51,5 мільйонах відправлень”, – зазначив він.
За словами Марченка, значна частина інтернет-торгівлі та електронної комерції в Україні функціонує у „тіні”. Він наголосив, що поточний ліміт у 150 євро на неоподатковувану вартість товарів використовується для ввезення практично всіх видів продукції. „Умовно кажучи, у межах цього ліміту ввозять усе”, – додав міністр.
Такі заяви демонструють прагнення уряду до врегулювання ринку інтернет-торгівлі, посилення контролю за міжнародними відправленнями та забезпечення справедливого оподаткування.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону будь-якої вартості.
Про це повідомляє проект №12430.
Автором проєкту є голова фінансового комітату Ради Данило Гетманцев (фракція „Слуга народу”). Серед співавторів його колеги по правлячій партії – Мар’яна Безугла, Максим Бужанський та інші.
Тексту проєкту закону „Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до закону України „Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну” наразі немає.
Однак раніше Гетманцев докладно виклав суть проєкту.
Податок на посилки для українців
Наразі мито в 10% і ПДВ у 20% нараховується на посилки вартістю понад 150 євро (на частину, яка перевищує цю ціну).
Гетманцев пропонує ввести ПДВ на товари з іноземних інтернет-магазинів будь-якої вартості. На ціну понад 150 євро також нараховуватиметься мито.
Також хочуть запровадити ПДВ на звичайні посилки від фізичної особи до фізичної особи дорожче 45 євро. Тобто якщо, приміром, родич або знайомий за кордоном відправляє вам посилку вартістю понад 45 євро, потрібно буде заплатити +20% ПДВ.
Крім того, законопроєкти пропонують спростити адміністрування ПДВ і прискорити оформлення посилок на митниці. Для цього вводиться можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом.
На реєстрацію до Верховної Ради подано нові законопроєкти про податки на посилки з-за кордону. Вони пропонують запровадити ПДВ на всі замовлення в закордонних магазинах та новий поріг для посилок без податків.
Про це повідомляє у Telegram голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
За його словами, тексти законопроєктів повністю розроблені українськими бізнес-асоціаціями. І на їхню вимогу він подав документи на реєстрацію до парламенту.
Пропонується визначити, що:
громадяни можуть отримувати товари вартістю до 45 євро без оподаткування ПДВ. За умови, що ці товари надсилаються на їхню адресу фізичними особами без будь-якої оплати та поза комерційними цілями
товари, які купуються на закордонних маркетплейсах та інших подібних платформах, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їхньої вартості. Якщо вартість товару перевищує 150 євро, додатково з нього стягуватимуть ввізне мито
У першому випадку йдеться про звичайні посилки від фізичної особи фізичній особі. Тобто якщо, приміром, родич або знайомий за кордоном відправляє вам посилку вартістю понад 45 євро, потрібно буде заплатити +20% ПДВ.
У другому випадку йдеться про покупки на іноземних маркетплейсах. І на будь-які замовлення пропонується донараховувати +20% ПДВ. Зараз ця норма діє лише щодо посилок дорожче 150 євро (на які також нараховується ввізне мито 10%).
Якщо товар дешевший за 150 євро, то нараховуватиметься лише ПДВ. Якщо дорожчий, то ПДВ + ввізне мито.
Крім того, законопроєкти пропонують спростити адміністрування ПДВ і прискорити оформлення посилок на митниці.
Для цього за аналогією з механізмом IOSS вводиться можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом. Зазначимо, це може означати автоматичне подорожчання товарів для покупців.
Також пропонується запровадити митну декларацію для товарів із незначною вартістю, аналогічну декларації Н7 у країнах ЄС. Нинішні форми документів для декларування посилок зможуть використовуватися й надалі.
„Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом унеможливить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме прискоренню митних процедур”, – додав Гетманцев.
Чому бізнес проти безмитного порога 150 євро
Нардеп також опублікував лист Американської торговельної палати в Україні (АСС). У ньому йдеться, що тривалий час експерти компаній-членів АСС працюють над посиленням боротьби з тіньовими ринками та викривленням конкуренції.
„Одним із важливих питань у фокусі бізнес-спільноти є скасування ліміту в 150 євро на транскордонну електронну комерцію, що зробить усі такі посилки об’єктом оподаткування ПДВ”, – йдеться в листі.
На їхню думку, наявність безподаткового порогу сприяє розвитку тіньової економіки.
Зі свого боку, Європейська бізнес-асоціація зазначає, що пільговий режим оподаткування малих партій товарів може впливати на спотворення конкуренції на внутрішньому ринку. Адже іноземним платформам надаються більш сприятливі податкові та митні умови порівняно з бізнесом в Україні.
Вочевидь, ідеться про те, що деякі недобросовісні продавці замовляють товари з-за кордону, які ввозять в Україну за заниженою в декларації вартістю, щоб вписатися в безмитний поріг 150 євро. Це дає можливість перепродавати їх кінцевому покупцеві дешевше, ніж, наприклад, це роблять офіційні ритейлери.
Кабінет Міністрів ухвалив законопроєкт № 11416, який пропонує зміни в оподаткуванні поштових відправлень.
Згідно з проєктом, скасовується можливість безмитного ввезення товарів в міжнародних експрес-відправленнях вартістю до 150 євро. Натомість планується запровадження ПДВ на всі посилки, за винятком тих, що надсилаються фізичними особами та мають вартість до 45 євро.
Чинне законодавство дозволяє фізичним особам отримувати міжнародні експрес-відправлення без сплати податків, якщо їх митна вартість не перевищує 150 євро, без уточнення щодо відправника. Якщо законопроєкт буде прийнятий, то безмитний поріг знизиться до 45 євро, і відправником зможе бути лише фізична особа. Це означає, що всі посилки від юридичних осіб, таких як іноземні інтернет-магазини, будуть обкладатися податками незалежно від вартості товарів.
Такі товари повинні надсилатися безкоштовно, призначатися для особистого чи сімейного використання одержувачем, і не можуть вказувати на комерційну мету ввезення.
Таке оподаткування може зменшити надходження до бюджету
Запровадження так званого „податку на посилки” може серйозно вдарити по окремих галузях української економіки та зменшити їхні надходження до бюджету. Крім того, це рішення обмежить можливості українців купувати дешевші товари за кордоном.
Про це заявив співзасновник та CEO Meest International Василь Журавель, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Економічну правду”.
Журавель висловив стурбованість щодо формату та механізму запровадження цих норм, зазначивши, що законопроєкт у нинішньому вигляді може мати негативні наслідки. Серед таких наслідків — збільшення „сірих” схем, зниження податкових надходжень та навіть потенційне ослаблення обороноздатності країни.
Він також підкреслив, що зростання сегменту електронної комерції сприяє наповненню бюджету, оскільки цей сектор є великим платником податків. Журавель навів приклад, що минулого року компанія „Росан”, яка належить до групи Meest, сплатила до бюджету 219 млн грн податків, а цього року, за прогнозами, ця сума зросте до понад 275 млн грн. На його думку, для наповнення бюджету електронну комерцію слід підтримувати, а не створювати перешкоди для її розвитку.
Він також застеріг, що введення „податку на посилки” може знову загнати міжнародну торгівлю та значну частину легального імпорту в тінь, що сприятиме зростанню контрабанди. На його думку, такий податок не лише не допоможе наповнювати бюджет, а й стане додатковим фінансовим тягарем для бізнесу та громадян України.
Держава має всі необхідні інструменти для виведення з тіні та запровадження контролю над великими імпортними потоками на митниці, проте уряд вирішив спрямувати зусилля на контроль над 51,5 млн легальних посилок українців.
Таку думку висловив ексвіцепрем’єр-міністр України Павло Розенко, про що повідомляє РБК-Україна з посиланням на його виступ.
Розенко говорив про законопроєкт, який Кабінет Міністрів підтримав 18 липня 2024 року. Якщо парламент схвалить цей документ, то закордонні посилки від фізичних осіб до фізичних осіб, вартість яких перевищує 45 євро, будуть обкладатися податком (нині діє ліміт у 150 євро). Крім того, на посилки, що надходять українцям з інтернет-магазинів за кордоном, пропонується встановити поріг у 0 євро.
Розенко зазначив, що відсутність логічних обґрунтувань для таких цифр викликає занепокоєння. Він навів приклад США, де неоподаткований ліміт на посилки становить 800 доларів, хоча рівень життя там значно вищий. Це відбувається на тлі нещодавніх заяв Спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, яка закликала українську владу не підвищувати податки та збори, а навести порядок на митниці, у податковій службі та звернути увагу на тіньову економіку.
На думку Розенка, гіпотетичні податкові надходження не покриють додаткові витрати на адміністрування імпортного ПДВ з такої великої кількості посилок. При цьому, в уряді та на митниці немає чіткого розуміння, як можна ефективно контролювати понад 50 млн посилок щороку.
Розенко висловив побоювання, що через фізичну неможливість проконтролювати таку кількість посилок, митниця може підійти до питання „творчо”, вибірково оглядаючи відправлення, а на „потрібні” партії товару продовжуватиме закривати очі, що може відбуватися не безкорисливо.
