МВФ погодився перенести термін ухвалення закону про оподаткування посилок до кінця липня, знявши тим самим ризики для отримання Україною чергового кредитного траншу в розмірі 686 млн доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела, знайомі з результатами роботи місії МВФ у Києві, яка завершиться на поточному тижні.
Головне:
Закон про оподаткування посилок перенесено на липень. МВФ пішов на поступки, розуміючи, що для збору голосів потрібен додатковий час
Перешкод для отримання другого траншу кредиту МВФ немає. Усі ризики знято після узгодження питання про перенесення терміну ухвалення закону про посилки.
Податок на прибуток банків будуть піднімати до 50%. МВФ знову виявив лояльність і вирішив не заперечувати, хоча продовжує вважати такий крок ризикованим для кредитування економіки.
Закон про цифрові платформи. Ухвалення закону про введення податку на доходи з цифрових платформ у Раді очікується наступного тижня.
Спочатку закон про оподаткування посилок треба було ухвалити до кінця березня. І ця умова була обов’язковою для продовження фінансування.
Ще минулого тижня джерела видання говорили, що МВФ категорично відмовляється йти на поступки. Без ухвалення цього закону виділення другого траншу було б неможливим.
Однак за останньою інформацією місія МВФ на останньому етапі роботи змінила свою позицію і погодилася перенести термін ухвалення документа на кінець липня. Це означає, що другий транш не залежатиме від результатів розгляду законопроєкту в Раді.
Як сказали співрозмовники РБК-Україна, експертів кредитора вдалося переконати, що для підтримки законопроекту в Раді необхідно провести додаткову роботу з депутатами.
Переговори були непростими, зазначив співрозмовник. МВФ дав зрозуміти, що поступок більше з цього питання не буде.
„Від МВФ був однозначний посил, що це зроблено востаннє”, – зазначило джерело, знайоме з процесом переговорів.
У Фонді, за словами учасників переговорів, врахували політико-економічні реалії навколо цієї ініціативи. Зокрема, відсутність перспективи швидкого ухвалення законопроєкту в Раді через слабку підтримку серед депутатів.
Наразі уряд і профільний податковий комітет, найімовірніше, намагатимуться вести активні консультації з депутатами та формувати підтримку для майбутнього голосування.
Наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко і голова податкового комітету Данило Гетманцев говорили про необхідність посилити роботу для зниження негативного сприйняття оподаткування посилок як у суспільстві, так і серед депутатів.
Однак співрозмовники видання визнають, що поки консенсусу в Раді немає.
Наступний перегляд програми МВФ відбудеться наприкінці серпня. До цього терміну закон про оподаткування всіх посилок має бути ухвалений.
Фактично для цього в депутатів залишається близько півтора місяця. У другій половині липня вони беруть паузу в законодавчій роботі до вересня.
У рамках роботи місії обговорювали й питання про підвищення податку на прибуток банків із 25% до 50%. Такий податок діяв як тимчасовий захід у 2023-2024 роках і застосовується в поточному році.
Він істотно збільшує дохід бюджету. Лише за перший квартал 2026 року банківський сектор має перерахувати в казну близько 27 млрд гривень.
Збільшення податку ініціювали народні депутати. Проти виступають НБУ і комерційні банки.
За даними джерел, МВФ загалом не підтримує подібні ініціативи. Але якщо Рада ухвалить рішення про підвищення податку, то не заперечуватимуть з огляду на необхідність збільшення внутрішніх джерел поповнення скарбниці.
„Вони не будуть проти. Закон ухвалюватимемо”, – резюмував один зі співрозмовників, знайомий із перебігом переговорів.
Законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ планується ухвалити в Раді наступного тижня.
Документ пройшов обговорення і доопрацьований з урахуванням зауваження бізнесу та альтернативних пропозицій народних депутатів.
За підсумками роботи місії очікується підготовка так званого staff-level agreement (угоди на рівні персоналу). Цей документ фіксує попередні домовленості між українською стороною та місією фонду. Він містить і оцінку досягнутого прогресу щодо виконання умов програми.
Після публікації sla питання подальшого фінансування буде винесено на розгляд Ради директорів МВФ. Саме вона ухвалює остаточне рішення про виділення чергового кредитного траншу.
Під час підготовки нової програми МВФ уже не раз демонстрував певну гнучкість. Він пом’якшував умови щодо податкового блоку.
На початку року МВФ скасував обов’язкові умови для укладення програми. Потім погодився відкласти найболючіше питання про введення ПДВ для ФОПів до 2028 року.
Як повідомляло РБК-Україна, нова програма кредитування (EFF) для України на 8,1 млрд доларів США була затверджена наприкінці лютого поточного року. Перший транш кредиту в розмірі 1,5 млрд доларів Україна отримала в березні.
Програмою EFF передбачено 4 транші у 2026 році на загальну суму 3,83 млрд доларів. У червні та вересні по 686 млн доларів, у грудні – 960 млн.
У 2027 році – 2 транші. У червні та грудні по 880 млн доларів.
У 2028 році – 2 транші. У червні та грудні 440 і 470 млн жолларів відповідно.
До України прибули представники Міжнародного валютного фонду. Вони починають перший офіційний огляд багатомільярдної фінансової програми для країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву постійної представниці МВФ в Україні Прішили Тофано.
Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочала зустрічі з українськими чиновниками та іншими партнерами. Це перший перегляд у рамках чотирирічної програми розширеного фінансування – EFF.
Загальна сума програми – 8,1 мільярда доларів.
На переговорах йтиметься про два напрямки:
макроекономічна політика – як Україна управляє фінансами, інфляцією, бюджетом;
ключові структурні реформи – зміни в економіці та держуправлінні, які вимагає МВФ як умову фінансування.
Паралельно місія проводить консультації за Статтею IV Угод МВФ – це щорічна стандартна процедура оцінки економічного стану країни.
EFF – це програма розширеного фінансування від МВФ. Простіше кажучи, фонд виділяє країні гроші частинами – але за умови, що вона виконує певні вимоги. Перш ніж перерахувати наступний транш, МВФ перевіряє, чи дотримується держава домовленостей.
Місія Міжнародного валютного фонду 27 травня прибула до Києва, щоб оцінити прогрес виконання реформ для програми розширеного фінансування (EFF) на 8,1 мільярда доларів для України.
Про це повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішилла Тофано.
За її словами, представники місії зустрінуться з українськими політиками й партнерами, а дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах.
«Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочала сьогодні зустрічі з представниками влади України та іншими партнерами у контексті першого перегляду програми розширеного фінансування та консультацій 2026 року за Статтею IV Угод МВФ», — йдеться у повідомленні Тофано.
Про приїзд місії МВФ стало відомо ще 15 червня. Тоді речниця фонду Джулі Козак зазначила, що в межах програми також обговорюватимуть питання щодо податків, зокрема можливе впровадження ПДВ на дешеві посилки з-за кордону та податку для ФОПів. Однак речниця не сказала нічого про готовність МВФ пом’якшити будь-які умови надання кредиту.
Оподаткування посилок входило до так званого «великого» податкового пакета, який є частиною зобов’язань України перед МВФ та ЄС. Вчора, 26 травня, Верховна Рада провалила законопроєкт № 12360 щодо ПДВ на посилки з-за кордону, а також окремі його правки щодо оподаткування міжнародних посилок.
МВФ не вимагатиме запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 2027 році. Сторони домовилися зосередитися на альтернативних заходах для наповнення бюджету.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.
Під час Весняних зборів у Вашингтоні українська урядова делегація провела численні консультації з МВФ та європейськими партнерами.
За словами Свириденко, представники Фонду з розумінням поставилися до позиції України щодо недоцільності оподаткування ПДВ для малого бізнесу.
„МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту. Ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея”, – наголосила очільниця уряду.
Замість податкових змін для ФОПів, Кабінет міністрів разом із міжнародними партнерами опрацьовуватиме інші варіанти забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік.
Свириденко додала, що президент України Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював представникам МВФ неконструктивність цієї ініціативи.
„Будемо й надалі працювати разом над необхідними рішеннями та опрацьовувати інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету”, – зазначила прем’єрка.
Команда Міністерства фінансів на чолі з міністром Сергієм Марченком розпочинає робочий візит до Вашингтона для участі у Весняних зборах Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Як передає Укрінформ, про це пресслужба Мінфіну повідомила у Фейсбуці.
Зазначається, що Весняні збори МВФ та Світового банку триватимуть із 13 по 18 квітня.
Програмою передбачено виступ на засіданні фінансової групи G7, круглому столі Світового банку, присвяченому Україні, а також серію двосторонніх зустрічей з міністрами фінансів країн G7, ЄС, керівництвом МВФ, Світового банку, ЄІБ, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій.
Серед основних тем обговорення:
забезпечення бюджетних потреб України на 2026 – 2027 роки;
Міжнародний валютний фонд через війну на Близькому Сході погіршить свій прогноз щодо світового економічного зростання та інфляції – навіть якщо конфлікт буде швидко врегульований.
Війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світової економіки. Таку оцінку директорка Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва дала в інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому 6 квітня.
За її словами, конфлікт спричинив найгірші в історії перебої в поставках енергетичних носіїв через блокування Іраном Ормузької протоки. Зокрема, світові поставки нафти скоротилися на 13 відсотків.
Навіть якщо конфлікт буде швидко врегульований, МВФ має намір знизити свій прогноз економічного зростання та підвищити прогноз інфляції.
До війни на Близькому Сході прогноз зростання глобальної економіки становив 3,3 відсотка та 3,2 відсотка у 2026-2027 роках. „Натомість усі дороги зараз ведуть до вищих цін і повільнішого зростання”, – констатувала голова МВФ.
„Ми живемо у світі підвищеної невизначеності. Все це означає, що після того, як ми оговтаємося від цього потрясіння, нам потрібно бути готовими до наступного”, – додала вона.
МВФ: Найбільше, як завжди, постраждають бідні країни
Від нинішньої кризи найбільше постраждають бідні країни без енергетичних резервів. Деякі мають вкрай небагато або взагалі не мають фіскального простору, щоб допомогти своєму населенню пережити зростання цін. Це також збільшило перспективи соціальних заворушень.
За словами глави МВФ, деякі держави вже звернулися до організації за фінансовою допомогою, які самі – вона не уточнила.
„Навіть якщо війна припиниться сьогодні, вона матиме тривалий негативний вплив на решту світу”, – підсумувала Георгієва.
Енергетична проблема, відсутність робочої сили та побудова інституцій – це три великі проблеми, які окрім війни, бачить перед Україною Міжнародний валютний фонд.
Про це заявив заступник виконавчого директора від України у Фонді Владислав Рашкован, передає „Інтерфакс-Україна”.
„Демографія плюс інвестиції в людський капітал — це є поруч з енергією нашими найбільшими проблемами, але також і з інституціями”, – сказав він у подкасті „Що з економікою?” Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо.
За словами Рашкована, у України недостатньо енергетичних потужностей: навіть якщо війна завершується, для зростання їх треба більше.
Щодо робочої сили, то експерт згадав про як мінімум 5-6 млн людей, які виїхали або знаходяться на окупованих територіях, тож їх повернути — це велика частина теми економічної політики країни.
За його словами, народжуваність в Україні і до війни була проблемою, а зараз вона менше одиниці на жінку, тоді як є великий світ країн, що розвиваються, де значно більша народжуваність, що створюють дисбаланси, які також у майбутньому призведуть до проблем.
„Клімат разом із цими демографічними перекосами точно призведуть до міграції. А ми знаємо, як міграція впливає на політику”, – пояснив представник Україні у Фонді.
Він зауважив, що саме тому в новій програмі розширеного фінансування EFF багато про трудові ресурси та демографію, яка є великою проблемою.
„Третя проблема – це побудова інституцій. Тому що будь-яка післявоєнна реконструкція вимагатиме інвестицій. А інвестиції будуть йти туди, де будуть інституції”, – зазначив Рашкован.
Міжнародний валютний фонд висловив стурбованість щодо здатності України отримати решту фінансування з пакету на 8,1 млрд доларів через затягування необхідних рішень у Верховній Раді.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
У МВФ заявили, що Верховна Рада має час до кінця березня, щоб ухвалити низку законодавчих змін у межах чотирирічної кредитної програми.
Йдеться про підвищення податків для бізнесу та населення. Саме ці кроки є умовою для отримання наступних траншів допомоги.
Проте народні депутати досі не змогли ухвалити зміни, висловлюючи непокору президенту Володимиру Зеленському, що потенційно може паралізувати парламент.
„Можу сказати, що я стурбована” – заявила постійна представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано.
Як повідомило джерело Bloomberg, співробітники МВФ на чолі з головою місії Гевіном Греєм планують зустрітися з українськими законодавцями з 18 березня.
Мета – обговорити необхідні зміни, які мають забезпечити подальше фінансування.
Україна отримала перший транш фінансової допомоги від МВФ у розмірі 1,5 млрд доларів. Гроші будуть витрачені на пріоритетні видатки бюджету.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.
„Україна сьогодні отримала перший транш від МВФ за новою чотирирічною програмою в межах Механізму розширеного фінансування. 1,5 млрд доларів зараховані та будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків бюджету і підтримку макрофінансової стабільності”, – зазначила Свириденко.
За її словами, загальний обсяг програми становить 8,1 млрд доларів. Загалом, від початку повномасштабної війни Україна залучила до держбюджету 14,9 млрд доларів фінансової підтримки від МВФ.
„Ми продовжуємо виконання узгоджених реформ, спрямованих на збереження макроекономічної стабільності, зміцнення державних інституцій та просування курсу на європейську інтеграцію”, – додала глава уряду.
„Україна сьогодні одердала перший транш за новою чотирирічною програмою в межах Механізму розширеного фінансування.
Україна одержала перший транш фінансової допомоги від МВФ у розмірі 1,5 млрд доларів. Цими коштами профінансують „пріоритетні видатки бюджету”. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в Telegram.
„Україна сьогодні отримала перший транш від МВФ за новою чотирирічною програмою в межах Механізму розширеного фінансування. 1,5 млрд доларів зараховані та будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків бюджету і підтримку макрофінансової стабільності”, – написала чиновниця.
Загальний обсяг програми становить 8,1 млрд доларів. Україна від початку повномасштабної війни загалом залучила до держбюджету 14,9 млрд доларів фінансової підтримки від МВФ.
„Ми продовжуємо виконання узгоджених реформ, спрямованих на збереження макроекономічної стабільності, зміцнення державних інституцій та просування курсу на європейську інтеграцію”, – додала глава уряду.
