Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини (BMWE) через банк розвитку KfW виділяє додаткові 100 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури України.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на німецьке Мінекономіки.
Ці кошти є доповненням до 60 млн євро, про які вже було оголошено цього року. Вони будуть спрямовані до Фонду енергетичної підтримки України (UESF) Енергетичного співтовариства, який з 2022 року також отримує внески від численних інших міжнародних донорів.
„Росія систематично і цілеспрямовано атакує енергетичну інфраструктуру України, перетворюючи зиму на ще одну зброю. Енергопостачання в Україні вже давно стало фронтом. Воно визначатиме, наскільки важкою буде ця зима для людей. Наші додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України є чіткою відповіддю: ми не покинемо український народ. Захист енергопостачання означає захист людей – ось у чому суть”, – заявила глава відомства Катеріна Райхе.
Україна фінансує запасні частини та обладнання для пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд енергетичної підтримки.
Енергетична спільнота за допомогою зовнішньої закупівельної агенції проводить прозорі та конкурентні тендери на товари, що закуповуються, та контролює використання коштів. Таким чином, українські енергетичні компанії отримують швидку допомогу для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури.
„З огляду на нещодавні розслідування українських антикорупційних органів, банк розвитку KfW продовжуватиме суворо дотримуватися своїх правил щодо дотримання вимог. Це включає вимогу, щоб належне корпоративне управління українськими енергетичними компаніями було умовою участі BMWE в UESF, а також постійний моніторинг дотримання цієї вимоги”, – зазначили у міністерстві.
„Дотримання встановлених стандартів корпоративного управління, особливо для державних підприємств, є основою для подальшої надійної співпраці з нашими українськими партнерами”, – додали там.
Дані про інфляцію в найбільших економіках єврозони, зокрема у Франції, Іспанії та Італії, не вказують на безпосередню загрозу зростання цін. Однак цього не можна сказати про Німеччину.
Дані про інфляцію в основних економіках єврозони малюють неоднозначну картину щодо цінових перспектив блоку. У Німеччині, найбільшій економіці регіону, інфляція несподівано досягла найвищого рівня за 9 місяців.
В основному через помірне зниження цін на продукти харчування та енергоносії, інфляція в Німеччині в листопаді була на 2,6% вищою, ніж минулого року, а в жовтні 2025 року сягнула 2,3%. Про це свідчать попередні результати Федерального статистичного управління (Destatis).
Гармонізований рівень інфляції показав, що німецькі ціни в листопаді знизилися на 0,5% після зростання на 0,3% у жовтні.
Ціни у Франції повільно ростуть
В інших країнах, здається, європейський ціновий тиск послаблюється після кризи, яка виникла в регіоні після пандемії. Попередні дані, опубліковані в п’ятницю, вказують на те, що інфляція у Франції залишається стриманою. За попередніми оцінками INSEE, індекс цін, гармонізований з ЄС, у листопаді мав зрости на 0,8% у річному вимірі, що не змінилося порівняно з попереднім місяцем і означає зниження порівняно з 1,7% роком раніше.
Економісти очікували зростання на рівні 1%.
Стабільне значення відображає протилежні тенденції в різних категоріях витрат: уповільнення зростання цін на послуги, обумовлене комунікаційними послугами, і більш значне зниження цін на промислові товари, компенсоване меншим зниженням цін на енергоносії та незначним прискоренням зростання цін на продукти харчування.
У листопаді ціни у Франції впали на 0,2% порівняно з попереднім місяцем після зростання на 0,1% у жовтні. Консенсусний прогноз передбачав, що вони залишаться незмінними.
Спад був спричинений зниженням цін на послуги, особливо в галузі транспорту та комунікацій і меншою мірою також здешевленням промислових товарів. Очікується, що ціни на тютюнові вироби та енергоносії зростуть, насамперед на бензин. Ціни на продукти харчування, швидше за все, залишаться в цілому стабільними.
Інфляція в Італії
Третя за величиною економіка ЄС продемонструвала подібну динаміку. Згідно з попередніми даними Національного статистичного управління ISTAT, гармонізований індекс споживчих цін в Італії в листопаді знизився на 0,2%, що відповідає жовтневому зниженню.
Річна інфляція знизилася з 1,3% попереднього місяця до 1,1%, що є найнижчим рівнем з жовтня 2024 року.
Інфляція в Італії залишалася низькою, оскільки зниження цін на енергоносії та слабша інфляція у сфері послуг компенсували помірне зростання в інших секторах. Найбільший тиск на зниження цін спричинили різке падіння цін на регульовані енергетичні й комунікаційні послуги, а також уповільнення зростання цін на транспортні та розважальні послуги.
Лише кілька категорій, головним чином перероблені харчові продукти та деякі нерегульовані енергетичні товари, продемонстрували незначне зростання цін.
Ціни в Іспанії зростають
Іспанія, четверта за величиною економіка єврозони, продемонструвала дещо сильніший тиск на ціни. Згідно з попередніми даними Національного інституту статистики, індекс споживчих цін, гармонізований на рівні ЄС, у листопаді залишився на рівні жовтня після зростання на 0,5% у жовтні, що суперечить очікуванням щодо місячного зниження на 0,2%.
Однак річна інфляція виявилася вищою, ніж передбачалося. Гармонізований показник знизився з 3,2% у жовтні до 3,1% проти прогнозу 2,9%. Зростання цін на продукти харчування, транспорт та інші неенергетичні товари продовжувало стимулювати інфляцію.
Дані про основні економіки єврозони, опубліковані в п’ятницю, будуть представлені Європейському центральному банку перед його грудневим засіданням. Очікується, що ЄЦБ не знизить базову процентну ставку з поточних 2%, оскільки політичні діячі вважають, що середньострокові цілі інфляції в цілому досягаються.
Інфляція в єврозоні в жовтні становила 2,1%, що трохи перевищує ціль ЄЦБ у 2%, підтверджуючи думку банку, що ціновий тиск в основному під контролем після того, як шок пропозиції після пандемії та енергетична криза, спричинена вторгненням росії в Україну, досягли двозначних пікових значень.
Тим часом інфляційні очікування дещо зросли. Згідно з новим опитуванням ЄЦБ, опублікованим у п’ятницю, медіана споживчих інфляційних очікувань на наступний рік у жовтні зросла до 2,8% з 2,7% у вересні. Очікування на три роки залишилися незмінними на рівні 2,5%, а очікування на п’ять років – стабільними на рівні 2,2%.
Німеччина у 2026 році планує надати Україні допомогу на 11,5 млрд євро. Відповідні видатки передбачає бюджет країни.
Про це повідомляє Welt.
Як зазначає видання, бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет сьогодні, 14 листопада, вранці. Зокрема, загальні витрати становитимуть близько 524,5 млрд євро. Це на 4 млрд євро більше, ніж планувалося спочатку.
Більш суттєві коригування торкнулися обсягу нових запозичень: комітет схвалив залучення майже 98 млрд євро тільки для основного бюджету. Це приблизно на 8 млрд більше, ніж спочатку передбачав проєкт федерального уряду.
Однією з найбільших змін стали витрати на допомогу Україні. Мінфін запропонував збільшити їх на 3 млрд євро – з 8,5 млрд євро до 11,5 млрд євро.
Додаткові кошти планують спрямувати на безпілотники, бронетехніку, а також на заміну двох комплексів протиповітряної оборони Patriot.
У Міністерстві оборони Німеччини звернули увагу, що це найбільший на сьогоднішній день внесок у зміцнення обороноздатності України, яка зазнала нападу з боку росії.
Збільшення витрат на допомогу Україні стало можливим завдяки послабленню боргових обмежень на оборонні витрати.
Німеччина виділяє Україні додаткову зимову допомогу у розмірі 40 мільйонів євро у відповідь на триваючі російські удари по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву глави МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля, якого цитує ntv.
„Ми допомагаємо забезпечити, щоб будинки залишалися теплими і освітленими, і щоб Росії – з її цілеспрямованими терористичними атаками на цивільні газо- та теплопостачання не вдалося зламати моральний дух захисників своєї батьківщини”, – наголосив глава МЗС ФРН.
Кошти спрямують на гуманітарні потреби, зокрема ремонт систем опалення та пошкоджених будинків, а також на доставку генераторів, ковдр і засобів гігієни.
Наприкінці жовтня уряд ФРН уже оголосив про внесок у розмірі 60 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України, який забезпечує постачання генераторів, енергетичного обладнання та мобільних теплоелектростанцій.
Німецька компанія Helsing масштабує виробництво бойового дрона HX-2 і поставляє апарати в Україну, а успіхи в тестах і плани на серійний випуск роблять модель помітним конкурентом на ринку тактичних БпЛА.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію видання Defense Express.
За даними галузі, Україна оформила два замовлення на сумарно 10 000 одиниць HX-2, а Helsing планує довести випуск до 2500 дронів на місяць.
Такий обсяг вказує на перехід проєкту в стадію масового виробництва і швидку інтеграцію в логістику фронту.
Під час порівняльних випробувань у Німеччині HX-2 виявився єдиним апаратом із трьох виробників, який послідовно досягав мети – 17 успішних пусків поспіль.
Компанія протягом двох років проводила щотижневі польоти по 30 одиниць, відпрацьовуючи систему і конструкцію, що, на думку аналітиків, пояснює високу частку вдалих результатів.
HX-2 здатний вражати цілі на дистанції до 100 км, розвиває швидкість до 220 км/год, має масу близько 12 кг, а бойові частини важать до 4 кг.
Апарат оснащений чотирма двигунами та засобами автономної навігації, включно з роботою без GNSS через зіставлення карт і зображень. При цьому оператор підтверджує ураження цілі перед атакою.
Співзасновник Helsing зазначив, що за поточної платформи пріоритетним напрямком стане розвиток програмного забезпечення та штучного інтелекту – поліпшення розпізнавання вразливих точок, адаптація до заходів протидії та прискорене калібрування системи через великий парк льотних випробувань.
Уряд Німеччини має намір помітно збільшити обсяг фінансової допомоги Україні наступного року.
Про це повідомляє Reuters, посилаючись на два урядові джерела.
За інформацією журналістів, міністри фінансів та оборони Німеччини хочуть додати три мільярди євро для України до бюджету на 2026 рік. Наразі у Берліні вже затвердили під ці потреби 8,5 мільярда євро.
Гроші будуть спрямовані, зокрема, на закупівлю артилерії, безпілотників та бронетехніки для ЗСУ. Одне з джерел повідомило, що канцлер Фрідріх Мерц вже підтримав цю пропозицію.
«Ми продовжуватимемо надавати підтримку стільки, скільки потрібно для захисту від агресивної війни росії», – заявив співрозмовник.
