Уряд 29 квітня затвердив законопроєкт про податкову звітність для операторів цифрових платформ. Йдеться про онлайн-сервіси, які пропонують послуги таксі, оренди нерухомості, маркетплейсів тощо.
Про це повідомив представник уряду в Верховній Раді Тарас Мельничук.
Згідно із законопроєктом, оператори цифрових платформ будуть визначені податковими агентами та автоматично стягуватимуть податки з громадян, які отримують доходи від продажу товарів або надання послуг з їх використанням.
Ставка податку становитиме 5%, додатково стягуватиметься 5% військового збору.
Мова йде про будь-який з таких видів діяльності, що здійснюється продавцем через платформу за винагороду:
надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;
особисті послуги;
продаж товарів;
надання в оренду транспортних засобів.
Податкова ставка може становити 18%, якщо річний дохід перевищує встановлений ліміт – 834 мінімальні зарплати.
Передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.
На засідання парламентського комітету 24 квітня винесуть законопроєкт про віртуальні активи. Про це повідомив голова Фінансового комітету Данило Гетманцев у вівторок, 22 квітня.
Документ обсягом понад 200 сторінок, за словами Гетманцева, об’єднує ключові аспекти регулювання обігу криптоактивів, визначення статусу регуляторів та систему оподаткування.
Серед основних положень:
Оподаткування: запропонована проста модель – оподатковується прибуток. Податок сплачуватиметься з різниці між витратами на купівлю криптоактивів і доходами від їх продажу.
Перехідний період: протягом року можна буде продати криптоактиви та задекларувати дохід зі ставкою 5% без необхідності підтвердження витрат на їх придбання.
Деталі законопроєкту Гетманцев пообіцяв оприлюднити після засідання комітету.
На офіційному порталі Міністерства фінансів ще на початку березня 2025 року опублікували текст законопроєкту, що передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну даними про доходи, отримані через цифрові сервіси.
В Україні розглядають можливість ухвалення закону, який зобов’яже як вітчизняні, так і зарубіжні онлайн-платформи сплачувати податки. Це означатиме, що кур’єри, таксисти, орендодавці та контент-мейкери, які заробляють через подібні сервіси, будуть зобов’язані декларувати свої доходи та сплачувати відповідні податки, про це пише Алік Сахно на шпальтах видання РБК-Україна.
Законопроєкт передбачає доповнення Податкового кодексу України новою статтею, що регулюватиме діяльність цифрових платформ, таких як OnlyFans, Glovo, Uklon, Booking. Вона визначатиме порядок декларування доходів, отриманих користувачами цих сервісів – водіями, кур’єрами, орендодавцями та іншими особами, які надають послуги або продають товари через онлайн-майданчики.
Які податки доведеться сплачувати
Законопроєкт пропонує зобов’язати осіб, які використовують онлайн-платформи для отримання доходу, сплачувати 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Таким чином, загальне податкове навантаження становитиме 10%. Наприклад, якщо кур’єр Glovo заробляє 20 тисяч гривень на місяць, він буде змушений віддати державі 2 тисячі гривень податків.
Юрист Богдан Янків зазначає, що реєструватися як фізична особа-підприємець (ФОП) у такій ситуації не обов’язково, оскільки ФОПи сплачують не 5%, а 6% податку, а також мають щомісяця вносити 1760 гривень єдиного соціального внеску (ЄСВ). Водночас, якщо річний дохід особи перевищить 5 мільйонів гривень, вона буде змушена сплачувати стандартну ставку ПДФО – 18% замість 5%. У такому випадку, як пояснює Янків, реєстрація ФОП може бути вигіднішою.
Які види діяльності підпадають під оподаткування
Законопроєкт передбачає, що податки сплачуватимуть усі, хто заробляє через цифрові платформи, займаючись такими видами діяльності:
– Оренда нерухомості – здача в оренду житлових або нежитлових приміщень, а також паркомісць.
– Оренда транспортних засобів – надання в оренду автомобілів чи інших транспортних засобів.
– Особисті послуги – виконання робіт або надання послуг, які базуються на особистих навичках (наприклад, ремонтні роботи, навчання, консультування).
– Продаж товарів – реалізація продукції через цифрові платформи.
Проте, якщо особа є офіційним працівником компанії, яка управляє платформою (наприклад, співробітником Glovo чи Booking), то її доходи регулюватимуться іншими нормами й не підлягатимуть зазначеним правилам оподаткування.
Як саме стягуватимуть податки
На сьогодні розглядаються два можливих варіанти механізму сплати податків:
1. Платформа як податковий агент – наприклад, Glovo чи Uklon автоматично стягуватиме податок із заробітку своїх користувачів, подаватиме декларацію та перераховуватиме податки до бюджету.
2. Самостійна сплата податку – користувач самостійно декларуватиме свої доходи та сплачуватиме податки наприкінці податкового періоду.
Однак, за словами Богдана Янківа, перший варіант наразі виглядає більш імовірним. У такому разі кур’єрам, орендодавцям чи іншим користувачам платформи не потрібно буде займатися податковою звітністю – вони просто отримуватимуть виплати вже за вирахуванням податку.
Отримання інформації про заробітки з-за кордону
Запропонований Кабміном законопроєкт дозволить податковій службі автоматично отримувати інформацію. Документ є частиною євроінтеграційних зобов’язань та відповідає вимогам МВФ.
Запропоновані зміни базуються на європейському стандарті DAC7 (Директива щодо адміністративного співробітництва 7), що діє у країнах ЄС. „Наприклад, якщо ви здаєте житло через Booking у Європі, податкові органи майже напевно отримають інформацію про ці доходи”, – пояснює адвокат Богдан Янків.
Головна мета законопроєкту – виконання міжнародної ініціативи DPI (Digital Platforms Initiative), що запроваджує автоматичний обмін податковими даними між країнами. Це дозволяє державам відстежувати доходи, отримані через маркетплейси, зменшуючи можливості для ухилення від оподаткування.
„Це має значення не лише для України – дані можуть надходити з міжнародних платформ, що дозволить податковій відстежувати доходи українців навіть за кордоном”, – зазначає Янків.
Багато популярних платформ, що працюють в Україні, вже підпадають під регулювання цієї угоди. Серед них – Bolt (Естонія), Glovo (Іспанія), Booking (Нідерланди) та OnlyFans (Велика Британія).
Наразі угоду про автоматичний обмін підписали 29 країн, зокрема Німеччина, Польща, Іспанія, Нідерланди, Канада, Аргентина та Колумбія. США не приєдналися до цієї ініціативи, тому доходи з американських сервісів поки що не підпадають під нові правила.
Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) офіційно почав діяти з 1 жовтня 2023 року, хоча до 1 січня 2026 року триває перехідний період. Протягом цього часу компанії повинні подавати звітність про викиди CO₂, але поки не зобов’язані сплачувати податки за вуглецевий слід своєї продукції.
Попри це, український бізнес уже зіткнувся з проблемами, зокрема через невизначеність, відсутність чітких правил та недостатність даних.
Про це заявив генеральний директор ПрАТ „Стальканат” Сергій Лавриненко, передає РБК-Україна з посиланням на GMK Center.
За словами Лавриненка, основні виклики для українських експортерів:
Невизначеність еталонних значень викидів CO₂ у ЄС
Непередбачуваність динаміки вартості CBAM-сертифікатів
Можливе розширення переліку товарів, що підпадатимуть під CBAM
Неясність щодо політики США та Великої Британії, які розробляють власні CBAM-аналогічні механізми
Металургія під ударом
Для металопереробників CBAM може стати особливо небезпечним. Українська металургія – це вертикально-інтегрована галузь, яка залежить від постачання сировини. За словами Лавриненка, виробники не впевнені, чи зможуть великі металургійні підприємства вижити після повного впровадження CBAM.
Це може суттєво вдарити по всьому ланцюжку виробництва — від видобутку руди до постачання готової продукції.
Український бізнес уже навчився заповнювати звітність CBAM, однак майбутнє залишається невизначеним. Потрібні чіткі правила гри, адаптація виробничих процесів та державна підтримка, щоб уникнути втрати конкурентоспроможності української продукції на європейському ринку.
Українські металовиробники просять домовлятися про відстрочку
Генеральний директор ПрАТ „Стальканат” Сергій Лавриненко наголосив, що українська влада повинна працювати над виключенням України з-під дії CBAM або ж як мінімум досягти угоди з ЄС, яка гарантуватиме стабільні та прогнозовані умови для українського бізнесу на наступні 10-15 років.
Видання Politico раніше зазначало, що Європа, з одного боку, фінансово підтримує Україну, а з іншого – вводить CBAM, через що український бізнес щороку може втрачати 1,4 млрд євро.
Цих збитків можна уникнути, якщо терміново розпочати переговори з ЄС і домогтися хоча б відстрочення CBAM для України на період війни.
Без рішучих дій CBAM може стати серйозним викликом для української економіки та ще більше ускладнити вихід українських компаній на європейські ринки.
За викиди доведеться платити всім
Нагадаємо, що Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) — це новий інструмент ЄС, який запроваджує вуглецевий податок на імпорт товарів з країн, де екологічні стандарти менш жорсткі, ніж у Євросоюзі. Його мета — зрівняти умови для європейських виробників (які сплачують за викиди CO₂ у рамках Системи торгівлі викидами ЄС, EU ETS) та іноземних експортерів, які раніше не несли таких витрат. CBAM охоплює сталь, залізо, цемент, алюміній, добрива, водень та електроенергію, а згодом може поширитися на інші товари. До 2026 року компанії зобов’язані лише звітувати про викиди CO₂, а після цього почнуть платити за них.
З 1 січня 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати CBAM-сертифікати, що відповідатимуть обсягу викидів CO₂ під час виробництва товарів. Ціна цих сертифікатів буде прив’язана до вартості квот на викиди в ЄС (EU ETS), яка коливається, але нині становить 50-100 євро за тонну CO₂. Наприклад, якщо при виробництві 1 тонни сталі утворюється 2 тонни CO₂, то імпортеру доведеться сплатити 100-200 євро додаткового податку. Якщо країна-експортер уже має власний податок на викиди, його можуть частково або повністю зарахувати, зменшуючи суму CBAM.
На реєстрацію до Верховної Ради подано нові законопроєкти про податки на посилки з-за кордону. Вони пропонують запровадити ПДВ на всі замовлення в закордонних магазинах та новий поріг для посилок без податків.
Про це повідомляє у Telegram голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
За його словами, тексти законопроєктів повністю розроблені українськими бізнес-асоціаціями. І на їхню вимогу він подав документи на реєстрацію до парламенту.
Пропонується визначити, що:
громадяни можуть отримувати товари вартістю до 45 євро без оподаткування ПДВ. За умови, що ці товари надсилаються на їхню адресу фізичними особами без будь-якої оплати та поза комерційними цілями
товари, які купуються на закордонних маркетплейсах та інших подібних платформах, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їхньої вартості. Якщо вартість товару перевищує 150 євро, додатково з нього стягуватимуть ввізне мито
У першому випадку йдеться про звичайні посилки від фізичної особи фізичній особі. Тобто якщо, приміром, родич або знайомий за кордоном відправляє вам посилку вартістю понад 45 євро, потрібно буде заплатити +20% ПДВ.
У другому випадку йдеться про покупки на іноземних маркетплейсах. І на будь-які замовлення пропонується донараховувати +20% ПДВ. Зараз ця норма діє лише щодо посилок дорожче 150 євро (на які також нараховується ввізне мито 10%).
Якщо товар дешевший за 150 євро, то нараховуватиметься лише ПДВ. Якщо дорожчий, то ПДВ + ввізне мито.
Крім того, законопроєкти пропонують спростити адміністрування ПДВ і прискорити оформлення посилок на митниці.
Для цього за аналогією з механізмом IOSS вводиться можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом. Зазначимо, це може означати автоматичне подорожчання товарів для покупців.
Також пропонується запровадити митну декларацію для товарів із незначною вартістю, аналогічну декларації Н7 у країнах ЄС. Нинішні форми документів для декларування посилок зможуть використовуватися й надалі.
„Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом унеможливить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме прискоренню митних процедур”, – додав Гетманцев.
Чому бізнес проти безмитного порога 150 євро
Нардеп також опублікував лист Американської торговельної палати в Україні (АСС). У ньому йдеться, що тривалий час експерти компаній-членів АСС працюють над посиленням боротьби з тіньовими ринками та викривленням конкуренції.
„Одним із важливих питань у фокусі бізнес-спільноти є скасування ліміту в 150 євро на транскордонну електронну комерцію, що зробить усі такі посилки об’єктом оподаткування ПДВ”, – йдеться в листі.
На їхню думку, наявність безподаткового порогу сприяє розвитку тіньової економіки.
Зі свого боку, Європейська бізнес-асоціація зазначає, що пільговий режим оподаткування малих партій товарів може впливати на спотворення конкуренції на внутрішньому ринку. Адже іноземним платформам надаються більш сприятливі податкові та митні умови порівняно з бізнесом в Україні.
Вочевидь, ідеться про те, що деякі недобросовісні продавці замовляють товари з-за кордону, які ввозять в Україну за заниженою в декларації вартістю, щоб вписатися в безмитний поріг 150 євро. Це дає можливість перепродавати їх кінцевому покупцеві дешевше, ніж, наприклад, це роблять офіційні ритейлери.
Кабінет Міністрів ухвалив законопроєкт № 11416, який пропонує зміни в оподаткуванні поштових відправлень.
Згідно з проєктом, скасовується можливість безмитного ввезення товарів в міжнародних експрес-відправленнях вартістю до 150 євро. Натомість планується запровадження ПДВ на всі посилки, за винятком тих, що надсилаються фізичними особами та мають вартість до 45 євро.
Чинне законодавство дозволяє фізичним особам отримувати міжнародні експрес-відправлення без сплати податків, якщо їх митна вартість не перевищує 150 євро, без уточнення щодо відправника. Якщо законопроєкт буде прийнятий, то безмитний поріг знизиться до 45 євро, і відправником зможе бути лише фізична особа. Це означає, що всі посилки від юридичних осіб, таких як іноземні інтернет-магазини, будуть обкладатися податками незалежно від вартості товарів.
Такі товари повинні надсилатися безкоштовно, призначатися для особистого чи сімейного використання одержувачем, і не можуть вказувати на комерційну мету ввезення.
Таке оподаткування може зменшити надходження до бюджету
Запровадження так званого „податку на посилки” може серйозно вдарити по окремих галузях української економіки та зменшити їхні надходження до бюджету. Крім того, це рішення обмежить можливості українців купувати дешевші товари за кордоном.
Про це заявив співзасновник та CEO Meest International Василь Журавель, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Економічну правду”.
Журавель висловив стурбованість щодо формату та механізму запровадження цих норм, зазначивши, що законопроєкт у нинішньому вигляді може мати негативні наслідки. Серед таких наслідків — збільшення „сірих” схем, зниження податкових надходжень та навіть потенційне ослаблення обороноздатності країни.
Він також підкреслив, що зростання сегменту електронної комерції сприяє наповненню бюджету, оскільки цей сектор є великим платником податків. Журавель навів приклад, що минулого року компанія „Росан”, яка належить до групи Meest, сплатила до бюджету 219 млн грн податків, а цього року, за прогнозами, ця сума зросте до понад 275 млн грн. На його думку, для наповнення бюджету електронну комерцію слід підтримувати, а не створювати перешкоди для її розвитку.
Він також застеріг, що введення „податку на посилки” може знову загнати міжнародну торгівлю та значну частину легального імпорту в тінь, що сприятиме зростанню контрабанди. На його думку, такий податок не лише не допоможе наповнювати бюджет, а й стане додатковим фінансовим тягарем для бізнесу та громадян України.
Держава має всі необхідні інструменти для виведення з тіні та запровадження контролю над великими імпортними потоками на митниці, проте уряд вирішив спрямувати зусилля на контроль над 51,5 млн легальних посилок українців.
Таку думку висловив ексвіцепрем’єр-міністр України Павло Розенко, про що повідомляє РБК-Україна з посиланням на його виступ.
Розенко говорив про законопроєкт, який Кабінет Міністрів підтримав 18 липня 2024 року. Якщо парламент схвалить цей документ, то закордонні посилки від фізичних осіб до фізичних осіб, вартість яких перевищує 45 євро, будуть обкладатися податком (нині діє ліміт у 150 євро). Крім того, на посилки, що надходять українцям з інтернет-магазинів за кордоном, пропонується встановити поріг у 0 євро.
Розенко зазначив, що відсутність логічних обґрунтувань для таких цифр викликає занепокоєння. Він навів приклад США, де неоподаткований ліміт на посилки становить 800 доларів, хоча рівень життя там значно вищий. Це відбувається на тлі нещодавніх заяв Спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, яка закликала українську владу не підвищувати податки та збори, а навести порядок на митниці, у податковій службі та звернути увагу на тіньову економіку.
На думку Розенка, гіпотетичні податкові надходження не покриють додаткові витрати на адміністрування імпортного ПДВ з такої великої кількості посилок. При цьому, в уряді та на митниці немає чіткого розуміння, як можна ефективно контролювати понад 50 млн посилок щороку.
Розенко висловив побоювання, що через фізичну неможливість проконтролювати таку кількість посилок, митниця може підійти до питання „творчо”, вибірково оглядаючи відправлення, а на „потрібні” партії товару продовжуватиме закривати очі, що може відбуватися не безкорисливо.
Оподаткування криптовалюти та інших віртуальних активів в Україні розглядають на післявоєнний період.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
«Оподаткування крипти та інших віртуальних активів розглядають на післявоєнний період. Драфт закону про легалізацію крипти НКЦПФР та НБУ мають намір розробити за допомогою МВФ та представити вже до кінця грудня», – написав він.
Железняк додав, що на післявоєнний період планується ще реформа оподаткування промислових викидів та перегляд оподаткування видобувних галузей.
У наших сусідів із початку року чайові можуть становити максимум 15 відсотків, а в чеку закладів має бути вказано, чи давав гість чайові і якщо так, то скільки.
У Румунії набув чинності закон про чайові – так його називають місцеві.
Суть нових правил полягає в тому, що чайові, залишені відвідувачами закладів, повинні бути вказані в чеку, повідомляє turizmus.com.
За даними туристичного видання, відтепер чайові підлягають оподаткуванню і їхня сума не може перевищувати 15 відсотків вартості замовлення.
Чайові, відповідно до побажання гостя, можуть бути відображені в чеках двома способами: у фіксованій сумі або у відсотках від суми замовлення.
Дохід працівника від чайових вважається додатковим доходом, не пов’язаним із заробітною платою, і тому підлягатиме оподаткуванню податком на прибуток за 10-відсотковою ставкою.
Видання також зазначає, що половина відвідувачів у Румунії розраховуються в закладах карткою, і досі вони не мали можливості додавати суму чайових, але тепер ця перешкода усунена, відтак працівники отримуватимуть надбавку до зарплати.
Профспілки вважають, що закон про чайові ще потребує доопрацювання, тож вони починають подальші професійні консультації з урядом.
Дефіцит коштів у казні зараз вимірюється мільярдами доларів на місяць. Більшу частину цієї діри допомагають закривати міжнародні партнери.
Податкові доходи держави в цій ситуації не менш значущі: коштами, які країна може зібрати до бюджету самостійно, фінансуються оборона та безпека. Міжнародна допомога на відповідні цілі не йде.
Однак держава все одно знайшла можливість стоврити для платників податків суттєві послаблення. У перші тижні війни влада скасувала ПДВ та мита на весь імпорт, а також дозволила навіть найбільшим компаніям перейти на спрощену систему оподаткування. Вони стали платити єдиний податок за зниженою ставкою – 2%.
За час війни економіка зуміла перейти на військові рейки та пристосуватися до нових умов, тож деякі податкові пільги влада вирішила скасувати. Проте не всі.
Спрощена система оподаткування досі доступна для великого бізнесу. Зокрема, на неї перейшли й організатори азартних ігор, що дозволяє їм попри війну щомісяця економити сотні мільйонів гривень на податках.
Проте невдовзі податок 2% може стати історією. У парламенті обговорюють скасування цієї пільги для бізнесу та ФОПів.
Які пільги запровадила держава
На початку великої війни влада погодилася піти на небачені для мирного часу податкові поступки. Усе для того, аби критично важливий бізнес продовжував працювати і не виник дефіцит найнеобхідніших товарів.
У перші тижні війни Верховна Рада скасувала мита і ПДВ на імпорт, запровадила мораторій на проведення податкових перевірок, скасувала акцизи та знизила ПДВ для пального, дозволила ФОПам першої та другої груп не сплачувати єдиний податок, а всім ФОПам – не платити ЄСВ.
Крім того, бізнес з річним оборотом до 10 млрд грн перейшов на спрощену систему оподаткування і платить 2% з доходу на місяць (згодом ліміт щодо обороту прибрали). Однак не всі пільги позитивно вплинули на економіку.
Так, скасування податків з імпорту, які до війни були найбільш вагомим джерелом доходів бюджету, надало закордонним товарам конкурентні переваги та призвело до скорочення валютних резервів. Аби їх зберегти, Нацбанку довелося в липні підвищити офіційний курс долара до 36,56 грн.
З 1 липня пільги на імпорт скасували, повернувши ПДВ і мита. Однак у владі, зокрема в НБУ, хотіли не просто повернути скасовані податки на імпорт, а й запровадити податок у розмірі 10%. Зрештою, від цієї ідеї відмовилися.
Повний мораторій на податкові перевірки теж довго не протримався. Уже на початку травня Верховна Рада повернула деякі види перевірок, зокрема ті, які здійснюються за зверненням самих платників податків.
Частково скасували й податкові пільги для пального: акцизи повернули (хоча їх розмір зменшили), але знижену ставку ПДВ вирішили не чіпати. Як не дивно, це майже не вплинуло на ціни: АЗС просто зменшили свою торговельну націнку.
Найбільш живучою виявилася пільга, яка дозволяє навіть великим компаніям переходити на спрощену систему оподаткування і сплачувати лише 2% від доходу. Однак у парламенті вже заговорили про те, аби скасувати і її.
Вигідно далеко не всім
Спрощена система оподаткування зі сплатою 2% від доходу заміняє бізнесу класичний податок на прибуток (18%) та податок на додану вартість (20%).
Вона в прямому сенсі спростила життя бізнесу: тепер йому потрібно лише раз на місяць подавати декларацію про дохід і платити єдиний податок.
Спрощена система виглядає привабливою, але вона вигідна не всім. База, з якої сплачується єдиний податок, – це весь дохід. Вона набагато більша, ніж на загальній системі, коли податок сплачується лише з прибутку. Таким чином, перехід на спрощену систему не вигідний для низькорентабельного бізнесу.
Якщо на загальній системі оподаткування компанія має рентабельність 10%, тобто доходи перевищують витрати на 10%, то сума податку на прибуток, яку вона сплатить до бюджету за ставкою 18%, становитиме 1,8% від її доходів.
Якщо ж рентабельність бізнесу вища, наприклад, 20%, то й співвідношення податку на прибуток до отриманих доходів буде вищим – 3,6%, пояснюють у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.
Отже, чим більш прибуткова компанія, тим вигідніше їй переходити на спрощену систему оподаткування, аби платити лише 2% від доходу.
Серед найбільших вигодонабувачів цієї пільги – гральний бізнес, якому дозволили перейти на спрощену систему оподаткування у квітні. Як кажуть співрозмовники ЕП в податковому комітеті парламенту, відповідну правку погодив бюджетний комітет, а профільний комітет її начебто не помітив.
Депутати намагаються скасувати можливість грального бізнесу перебувати на спрощеній системі і вже ухвалили відповідний законопроєкт у першому читанні.
Ще одна особливість двовідсоткового податку в тому, що сплачувати його потрібно навіть тоді, коли компанія працює в збиток.
Тобто для бізнесу, який став збитковим через втрату ринків збуту чи подорожчання логістики, перехід на спрощену систему невигідний. Такі компанії залишилися на загальній системі зі сплатою ПДВ і податку на прибуток.
Натомість пільга працює на компанії, які отримують високі прибутки. Іншими словами, держава, недоотримуючи мільйони гривень податкових платежів, ніяк не допомагає бізнесу, який найбільше постраждав внаслідок війни.
Не дивно, що цією пільгою скористалося небагато компаній. За даними Державної податкової служби, до листопада на пільговий режим перейшли 50,8 тис компаній – лише 3,6% від загальної кількості юридичних осіб в Україні. За квітень-жовтень ці компанії сплатили до бюджету понад 4,6 млрд грн податку.
Натомість переважна більшість тих, хто скористався пільговою системою, – це ФОП, а не юридичні особи, для яких ця пільга передбачалася в першу чергу.
За даними ДПС, правом зменшити єдиний податок з 5% до 2% скористалися 252 тис ФОПів – у пʼять разів більше, ніж компаній. Сума пільгового податку, який вони переказали до місцевих бюджетів, становила майже 3,9 млрд грн.
„14,8% фізосіб-підприємців пішли шляхом зниження податкового навантаження. Застосовують ставку 2% й високомаржинальні бізнеси – ті, що займаються букмекерською діяльністю та азартними іграми. Це призвело до зменшення надходжень і від податку на прибуток підприємств, і від ПДВ”, – кажуть у KSE.
Скільки коштували пільги для бюджету
Ідучи на поступки бізнесу, держава суттєво зменшила надходження до бюджету тоді, коли вони найбільш необхідні. Кожна гривня, яку Україні вдається зібрати без допомоги західних партнерів, іде на фінансування оборони. Направляти на військові цілі гранти чи пільгові кредити міжнародні донори забороняють.
Підрахувати, скільки бюджет недоотримав через запровадження пільг після 24 лютого, складно. З одного боку, пільги зменшують розмір надходжень через зниження ставок податків чи їх тимчасове скасування. З іншого боку, запровадження деяких пільг збільшило обсяги економічних операцій.
Наприклад, якби в Україні не скасували податки на імпорт, то українці не завозили б з-за кордону так багато товарів, зокрема автомобілів, розмитнення яких кілька місяців було майже безкоштовним.
За квітень-червень 2022 року в Україну ввезли 236,8 тис автомобілів, загальна вартість яких оцінюється 1,12 млрд дол. Зрозуміло, що якби пільги на розмитнення не було, то кількість ввезених автівок була б суттєво меншою.
За розрахунками голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева, обсяг наданої пільги зі скасування зборів з імпорту становив 42,6 млрд грн, з яких 26,1 млрд грн – податки, які українці не сплатили за ввезення авто.
Деякі пільги мали зворотний ефект. Наприклад, хоча ФОПи першої групи могли не платити єдиний податок, у січні-жовтні вони переказали на 35% або на 88,5 млн грн більше, ніж за аналогічні місяці 2021 року. За десять місяців ФОПи першої та другої груп переказали до місцевих бюджетів 4,8 млрд грн. Зросли надходження і від єдиного соцвнеску, хоча від нього звільнили всіх ФОПів.
Як вплинула пільга зі сплатою 2% від доходу на економіку і доходи держави, невідомо. За розрахунками заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, через запровадження цієї норми щомісяця держава недоотримує 500-700 млн грн. При цьому близько 200 млн грн з цієї суми – втрати бюджету, пов’язані з використанням пільги гральним бізнесом.
Коли та чому скасують пільгу
Якщо відштовхуватися від розрахунків депутатів, то за квітень-листопад пільгова спрощена система коштувала бюджету 2,5-3,5 млрд грн. Порівняно з дефіцитом кошторису, близько 5 млрд дол на місяць, ця сума може здатися незначною. Попри це депутати обговорюють скасування пільги.
„Очікуємо позицію уряду, але багато що говорить про те, що пільга буде скасована із середини 2023 року”, – повідомив Гетманцев.
У першу чергу пільгу скасують для грального бізнесу. Ухвалення відповідного законопроєкту в другому читанні підтримав профільний комітет парламенту. Закон набуде чинності одразу після підписання, тож цілком імовірно, що гральний бізнес повернеться на загальну систему вже до кінця 2022 року.
Довоєнні податки та мита повертаються. Які пільги хоче порізати уряд і чому?
Для решти компаній та ФОПів пільги скасовуватимуть поступово. Депутати хочуть розробити тривалий перехідний період, щоб бізнес встиг підготуватися.
Необхідність скасування пільги зумовлена ще й тим, що з часом вона почала приносити більше шкоди, ніж користі. Як і у випадку зі скасуванням податків з імпорту, пільгова спрощена система деформувала конкурентне середовище та надала переваги тим бізнесам, які цього потребували чи не найменше.
„Податки з обороту, якщо вони використовуються не лише мікробізнесом, як це було в останні 20 років, а й середнім та великим, викривляють конкуренцію та сприяють виникненню вертикально інтегрованих монополій”, – вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Ще одна причина, чому влада хоче скасувати пільги, – вимога міжнародних партнерів, зокрема МВФ. Крім того, у межах співпраці з фондом Україна взяла на себе зобов’язання не лише повернути довоєнне оподаткування, а й не створювати нових пільг чи винятків, які б зменшували податкову базу.
Зрештою, якщо не скасувати пільги, то міжнародним партнерам буде складно пояснити, чому Україна, потребуючи мільярди доларів для фінансування своїх видатків, не збирає хоча б частини необхідної суми самостійно.
Єврокомісія прийняла рішення щодо продовження ще на один рік правил прийому та захисту українських біженців. Директива діятиме до березня 2024 р.
Наразі в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебувають близько 4,2 мільйони українців. Про це розповіла Ілва Йоганссон, єврокомісар із внутрішніх справ, передає «Економічнаа правда».
Після початку російського вторгнення в Україну, країни Європейського союзу почали приймати біженців, які потребують захисту в ЄС. При цьому, українські громадяни отримують права на соціальні виплати, медицину, освіту, житло, дозвіл на роботу та їм не потрібно проходити тривалу процедуру надання притулку.
А що з оподаткуванням?
У серпні спливло півроку з моменту, коли перші біженці виїхали з України. Якщо людина проживає в країні ЄС більше ніж півроку або 183 дні, то для неї настає статус податкового резидента. Для кожної країни умови отримання статусу податкового резидента відрізняються, але крім тривалого перебування, умовою також є наявність власного або орендованого житла, тісні сімейні та економічні зв’язки, та якщо людина має у країні центр діяльності, життєвих чи економічних інтересів. Це пояснює Ольга Черевко, керівна партнерка юридичної компанії GLS.
Після настання податкового резиденства, українцям, які продовжують працювати на вітчизняні компанії, доведеться платити податки в бюджети обох країн.
На іноземців, які проживають і працевлаштовані в Україні, таке правило також поширюється. Відтак, для українців виникає обов’язок платити податки державі постійного проживання, навіть без зміни громадянства чи отримання якогось іншого статусу.
Податкова резиденство та громадянство — два незалежні поняття. Людина, яка приміром виїхала до Німеччини, може стати податковим резидентом цієї країни без отримання там громадянства. Тому у неї виникає обов’язок сплачувати податки на всі доходи, які людина отримує з інших країн, навіть з України. Про це розповідає Віталій Смердов, директор Палати податкових консультантів у коментарі Економічна правда.
Скільки доведеться заплатити переселенцям?
Після набуття статусу податкового резиденства, переселенець повинен заплатити податкові ставки, які визначені у його країні перебування. Зазвичай, у країнах ЄС ставки оподаткування для фізосіб набагато вищі, часто перевищують половину доходу. При цьому, чим більше людина заробляє, тим більший процент потрібно сплатити.
Якщо українець проігнорує вимоги податкової щодо необхідності сплати податків, то такій особі в ЄС загрожує кримінальна відповідальність та штрафи.
Як дізнатися, що я податковий резидент?
Українець, який перебуває за кордоном понад півроку, може навіть не здогадуватися про те, що податкова країни перебування визначила його своїм податковим президентом. Адже, податковий період, за який потрібно сплатити податки, триває рік. Це означає, що претензію про необхідність сплачувати податки податковий орган надасть людині вже у наступному, 2023 році.
Звідки в ЄС знають про українські доходи?
Наразі, іноземні податківці мають доступ до інформації, яка стосується продажу українцями свого майна закордону. Наприклад, продаж автомобіля.
Щодо заробітної плати, яку українські біженці отримують на рахунки українських банків, то ця інформація наразі для іноземних податкових органів недоступна.
Українська податкова обмінюватимуться інформацією з європейськими
Однак, з 19 серпня Україна приєдналася до CRS – багатосторонньої угоди щодо автоматичного обміну податковою інформацією.
Після імплементації на рівні уряду та Верховної ради, CRS запрацює та призведе до того, що українська податкова обмінюватимуться в автоматичному режимі інформацією про тих українців, які стали резидентами інших країн. Наразі такий обмін відбувається на основі багатосторонніх та двосторонні договорів між країнами, а надання інформації — тільки за запитами.
Як пояснює Черевко, Україна вважає податковими резидентами всіх українців, навіть тих, які перебувають за кордоном, якщо вони не пройшли процедуру виходу з податкового резиденства України. Тому, навіть коли CRS запрацює, Україна не буде видавати інформацію про таких осіб, а тому українцям імовірно вдасться уникнути подвійного оподаткування.
Що робити, щоб не платити податки двічі?
Якщо українець має намір бути виключно податковим резидентом України, то, щоб не потрапити під податковий контроль іншої країни, потрібно кожні півроку змінювати країну тимчасового перебування. Відтак, податкові органи не зможуть претендувати на стягнення податків у ЄС.
Якщо такий варіант не підходить, то потрібно збирати документи, які підтвердять наявність центру економічних інтересів в Україні. До таких документів належать: довідки про сплату податків в Україні, сертифікат податкового резидента України, прописка в Україні, підтвердження наявності ФОП, рахунків в українських банках, довідки про відвідування дитиною освітніх закладів в Україні та квитанції про сплату комуналки.
Цього пакету документів має вистачити, щоб принаймні не платити подвійні податки за 2022р. Наступного року, як пояснює Володимир Місечко, керівний партнер адвокатського об’єднання „Місечко та партнери”, українські біженці будуть змушені сплачувати податки в країні свого постійного проживання.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
