На тлі рекордної кількості ударів по російських НПЗ у Москві та області почали з’являтися обмеження на продаж автомобільного пального.
Про це повідомляють російські Telegram-канали.
За даними Telegram-каналу ВЧК-ОГПУ, на автозаправних станціях у Новій Москві почали з’являтися оголошення про тимчасові обмеження на продаж бензину.
Зокрема, одному покупцю відпускають не більше 60 літрів пального. Для порівняння, в окупованому Криму діє обмеження у 20 літрів на людину.
Водночас The Moscow Times повідомляє, що окремі АЗС також обмежили продаж дизельного пального до 100 літрів на одного клієнта. У повідомленнях зазначається, що такі правила діятимуть „до подальших розпоряджень”.
Ситуацію пов’язують з дефіцитом пального, який виник після серії атак українських безпілотників на об’єкти нафтопереробної галузі. На тлі проблем із забезпеченням внутрішнього ринку Росія також запровадила заборону на експорт бензину.
За даними Bloomberg, протягом останнього місяця Україна здійснила 16 атак на російські нафтопереробні заводи, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни. Крім того, під удари потрапляли нафтопроводи, нафтобази та портова інфраструктура, задіяна в експорті нафтопродуктів.
31 травня 2026 року Кабінет Міністрів України завершив дію програми кешбеку, який водії отримували за придбане пальне. Його запровадили у відповідь на паливну кризу через війну в Ірані.
За інформацією Кабміну, за час дії програми, з 20 березня, нею скористалися майже 2,3 млн українців.
Кешбек на пальне Уряд запровадив у березні 2026 року як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. Програма була орієнтована насамперед на власників автомобілів масового сегмента, для яких витрати на пальне є відчутною частиною сімейного бюджету. 91% користувачів програми — власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.
„За трохи більше ніж два місяці роботи програми 2,3 млн українців отримали кешбек від держави. До програми також долучилися понад 220 операторів АЗС – від великих мереж до локальних заправок. Це підтверджує високу затребуваність такого інструменту підтримки в період цінового шоку”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.
Кешбек нараховувався автоматично під час безготівкової оплати пального на АЗС, що брали участь у програмі. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
Запровадження кешбеку на пальне було частиною комплексної урядової політики реагування на паливну кризу. Паралельно держава працювала над забезпеченням безперебійних поставок нафтопродуктів на внутрішній ринок та недопущенням дефіциту пального.
Кешбек на пальне від початку розглядався як тимчасовий інструмент підтримки та завершується відповідно до затверджених строків.
Водночас програма „Національний кешбек” продовжує працювати. Нині нею користуються понад 5 млн українців, які отримують компенсацію за купівлю товарів українського виробництва.
Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і товарів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку ЗСУ.
Накопичені кошти кешбеку на пальне необхідно використати до 30 червня 2026 року включно. Після цього невикористаний залишок буде повернуто до державного бюджету.
Україна готується до впровадження нових вимог щодо використання біоетанолу в бензинах. Йдеться про оновлення екологічних стандартів якості пального, технічні регламенти з вимогами ЄС та модернізацію системи контролю.
Згідно зі словами заступника міністра Тараса Висоцького, наразі йдеться не лише про обов’язкову частку біопалива у бензинах, а й про створення ефективної системи контролю якості такого пального.
«Потрібно оновити стандарти, методи випробувань і підходи до перевірки. Це також важливий крок для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань, зокрема директив RED-II та RED-III», – зазначив представник відомства.
Як зазначається, у міністерстві вже обговорили оновлення технічних регламентів для бензинів і дизельного палива, імплементацію європейських стандартів EN 228 та EN 590, а також поступову відмову від застарілих екологічних класів Євро-3 та Євро-4.
Також йдеться про практичне впровадження Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1482, що регулює використання палива із високим вмістом спирту – від 10% до 50%.
В Україні за вихідні на АЗС змінилися ціни на пальне в бік збільшення. Подорожчав одразу бензин та дизель.
Скільки коштує літр бензину, дизеля та автогазу в понеділок, 4 травня – у матеріалі РБК-Україна нижче.
Головне
Бензин: А-95 подорожчав на 1,00 грн/л у більшості мереж, а преміальний на „Укрнафті” підскочив одразу на 4,00 грн/л.
Дизель: Стандартне та преміальне ДП синхронно зросло в ціні на 1,00 грн/л у всіх операторів.
Автогаз: Ціни на заправках за вихідні не змінилися.
Де дешевше: Найнижчі ціни тримає „Укрнафта” – А-95 по 70,90 грн/л, дизель по 87,90 грн/л та газ по 47,90 грн/л.
Головні зміни на АЗС за вихідні
Мережі OKKO та WOG синхронно підняли ціни на 1 грн на стандартний бензин А-95 (до 76,90 грн/л), преміальний 95-й (до 79,90 грн/л) та обидва види дизельного пального (до 90,90 грн/л за євродизель та 93,90 грн/л за преміум лінійку).
Мережа SOCAR також підвищила вартість пального на 1 грн за літр на бензини А-95, А-95 NANO та дизель.
Найбільше зростання зафіксовано в мережі „Укрнафта” на бензин А-95 (Energy): за вихідні він подорожчав одразу на 4 грн за літр. Звичайний 95-й бензин на заправках компанії піднявся в ціні на 1 грн, а дизельне пальне – на 1 грн на звичайний та на 1 грн на преміальний ДП (Energy).
Водночас державна мережа продовжує зберігати найнижчі ціни на пальне серед названих вище АЗС.
Уряд Швеції виступив з попередженням про можливий дефіцит авіаційного пального, спричинений війною на Близькому Сході.
Про це заявила міністр енергетики та підприємництва Швеції Ебба Буш на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном та гендиректором Шведського енергетичного агентства Кароліною Ассеруп, повідомляє Sweden Herald.
Попередження базується на оцінці експертів Шведського енергетичного агентства. Такі повідомлення виходять, коли є „конкретна та достовірна інформація про те, що подія, ймовірно, призведе до значного погіршення ситуації з постачанням”.
Причиною ситуації є конфлікт на Близькому Сході та блокада Ормузької протоки.
На відновлення постачання нафти та газу навіть після перемир’я може піти кілька місяців, — додала Буш.
Постачання авіаційного палива сьогодні вважається стабільним, але Швеція та Європа можуть постраждати, якщо конфлікт з Іраном продовжиться або загостриться. Вона навела приклад Італії, де дефіцит авіаційного палива вже мав певні наслідки.
Ризику дефіциту бензину та дизельного пального у країні не передбачається, раннє попередження стосується лиш авіапального.
Авіакомпанії в Азії змушені щодня скасовувати десятки рейсів, оскільки тривала блокада Ормузької протоки призвела до значного подорожчання пального,повідомляєIndex.
Через понад півтора місяця від початку блокади Ормузької протоки країни Азії та Тихоокеанського регіону стали першими, хто вже сотнями скасовує авіарейси у зв’язку з дефіцитом авіаційного пального та зростанням цін. Згідно з галузевими стандартами, вартість пального зазвичай становить третину всіх витрат авіакомпаній. Проте екстремальне подорожчання керосину на сьогодні зробило їхню діяльність практично нерентабельною.
AirAsia, одна з найбільших авіакомпаній, офіційно оголосила, що до кінця жовтня скасувала рейси за маршрутом Бангкок – Шанхай та за низкою інших напрямків.
Хоча авіакомпанії швидко підвищили паливний збір, цього все одно недостатньо для покриття зростання витрат. З квітня південнокорейський паливний збір зріс більш ніж на 210%, а китайський – у деяких випадках навіть на понад 500%.
Європа теж не уникне проблем
Швидше за все, найближчим часом Європа також опиниться в подібній ситуації. Днями Європейська рада аеропортів (ACI Europe) надіслала до ЄС листа з попередженням, що вже за три тижні може виникнути дефіцит пального, якщо Ормузька протока залишиться закритою.
У той час як китайські авіакомпанії скасовують маршрути в Південно-Східній Азії, вони використовують доступ до російського повітряного простору, щоб запланувати понад 2000 додаткових рейсів до Західної Європи на початку туристичного сезону, повідомляє Nikkei Asia. Через санкції європейські авіакомпанії не мають доступу до російського повітряного простору і змушені літати довгими обхідними маршрутами, що в нинішній ситуації є для них особливо невигідним.
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол попередив, що через конфлікт навколо Ірану та блокування руху в Ормузькій протоці запаси авіаційного пального в Європі можуть вичерпатися протягом шести тижнів. Це призведе до масового скасування авіарейсів у найближчому майбутньому.
Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ларс Клінгбайль у суботньому інтерв’ю підтримав занепокоєння Біроля, назвавши побоювання щодо дефіциту обґрунтованими. Він підкреслив, що за нинішніх умов перехід на відновлювані джерела енергії має стати пріоритетним завданням.
«Ми мусимо вкрай серйозно поставитися до застережень щодо нестачі пального», – заявив Клінгбайль німецькому виданню Der Spiegel. Політик наголосив, що критичну проблему становить не лише стрімке зростання цін на нафту, а й фізичний брак поставок. Він закликав уряд Німеччини негайно вжити заходів для подолання кризи та прискорити відмову від викопного палива на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
Клінгбайль також попередив про довгострокові ризики: затяжний конфлікт може спричинити енергетичну кризу, подібну до тієї, що виникла на початку повномасштабної війни в Україні.
За прогнозами Німецької асоціації авіакомпаній (BDL), навіть за умови швидкого врегулювання конфлікту енергетичний ринок відновлюватиметься повільно. З кінця лютого вартість авіаційного пального зросла більш ніж удвічі, оскільки основні обсяги імпорту надходять з Близького Сходу, де внаслідок бойових дій суттєво пошкоджено нафтову інфраструктуру.
На європейському ринку залишилося авіапалива лише на шість тижнів, а війна в Ірані загрожує Європі серйозною кризою авіасполучення – про це попередило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), повідомляє видання Berliner Zeitung. За словами очільника агентства, через це незабаром у Європі можуть розпочатися скасування рейсів.
Портал також зазначає, що через поглиблення енергетичної кризи ЄС намагається стабілізувати дедалі більш дефіцитне постачання авіагасу за допомогою надзвичайного плану, щоб максимально використати потужності нафтопереробних заводів і забезпечити постачання палива.
Щодо вичерпання запасів авіагасу та скасування рейсів висловився директор МЕА Фатіх Біроль. На його думку, це може статися, якщо через війну в Ірані триватиме блокада Ормузької протоки.
«Чим довше триватиме блокада, тим гіршими будуть наслідки для зростання світової економіки та інфляції», – попередив Фатіх Біроль.
«Незабаром ми почуємо, що рейси з міста А до міста Б скасовують через брак авіаційного палива», – заявив Фатіх Біроль агентству AP, назвавши нинішню ситуацію найбільшою енергетичною кризою в історії. Через це, за його прогнозом, слід очікувати зростання цін на бензин, газ і електроенергію в усьому світі. Найважче це спочатку вдарить по бідніших країнах Азії, Африки та Латинської Америки, тобто по тих державах, «чий голос чути найменше», зазначив Біроль. Після цього енергетична криза дійде до Європи та Американського континенту. За його словами, особливо вразливими є країни Азії, зокрема Японія, Південна Корея, Індія, Китай, Пакистан і Бангладеш.
Німецька авіакомпанія Lufthansa вже вжила заходів через енергетичну кризу: у четвер компанія оголосила, що негайно припиняє роботу своєї регіональної дочірньої структури Cityline, а з суботи виводить з експлуатації 27 старих літаків.
Фінансовий директор Тілль Штрайхерт заявив, що нинішня криза змушує компанію прискорити впровадження заходів, які й так планувалися. Серед причин Lufthansa, окрім страйків, називає насамперед значне зростання цін на авіапаливо, пише Berliner Zeitung.
Ціни на пальне в Україні стабілізуються лише після стабілізації ситуації на Близькому Сході, оскільки вони є „віддзеркаленням ситуації” в регіоні.
Як повідомляє РБК-Україна, про це на годині запитань до уряду заявила прем’єр Юлія Свириденко.
Глава уряду наголосила, що узгоджених дій, які призводять до підвищення цін, там немає.
„Це висококонкурентний ринок, і ціна на стелі на АЗС – це відображення, віддзеркалення ситуації війни в Ірані. Після стабілізації на Близькому Сході, ми тільки після цього можемо очікувати цінову стабілізацію у нас в Україні”, – пояснила Свириденко.
Глава уряду наголосила, що важливо не допустити дефіциту палива для забезпечення ЗСУ, населення та проведення посівної.
„Якщо брати міжнародний пласт, якщо порахувати по формулі ціну на АЗС, то станом на сьогодні вона могла б вже перетнути позначку в 100. Цього не відбулось”, – зауважила вона.
За словами прем’єра, уникнення дефіциту пального – це основна задача, яка була сформульована всім операторам АЗС, які працюють на ринку.
„”Укрнафта”, яка на сьогоднішній день є державним оператором, працює за дорученням уряду з мінімальною рентабельністю. І таким чином є певним регулятором і орієнтиром для інших операторів на ринку”, – розповіла вона.
Свириденко також розповіла, що обмеження продажу дизельного пального в країні не запроваджували, оскільки це зазвичай призводить до панічних настроїв на ринку і стимулює ще більше споживання.
Глава Кабміну Юлія Свириденко провела зустріч з головою правління НАК «Нафтогаз України» щодо поточної ситуації на світових ринках нафти та нафтопродуктів.
“Фіксуємо зниження котирувань на основних біржах, що має безпосередньо впливати на ціни на пальне в Україні”, – написала Свириденко.
Вона зазначила, що державна мережа АЗК «Укрнафта» вже відреагувала та розпочала зниження цін. При збереженні поточної світової динаміки очікується більш суттєве зниження.
“Очікуємо аналогічної реакції від інших учасників ринку. Ринок має справедливо реагувати на зміну цінової кон’юнктури. Ситуація з наявністю палива — стабільна. У березні забезпечено рекордні за останні 5 років обсяги постачання. Аналогічна динаміка буде збережена і у квітні”, – заявила Свириденко.
