Уряд України не відмовляється від планів реформування спрощеної системи оподаткування. Очікується перегляд умов для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та можливе підвищення податкового навантаження.
Як повідомляє РБК-Україна, посилаючись на звіт Міністерства фінансів щодо реалізації Національної стратегії доходів, ці зміни передбачено на етапі після виконання ключових заходів розділу 4.2.3(b) Стратегії.
Згідно з документом, реформування спрощеної системи розпочнеться після впровадження механізмів контролю за використанням фінансових даних та забезпечення податкової прозорості.
Зокрема, мова йде про розробку та реалізацію заходів, спрямованих на безпечний доступ до інформації про грошові потоки платників податків. Планується створення концепції обробки та збереження даних, що дозволить податковим органам використовувати персоніфіковану та анонімізовану інформацію про доходи підприємців.
Станом на 2024 рік цей етап стратегії ще не реалізований, що може вплинути на терміни проведення податкової реформи.
Національна стратегія доходів
У грудні 2023 року Кабінет Міністрів затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки, що є частиною зобов’язань України перед МВФ.
Документ передбачає реформування системи оподаткування ФОП та запровадження диференційованої шкали ставок.
Також планується повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, що замінить чинну з 2016 року плоску шкалу.
Операційний план Нацстратегії передбачає реалізацію 207 заходів до 2030 року, серед яких:
– 104 заходи податкового адміністрування,
– 70 заходів податкової політики,
– 21 захід митного адміністрування,
– 12 заходів митної політики.
Деякі з цих заходів є повторюваними та впроваджуватимуться поступово до 2030 року.
Реформа спрощеної системи оподаткування
Відповідно до Національної стратегії доходів, заплановані такі зміни у функціонуванні спрощеної системи оподаткування:
Протягом трирічного перехідного періоду ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи поступово зростатимуть до рівня загальної ставки податку на прибуток (18%). Після завершення цього періоду юридичним особам буде заборонено використовувати спрощену систему.
Друга та третя групи ФОП будуть об’єднані в одну, а ставки податку будуть диференційованими: мінімальна ставка для торгівлі становитиме 3%, а для деяких послуг – до 17%.
Перелік видів діяльності, дозволених для першої групи, буде переглянуто, виключивши високомаржинальні бізнеси. Фіксований податок скасують, а оподаткування здійснюватиметься з фактично отриманого доходу.
Об’єднана друга група ФОП зобов’язана використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО або програмні РРО).
Ліміт обов’язкової реєстрації платником ПДВ застосовуватиметься до всіх підприємців на спрощеній системі.
Податкову базу селянських фермерських господарств (четверта група) буде розширено.
Для виробників аграрної продукції (юридичних осіб) протягом трьох років ставки єдиного податку підвищуватимуться до рівня загальної ставки податку на прибуток.
Скасують винятки, які дозволяли підприємцям здійснювати господарську діяльність без ведення обліку та підтвердження походження товарів.
Статистика ФОП
За даними Мінфіну, на 1 січня 2025 року кількість фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування досягла 1,625 млн осіб, що на 52,5 тис. більше, ніж роком раніше.
За групами:
– Перша група – 194,9 тис. осіб (-7,4% до 2023 року), що становить 12% від загальної кількості.
– Друга група – 630,6 тис. осіб (+4,8% до 2023 року), 38,8% від загальної кількості.
– Третя група – 800,2 тис. осіб (+4,9% до 2023 року), 49,2% від загальної кількості.
– Четверта група – 0,7 тис. осіб.
Загальні податкові надходження від ФОП у 2024 році склали понад 55,1 млрд грн, що на 17,1 млрд грн більше, ніж у 2023 році.
Польські підприємці обурені, що через дії своїх фермерів вони втрачають ринок збуту в Україні.
Люблінський воєвода (воєводство – адмін.-терит. одиниця у Польщі, аналог української області) отримав кілька десятків листів від підприємців, які опинилися на межі банкрутства через уже кількамісячну блокаду польсько-українського кордону.
Про це пише польське видання Wiadomosci.
„Це і логісти, і експедитори, і транспортники, але ще й перевантажувальні термінали. Деяким загрожує банкрутство, інші масово звільняють працівників”, – розповідає люблінський воєвода Кшиштоф Коморський.
Один із підприємців Яцек Корженєвський поскаржився, що від початку блокування кордону оборот його компанії впав приблизно на 60%. Зараз у нього працюють 80 людей, але вони можуть залишитися без роботи, якщо ситуація затягнеться.
„Не може бути, щоб одна соціальна група переслідувала свої цілі за рахунок інших підприємців, робочих місць і наших компаній. Це боляче, тому що ми не тільки втрачаємо фінансову ліквідність, але ми також втрачаємо ринок, на якому працювали багато років. Йдеться не лише про підприємців, а й про сотні робочих місць”, – сказав Корженєвський.
Він скаржиться, що через блокування прикордонних переходів польські експортери та імпортери втрачають ринок збуту в Україні, а також втрачає роль транзитної сторони. Натомість цю роль отримала Румунія.
„Через збройний конфлікт Україна зараз не має жодного морського порту. Ми тут, на сході (Польщі. – Ред.), як і польські порти, сподівалися, що візьмемо на себе транзит товарів, які йдуть з Китаю в Україну. Але сьогодні наші клієнти перенаправляють ці товари в румунські порти, а звідти везуть в Україну”, – каже Корженєвський.
„Ми не можемо вести звичайну господарську діяльність. Як одна незадоволена соціальна група може призвести до банкрутства іншої галузі? Ми в руїнах. Скільки можна блокувати перетин кордону?”, – запитує Маріуш Шаруга, комерційний директор логістичної компанії з Холма.
Українські підприємці зможуть офіційно використовувати у своїх торговельних марках назву держави, її міжнародний код, а також імітацію малого Державного Герба. Відповідний наказ, який урегульовує процес отримання відповідних дозволів, Міністерство економіки України ухвалило 27 лютого 2024 року.
Про це йдеться на сайті міністерства.
Відповідний наказ створює правові умови для діяльності комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України.
«Діяльність Комісії сприятиме захисту національної символіки та забезпеченню відповідності використання офіційних символів держави в комерційних цілях», – зазначили в міністерстві.
Наказ детально визначає завдання та повноваження комісії, порядок її формування, умови надання дозволів, а також процедурні аспекти подання клопотань та їх розгляду. Крім того, встановлюються чіткі вимоги до клопотань та порядку їх подання, що спрощує процес отримання дозволів для громадян і підприємців.
«Не тільки громадяни, а і юридичні особи, створені в установленому законодавством України порядку, зможуть тепер реалізувати своє право на використання в торговельних марках офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України. Вперше заявники мають можливість отримати дозвіл на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України, звернувшись до цієї Комісії», – зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.
Наразі 90% підприємств в Україні вже відновили роботу та повертаються до довоєнних потужностей. Найбільші темпи відновлення демонструють будівництво, сільське господарство, внутрішня торгівля і переробна промисловість.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму „Зроблено в Україні”, інформує Укрінформ.
„Стійкість України за два роки повномасштабної війни – це результат героїзму наших Сил оборони та результат самовідданої роботи українського бізнесу”, – зазначив він.
За словами очільника уряду, після повномасштабного вторгнення рф в Україну економіка впала на 30%, а багато хто з експертів пророкував економічну катастрофу, „але так само, як на полі бою експерти недооцінили українську армію, в тилу вони недооцінили українських підприємців”.
Шмигаль підкреслив, що саме адаптивність, ініціативність, кризовий менеджмент, своєчасні програми підтримки з боку держави – допомогли бізнесу втриматись і відновитися.
„Сьогодні понад 90% українських підприємств відновили свою роботу і повертаються до довоєнних потужностей”, – поінформував прем’єр-міністр.
Він уточнив, що найбільші темпи відновлення демонструють такі галузі, як будівництво, сільське господарство, внутрішня торгівля, переробна промисловість.
Гроші надаються у межах ініціативи EU4Business за фінансування Європейського Союзу та уряду Німеччини.
Грант можуть отримати підприємства, що працюють у сферах:
Переробки (машинобудівна, меблева, харчова та легка промисловість).
Креативних індустрій.
Логістики та транспорту.
Інших секторах з потенціалом експорту або створення інновацій (наприклад, освітні та медичні послуги).
Від початку повномасштабної російської агресії ЄС і Німеччина спільно через програму EU4Business здійснили п’ять грантових конкурсів, в межах яких надали понад 5,5 млн євро для більше ніж 1100 українських ММСП.
За словами заступниці міністра економіки Надії Бігун, стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу є надзвичайно важливим, адже саме бізнес тримає економіку і дозволяє забезпечувати оборонні потреби, які фінансуються за рахунок сплачених ним податків.
Уряд підтримав запуск комплексної послуги «е-Підприємець» у «Дії», пише пресслужба.
Щоб відкрили свій бізнес, потрібно буде відкрити портал «Дія» і заповнити заяву (це може зайняти 20 хвилин). В одній послузі буде все для запуску — від реєстрації ФОП до відкриття банківського рахунку.
Він міститиме 12 послуг для бізнесу: від реєстрації ФОП до відкриття банківського рахунку.
Спочатку е-Підприємець запустять для кількох видів діяльності, зокрема:
— салонів краси, — кафе, — точок продажу.
Послугою зможуть скористатися не лише новостворені ФОПи, а й дійсні бізнеси.
Пізніше послугою «е-Підприємець» можна буде скористатися на будь-якому етапі запуску чи розвитку бізнесу. Наприклад, розширити бізнес.
В Україні створять єдину базу підприємств, які перебувають у власності держави, та їхніх юридичних власників. Це має допомогти продовжити малу приватизацію і розпочати велику.
Про це йшлося на нараді щодо реалізації реформи ефективного управління державним майном.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив створити таку базу Міністерству економіку та Фонду державного майна спільно з Міністерством цифрової політики.
За даними Мінекономіки, наразі в управлінні держави перебувають понад 3000 об’єктів. З них 109 визначені стратегічними й не підлягатимуть приватизації. Ще більш ніж 600 підприємств у галузі енергетики, транспорту й оборонно-промислового комплексу залишатимуться в управлінні держави до кінця воєнного стану.
Водночас уже більш як 1900 об’єктів передані Фонду держмайна. Прем’єр дав завдання прискорити передачу інших підприємств.
«Це потенційні проєкти для інвесторів, додана вартість, нові робочі місця. Для цього такі об’єкти мають бути надалі виставлені на прозорі електронні аукціони», — відзначив очільник уряду.
Уже 99 місцевих підприємств, установ та організацій визнали критично важливими для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності регіону у Закарпатській області.
Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.
За словами Василя Іванчо – заступника голови Закарпатської ОВА, комісія продовжує і надалі засідати, розглядаючи заявки відповідно до визначених критеріїв.
«Другий етап – безпосереднє бронювання працівників цих суб’єктів господарювання – теж у розпалі. Ми вже отримали 6 позитивних відповідей від Мінекономіки після погодження Генштабом щодо 618 осіб. Загалом на розгляді ще близько пів сотні таких списків від компаній», – зауважив Василь Іванчо.
Завдяки напрацьованому механізму керівник підприємства, установи чи організації після визнання її критично важливою може забронювати 50% військовозобов’язаних працівників для того, аби робота й надалі продовжувалася.
«Від безперебійної діяльності таких організацій часто залежить продовольча безпека, економічна стабільність, своєчасне надання медичних послуг, якісна освіта та сплата податків, що своєю чергою дозволяє системно підтримувати наші Збройні сили», — підкреслив заступник очільника краю.
Норвезька рада у справах біженців розпочала програму підтримки власників бізнесу, які переїхали з територій ведення активних бойових дій до Львівської або Тернопільської областей.
Про це повідомили на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Заявку на отримання гранту можна подати до 20 квітня.
Основні умови на подання заявки: діяльність бізнесу позитивно впливатиме на розвиток громади, в яку його переміщено.
Заповнити анкету на участь у конкурсі можна, перейшовши за посиланням.
Якщо бізнес сімейний, то заявка може бути подана тільки від одного члена сім’ї.
Щоб отримати додаткову інформацію щодо гранту треба звертатися за телефоном гарячої лінії: 0800302007 або ж написати на електронну адресу: ua.info@nrc.no.
З 1 лютого українці, що хочуть отримати мікрогранти для започаткування чи розвитку свого бізнесу, можуть подавати заявки на першу цього року хвилю програми “Власна справа”.
Про це повідомила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко.
“Мікрогранти на старт або розвиток власної справи – одна з найпопулярніших грантових програм єРобота. Минулого року 3 300 українців отримали від держави підтримку у вигляді мікрогрантів від 50 до 250 тис грн на реалізацію своїх бізнес-ідей. І цього року ми продовжуємо програму. Уряд готовий підтримати кожного українця, який має бажання зайнятись підприємництвом, надаючи йому безповоротну фінансову допомогу. Таким чином ми інвестуємо в розвиток малого бізнесу та активізацію економіки, а також стимулюємо покращення ситуації на ринку праці, адже ці підприємці створять десятки тисяч нових робочих місць”, – розповіла Юлія Свириденко.
Отримати мікрогрант можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду підприємницької діяльності. Щоб отримати кошти потрібно подати заяву та бізнес-план свого проекту через сайт Дія. Після перевірки наданих документів, оцінки бізнес-плану, а також кредитної історії заявника йому потрібно пройти співбесіду з фахівцями Держслужби зайнятості, за результатами якої службою ухвалюється рішення про надання чи відмову у наданні мікрогранту.
Нагадаємо, програма “Власна справа” стартувала 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу від 50 до 250 тис грн. Обовязковою умовою отримання мікрогранту є створення 1-2 нових робочих місць залежно від суми наданого мікрогранту. У 2022 році відбулось 12 хвиль подачі заяв на отримання мікрогрантів, кожна з яких тривала 2 тижні. Загалом було видано мікрогрантів на 777 млн гривень.
