Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив про необхідність купівлі або довгострокової оренди частини Одеського порту для створення експортного хабу польського та європейського зерна.
Про це він сказав в ефірі Polsat News, коментуючи перспективи співпраці ЄС з Україною в аграрній сфері.
„Туди б їхало польське та європейське зерно. У такий спосіб ми забезпечимо собі доступ до Чорного моря, де середня ціна тонни пшениці на 100 злотих вища завдяки нижчим витратам на транспортування до африканських країн”, – заявив Колодзейчак.
Він також припустив, що Польща або польські компанії могли б взяти в оренду до 500 тис. гектарів української сільськогосподарської землі. За його словами, це зміцнило б аграрні позиції Польщі на тлі європейських викликів.
Посадовець додав, що обидві ідеї – створення зернового порту в Одесі та оренда українських земель – нібито виникли в процесі переговорів з українською стороною щодо майбутньої аграрної кооперації. Проте деталей чи офіційних підтверджень з боку України наразі немає.
Колодзейчак також відкрито висловив занепокоєння можливим вступом України до ЄС.
„Я боюся вступу України до Євросоюзу, бо ми не знаємо, що тоді буде. Потрібні чіткі умови та потреби Польщі для захисту нашого сільського господарства”, – сказав він.
Його заяви вже викликали хвилю обговорень як в Польщі, так і в Україні. Частина польських політиків розцінила ідеї як спробу запровадити економічний протекціонізм під прикриттям співпраці.
Українські експерти ж вбачають у словах Колодзейчака елементи аграрного експансіонізму, що може ускладнити двосторонній діалог на тлі й без того напружених аграрних відносин.
Borsuk – перший бойовий транспорт, розроблений та виготовлений з нуля в Польщі для потреб польської армії.
У Міністерстві оборони Польщі підписали виконавчу угоду на виробництво перших 111 бойових машин піхоти Borsuk для польської армії. Про це повідомляє RMF24 у четвер, 27 березня.
Міністр оборони Польщі, Владислав Косіняк-Камиш, під час підписання угоди зазначив, що це “подія десятиліття”. І справді, Borsuk – перший бойовий транспорт, розроблений та виготовлений з нуля в Польщі для потреб польської армії.
Контракт на 6,5 мільярдів злотих передбачає постачання 111 машин спільно з логістичним та навчальним пакетом. Постачання розпочнуться вже в цьому році і триватимуть до 2029 року.
Міністр акцентував, що Borsuk – це не тільки унікальний проект для Польщі, але й має перспективу експорту до інших країн-союзниць. За його словами, замовлення на Borsuk збільшуватимуться, водночас для цього потрібно розвивати потужності з виробництва.
Процес створення Borsuka почався ще у 2014 році, коли тодішній міністр оборони Польщі, а нині голова МВС, Томаш Семоняк ініціював дослідження, що призвели до запуску виробництва цього унікального бронетранспортеру.
Українські мігранти у 2024 році внесли до бюджету Польщі близько 15,1 млрд злотих. На кожен злотий соціальних виплат українці сплачують 5,4 злотих податків до польського бюджету.
Українські мігранти у 2024 році могли внести до бюджету Польщі майже 15,1 млрд злотих (майже 4 млрд доларів). Про це свідчать дані Банку крайового господарства BGK.
У рамках програми “Сім’я 800 плюс” у 2024 році було виплачено понад понад 2,8 млрд злотих (686,5 млн доларів) для 292 тис. дітей з українським громадянством, які перебувають у Польщі. Це становило приблизно 4% від загальної вартості виплат у рамках програми. Водночас внески на соціальне страхування сплатили 794 тис. українців, що становило 5% від усіх застрахованих осіб. Беручи до уваги орієнтовну вартість податків, сплачених у Польщі мігрантами з України, можна зробити висновок, що на кожен 1 злотий отриманий громадянами України в рамках програми “Сім’я 800 плюс”, мігранти сплачували до польського державного бюджету державного бюджету приблизно 5,4 злотих
– йдеться у звіті.
Загалом же вказується, що можна припустити, що мігранти з України могли б сприяти збільшенню надходжень до польського бюджету приблизно на 15,1 млрд злотих у 2024 році.
Україна має потужну газотранспортну систему та найбільші підземні сховища газу в Європі, що створює можливості для розвитку ринку LNG.
НАК “Нафтогаз України” та польська державна компанія ORLEN підписали меморандум про співпрацю у сфері зрідженого природного газу (LNG). Про це повідомляє пресслужба НАК у п’ятницю, 7 березня.
Угода відкриває нові можливості для забезпечення енергетичної безпеки України та диверсифікації її постачань газу.
Україна, маючи потужну газотранспортну систему та найбільші підземні сховища газу в Європі, здобуває нові перспективи для розвитку ринку LNG. Співпраця з ORLEN дозволить країні створити більш диверсифіковану систему постачання газу та інтегруватися в європейський газовий ринок.
Роберт Сошинський, віцепрезидент ORLEN, зазначив, що меморандум відкриває можливості для довгострокового та взаємовигідного співробітництва. Він підкреслив, що диверсифікація постачань є критично важливою для забезпечення енергетичної безпеки, не тільки для України, але й для Польщі та інших країн.
У межах співпраці Нафтогаз та ORLEN підписали контракт на постачання близько 100 млн куб. м газу, що буде доставлено до терміналу в Клайпеді, Литва. Газ буде транспортуватися через газопровід GIPL до інтерконектора на українському кордоні в Дроздовичах, де його отримає Нафтогаз.
Уряд Польщі замовив додаткову партію терміналів Starlink для України.
Про це заявив міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський, передає Puls Biznesu.
“Кількість Starlink, які надає та оплачує Польща, забезпечуючи зв’язок в охопленій війною Україні, скоро збільшиться” – йдеться у матеріалі видання.
Як зазначив Гавковський, польський уряд планує значно збільшити їхню кількість – додаткові 5000 пристроїв були замовлені у листопаді та поступово надсилаються в Україну.
Попри те, що Польща позичає термінали Україні, скоріше за все, вони ніколи не будуть повернуті. Така форма була обрана, щоб уникнути зайвих ускладнень, в тому числі, податкових.
Кількість терміналів, яку надала польська сторона, складає половину всіх Starlink, що працюють в Україні.
“Польща протягом багатьох місяців постачає інтернет українському суспільству та українській армії. Завдяки Starlink виконуються завдання, що дозволяють утримувати фронт” – сказав Гавковський.
У 2024 році витрати Польщі на обслуговування терміналів і закупівлю нових становили 120,66 млн злотих (понад 1,2 млрд грн). Очікувана вартість обслуговування у 2025 році складе 186,8 млн злотих (майже 2 млрд грн).
Європейська комісія оголосила про виділення фінансової допомоги в розмірі €116 мільйонів для підтримки навчання дітей українських біженців у польських школах.
Про це йдеться у заяві Єврокомісії, пише Укрінформ.
Як зазначається, цей пакет має забезпечити інтеграцію близько 30 тисяч українських учнів у шкільну систему Польщі.
„З початку російської агресії у лютому 2022 року люди в Польщі відкрили свої серця й домівки, щоб прийняти українців. Серед біженців багато дітей, і надання можливості продовжувати шкільну освіту є важливим для їх подальшого розвитку. Фонди, що були оголошені сьогодні, підтримають українських дітей шкільного віку, які навчаються у школах Польщі, допоможуть їм краще інтегруватися у суспільство та покращити власні перспективи на ринку праці”, – зазначила виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Роксана Минзату.
Новий пакет фінансування доповнить вже виділені кошти: €96 мільйонів з Європейського соціального фонду „плюс” (ESF+) та €20 мільйонів від уряду Польщі. Гроші будуть спрямовані на:
працевлаштування багатокультурних помічників;
підготовку вчителів для роботи з українськими дітьми;
покращення системи психологічної допомоги.
Єврокомісія наголошує, що ця підтримка сприятиме кращій інтеграції українських дітей у європейське суспільство та їх майбутнім можливостям на ринку праці.
Міністр клімату та довкілля Польщі Пауліна Генніг-Клоска заявила, що її країна готова забезпечити Україну електроенергією. Це може статись, якщо Словаччина виконає свої погрози.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За її словами, Польща зможе збільшити продажі електроенергії в Україну, але тільки якщо Україна про це попросить.
„Наш оператор готовий, справа лише в тому, чи захоче Україна, чи доведеться ним скористатися. Поведінка Фіцо спрямована проти Європи”, – сказала вона.
Автори нагадали, що у жовтні 2023 року тодішній власник Металургійного заводу Liberty Group зупинив виробництво. У середині минулого року почався процес банкрутства, а у листопаді новим орендарем підприємства стала Державна казначейська компанія Węglokoks.
„Зараз тривають останні приготування до відновлення виробництва. Початок співпраці із Węglokoks оцінюємо дуже позитивно. Ми готуємось відновити виробництво. Всі сертифікати відновлені. Працівники проходять навчання заново. Готуємо цехи для виробництва, повертаємо їх до роботи після простою”, – розповіла Анастазія Карват з Національної асоціації працівників безперебійного виробництва.
Зазначається, що якщо технологічний запуск пройде без несподіванок, виробництво мають відновити у січні.
Водночас тривають процедури щодо вибору нового власника металургійного комбінату. Компанія Węglokoks має право першочергової покупки.
Як зазначають у SteelOrbis, повне відновлення виробництва зміцнить польський ринок сталі та зменшить залежність країни від імпорту.
Для довідки. Гута Ченстохова – металургійний завод з неповним металургійним циклом (без доменного виробництва) на півдні Польщі у місті Ченстохова. Є одним із найбільших польських підприємств з виробництва товстого листа.
Продукція заводу використовується у кораблебудуванні, зведенні металоконструкцій, гірничодобувному секторі, енергетичному секторі, будівництві.
Фермери Польщі планують, завтра, 3 січня, влаштувати протест у Варшаві проти політики Європейського союзу (ЄС) та імпорту з України. Демонстрація відбудеться о 14:00 (15:00 за київським часом).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Farmer.pl.
Протест організовується перед представництвом Європейської комісії. Після цього протестувальники планують вирушити до Національного театру.
Зазначається, що організатором протесту виступає Союз сільськогосподарських організацій, до якої входить 21 обʼєднання польських фермерів.
„Всі сільськогосподарські організації в нашій країні будуть протестувати проти шкідливої політики ЄС, проти Урсули фон дер Ляєн (президент Європейської комісії, – ред.), яка нав’язує цю політику, що призведе до закриття наших господарств”, – заявив лідер НСЗЗ індивідуальних фермерів „Солідарність” Томаш Обшанський.
Фермери виступатимуть проти:
угоди з Mercosur – економічний союз держав у Південній Америці;