Під час війни в Україні ринок праці зазнав суттєвих змін, зокрема через посилені правила мобілізації, що спричинило дефіцит спеціалістів у різних секторах, від будівельних до транспортних. У зв’язку з цим, низка вакансій, які традиційно вважали „чоловічими”, тепер заповнюють жінки. Важливість навичок стає вирішальною, незалежно від статі працівника, особливо в умовах, коли багато кваліфікованих кадрів виїхали за кордон.
Дефіцит кадрів у ритейлі
Значний дефіцит кадрів в Україні, зокрема в ритейлі, зумовлений масовою міграцією та мобілізацією. Особливо гостро стоїть питання недостатності продавців-консультантів, касирів, охоронців, керівників магазинів, вантажників, водіїв. Наприклад, коефіцієнт RR-індекс для продавців-консультантів становить 1,6, а для касирів — 3,4, що вказує на великий дефіцит кандидатів на ці посади.
Компанії на ринку ритейл реагують на це підвищенням заробітної плати від 5% до 20%, а у деяких професіях навіть до 30%. Прогнозується, що у 2024 році зростання фонду заробітної плати продовжиться на рівні 5-20%.
Жінки займають “чоловічі” вакансії
Зі збільшенням ролі жінок у „чоловічих” професіях, таких як будівельники, водії, електрогазозварники, жінок стає більше у сферах, де вони традиційно були менш представлені. Зокрема, у 2023 році у будівництві працювало 1,2 тисячі жінок, що становить 38% працівників галузі, у порівнянні з 20% до війни.
У ритейлі жінок частіше призначають на посади, які традиційно вважалися чоловічими. Зокрема на посади охоронців, водіїв, вантажників, саме через відсутність чоловіків-кандидатів. Наприклад, в мережі АТБ жінки займають посади охоронців та вантажників, а в національній мережі АЗК UPG — посади водіїв, заправників, вантажників та охоронців.
Проте в деяких сферах, наприклад у сільському господарстві, переважає кількість чоловіків, через високу фізичну напругу та ризики для здоров’я, характерні для таких професій. У цих секторах зміна гендерного складу працівників відбувається повільніше, попри зростання кількості жінок у деяких випадках, як от оператори дронів.
Як зросла зарплата в Україні
У IV кварталі 2023 року середня зарплата в Україні зросла до 19 231 гривень, що на 16,7% більше порівняно з тим же періодом минулого року, за даними Державної служби статистики. Найбільше зарплати зросли у сфері „Інформація та телекомунікації” – на 23,3%, до 41 326 гривень на місяць. За нею йде сектор „Фінансова та страхова діяльність” з середньомісячною зарплатою 37 477 гривень (+24,0%). У галузі „Державне управління та оборона” зафіксоване зростання на 12,2%, до 28 516 гривень. Сектор „Професійна, наукова та технічна діяльність” показав зростання на 13,8%, де середня зарплата склала 25 860 гривень. Найнижчі показники у сфері освіти, де середня зарплата становить 13 500 гривень, зростання склало лише 0,5%.
Реальну зарплату у 2022-му “зʼїла” інфляція.
У 2022 році середня зарплата становила 14 847 гривень, але, враховуючи інфляцію, вона фактично знизилася на 11,9%. Втім, уряд прогнозував зростання номінальних зарплат до 18 527 гривень у 2023 році, а з урахуванням інфляції – на 10,1%. Очікується, що у 2024 році цей показник сягне 21 809 гривень, а з урахуванням інфляції зросте на 8,5%. Далі, згідно з прогнозами, зарплата досягне 25 732 гривень у 2025 році та 30 260 гривень у 2026 році. Згідно з прогнозом МВФ, у 2024 році середня зарплата в доларах становитиме 527 доларів, перевищуючи показник довоєнного 2021 року. У 2025 та 2026 роках вона очікується на рівні 559 та 619 доларів відповідно.
Кожен четвертий українець знаходиться за межею бідності. Про це заявила омбудсмен Людмила Денісова в Facebook після соціального форуму Ради ООН з прав людини.
„Результати здійснюваного мною моніторингу свідчать: більше чверті усього населення України перебуває за межею бідності. Прожитковий мінімум в Україні становить близько $ 75 на одну людину в місяць. Мінімальна заробітна плата українців – $ 176”, – написала Денісова.
Хоча рівень оплати праці і збільшився, в Україні спостерігається таке явище, як бідність працюючих. Наприклад, кожному третьому що працює не вистачає зарплати на необхідні життєві потреби, а кожен другий працездатний працює на умовах вторинної зайнятості.
„Крім того, в Україні на 24% зросла заборгованість з виплати заробітної плати і становить $ 200 млн. Незмінно високим залишається рівень бідності серед осіб пенсійного віку. Пенсію в розмірі нижче або на рівні межі монетарної бідності отримують близько 80% наших пенсіонерів”, – додала Денісова.
За її словами, через війну на Донбасі більше 1,5 млн українських громадян були змушені покинути свої будинки.
Крім того, бідність поглибилася в умовах пандемії COVID-19, яка спровокувала зростання безробіття. Також відсутнє належне соцзабезпечення людей з інвалідністю і малозабезпечених громадян, обмежений доступ до дистанційного онлайн-навчання більшості дітей з малозабезпечених сімей.
