На комітетах Європарламенту підтримали проєкти щодо повної відмови ЄС від газу й нафти з РФ.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомили у пресслужбі.
16 жовтня комітети з промисловості, наукових досліджень та енергетики і з міжнародної торгівлі схвалили проєкти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно з СПГ, з 1 січня 2026 року. Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових – до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти були укладені до 17 червня 2025 року.
Запропоновані заходи передбачають, що енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форсмажорні обставини – якими може вважатися юридично зобов’язуюча заборона подальшого імпорту.
Так само пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року.
Щоб закрити лазівки і зменшити ризик обходу обмежень, операторів зобов’язують подавати більш детальні докази щодо країни походження.
З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти і нафтопродуктів та додаткові запобіжники і посилення покарання за обхід заборони.
Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.
Проєкти підтримали 83 голосами „за”, тоді як 9 членів голосували проти і 1 утримався.
У комюніке відзначили, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю і це ще більш загострилося після її відкритого нападу на Україну.
Перше засідання ради директорів американсько-українського інвестиційного фонду відбудови заплановане на вересень.
Україна та США протягом наступних 18 місяцівмають намір запустити три проєкти з видобутку корисних копалин в рамках угоди про надра. Про це у вівторок, 5 серпня, повідомила премʼєрміністерка України Юлія Свириденко.
Таку заяву глава Уряду зробила після розмови з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.
„Обговорили запуск американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Працюємо над розширенням його мандату, щоб фонд міг інвестувати й в оборонну сферу. Перше засідання ради директорів заплановане на вересень”, – зазначила Свириденко.
Також вона та Скотт Бессент обговорили оборонну угоду між Україною та США – щодо виробництва і продажу українських дронів, а також можливу закупівлю американської зброї.
Окрім того, премʼєрміністерка України обговорила з міністром фінансів США санкції проти Росії для посилення тиску на РФ, щоб країна припинила війну проти України.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба і віцепрем’єр-міністр – міністр фінансів Словенії Клемен Боштянчич під час зустрічі домовилися про нові проєкти у сфері житлово-комунального господарства для прифронтових регіонів.
Як передає Укрінформ, про це Кулеба повідомив у Фейсбуці.
Йдеться про напрями водопостачання, енергоефективності та комунальної інфраструктури.
Також домовлено про участь словенських компаній у реконструкції пошкодженого житла, розвитку зеленої енергетики й управління відходами.
Під час зустрічі сторони обговорили, серед іншого, й розвиток співпраці у відновленні та підтримці громад, залучення словенського бізнесу до українських проєктів і посилення технічної взаємодії між інституціями обох держав.
Кулеба відзначив, що Словенія є послідовним партнером України. Він висловив вдячність державі-партнеру за підтримку у найскладніші часи.
«Ми цінуємо як фінансову допомогу, так і конкретну участь у проєктах – від гуманітарного розмінування до підтримки громад і відновлення інфраструктури. Країна-партнер вже реалізує ініціативи в Харківській, Житомирській і Миколаївській областях. Зокрема це участь у відновленні, будівництво реабілітаційних центрів та інших медичних закладів», – зауважив віцепрем’єр.
На засіданні Кабміну додатково виділили 5 млрд грн на проєкти відновлення у низці областей. Гроші підуть на ремонт лікарень, шкіл та інфраструктури.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 7 березня у Telegram.
За його словами, було виділено 5 млрд грн. Йдеться про 150 проєктів у рамках спільної програми з ЄІБ. Це ремонти та будівництво лікарень, шкіл, дитячих садків у 12 областях.
Зокрема:
5,2 млрд грн спрямовано на експериментальний проєкт комплексного відновлення п’яти населених пунктів. Бородянка на Київщині. Тростянець на Сумщині. Циркуни на Харківщині. Посад-Покровське на Херсонщині та Ягідне на Чернігівщині. Більш ніж 5 млрд грн підуть на капітальний ремонт та будівництво нового житла в цих громадах. Будемо відновлювати та модернізувати тепло-, газо- і водопостачання. Буде здійснена реконструкція транспортної та соціальної інфраструктури.
ще 3,3 млрд грн розподілено для особливо важливих проєктів у сфері медицини. Зокрема, кошти підуть на відновлення Охматдиту, на інститут раку в Києві, на центр ендокринної хірургії, на дитячу кардіологію в Києві, на розвиток університетської медицини та інші вкрай важливі проєкти. Розподіл коштів відбувається в межах реформи публічних інвестицій.
ухвалено рішення, яке дозволить Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передати більш ніж 1,8 млрд грн на відновлення України.
Зауважується, що мова про програми „Справедливість для всіх” та „Підтримка цифрової трансформації (DTA)”, у яких Мін’юст є бенефіціаром або реципієнтом.
Міністерство юстиції України повідомило, що два проєкти міжнародної технічної допомоги, реалізовані за підтримки USAID, наразі призупинені через зупинку фінансування урядом США.Про це мовиться у відповіді Мін’юсту на запит Інтерфакс-Україна.
Зауважується, що мова про програми „Справедливість для всіх” та „Підтримка цифрової трансформації (DTA)”, у яких Мін’юст є бенефіціаром або реципієнтом.
Відомство зазначило, що наразі працює над залученням нових партнерів для відновлення фінансування цих ініціатив.
Як це впливає на систему правосуддя?
Через припинення фінансування тимчасово призупинена діяльність комісій, які відбирають суддів та керівників правоохоронних органів. Зокрема, це:
Етична рада
Громадська рада міжнародних експертів
Комісія з відбору голови Бюро економічної безпеки
Комісія з відбору суддів Вищого антикорупційного суду
Раніше USAID в Україні отримало розпорядження Держдепартаменту США про зупинення фінансування всіх міжнародних програм на 90 днів.
Інші міністерства також постраждали
Мінспорту залишається бенефіціаром одного і реципієнтом двох проєктів USAID.
Мінсоцполітики є реципієнтом двох проєктів, фінансування яких призупинене.
Мінцифри продовжує працювати над цифровими ініціативами, попри зупинку фінансування.
Мінкультури залишається бенефіціаром чотирьох та реципієнтом одного проєкту USAID.
Мінветеранів не має активних проєктів у партнерстві з USAID.
За словами віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної, уряд вже розглядає альтернативні джерела фінансування для підтримки ключових програм.
Цього року Закарпаття отримає десятки мільйонів євро від ЄС на реалізацію інфраструктурних проєктів за пріоритетами охорони здоров’я, захисту довкілля, зменшення забруднення та спільних ініціатив між прикордонними регіонами, зокрема й у сфері безпеки.
Такими є результати ефективної роботи команди реформованої Агенції регіонального розвитку Закарпатської області, управління єврорегіональної співпраці ОВА та обласної ради.
Наш регіон – лідер за кількістю відібраних грантових проєктів у межах програми Interreg VI-A NEXT HUSKROUA, яка фінансується за кошти Європейського Союзу.
28 червня в румунському повіті Сату-Маре відбулося засідання Моніторингового комітету програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021 – 2027», в межах якого затверджено перелік проєктів, котрі пройшли конкурсний відбір.
Офіційно цей перелік буде опублікований після звершення всіх протокольних процедур згідно з правилами Програми.
Цей кейс укотре демонструє, що попри війну наш регіон завдяки ефективним менеджерам може залучати міжнародні інструменти підтримки, кошти позабюджетного спрямування в той час, коли державні ресурси спрямовуються на потреби ЗСУ та життєдіяльності громад.
Дякуємо всім учасникам і партнерам за вагомий внесок у розвиток краю.
Рухаємося далі!
Про це повідомляє Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.
Парламент Німеччини дав згоду на запропоновані міністерством оборони вісім проєктів модернізації та купівлі озброєння для армії, у тому числі американських винищувачів F-35.
Про це повідомляє dpa, пише „Європейська правда”.
Загальна вартість запропонованих проєктів – близько 13 млрд євро. Серед іншого, передбачається закупівля новіших штурмових гвинтівок на заміну G-36, засобів зв’язку, модернізація БМП „Пума”, нові снігоходи.
„Наша мета – суттєво покращити ситуацію у Бундесвері і закрити ті прогалини, які виникли через недопрацювання за попередні роки”, – сказала міністерка оборони Крістіне Ламбрехт. Вона також пригадала фразу Шольца про „поворотний момент” історії у зв’язку з відкритим нападом Росії на Україну.
Ці проєкти є початковим етапом масштабного плану модернізації Бундесверу на 100 млрд євро, який анонсував німецький уряд раніше цього року.
У посольстві США привітали рішення щодо F-35 jets, зазначивши, що це у майбутньому забезпечить НАТО надійні засоби стримування, та що американсько-німецьке партнерство в оборонній сфері зараз „сильніше, ніж будь-коли”.
