Високі темпи виробництва балістики в Росії створюють постійну небезпеку для українських міст, заявив президент.
Росія має спроможності виробляти щомісяця близько 120 балістичних ракет. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час звернення учасників засідання Ради Україна – НАТО в Києві в середу, 3 червня.
„Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет. Це означає, що кожного місяця вони можуть здійснювати кілька масштабних масованих атак на додачу до постійного ракетного терору, який вони вже здійснюють”, – сказав глава держави.
За словами Зеленського, очевидно, що це найбільша загроза, з якою Україна зараз стикається.
Президент також акцентував, що 2 червня лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в Україні.
„Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня. Але найнебезпечнішою загрозою, звичайно, є ракети”, – зазначив глава держави.
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО заявив про значний потенціал української оборонної промисловості та закликав партнерів посилити фінансування і підтримку ключових військових програм.
idén.
Про це йдеться в публікації Міністерства оборони України.
Українська оборонна промисловість здатна в перспективі виробляти до 20 мільйонів безпілотників щорічно, а також випускати тисячі ракет різного призначення – як для глибоких ударів, так і для систем протиповітряної оборони.
Заклик до партнерів НАТО
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час онлайн-виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО, що цьогоріч відбувалася в Литві та зібрала майже 250 парламентаріїв із країн Альянсу та держав-партнерів.
Він наголосив на необхідності посилення міжнародної підтримки та інвестицій в українське оборонне виробництво, а також закликав союзників вийти на рівень допомоги в розмірі 60 млрд доларів у поточному році.
Пріоритетні напрямки підтримки
За словами представника Міноборони, Україні необхідні оперативні рішення, які дадуть змогу посилити обороноздатність уже найближчим часом. Серед ключових напрямів:
системи протиповітряної оборони та ракети для Patriot;
артилерійські боєприпаси калібру 155 мм;
фінансування поставок через механізм PURL;
прямі інвестиції у виробництво українських дронів і ракет.
Банік підкреслив, що за наявності стабільного фінансування українські підприємства здатні швидко масштабувати виробництво і забезпечити фронт необхідним озброєнням уже протягом року.
Технологічний досвід війни
Україна, за словами заступника міністра, вже змінила характер сучасної війни, зробивши її більш технологічною та економічно ефективною.
Зокрема, застосування ударних дронів середньої дальності дає змогу завдавати тисячі ударів щомісяця та порушувати логістику противника в глибині його території.
Також він наголосив на розвитку FPV-дронів і цифрових рішень, які забезпечують розвідку, аналіз даних і оперативне ухвалення рішень у реальному часі.
Партнерство з НАТО
Окремо Банік наголосив, що Україна готова ділитися із союзниками бойовим досвідом, технологіями і даними, отриманими під час війни.
За його словами, це дасть змогу зміцнити обороноздатність країн НАТО і розвивати спільні технологічні рішення.
Він зазначив, що Україна розглядає співпрацю з Альянсом як довгострокову і взаємовигідну, засновану на обміні досвідом та інтеграції оборонних можливостей.
Україна стане майданчиком для випробувань та виробництва нової далекобійної ракети RUTA Block 3. Її льотні тести заплановані вже на 2027 рік.
Як повідомляє РБК-Україна, про це оголосила компанія Destinus спільно з партнером Rheinmetall.
RUTA Block 3 – нова крилата ракета з дальністю дії до 2000 км. Вона будується на основі вже наявної архітектури сімейства RUTA, яке пройшло шлях від бойового застосування до серійного виробництва.
Льотні випробування заплановані на 2027 рік.
Виробництво розподілене між кількома країнами:
Нідерланди – головний інженерний і виробничий центр, де вже налагоджено серійний випуск сімейства RUTA.
Україна – участь у розробці, оперативні випробування Block 3 та виготовлення ключових компонентів.
Німеччина – спільне підприємство Rheinmetall Destinus Strike Systems забезпечить серійне виробництво, сертифікацію та фінальну інтеграцію для Бундесверу й інших замовників.
На майданчику Rheinmetall в Унтерлюссі планують розпочати виробництво Block 1 і Block 2 у 2026-2027 роках, а Block 3 – після завершення льотних випробувань і сертифікації.
RUTA Block 1 серійно виробляється в Нідерландах.
RUTA Block 2 розроблена за підтримки української платформи Brave1 і наразі проходить льотні випробування в Україні. Масштабування її виробництва заплановане на 2026 рік.
Ракету оснастять турбореактивним двигуном нового покоління – збільшеним Destinus T220, який зараз на стадії проєктування. Бойова частина важитиме 250 кг.
Система матиме автономну навігацію для роботи там, де GPS-сигнал заглушений, а також термінальне наведення на ціль.
„Програма покликана перевести європейські далекобійні ударні спроможності від обмежених запасів до стабільного промислового виробництва”, – зазначили в компанії.
Усі роботи з розробки, виробництва та експорту здійснюватимуться відповідно до чинного національного та європейського законодавства, правил експортного контролю та за наявності необхідних державних дозволів.
У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.
Військові інженери та науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків північнокорейських балістичних ракет KN-23 та KN-24, які Росія неодноразово використовувала під час масованих обстрілів українських міст. У нихвиявлено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Про це повідомляє Міноборони.
„Аналіз уламків ракети, що впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань. Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі”, – йдеться у повідомленні.
Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів та виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.
Було встановлено, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені „за ліцензією” балістичної ракети Іскандер 9М723, але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети Іскандер.
Зазначається, що ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність. Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини.
„У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій”, –заявили в міністерстві.
Для забезпечення термостійкості ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. В Міноборони зазначили, що це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами скоріше виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.
„Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами. Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни та впливають на формування санкційної політики”, – заначили в Міноборони.
Белград мав „невелику знижку” порівняно з ціною, яку Пакистан заплатив за ракети того ж типу, похвалився сербський президент.
Сербія недавно придбала китайські балістичні ракети класу повітря-земля CM-400AKG, ставши першим оператором цього комплексу в Європі, визнав президент країни Александар Вучич в прямому ефірі сербського телебачення RTS.
„У нас є значна кількість таких ракет, і буде ще більше”, – сказав Вучич.
Знімки китайських ракет, закріплених літаком сербських ВПС, з’явилися в інтернеті кілька днів тому.
Однак Сербія при цьому є партнером НАТО і країною-кандидатом на вступ до Євросоюзу, нагадує інформаційне агентство Reuters.
За його словами, придбані ракети (точна кількість невідома – ред.) можуть вражати цілі на відстані до 400 кілометрів і вже встановлені на винищувачах МіГ-29 російського виробництва, які тепер перебувають на озброєнні ВПС Сербії.
За даними вебпорталу Tango Six, їхня вага становить майже тонну, а швидкість може досягати 5 Мах.
Сербія мала „невелику знижку” порівняно з ціною, яку Пакистан заплатив за ракети того ж типу для використання у конфлікті з Індією минулого року, сказав Вучич, не уточнивши ціну.
Президент Сербії намагався виправдати багатомільярдне нарощування оборонних витрат до 2035 року тим, що він назвав загрозою від нещодавно створеного „військового союзу” між Хорватією, Албанією та Косово.
„Ми не можемо атакувати країни НАТО і не хочемо цього робити. Але я щиро вважаю, що вони просто чекають на зручний момент, коли у світі запанує хаос” – переконаний Вучич.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович недавно запевнив, що військове співробітництво його країни з Албанією та Косово не спрямоване проти Сербії, додав Вучич.
У майбутньому, за словами Сікорського, з Україною будуть реалізовані оборонні проєкти в рамках програми ЄС SAFE.
Україна перемістила частину виробництв дронів та ракет до Польщі. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю TVP World.
„Ми зробили внесок у закупівлю американської зброї для України. У нас зараз, я вже втрачаю рахунок, 48-ма здається, передача обладнання Україні. Але Україна відповідає взаємністю, перемістивши частину виробництва дронів і ракет до Польщі”, – зазначив він.
За словами Сікорського, у майбутньому з Україною будуть реалізовані оборонні проєкти в рамках програми ЄС SAFE.
„Ми використовуємо безпечний механізм ЄС, за яким сорок чотири мільярди євро буде витрачено на посилення оборонної промисловості. Деякі проєкти будуть реалізовані з європейськими партнерами, а також з Україною. Багато чого відбувається,” – заявив міністр закордонних справ Польщі.
Міноборони США у партнерстві з Lockheed Martin сьогодні оголосив про підписання історичної рамкової угоди, яка встановлює нову трансформаційну модель закупівель для розширення виробництва та закупівлі боєприпасів.
Про це йдеться у повідомленні відомства, передає „Європейська правда”.
Нова модель забезпечує довгострокову впевненість у попиті, стимулює промислові інвестиції для збільшення виробництва, скорочує терміни виконання замовлень, підвищує ефективність управління ланцюгами поставок, одночасно зменшуючи початкові інвестиції уряду в інфраструктуру та потужності.
Ця семирічна рамкова угода з Lockheed Martin є прямим результатом нової стратегії трансформації закупівель міністерства, оприлюдненої міністром Пітом Гегсетом у його промові „Арсенал свободи” у Форті Макнейр у листопаді. Як заявив міністр, „ми стабілізуємо сигнали попиту. Ми будемо укладати з компаніями більші та триваліші контракти на перевірені системи, щоб ці компанії були впевнені в необхідності більших інвестицій для розширення промислової бази, яка постачає наші системи озброєння в більших обсягах і швидше”.
Згідно з рамковою угодою, Lockheed Martin збільшить щорічне виробництво перехоплювачів до систем Patriot PAC-3 Missile Segment Enhancement (MSE) з приблизно 600 до 2000, привівши промислові потужності у відповідність до довгострокового попиту з боку збройних сил США, союзників та країн-партнерів.
Угода також узгоджує інтереси Lockheed Martin, уряду та платників податків, при цьому Lockheed Martin підтримує інвестиції для збільшення необхідного обсягу виробництва, одночасно отримуючи вигоду від впевненості в довгостроковому зростанні попиту на PAC-3 MSE.
Рамкова угода створює основу для переговорів щодо семирічного контракту на поставку, який підлягає затвердженню Конгресом і виділенню коштів, що дозволить збільшити виробництво PAC-3 MSE до приблизно 2000 ракет на рік, порівняно з приблизно 600 на сьогодні.
Міністерство оборони визнає, що для підтримки збільшення виробничих потужностей також необхідна оптимізація ланцюга поставок. В рамках рамкової угоди Міністерство оборони буде співпрацювати з ключовими постачальниками PAC-3 MSE для укладення семирічних субпідрядних угод, щоб забезпечити інвестиції в оптимізацію та розширення виробничих потужностей з виробництва компонентів для задоволення зростаючого попиту на боєприпаси.
Компанія MBDA інвестує 2,4 млрд євро у виробництво далекобійних крилалих ракет Taurus Neo.
Німеччина уклала контракт на масштабне виробництво крилатих ракет Taurus Neo. Про це повідомила компанія MBDA.
Вказано, що замовлення на підготовку виробничої лінії у Німеччині для серійного випуску вдосконалених ракет отримала компанія TAURUS Systems – спільне підприємство MBDA та SAAB.
„З Taurus Neo Німеччина цілеспрямовано нарощує свої найсучасніші можливості глибокого удару, роблячи критично важливий внесок у стримувальні спроможності Європи та НАТО”, – заявив виконавчий директор MBDA Group зі стратегії Томас Готтшильд.
Як зазначили у компанії, роботи з розробки нових технологій уже розпочалися в межах контракту на обслуговування та модернізацію ракет Taurus, підписаного у грудні 2024 року. Це має забезпечити якнайшвидшу готовність перших систем Taurus Neo.
„Між 2023 і 2025 роками MBDA подвоїла виробництво нових ракет для групи в цілому та продовжить інвестувати 2,4 млрд євро між 2025 і 2029 роками, щоб забезпечити нарощування виробництва в найближчі роки”, – йдеться у повідомленні.
КНР нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, зазначають журналісти.
Китай за останні п’ять років стрімко наростив виробництво ракет. Супутники зафіксували масштабне розширення ракетних заводів, повідомив американський телеканал CNN.
За даними нового аналізу, заснованого на супутникових знімках, картах та урядових документах, із 2020 року країна значно розширила десятки об’єктів, пов’язаних з ракетною галуззю.
Понад 60% зі 136 відомих об’єктів, що стосуються китайських ракетних сил, показали ознаки активного будівництва або модернізації.
Мова про заводи, науково-дослідні та випробувальні центри, які сумарно збільшили свою площу більш ніж на 2 мільйони квадратних метрів між 2020 і 2025 роками.
На знімках видно нові вежі, бункери та насипи, а подекуди навіть частини ракет.
CNN дослідив 99 об’єктів, пов’язаних з виробництвом ракет у Китаї, і виявив, що 65 з них розширилися завдяки будівництву майданчиків. Також розширення за останні п’ять років зафіксували на 22 з 37 китайських військових баз.
Наприклад, у Пекіні один із заводів, який з 2020 року розширився майже на 50%, виробляє відому балістичну ракету середньої дальності DF-26 (Дунфен), яку фахівці з оборони називають „вбивцею Гуаму”.
Ракета здатна змінювати траєкторію під час польоту, що ускладнює її перехоплення, та може досягати американської бази Андерсен на острові Гуам.
Журналісти зазначають, що Китай нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, щорічно збільшуючи його приблизно на 100 нових боєголовок з 2023 року.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), загальна кількість ядерних боєголовок у Китаї ще значно відстає від США та Росії, які разом становлять 90% світового арсеналу.
Аналіз CNN свідчать, що виробництво ракет у Китаї різко зросло, зокрема після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Супутникові знімки доводять, що темпи розширення об’єктів протягом 2022−2023 років подвоїлися.
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що росія нарощує виробництво гіперзвукової ракети середньої дальності „Орєшнік”. Її було вперше запущено проти України у листопаді 2024 року.
Про це глава Кремля сказав під час традиційної зустрічі з випускниками військових та силових вишів, пишуть Reuters і росЗМІ. За його словами, система „дуже добре зарекомендувала себе в бойових умовах”.
„Серійне виробництво новітньої ракетної системи середньої дальності „Орєшнік” триває”, – сказав Путін.
Росія вперше застосувала „Орєшнік” проти України 21 листопада, коли Путін заявив, що запустив ракету по оборонному підприємству в місті Дніпро. Тоді він назвав це „санкціонованим ударом” у відповідь на перше використання Україною балістичних ракет американського виробництва та крилатих ракет британського виробництва для ураження території РФ після того, як західні країни дали на це дозвіл.
Згодом Путін пригрозив подальшими ударами, зокрема по „центрах ухвалення рішень” у Києві, якщо Україна продовжить атакувати росію далекобійною західною зброєю. Ракети середньої дальності летять на відстань до 5500 км.
Також глава Кремля хвалився, що „Орєшнік” неможливо перехопити і що він нібито має руйнівну силу, порівнянну з ядерною зброєю, хоча деякі західні експерти поставили під сумнів ці твердження.
У грудні американський чиновник заявив, що ця „експериментальна зброя” не розглядається як щось, що змінить правила гри на полі бою, додавши, що росія, ймовірно, має лише кілька таких одиниць.
Наприкінці минулого року Путін заявив, що росія також може розгорнути ці ракети на території свого союзника Білорусі у другій половині 2025 року. Білорусь межує з членами НАТО Польщею, Латвією та Литвою.
Окрім цього, за словами Путіна, в ракетні війська стратегічного призначення РФ будуть поставлені сучасні комплекси „Ярс”, а авіацію поповнять модернізовані Ту-160М уже цього року.
Ту-160М – це модернізована версія радянського надзвукового стратегічного бомбардувальника Ту-160, відомого як „Білий лебідь”. Основні зміни – нові двигуни НК-32-02, сучасна електроніка та система самозахисту.
Проєкт передбачає як оновлення старих літаків до версії Ту-160М, так і випуск нових – Ту-160М2. Їхнє виробництво відновили у 2015 році, щоб посилити стратегічну авіацію до появи нового покоління бомбардувальників (ПАК ДА).
Ту-160М призначений для запуску крилатих ракет великої дальності, зокрема Х-555, Х-101 і ядерної Х-102, а також у майбутньому – гіперзвукових.
Передача до військ модернізованих літаків роками відкладалася. Так, у січні 2019 року тодішній міністр оборони Сергій Шойгу заявив про те, що перший Ту-160М має надійти вже у 2021 році. Через два роки, у 2023 році, також очікувалося постачання відразу чотирьох Ту-160М (з них два Ту-160М модернізованих та два Ту-160М2 новостворених) у термін „до кінця року”. У грудні 2024 року міністр оборони Андрій Білоусов заявив, що „наступного року приймемо до складу авіаційних стратегічних сил чотири стратегічні ракетоносці Ту-160М”. Уже цьогоріч міноборони РФ знову обіцяє передати армії ще чотири стратегічні бомбардувальники цього типу.
