Згідно зі спільним аналізом Міністерства фінансів та Митної служби Румунії, протягом 2024–2025 років на кордоні було задекларовано понад 1,7 мільярда євро готівкою. Як повідомляє видання Adevărul.ro, розслідування виявило чіткі повторювані закономірності транскордонного переміщення коштів. Зокрема, надвеликі суми концентруються в руках вузької групи осіб, які багаторазово використовують одні й ті ж зворотні маршрути та пункти пропуску. Така аномальна активність викликає у контролюючих органів серйозні підозри щодо ризиків відмивання грошей.
Офіційна статистика показує, що за цей період у базах даних зареєстрували 7 593 митні декларації. Фінансовий потік був переважно спрямований всередину Євросоюзу: під час в’їзду до ЄС через румунський кордон подали 5 758 декларацій на загальну суму 1,261 мільярда євро, тоді як на виїзді зафіксували 1 835 декларацій на 511,7 мільйона євро.
Головним джерелом цього готівкового потоку виявилася Україна – саме звідси походили 73 відсотки декларацій, оформлених на в’їзді до ЄС. У загальному рейтингу країн походження коштів за Україною йдуть Молдова та Туреччина. Водночас основними кінцевими пунктами призначення для задекларованої готівки стали Туреччина, Австрія та Румунія.
Перевірки детально описали механізм цих операцій і підтвердили, що надвеликі суми готівки неодноразово перевозила дуже обмежена кількість людей. Зокрема, із загальної кількості 1464 декларацій, поданих при в’їзді до ЄС з України, 943 документи — а це 64 відсотки від усіх випадків — надійшли лише від 21 особи. Ці кур’єри регулярно ввозили значні кошти через румунський кордон, переважно використовуючи два транзитні маршрути: Україна–Румунія–Австрія або Україна–Румунія–Туреччина.
Аналіз також виявив аномальну концентрацію капіталу на конкретних ділянках кордону, де накопичилися основні обсяги валюти. Головними фінансовими хабами стали всього два митні пости: через КПП «Сірет» зафіксували транзит близько 793,9 мільйона євро, а через пункт пропуску «Халмі» – близько 362,7 мільйона євро. Сумарно на ці два пункти припало понад 92 відсотки від усієї задекларованої в країні готівки.
Дослідження динаміки цих потоків показало, що транскордонний рух грошей стрімко активізувався у перші місяці 2025 року як на в’їзд, так і на виїзд з Євросоюзу. Пік цього явища припав на період із березня по травень 2025 року, коли обсяги задекларованих коштів значно перевищили показники аналогічного періоду минулого року. Найвищі значення зафіксували у березні (приблизно 72 мільйони євро), квітні (67 мільйонів євро) та травні, коли сума сягнула майже 100 мільйонів євро за один місяць.
Починаючи з червня 2025 року та протягом перших місяців 2026 року, грошові потоки різко скоротилися. Показники другої половини 2025 року та початку 2026 року виявилися значно нижчими порівняно з весняним піковим періодом. Як зазначає видання Adevărul, така зміна свідчить про успішне пом’якшення масштабів цього явища, чому суттєво сприяло посилення заходів контролю та моніторингу, ініційованих Міністерством фінансів.
Наразі аудиторський орган Міністерства фінансів спільно з Митною службою Румунії продовжують масштабні перевірки. Головна мета цих дій – ретельна ревізія того, як дотримувалися правові положення та внутрішні правила щодо контролю готівки, яка ввозилася до Європейського Союзу або вивозилася з нього протягом 2024–2025 років. Крім того, перевірці підлягає правильність адміністрування єдиної форми декларації, що використовується на кордоні ЄС.
Румунська армія планує модернізувати свій парк основних бойових танків TR-85M1, котрі є глибоко модернізованими Т-55.
Про це заявив начальник Управління бронетанкової техніки ЗС Румунії майор Сухан Йонут під час виступу на конференції із ситуаційної обізнаності щодо майбутніх броньованих машин (FAVSA), що відбулася у Лондоні 24 і 25 квітня.
Йонут повідомив, що модернізація послужить для підтримки боєздатності nанків TR-85M1 та заповнення часової прогалини до прийняття на озброєння нового типу основного бойового танка. За словами офіцера, випробування оновленої машини можуть початися вже в 2024 році.
І хоча обсяг програми модернізації ще не визначили, очікується, що вона включатиме покращення ситуаційної обізнаності платформи, а також встановлення автоматичної системи пожежогасіння та нової системи стабілізації гармати.
Очікується, що оновлення ситуаційної обізнаності включатиме встановлення більш потужних прицільних пристроїв, включаючи тепловізор, та інтеграцію систем зв’язку, які дозволять платформі ефективніше працювати з броньованими бойовими машинами румунської армії Piranha V 8×8.
Бронетранспортер Piranha V збройних сил Румунії з бойовим модулем UT30 MK2. Фото з відкритих джерел.
Наразі міністерство національної оборони Румунії готується до запуску програми закупівель сучасного танка західного зразка. Але це має відбутись не раніше наступного року. Зараз фахівці міноборони країни аналізують та обґрунтовують програму.
Відомо, що Румунія дійсно розглядає варіанти американського танка М1 Abrams та німецького Leopard 2. Також міноборони країни проявляє інтерес до південнокорейського танка K2 Black Panther.
TR-85M1 Bizonul
TR-85M1 – це основний бойовий танк румунського виробництва. Він базується на шасі танка TR-77-580, котрий є розвитком радянської бойової машини T-55. На озброєнні в сухопутних військах Румунії знаходиться 314 одиниць TR-85M1.
Програму модернізації TR-85M1 Bizonul (Бізон) розпочали в 1994 році для забезпечення відповідності бронетехніки стандартам НАТО. Модернізована версія TR-85 почала надходити на озброєння румунської армії із 1997 року.
TR-85M1 – це морально застаріла машина та один із найменш боєздатних танків серед усіх країн НАТО, із нижчими можливостями у вогневій потужності, мобільності та живучості порівняно з його ровесниками
Румунський TR-85M1 з виставки Expomil 2005.
TR-85M1 оснащений новою гідропневматичною підвіскою та двигуном 8VS-A2T2 M німецького виробництва потужністю 860 кінських сил.
Бронезахист корпусу та башти цього танка кращий, аніж у моделі Т-55. Верхня лобова деталь бойової машини – це комбінована перешкода, аналогічна тим, які встановлювались на ранніх версіях Т-72.
Основним озброєнням залишається радянська 100-мм нарізна гармата Д-10Т. Також бойова машина має автоматизовану СУО CICLOP M румунського виробництва. Боєкомплект має 41 постріл, вони розміщені в кормовій ніші башти, забезпеченій вишибними панелями.
Завод AMTP Roman виробляє безшовні сталеві труби діаметром від 168,3 мм до 406,4 мм для споживачів по всій Європі та за її межами.
“Це наша перша виробнича платформа в Європейському Союзі та взагалі на міжнародному рівні”, – зазначив гендиректор Інтерпайпу Лука Занотті.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 70 країн світу через мережу торгових офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
Українські виробники БПЛА цього тижня зустрічаються з представниками румунського Міноборони та армії в Бухаресті для обговорень можливого спільного виробництва дронів, повідомляє Reuters.
Зазначається, що ЄС виділив Румунії 16,6 млрд євро у межах ініціативи переозброєння SAFE, яка розпочнеться пізніше цього року.
Агентство при цьому вказує, що міністр оборони Раду Міруца заявив про бажання країни витратити 200 мільйонів євро на спільне виробництво безпілотників.
“Наразі ми обговорюємо, як сформувати команду, яка займатиметься виключно цим проєктом, при цьому кінцевий термін підписання контракту – кінець травня”, – цитує видання міністра оборони Румунії.
Він додав, що найближчими днями ще 15 українських компаній продовжать обговорення проєкту в Бухаресті.
Також наголошується, що Румунія є членом ЄС і НАТО та має спільний кордон з Україною довжиною 650 км. Від початку російських атак на українські порти на Дунаї країна неодноразово фіксувала порушення свого повітряного простору дронами та падіння їхніх уламків на своїй території.
Раніше цього місяця президенти Румунії та України підписали документ про оборонну співпрацю. Сторони заявляли, що готові працювати в межах загальноєвропейського інструменту SAFE.
SAFE (Security Action for Europe) – це фінансовий механізм ЄС у межах плану “Переозброєння Європи/Готовність 2030”, спрямований на посилення оборонної політики та розвиток оборонної промисловості. Програма передбачає надання державам довгострокових кредитів на вигідних умовах для спільних закупівель і виробництва озброєння, зокрема із залученням країн-партнерів, таких як Україна.
Уряд Румунії, у понеділок, 30 березня, проведе нараду, на якій обговорюватимуться варіанти дій для зниження цін на пальне в країні.
Про це повідомляє Digi24.
Міністр енергетики Богдан Іван заявив, що він вніс дві пропозиції: зниження ПДВ або пропорційне зниження акцизного збору на пальне.
“Це являє собою або зниження ПДВ, яке наразі застосовується в кількох європейських країнах, але в Румунії це все ще є варіантом, і два – пропорційне зниження акцизного збору, з надзвичайно чітким механізмом”, – пояснив міністр.
Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан оголосив, що до кінця понеділка уряд запровадить новий пакет заходів для зниження цін на пальне, найімовірніше, шляхом зниження акцизного збору.
Таким чином, Міністерство фінансів готує екстрену постанову про запровадження динамічного механізму акцизного збору на пальне, що пом’якшить зростання цін на заправках у контексті енергетичної кризи.
Уряд Румунії оголосив про кризову ситуацію на ринку пального та офіційно обмежив торговельну націнку по всьому ланцюжку постачання для контролю над цінами. Про це повідомляє Демократичний союз угорців Румунії (RMDSZ), який входить до складу урядової коаліції.
Згідно з терміновою постановою, виробникам і трейдерам заборонено встановлювати націнку, що перевищує середні показники за минулий рік. Також запроваджуються обмеження на експорт: вивезення бензину та дизельного пального з країни тепер можливе лише за погодженням із Міністерством економіки та енергетики.
Крім того, на період дії кризи мінімально необхідну частку біокомпонентів у пальному буде знижено з 8 до 2 відсотків. Надзвичайний указ діятиме з 1 квітня до 30 червня з можливістю подальшого продовження у разі потреби.
У Чехії ціни на пальне злетіли до найвищих показників за останні три з половиною роки.
Причиною став стрімкий розвиток конфлікту на Близькому Сході. Про це повідомляє державне агентство CCS, яке здійснює щоденний моніторинг ринку.
За останній тиждень вартість найпопулярнішого бензину марки Natural 95 зросла на 2,40 крони – до середнього рівня 41,44 крони за літр (близько 70 грн). Дизельне пальне подорожчало ще суттєвіше – на 4,75 крони, сягнувши позначки 47,90 крони (приблизно 81 грн).
Якщо порівнювати з цінами кінця лютого, коли розпочалася активна фаза авіаударів США та Ізраїлю по об’єктах іранського режиму, то сьогодні літр бензину в Чехії коштує в середньому на 8 крон дорожче, а дизель – майже на 15 крон. Для порівняння: у березні 2025 року ціни були значно нижчими – на 6,70 та 13,68 крони відповідно.
Міністерство фінансів Чехії у вівторок підтвердило, що поки не планує втручатися в ринкове ціноутворення. Відомство веде постійний моніторинг ситуації, проте готове до інтервенцій лише у виняткових випадках. Головним критерієм для міністерства залишається те, щоб ціни в Чехії не перевищували рівень сусідніх країн.
За даними CCS, найдорожче пальне зараз у Празі, а найдешевше — у Південночеському краї.
Україна та Румунія офіційно стали стратегічними партнерами, домовившись про будівництво нових ліній електропередач. Також є домовленість про спільне виробництво дронів.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з президентом Румунії Нікушором Даном, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію зустрічі.
Одним із ключових рішень саміту стала домовленість про співпрацю в оборонній сфері. Зокрема, країни розпочинають спільне виробництво безпілотників.
За словами президента Румунії Нікушора Дана, потужності для виготовлення дронів будуть розміщені на території Румунії. Сторони впевнені, що це не лише посилить обороноздатність України, а й сприятиме технологічному розвитку обох держав.
Окремий блок домовленостей стосується енергетичної безпеки. Підписані документи передбачають запуск двох нових ліній постачання електроенергії.
Це рішення має критичне значення для прикордонних територій, зокрема, воно дозволить суттєво покращити ситуацію зі світлом у Чернівецькій області та стабілізувати енергосистему регіону.
Крім того, лідери держав обговорили спрощення логістики. Наразі триває робота над відкриттям нових пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні. Перші результати цієї роботи очікуються вже до літа цього року.
Румунія та американська компанія Critical Metals Corp підписали угоду про будівництво заводу для переробки рідкісноземельних металів у місті Брашові, які компанія зі США видобуватиме у Гренландії.
Про це заявив міністр енергетики Румунії Богдан Іван, повідомляє NewsMaker, передає „Європейська правда”.
За словами міністра, завод перероблятиме концентрат, який видобуває американська компанія в Гренландії.
Іван зазначив, що проєкт допоможе Румунії стати глобальним гравцем в індустрії рідкісноземельних металів. Він розповів, до середини квітня румунська влада визначить умови фінансування будівництва заводу, а також список металів, які він буде переробляти.
„Ініціатива охоплює весь економічний цикл, від видобутку ресурсів з родовища Танбріз в Гренландії до перероблення і кінцевого промислового використання в Європі та США”, – поділився він.
Міністр енергетики Румунії зазначив, що його країна багато втрачає через брак потужностей для перероблення рідкісноземельних металів.
В американській компанії, своєю чергою, підкреслили, що проєкт допоможе зменшити залежність Європи і США від постачань з Китаю. Завод побудують спільними фінансовими зусиллями американської і румунської сторін на паритетних засадах.
За даними Національного інституту статистики (INS), опублікованими в п’ятницю, валовий внутрішній продукт Румунії в четвертому кварталі 2025 року знизився порівняно з попереднім на 1,9%, повідомляє MTI.
У третьому кварталі ВВП також знизився порівняно з попереднім кварталом на 0,1%, тобто економіка країни вступила в технічну рецесію. У другому кварталі порівняно з попереднім показники покращилися на 1%, а в першому – погіршилися на 0,6%.
За попередніми даними, у річному порівнянні в четвертому кварталі ВВП зріс на 0,1%, а за даними, скоригованими з урахуванням календарного ефекту, знизився на 1,6%.
У 2025 році ВВП Румунії на 0,6% перевищив показник 2024 року, що відповідає цільовому показнику зростання, визначеному під час коригування бюджету в жовтні. У січні, під час підготовки проєкту бюджету на 2025 рік, уряд ще розраховував на 2,5-відсоткове економічне зростання.
Найбільший український виробник сталі Метінвест Ріната Ахметова отримав дозвіл ЄС на купівлю трубного заводу ArcelorMittal у Румунії.
Про це повідомляється у журналі Європейської комісії, пише Liga.net
„Європейська комісія схвалила, відповідно до Регламенту ЄС про злиття, придбання компанією Metinvest B.V. (Нідерланди) повного контролю над румунською компанією ArcelorMittal Tubular Products Iasi S.A. (AMTP Iasi)”, – сказано в повідомленні.
Угода в основному стосується виробництва невеликих зварних труб із вуглецевої сталі.
Комісія дійшла висновку, що угода не викликає побоювань щодо конкуренції, „враховуючи обмежене сукупне становище компаній над ринком”.
Заявлену угоду було розглянуто в межах спрощеної процедури перевірки злиття.