JD.com, китайський інтернет-гігант з оборотом, значно більшим за добре відомий Temu, веде переговори про придбання британської компанії Argos, що підтвердив власник Sainsbury’s в інтерв’ю британській газеті The Telegraph. JD.com починає свою діяльність у Європі, згідно з попередніми повідомленнями, він успішно закріпиться на континенті.
Угода ще не є остаточною і може зірватися, але в будь-якому випадку Sainsbury’s, яка вже майже десять років керує Argost, вважає, що поява JD.com прискорить реорганізацію дочірньої компанії «на користь покупців, колег і партнерів».
За даними джерел видання, переговори тривають вже кілька місяців, з боку Sainsbury’s про продаж домовляється «секретна команда», а JD.com, як повідомляється, представляє аудиторська компанія EY (ця інформація не була підтверджена виданням).
Китайці можуть вступити в угоду на кращих умовах, ніж свого часу Sainsbury’s, яка дев’ять років тому заплатила за мережу 1,1 млрд фунтів, а зараз її вартість у бухгалтерських книгах становить 344 млн.
JD.com, що також котирується на Nasdaq, раніше також цікавився мережею роздрібної торгівлі електронікою Currys, але минулого року відмовився від її придбання. Argos потребує переливу крові, оскільки перебуває не в найкращому стані, адже ринок побутової техніки серйозно страждає від падіння споживчої довіри. JD.com, один з найбільших роздрібних продавців у світі, відкрив би для себе широкі можливості на британському ринку.
JD.com у Великобританії: готується одна з найбільших китайських історій успіху
JD.com вже з’явився на ринку зі своїм власним онлайн-брендом: це Joybuy, вебсайт якого багато чим нагадує сайт Argos. Joybuy, також почав переманювати менеджерів у таких конкурентів, як Tesco, Ocado, Amazon, Lidl і Holland & Barrett.
Новий комерційний директор JD.com, Метью Ноббс, написав цього року в LinkedIn, що готується «до прориву у Великобританію заради однієї з найбільших історій успіху Китаю».
Китайський гігант шукає історію успіху в Європі, але не тільки у Великобританії.
Він також почав будувати свої бази на континенті, включаючи автоматизований склад площею 2500 квадратних метрів у Польщі, поблизу німецького кордону. Влітку він зробив пропозицію німецькій мережі електроніки Ceconomy на суму 2,2 млрд євро, нагадує видання.
Європейський Союз об’єднає два пакети заходів у відповідь на мита США в єдиний, який стосуватиметься товарів на 93 млрд євро, та який буде готовий до застосування, якщо торговельні переговори з адміністрацією Трампа проваляться.
Про це в середу повідомив речник Єврокомісії, якого цитує видання Politico, інформує “Європейська правда”.
Об’єднаний список передбачає мита на імпорт американських товарів до ЄС на загальну суму 93 млрд євро.
“Щоб зробити наші контрзаходи чіткішими, простішими та ефективнішими, ми об’єднаємо списки 1 і 2 в один загальний список”, – сказав журналістам речник Єврокомісії з питань торгівлі Олоф Гілл.
Наразі дія тарифів на товари з першого списку призупинена до 6 серпня, а другий очікує на голосування 27 країн-членів ЄС.
Перший список був відповіддю на запроваджені Трампом у березні мита на сталь і алюміній, другий – нещодавно фіналізували.
За словами Гілла, об’єднаний список має набути чинності 7 серпня, хоча Єврокомісія має право продовжити призупинення дії цих заходів.
Цей крок є відповіддю на погрозу президента Трампа запровадити 30-відсоткові мита проти ЄС, якщо до 1 серпня сторонам не вдасться досягти торгової угоди.
“Наш пріоритет – переговори. Але паралельно ми готуємося до всіх можливих сценаріїв”, – наголосив Гілл.
Влада розглядає варіант зі скасуванням усіх мит на товари, які поставляються зі США. Такий підхід може сприяти зняттю тарифів з української продукції.
Про це заявив заступник міністра економіки та торговельний представник України Тарас Качка в інтерв’ю Економічній правді.
За його словами, Україна імпортує зі США продукцію на 3-4 мільярди доларів, і мита на ці товари або низькі, або їх взагалі немає.
«Тому ми готові обнулити мита на американську продукцію. Думаю, за першої-ліпшої нагоди будемо говорити про це з адміністрацією США: за їх калькулятором і підходом так і має бути», – сказав Качка.
Він нагадав, що сам указ Трампа про мита передбачає можливість їх подальшого підвищення, якщо якась країна діє у відповідь.
«Я не впевнений, що нам теж потрібно це робити. Ми всі знаємо, наскільки в нас делікатний діалог із США за іншими треками. Наш інтерес – скасувати мита, а не робити певну ескалацію», – додав заступник міністра.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці.
Європейська комісія виступила з пропозицією накласти на низку товарів зі США зустрічні мита розміром 25% у відповідь на мита президента Дональда Трампа на сталь і алюміній. Про це у понеділок, 7 квітня, повідомив Reuters, посилаючись на документ, який потрапив їм у розпорядження.
Як зазначається у документі, частина мит набере чинності 16 травня, інші – 1 грудня.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці. Мита на мигдаль і сою набудуть чинності з 1 грудня.
Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович раніше у понеділок заявив, що ці зустрічні мита матимуть менший вплив, ніж раніше оголошена сума в 26 мільярдів євро ($28,45 мільярда).
Агентство додає, що бурбон, вино і молочні продукти були вилучені з початкового списку, який Комісія розглядала в березні.
„Комісія встановила 50% тариф на бурбон, що спонукало Трампа пригрозити 200% контртарифом на алкогольні напої ЄС, якщо блок піде далі. Погроза Трампа занепокоїла Францію та Італію, зокрема, через їхню значну виноробну промисловість”, – пишуть журналісти.
Крім того, на додаток до цих контртарифів, ЄС вже посилив чинні захисні заходи щодо сталі з 1 квітня, щоб скоротити її імпорт на 15%. Комісія також розглядає можливість введення квот на імпорт алюмінію. Країни-члени ЄС мають проголосувати за цю пропозицію 9 квітня.
Київ та Пекін підписали угоду про розширення переліку українського аграрного експорту в КНР.
Україна та Китай підписали угоду про розширення переліку українського аграрного експорту в КНР. Про це мовиться в публікації Мінагрополітики України в четвер, 6 березня.
Документи регламентують ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги до постачання на китайський ринок таких продуктів:
водних продуктів дикого вилову (риби та морепродуктів, виловлених у природних водоймах);
гороху.
Відповідно до прогнозів, реалізація цих домовленостей сприятиме зростанню експорту. Зокрема, виробництво гороху в Україні демонструє стабільну динаміку. У 2023/2024 маркетинговому році воно становило 409 тисяч тонн, а у 2024/2025 прогнозується на рівні 476 тисяч тонн.
Основними ринками збуту залишаються Туреччина, Індія, Італія, Малайзія, ОАЕ, а також Китай, який демонструє високі темпи зростання закупівель.
Внутрішній промисловий вилов риби у 2024 році склав 11,9 тисяч тонн, що на 6,2% більше, ніж у 2023 році. Вилов за межами юрисдикції України зріс майже вдвічі – до 19,9 тисяч тонн.
Експортна вартість рибної продукції за рік зросла на 80,3% та досягла 56,3 мільйона доларів США.
Фактична інфляція дещо перевищила прогнози Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2025 року.
Пришвидшення інфляції в Україні в січні до 12,9% у річному вимірі спричинене зростанням адміністративно регульованих цін і збільшенням витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці. Про це у середу, 12 лютого, повідомив Національний банк України у коментарі щодо рівня інфляції в січні 2025 року.
„Основною причиною відхилення цінової динаміки від прогнозу було суттєвіше зростання як адміністративно регульованих цін на товари і послуги, так і вартості ринкових послуг через подальше зростання виробничих витрат, зокрема енергозабезпечення і оплату праці, а також податкові та регуляторні зміни”, – йдеться в коментарі.
У НБУ зауважили, що сирі продукти харчування подорожчали в річному вимірі на 11,8%. Оброблені продовольчі товари на 15,9%. Ціни на непродовольчі товари пришвидшили зростання до 4,3%, а темпи зростання вартості послуг становили 14,2%.
Пришвидшення зростання цін пояснюється збільшенням закупівельних цін на сировину, а також виробничих витрат підприємств на електроенергію, оплату праці й логістику.
Вказується, що адміністративно регульовані ціни у січні зросли до 17,5% у річному вимірі. При цьому вартість підакцизної продукції зростала через подальше коригування цін на алкоголь, а тютюнові вироби дорожчали, ймовірно, з огляду на очікуване підвищення акцизів.
Ціни на пальне зросли на 12,1% у річному вимірі.
Крім того, подорожчали ліки, медичні товари й обладнання. Також зросла вартість місцевого телефонного зв’язку.
Січневе здорожчання порівняно з груднем в НБУ пояснюють збільшенням вартості сировини, підвищенням акцизів і логістичними проблемами.
У магазинах безмитної торгівлі, відомих як Duty Free введено обмеження на продаж сигарет та алкоголю. Таке рішення ухвалив Кабінет Міністрів, метою якого є ліквідація схем ухилення від сплати податків під час продажу підакцизних товарів у таких точках продажу.
Уряд своїм рішенням запровадив контроль за дотриманням обмежень з продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв у магазинах Duty Free одній особі протягом доби – дві пачки цигарок та два літри алкоголю. Про це повідомляє Міністерство фінансів.
Постановою Кабміну також затверджено порядок обміну інформацією для ідентифікації покупців алкогольних напоїв та тютюнових виробів між Державною прикордонною службою, Державною податковою службою, Державною митною службою та магазинами Duty Free. Цей проект постанови Мінфін розробив на виконання змін до законодавства України, які набрали чинності 1 жовтня 2023 року. Зміни передбачають заборону на продаж у магазинах безмитної торгівлі тютюнових виробів і алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, а також обмеження щодо продажу таких товарів іноземного виробництва.
За інформацією відомства, зазначені зміни до закону ініційовані народними депутатами з метою протидії нелегальному обігу підакцизних товарів на внутрішньому ринку. Значну частку таких товарів складали продукти, призначені для продажу в магазинах Duty Free або для експорту, уникаючи при цьому оподаткування.
Збитки від підроблених і нелегальних сигарет
В жовтні 2023 року було зафіксовано стрімке зростання загального рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні до 25,7%, згідно з дослідженням компанії Kantar Україна. Збільшилась частка підробленої продукції (до 11,3%), а також частка продукції, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту, але нелегально продається в Україні (до 12,9%).
Середньорічний показник обсягів нелегального ринку сигарет в Україні в 2023 році склав 21,8%. За даними дослідження, обсяг тіньового ринку сигарет в Україні в грошовому вимірі становив близько 7.06 мільярдів штук сигарет у 2023 році. Оцінка несплачених податків у бюджет України за цей період становить близько 23.5 мільярдів гривень.
Сигарети з Duty Free масово продаються по всій Україні
За середніми показниками, 26% підробленої продукції мають ознаки підроблених акцизних марок. Як пише Олександра Некращук в матеріалі для НВ Бізнес, кожна п’ята пачка цигарок в Україні продається нелегально, при цьому більшість з них мають позначки магазинів Duty Free.
72% нелегальної тютюнової продукції з позначкою Duty Free або призначеної для експорту було вироблено на Винниківській тютюновій фабриці. 62% цієї групи нелегальної продукції складають сигарети Сompliment з маркуванням Duty Free.
Лідерами за рівнем розповсюдження нелегальної продукції є 8 областей України, де реалізується 70% такої продукції: Дніпропетровська — 17%, Одеська — 12%, Львівська — 9%, Харківська — 9%, Хмельницька — 7%, Кіровоградська — 6%, Чернівецька — 5%, Рівненська — 5%.
Як зазначається в дослідженні, продаж нелегальної тютюнової продукції в кіосках та магазинах в 2023 році зріс порівняно з 2022 роком. В цих каналах торгівлі продається 68% нелегальної тютюнової продукції.
Друге місце в Європі за обсягом нелегальних сигарет
Серед європейських країн Україна посіла другу сходинку за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції.
Згідно зі звітом KPMG, у 2022 році рівень нелегальної торгівлі сигаретами в Україні оцінювався в 19,9%, при цьому втрати бюджету становили 636 мільйонів євро.
Тіньовий ринок сигарет в країні почав зростати з 2018 року, а у 2022 році кожна п’ята пачка сигарет була нелегальною. Щорічне дослідження KPMG про споживання нелегальних сигарет у ЄС, Великобританії, Норвегії, Швейцарії, Молдові та Україні виявило, що в ЄС споживається 35,8 мільярдів нелегальних сигарет, через що уряди втратили приблизно 11,3 мільярдів євро податкових надходжень, що на 8,5% більше, ніж у 2021 році.
Звіт також вказує, що більшість контрафактних сигарет (61,5%) було спожито у Франції, зазначає KPMG. А зростання нелегального ринку в ЄС частково зумовлене збільшенням споживання контрафактних сигарет, яке досягло найвищого рівня в історії дослідження.
Комітет Верховної Ради підтримав доопрацьований законопроєкт щодо криміналізації товарної контрабанди, в якому враховані пропозиції Міністерства фінансів і бізнесу. Голосування призначено на 9 грудня.
По це повідомив в своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк.
Серед них збільшення порогів для товарної контрабанди в п’ять разів, вступ в силу нормативів щодо відповідальності за товарну контрабанду відкладається до середини 2024 року. Він відзначив, що цей термін є дедлайном МВФ по перезавантаженню БЕБ.
Окрім того, він додав, що більш чітко виписано, що саме буде вважатися контрабандою і яка відповідальність буде за помилки в деклараціях, бо саме ця норма викликала у бізнесу чимало нарікань.
„Враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину, – зазначив нардеп. – Суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за „контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання”.
Відправники вантажу, які перевозять деякі товари з Литви транзитом через росію чи білорусь, повинні будуть надавати декларацію виробника.
Як повідомила литовська митниця, перелік, затверджений Митним департаментом Литви, включає кілька десятків товарів подвійного призначення, які можуть бути використані у військових цілях або для збільшення потужностей російської промисловості, передає Інтерфакс-Україна.
У декларації виробник повинен буде підтвердити, що знає продавця та покупця свого товару у третій країні, а також те, що вони перевозитимуться транзитом через білорусь чи росію, що вони не будуть перепродані в цих країнах, і хто їхній кінцевий споживач у третій країні.
Декларації виробника будуть потрібні з 3 липня при декларуванні товарів на експорт та реекспорт, а з 17 липня – і на митницях, які діють у пунктах прикордонного контролю.
Із 5 червня Митний департамент застосовує суворіші перевірки для запобігання можливому обходу санкцій та ввезення підсанкційних товарів до росії.
Міністерство економіки та інновацій Литви пропонує уряду країни тимчасово – на один рік – заборонити перевезення сушею товарів подвійного призначення через Литву та з Литви, які можуть бути використані у війні проти України. Пропонується обмежити перевезення продукції 65 товарних кодів, але цей список може змінюватися.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
На українському ринку чверть усіх товарів завезена за заниженою вартістю з метою сплати менших податків – частка залишається незмінною з 2018 року.
Про це йдеться у дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
У квітні-червні 2020 року Інститутом було опитано понад 1000 українських експортерів та імпортерів.
Серед опитаних лише 20% респондентів вважають корупцію та хабарництво проблемою в роботі митниці. Серед проблем, названих підприємствами, корупція посідає четверте місце. У дослідженні також зазначають, що митниці з більшим рівнем корупції були оцінені респондентами як менш ефективні.
У першій трійці проблем – недосконале митне законодавство, завищення митної вартості та недостатня прозорість та відкритість.
44% експортерів та імпортерів назвали наявність „друзів” у владі важливим фактором для успіху бізнесу. З 2018 року ця частка зросла на 4,7%. Для імпортерів „дружба” – скоріше про захист бізнесу, для експортерів – про його спрощення.
З 2018 року не змінилась частка „сірого імпорту” в Україні та становить чверть продукції.
Більшість респондентів підтримали криміналізацію контрабанди – 79%. З них 53% – за кримінальну відповідальність без ув’язнення, а 26% – з позбавленням волі.
Менеджерка сектору з управління держфінансами в Представництві ЄС в Україні Єкатерина Яковлева зазначила, що Україна – єдина європейська країна, де контрабанда товарів не є кримінальним правопорушенням, що спричиняє значні втрати надходжень до бюджету.
